МЗС: рішення суду по Зміїному – найрідкісніший випадок

Міжнародний суд ООН визнав Зміїний островом, а також визначив берегову лінію України в зоні делімітації континентального шельфу і виключних економічних зон у Чорному морі, яка у три рази довша, ніж румунська.

Про це повідомив прес-секретар МЗС України Василь Кирилич у вівторок, передає "Інтерфакс-Україна".

"Суд своїм рішенням підтвердив і визнав Зміїний островом. Таким чином, питання про природу Зміїного знято", - констатував Кирилич.

Разом із тим, за його словами, суд не прийняв аргумент, що острів Зміїний впливає на лінію делімітації континентального шельфу і виключних економічних зон України і Румунії в Чорному морі. Суд аргументував це тим, що острів Зміїний є досить віддаленим від берега.

"Також суд визнав, що українська берегова лінія в зоні делімітації в три рази більша, ніж румунська лінія, і це суттєво посилює позицію України", - сказав Кирилич.

За його словами, рішення суду прийняте одноголосно, і це "найрідкісніший випадок у практиці міжнародного суду ООН, що підтверджує однозначну об'єктивність цього рішення".

"Із сьогоднішнього дня відповідно до рішення міжнародного суду ООН, у тому районі, який відійшов до України, ми можемо починати і проводити повноцінну господарську діяльність", - наголосив прес-секретар МЗС.

Він додав, що завершення цієї суперечки дає широкі можливості для розвитку і поглиблення двосторонньої україно-румунської співпраці.

У вівторок у Гаазі (Нідерланди) у відкритому судовому засіданні було оголошено рішення Міжнародного суду ООН у справі про делімітацію континентального шельфу і виключних економічних зон України і Румунії в Чорному морі.

Як відомо, 16 вересня 2004 року Румунія передала на розгляд Міжнародного суду ООН питання про делімітацію континентального шельфу і виключних економічних зон між двома країнами.

Головною проблемою в делімітації шельфу і виключних зон України і Румунії в Чорному морі є юридичний статус острова Зміїний, який Україна вважає островом із правом на власні територіальні води, а Румунія називає скелею без цього права.

Питання делімітації залишалося невирішеним із 1997 року, коли було підписано базову політичну угоду між Румунією й Україною.