Законодавство чекає "тотальна ломка" і "калькування"?

У понеділок уряд має розпочати приведення нормативних актів Кабміну у відповідність до відновленої Конституції 1996 року.

Низка експертів очікують "відкату" законодавства до рівня, що передував реформі 2004 року, передає "Німецька хвиля".

Так, координатор Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут вважає, що процес внесення змін до законодавства після рішення Конституційного суду про скасування політреформи 2004 року буде болісним і триватиме під значним тиском.

Він упевнений, що парламенту тепер треба швидко привести законодавство у відповідність до нової-старої Конституції - а здійснити це в стислі терміни можна лише за умов "тотальної ломки".

А керівник проекту Politech Ярослав Макітра вважає, що уряд та парламент будуть просто "калькувати" законодавство, яке було чинним до політреформи 2004 року.

З цього, на думку політтехнолога, випливають дві проблеми.

Перша пов'язана з обмеженням Конституцією 1996 року кількості віце-прем'єрів трьома особами, тоді як нині їх шестеро.

Друга проблема - це термін чинності нинішнього складу Верховної Ради, який, попри всі запевнення міністра юстиції, за словами експерта, "залишається предметом дискусій".

Макітра не виключив ротацій керівництва парламенту в разі, якщо уряд піде шляхом скорочення кількості віце-прем'єрів.

На його думку, тоді можливі "політичні хабарі" командам скорочених урядовців у вигляді посад спікера та віце-спікера Верховної Ради.

Внесення ж поправок до Конституції, які б дозволили залишити нинішній складу уряду без змін, Макітра вважає маловірогідним. На його думку, "сценаристи" нинішнього перерозподілу влади незацікавлені в тому, щоб посилювати вплив парламенту.

Це, на думку Макітри, означає, що союзники по правлячій коаліції з числа комуністів та блоку Литвина Партії регіонів уже непотрібні. Адже для ухвалення рішень у парламенті, згідно з "воскреслою" Конституцією, достатньо простої більшості голосів.