Європа шукатиме вихід з проблеми, поглибленої конфліктом України та Росії
Європейська Комісія в середу оголосить пропозиції у сфері єдиної енергетичної політики, а також із пов'язаною проблемою – протидії глобальним кліматичним змінам.
Ці заходи спрямовані, зокрема, на період після 2012 року, коли спливає термін дії Кіотського протоколу, який визначає обмеження викиду шкідливих промислових газів в атмосферу, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Основну увагу, як очікується, буде приділено внутрішнім питанням, які стосуються організації енергетики в країнах Європейського Союзу, створення там єдиного енергетичного ринку, введення загальних правил для його організації.
Можливою називають пропозицію розділити вироблення і доставку енергії. Особлива увага, як передбачається, буде приділятися розробці поновлюваних джерел енергії, а також поверненню до атомної енергетики, хоча останнє не користується підтримкою більшості населення країн ЄС.
Особливу делікатність набуває питання надійності постачання ЄС енергоносіями, з огляду на газовий конфлікт між Росією й Україною минулого року і нафтовий – між Росією та Білорусією – у нинішньому.
Як відзначають спостерігачі в Брюсселі, за загальними словами про необхідність єдиного підходу країн ЄС до енергетики і до країн-постачальників, про пошук додаткових джерел енергоносіїв не тільки в Росії, але й інших пострадянських країнах, приховуються складні геополітичні реальності.
По-перше, ряд країн ЄС пішов на великі двосторонні угоди з Росією в галузі енергетики, по-друге, вибудовувати стабільні відносини, наприклад, з центрально-азіатськими республіками може виявитися набагато складніше, ніж з Росією, вважають експерти.
До того ж це не вирішує більш загальних проблем – обмеженості світових запасів енергоресурсів і кліматичних змін, які можуть обернутися катастрофічними наслідками.
За прогнозами Європейської Комісії, очікуване збільшення до 2100 року середньої температури на 5 градусів тільки від викликаних цим стихійних лих вже у 2071 році може призвести до загибелі до 40 тис. людей у Європі щорічно.
Україна ратифікувала Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в лютому 2004 року, ставши учасником цієї міжнародної угоди.
У той же час, головні "забруднювачі" – США, Китай та потенційно Індія – брати участь у протидії глобальному потепленню й обмежувати свої шкідливі викиди відмовляються.
