Розшук таких, як Лозінський, добряче б’є по кишені України
Звинувачення у зволіканні з розшуком екс-депутата Віктора Лозінського на адресу "Інтерполу" безпідставні.
У цьому запевняє керівник робочого апарату українського Національного центрального бюро Інтерполу Василь Неволя в інтерв’ю газеті "Україна молода".
"Ті коментарі, які зараз нерідко можна побачити у ЗМІ, що нібито фігуранта на прізвище Лозінський оголосили у розшук несвоєчасно, що буцімто Інтерпол не знає про здійснення такого розшуку, абсолютно не відповідають дійсності", - сказав він.
"Після отримання завдання від Департаменту карного розшуку МВС ми наступного дня оголосили цю особу в міждержавний розшук із передачею матеріалів для опублікування червоної картки", - розповів Неволя.
"А на відкритому сайті Інтерполу зараз прізвище Лозінського неможливо побачити, оскільки дані щодо нього не є загальнодоступними через побажання ініціатора розшуку", - пояснив він.
Водночас, публікації у ЗМІ щодо можливої адреси переховування Лозинського в Ізраїлі, на думку співробітника "Інтерполу", "можна розглядати і як своєрідний варіант підказки розшукуваному, що його викрили й потрібно змінювати дислокацію сховку".
"Звичайно, природною реакцією людини, яка намагається ухилитися від кримінального переслідування, є втеча і організація переховування в іншому місці", - сказав Неволя.
Він також визнав, що екстрадиція – доволі витратна справа.
"Витрати на відрядження конвойної групи МВС для екстрадиції однієї особи становлять зазвичай близько 20 тис. гривень. Торік загальні витрати на такі відрядження становили понад 480 тис. гривень, а в першому півріччі 2009-го – вже понад 715 тисяч", - сказав Неволя.
"Враховуючи прогнози щодо кількості відряджень таких конвойних груп до кінця року, передбачаю, що цього року загальні витрати можуть сягнути 1,5 мільйона гривень", - додав він.
При цьому, за його даними, в більшості випадків такі витрати не включаються до судових витрат, тож із засуджених не стягуються. "Тобто держскарбниця не отримує ніяких компенсацій через відсутність чіткого визначення "інших витрат, що їх зробили органи дізнання, досудового слідства і суд при провадженні у даній справі".
"Тому НЦБ Інтерполу пропонує активніше використовувати метод запобігання виїзду таких осіб за кордон, зокрема через співпрацю з Державною прикордонною службою", - зазначив Неволя.
Він також повідомив, що минулого року було здійснено 464 екстрадиції до України. Прямі угоди про видачу правопорушників є в нас із Індією, Панамою, Бразилією, Єгиптом, КНР та Іраном. Якщо з державою немає угоди про видачу розшукуваних, починає діяти "правило взаємності", зазначив Неволя.
