Янукович і Лукашенко не зустрілися через кордон

Зустріч президентів Росії і Білорусі була зірвана в зв'язку з відмовою Мінська завершити процедуру вступу в силу угоди про державний кордон.

Про це пише газета Комерсант із посиланням на джерела в дипломатичних колах і адміністрації президента.

У минулу п'ятницю в Батурині Чернігівської області планувалося провести зустріч президентів України і Білорусії Віктора Януковича й Олександра Лукашенка.

Обласна ДАІ навіть поширила попередження про те, що дорога від білоруського кордону до Батуріна буде перекрита, але візит так і не відбувся. 

За словами джерела в адміністрації президента України, зустріч готувалася до останнього моменту, і лише напередодні було прийнято рішення її скасувати.

"Мінськ дав зрозуміти, що не має наміру завершувати процедуру ратифікації і вступу в силу угоди про державний кордон. У таких умовах зустріч на вищому рівні не мала сенсу, і ми домовилися про її скасування", - розповів український дипломат, який побажав залишитися неназваним. 

Договір про державний кордон був підписаний у 1997 році й у той же рік ратифікований Україною.

Білорусія ж протягом 13 років блокувала його ратифікацію. Мінськ вимагав, щоб спочатку Київ сплатив борг українських хазяйнуючих суб'єктів перед Білорусією, що нагромадилася до 1992 року. Київ зі своєї сторони відмовлявся визнавати за собою цей борг. 

Наприкінці 2009 року президенти Олександр Лукашенко і Віктор Ющенко повідомили про вирішення проблеми. В обмін на списання боргу Україна пообіцяла продавати Білорусії електроенергію зі знижкою для реекспорту в Литву.

Незабаром договір про держкордон надійшов у білоруський парламент, у квітні документ ратифікували обидві його палати, а 21 травня підписав Лукашенко.

Сторонам залишалося обмінятися ратифікаційними грамотами, однак Мінськ відмовився проводити цю формальну процедуру. 

Про необхідність погашення Києвом заборгованості знову заговорили порівняно недавно.

Колишній заступник міністра іноземних справ Валерій Чалий розповів, що домовленість президентів про ратифікацію договору не зводилася лише до поставок електроенергії, там була низка компенсаційних механізмів.

"Україна чітко виконувала свої зобов'язання, і до зміни керівництва МЗС білоруси не висловлювали претензій з цього приводу", - сказав він.