Експерт: на тлі кризи в Україні немає сенсу думати про членство у ЄС і НАТО
Криза в Україні сталась у найгірший можливий час, стверджує директор українського представництва Фонду імені Аденауера Ніко Ланге.
"9 вересня у французькому Евіані запланований саміт Євросоюз-Україна. Втягнувшись у внутрішньополітичну боротьбу напередодні саміту, фігуранти політичного процесу поступили надзвичайно нерозумно із зовнішньополітичної перспективи", - вважає Ланге.
За його словами, на саміті ЄС-Україна буде вироблятися майбутня позиція ЄС, НАТО і Заходу щодо України, у розвиток подій на Кавказі – і вона мала змінитися на користь Києва, у питаннях ПДЧ НАТО та перспектив членства у Євросоюзі, повідомляє "Німецька хвиля".
"Я вважаю, що у Німеччині і у Європі, загалом, існує думка, що настала нова ситуація. Існувала готовність змінити позицію щодо цих речей. Але на тлі внутрішньополітичної кризи в Україні, на тлі нестабільності, немає, власне, жодного сенсу далі замислюватися над перспективою членства у Євросоюзі та НАТО", - сказав голова представництва Фонду ім. Аденауера.
Ланге переконаний: саме внутрішньополітична стабільність і злагоджена робота демократичної коаліції були передумовами для поглиблення євроатлантичної інтеграції, відповідні сигнали надійшли від Бухарестського саміту НАТО у квітні та від Євросоюзу, в зв’язку з переговорами про асоціацію, підкреслив німецький експерт.
Якщо цього не відбудеться, перспективи будуть поганими для обох питань, додав Ланге.
Щодо самої кризи, то, на думку голови представництва Фонду імені Аденауера, спільне голосування фракції БЮТ із фракцією Партії регіонів щодо низки законопроектів було логічним продовженням процесів довкола цієї коаліції від самого її створення.
"На моє сприйняття, секретаріат президента протягом останніх місяців ставав усе більшим і впливовішим, і дуже активно намагався чинити тиск на уряд в усіх сферах і на прем’єр-міністра. І не лише секретаріат, але й РНБО. І те, що прем’єрка мала дуже обмаль простору здійснювати власну політику", - зазначив він.
Тож, на думку Ланге, голосуванням 2 вересня Юлія Тимошенко намагалась розширити собі простір для дій.
Зміни до закону про Кабінет міністрів якраз і спрямовані на зменшення впливу на уряд Ради нацбезпеки і оборони, а також президентських указів, адже, як нагадує експерт, достатньо подивитися, скільки в останні місяці надійшло указів з президентського секретаріату, якими намагалися впливати на політику уряду.
"Мені здається, можна, певною мірою, зрозуміти прем’єр-міністра, який зацікавлений збільшити свою вагу відносно президента. Щоб мати змогу керувати країною, а не бути прем’єр-міністром лише формально", - сказав він.
На думку Ланге, незважаючи на численні прогнози про розпуск парламенту, на сьогодні залишається відкритим питання, чи справді коаліція припинить існувати, чи, можливо, найближчими днями буде досягнуто згоди, ймовірно, за нових умов, за сильнішої позиції прем’єра, продовжити роботу цієї коаліції.
"Я вважаю, що для президента і для "Нашої України" навряд чи є інший варіант. Навіть якщо на даний момент є рішення про вихід з коаліції", - переконаний Ланге.
