Закон про зібрання частково не узгоджуються з міжнародними стандартами
Проект закону про мирні зібрання містить декілька положень, що не узгоджуються з міжнародними стандартами або є достатньо дискусійними.
Таким є висновок Української гельсінської спілки, оприлюднений в четвер.
Так міжнародним стандартам не відповідає те, що зі сфери дії закону виключено декілька видів мирних зібрань - збори жителів, розважальні мирні заходи, весільні процесії, народних свят тощо.
"Особливе занепокоєння викликає виключення зі сфери дії цього закону релігійних обрядів і церемоній, що прямо суперечить статті 9 та 11 Європейської Конвенції про захист прав людини", - зазначається в документі.
Також у висновку зазначається, що проектом заборонено бути організатором мирного зібрання особам, що піддані адміністративному арешту, утримуються під вартою або перебувають у місцях позбавлення волі за вироком суду.
"Таке обмеження є необґрунтованим. Не існує жодної небезпеки в тому, що, наприклад, політик, котрий затриманий за адміністративне правопорушення, організовує мирне зібрання. Це може стати інструментом тиску на опозиційні мирні зібрання, коли їхніх організаторів можуть затримувати на декілька діб, щоб зірвати мирне зібрання", - наголошується в документі.
Проект закону також нечітко визначає, що мирні зібрання можуть проводитися лише у місцях, що є "придатними для цього". Це положення можна по різному трактувати з метою обмеження мирних зібрань.
Також достатньо суперечливим є право органів місцевого самоврядування визначати перелік конкретних об'єктів біля яких заборонено проведення мирних зібрань, що також з великою ймовірністю буде використано для необґрунтованих обмежень.
Також спілка рекомендує прийняти поправку депутата Тарана щодо зменшення строку повідомлення до 48 годин, чого цілком достатньо для підготовки більшості мирних зібрань. А мало чисельні мирні збори взагалі могли би відбуватися без повідомлення, якщо вони не перешкоджають руху транспорту.
Спілка також пропонує запровадити диференційований строк подачі повідомлення в залежності від орієнтовної кількості учасників мирного зібрання.
Також спілка наголошує, що відповідно до рішень КС та Європейського суду з прав людини неповідомлення не може бути перепоною для проведення мирного зібрання.
"Тобто, у законодавстві має бути чітко вказано, що відсутність повідомлення не є підставою для зупинення мирного зібрання... проте проект закону не містить такого положення", - зазначається в документі.
"На практиці міліція вважатиме таке мирне зібрання незаконним і відповідно буде його зупиняти відповідно до норм закону про міліцію... Хоча, слід зазначити, що проект закону не надає права міліції взагалі права зупиняти мирне зібрання, а надає право лише припиняти правопорушення, що відбуваються під час мирного зібрання", - зазначає Гельсінська спілка.
Водночас відповідно до цього закону неможливо заборонити мирні зібрання, спрямовані на заклики до різних форм дискримінації чи пропагування фашизму. Це не відповідає міжнародним стандартам у сфері прав людини.
Українська правда
