Антикорупційні пропозиції Янукович "позичив" у Ющенка?

Поданий до парламенту антикорупційний законопроект необхідно доопрацювати.

На цьому наголосив керівник контактної групи в Україні міжнародної організації Transparency International Олексій Хмара в розмові з Deutsche Welle.

За його висновком, законопроект про боротьбу з хабарництвом, який президент Віктор Янукович подав на розгляд парламенту, майже не відрізняється від скасованого раніше антикорупційного законопроекту екс-президента Віктора Ющенка.

Серед причин заміни одного законопроекту іншим Хмара розгледів прагнення Януковича самому увійти в історію в якості борця з корупцією.

Експерт піддав критиці зволікання з ухваленням закону, оскільки таким чином зберігаються старі проблеми: непрозорість влади, розкрадання, брак звітності перед суспільством. 

Хмара звернув увагу також на внесення до нового законопроекту норм про одноосібний контроль президентом цілої антикорупційної системи.

Експерт не виключив, що глава держави може використати це для вирішального впливу на владні кола від місцевого до найвищого рівня.

За словами представника Transparency International в Україні, до нового законопроекту існує понад 500 поправок і зауважень, однак лояльні до нинішньої влади депутати профільного комітету залишили їх без розгляду.

Серед запропонованих поправок, зазначив експерт, є спроби обмежити президентський вплив, відновити норму про декларування доходів та майна родичами держслужбовців, а також повернути положення про санкції за корупційні діяння юридичних осіб.

Однак з огляду на тотальний контроль законотворчої діяльності "правлячою більшістю на чолі з президентом Януковичем", Хмара прогнозує, що опозиція не спроможеться під час постатейного голосування протягти більше однієї п’ятої від запропонованих поправок. Та й ці поправки, на думку експерта, "матимуть радше технічний характер".

Фактичний "саботаж" аналізу антикорупційного законопроекту Януковича в профільному комітеті представник Transparency International пояснив зручностями, які зараз мають так звані "суб'єкти корупційних діянь".

Адже з 1 січня цього року Україна не має жодного нормативного документу, який би визначав відповідальність за хабарництво (через скасування й старого антикорупційного закону від 1995 року), сказав Хмара.