"Антикорупційний пакет" Януковича стане пшиком?
"Антикорупційний пакет" президента Віктора Януковича, ухвалений парламентом у першому читанні, не відображає важливі рекомендації міжнародних організацій з боротьби з корупцією.
Про це пише "Дзеркало тижня".
За даними видання, на засіданні профільного парламентського комітету 21 грудня лунали оцінки, що ставлять під сумнів узгодженість позиції президента з міжнародними антикорупційними структурами.
"У президентському варіанті не враховані положення скасованого парламентом 17 грудня законопроекту "Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення", - сказав член комітету Олександр Рябека.
Однак відповідальність юридичних осіб, тобто комерційних компаній, це обов’язкова вимога Конвенції ООН проти корупції, а також Конвенції Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію і Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності.
Ця норма є однією з обов’язкових рекомендацій GRECO (Група держав проти корупції Ради Європи).
Не прописана також чітко процедура конфіскації майна держслужбовця, нажитого в результаті корупційної діяльності.
Законопроект Януковича не виконує й ще однієї вимоги GRECO: криміналізацію відповідальності за корупцію.
"Та найпринциповіше значення має вилучення з антикорупційного закону норми про обов’язкове декларування доходів і витрат усіма близькими та родичами державних службовців", - пише видання.
"По суті, відсутність цієї норми повністю вихолостила антикорупційний законопроект", — заявив член робочої групи з доопрацювання законопроекту №7487 Руслан Князевич.
"Контроль і спеціальна перевірка близьких осіб держслужбовців дали б реальний інструмент перевірки та притягнення до відповідальності чиновників. І мені незрозуміло, навіщо взагалі було змінювати наше в цілому дуже прогресивне антикорупційне законодавство, якщо дану норму з нього вилучено?", - додав він.
На думку Князевича, "є очевидними політичні мотиви".
"Відповідальність за вилучення контролю близьких осіб чиновників узяв на себе 6 жовтня 2010 року Конституційний суд, який таким чином розтлумачив Конституцію. Проте хоч би хто і як виправдовув в Україні таке рішення, за кордоном воно витлумачуватиметься однозначно — як нездатність держави реалізувати міжнародні стандарти боротьби з корупцією", - сказав він.
"Я зазначив би також, що в законопроекті, на жаль, повторено низку абсурдних статей, які вже півтора року є предметом критики всіх фахівців. Так, у перелік суб’єктів для спеціальної антикорупційної перевірки підпадають усі громадські організації, а також усі члени дільничних і територіальних виборчих комісій. Тобто перевірці піддаватимуть людей, які ніякого стосунку до державної служби не мають. Боюся, що після того як наші силові структури почнуть перевіряти виборчі комісії, у них залишаться працювати члени тільки однієї партії", - додав Князевич.
