БЮТ вдало відпіарився на 1+1, а Партія регіонів - на НТН
Найбільш активними учасниками передвиборчої агітації в ЗМІ є БЮТ, Партія регіонів і НУ-НС.
Такі результати були отримані в результаті моніторингу 8-ми провідних каналів ("Інтер", "1+1", ICTV, "Новий канал", УТ-1, "5 канал", НТН), семи газет ("Факти і коментарі", "Сільські вісті", "Україна молода", "Сегодня", "Комсомольська правда в Україні", "Газета по-українськи" і "Дзеркало тижня") і трьох радіокомпаній (Радіо "Ера", "Мелодія", Національне українське радіо) з 17 по 23 вересня.
Дослідження проводили Академія української преси, моніторингове агентство "Інтермедіаком Україна" і анонсовое бюро "Медіагностика".
Відповідно до результатів досліджень, БЮТ проводив найбільш активну кампанію на телеканалах "1+1" і НТН і в газеті "Сільські вісті".
До піар-кампанії Партії регіонів найбільше лояльно віднеслися телеканал НТН і "5 канал", а також Національна радіокомпанія України. Блок НУ-НС найбільше активно висвітлювався на ICTV і "5 каналі", а також у газеті "Україна молода".
Соцпартія найбільше активно висвітлювалася на телеканалі "Інтер" і на радіо "Ера".
Компартія і Блок Литвина були представлені в ЗМІ під час дослідження вкрай мало, однак найбільше КПУ була присутня тільки в ефірі телеканалу СТБ, Блок Литвина - на телеканалі "1+1" і "Новому каналі".
Найбільш вдалими піар-проектами, на думку експертів, стали проект БЮТ на "1+1" і проект Партії регіонів на НТН.
На думку експертів, найбільш збалансовано висвітлювалася діяльність основних політичних сил на радіо.
Говорячи про теленовини, президент Академії української преси Валерій Іванов відзначив, що у вересні близько 22% політичних новин були подані збалансовано, при цьому стосовно загального потоку новин їх частка склала 16-17%.
"Це досить великий прогрес з 2004 року з одного боку, але з іншого боку - не настільки, як очікувалося", - відзначив Іванов, підкресливши, що, на думку експертів, причина цього явища не в непрофесіоналізмі журналістів, а у великій кількості "джинси", тобто замовлених новин.
Щодо політичної реклами Іванов відзначив, що хоча частка прихованої реклами в досліджуваній рекламі була порівняно низька, але негативним явищем є те, що 87% усіх політичних повідомлень подавалося не від партій як таких, а від політичних лідерів, а також те, що як і раніше близько 2/3 політичних роликів не стільки рекламують свою політичну силу, скільки є антирекламою інших політичних сил.
