Україна наблизилася до Росії і віддалилася від демократії - західний експерт

Україна за президентства Віктора Януковича стала ближчою до Росії і ще віддаленішою від демократичних стандартів, ніж раніше.

Таку думку висловив керівник київського представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе в інтерв'ю "Deutsche Welle", оцінюючи перші 100 днів перебування Януковича на президентській посаді і діяльність нового уряду.

"Україна, на мою думку, несподівано швидко змінилася в кількох пунктах. Вона стала ближчою до Росії, ніж була перед виборами, й ще більш віддаленою від демократичних стандартів і стандартів правової держави у внутрішній політиці, ніж раніше", - заявив Ланґе.

"Найважливіший момент - це те, що всупереч чинній Конституції утворили коаліцію, до якої можуть входити окремі депутати з інших фракцій. Я думаю, що це відкрило шлях для всього подальшого розвитку й зробило можливим такий потужний і швидкий розвиток в одному певному напрямку як у внутрішній, так і в зовнішній політиці", - сказав він.

За словами Ланґе, "несподіванкою стали й харківські домовленості".

"Хоча й перед тим доводилося очікувати, що продовження перебування Чорноморського флоту в Криму пов'яжуть із знижками на газ. Але я зовсім не думав, що підпишуть угоду про подальше перебування флоту в Севастополі відразу на 25 років. Як на мене, так це досить тривалий термін", - зазначив він.

Те, що нова влада змогла так швидко внести вагомі корективи в загальний курс України, Ланґе пов'язав із тим, що за попередні 5 років не було здійснено "системної зміни".

"Під час помаранчевої революції й у період після неї, як і раніше в 90-х роках, Україна не спромоглася по-справжньому дистанціюватися від минулого. Справжньої зміни системи не відбулося, так само як не відбулося й зміни еліт. Можливо, з'явилася інша риторика, але багато речей так і не зазнали системної зміни", - сказав він.

"Не відбулося й зміни кадрів. Чимало людей, які впродовж 5 останніх років говорили дещо інакше, ніж раніше, тепер повертаються до старої поведінки, до якої вони звикли", - додав експерт.

Як приклад Ланґе навів українські університети, які 5 років "мали свободу", а тепер "намагаються пристати до нової ймовірної "партії влади", через що "політично активні студенти раптом перетворюються на двієчників, у них виникають проблеми".

"Ми справді маємо ознаки повернення до старих авторитарних схем, зменшення ролі парламенту, але водночас я гадаю, що і для нового уряду, і для нового президента Європейський Союз залишатиметься важливим партнером", - сказав Ланґе при цьому.

"Україні й надалі будуть потрібні кредити Міжнародного валютного фонду, інвестиції та технології з Європи. На мою думку, нині зарано говорити про остаточний занепад української демократії. Є низка складних тенденцій, які я назвав, але наступні місяці справді покажуть, як розвиватиметься Україна далі", - заявив експерт.

"Мені здається, що впродовж наступних тижнів українське керівництво спробує виступити з більш позитивними сигналами в напрямку Європейського Союзу, оскільки йому не байдуже, який імідж воно має в ЄС. Але водночас слід постійно звертати увагу на ці небезпечні тенденції, аби розвиток не пішов повністю в іншому напрямку", - додав Ланґе.