Дослідження українського патріотизму: без фанатизму
Патріотизм українців не має нічого спільного зі сліпим фанатизмом.
Про це свідчать результати опитування центру соціальних досліджень "Софія".
Переважна більшість (80,7%) респондентів визнають: "У нас у країні є речі, які змушують мене переживати сором за свою країну".
Більшість (64,1%) опитаних тою чи іншою мірою погоджуються з тезою: "Я менше пишаюся своєю країною, аніж хотілося б".
Це почасти пояснює те, чому 15% респондентів не виключають для себе можливості стати громадянином іншої країни.
Як показало опитування, один з найпоширеніших проявів патріотичних почуттів українців – це вболівання за успіх представників України під час спортивних змагань.
Переважна більшість (86%) опитаних тою чи іншою мірою погодилися з тезою "Я пишаюся Україною, коли вона перемагає в спортивних змаганнях".
Крім того, українці не схильні переоцінювати власні чесноти і спроможні до критичної самооцінки.
Тільки 24% опитаних схильні думати, що "світ став би кращим, якби люди з інших країн були більше схожі на українців". Не згодних з цією тезою – значно більше.
На думку опитаних, щоб вважатися справжнім українцем "дуже важливо" або "скоріше важливо" відчувати себе українцем (вказали 94,9% респондентів), знати історію України та її культурну спадщину (86,4%), поважати політичний устрій України та її закони (83,1%), а також мати українське громадянство (80,4%).
Що стосується походження ("чинник крові"), то на його важливості наполягають значно менше опитаних. Наявність батька-українця вважають "дуже важливим" або "скоріше важливим" 52,5% респондентів, матері-українки – 50,9%, обох батьків-українців – 45,2%.
Місце народження також відіграє хоча й важливу, але все ж таки другорядну роль. На важливість народження в Україні вказали 58,5% опитаних. Водночас, 77,4% вважають "дуже важливим" або "скоріше важливим" теперішнє проживання в Україні.
На важливості вживання української мови наполягають 58,2% опитаних. Менше половини (40,6%) респондентів вважають важливим для справжнього українця сповідування традиційної для України релігії – православ’я.
Опитування проводилося з 13 по 22 травня 2009 року на всій території України. Загалом було опитано 2013 респондентів віком від 18 років і старше. Статистична похибка не перевищує 2,2%.
