Львівські журналісти на знак протесту прикують себе до потяга
У День захисту свободи слова львівські журналісти хочуть прикувати себе до московського потяга на знак протесту проти утисків незалежних ЗМІ.
Журналісти заявляють про фізичний тиск, тому подробиці акції не розголошують, передає "Німецька хвиля".
Участь у такій нестандартній акції до дня захисту свободи слова мають взяти півсотні журналістів.
Місце і час проведення організатори тримають у таємниці, аби їм не перешкодили правоохоронці, пояснив головний редактор газети "Експрес" Ігор Починок.
"Русифікація свобод" - саме так він охарактеризував процеси, які нині відбувається в Україні: це коли "свобода" залишається тільки на папері, а практично скористатися нею журналісти не можуть.
"Ми не відчуваємо себе у безпеці, бо органи, які мають забезпечити захист, втягнені в систему, яка покликана чинити тиск і пристосовувати незалежні ЗМІ до стандартів нової влади", - зауважив Починок.
"Куди їде Україна?", - під такою назвою проведуть свою акцію в понеділок журналісти у Львові.
Місцем проведення акції львівські газетярі обрали головний залізничний вокзал, адже звідси потяги рухаються у різні напрямки і можна обирати, куди потрібно, передає Радіо "Свобода".
На думку організаторів акції, сьогодні Україна перебуває на пероні, де здійснюється посадка на потяг до Москви - а в сусідній державі далеко не все гаразд зі станом свободи слова, наголошують журналісти.
У свою чергу, голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров в інтерв'ю "Німецькій хвилі" заявив, що стан свободи слова з приходом нової влади справді погіршився.
Тиск не такий брутальний, але відчутний: з'явилися темники - дещо іншої форми, ніж раніше, вказівки національним каналам, як і що показувати, посилився тиск власників, каже Захаров.
Це відчутно й у новинах, коли телевізійні канали більше повідомляють не про події в Україні, а про негативні явища в інших країнах. До того ж кількість нападів на журналістів збільшилася, додав Захаров.
На думку правозахисника, у ситуації зі свободою слова є й провина української журналістики, пріоритетом якої нині часто стають гроші.
