Ющенко пересадив персонажів, але партитуру не змінив?
Провідні політичні експерти вважають, що підстав для зміни губернаторів Чернігівщини і Сумщини не було.
Про це свідчить опитування, проведене Центром досліджень політичних цінностей.
Зокрема, керівник соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко наголосив, що “самі губернатори не давали підстав для того, що б їх міняли".
"Глибша причина – це спроба президента Ющенка зібрати те, що має назву "президентський губернаторський полк"...Тільки цим пояснюються ось ці перестановки. Інших політичних мотивів вони не мають”, – підкреслив політолог.
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що екс-губернатор Сумщини Владислав Атрошенко "мав піти, було тільки питання часу й питання "Куди?". Політолог припустив, що швидше за все, він піде в список блоку "Наша Україна".
“Лаврик пішов на Чернігів, тому що проявив себе як незаплямований і лояльний до президента губернатор, а у місцевій еліті не було кандидата на цю посаду!", - зазначив Карасьов і додав:
"Він (Лаврик), з одного боку, заповнив вакантну посаду, а з іншого - дав змогу зайняти кадрову позицію губернатора Сумщини людині, яка є вихідцем із сумської еліти”.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що стосовно Сумської області, йдеться "просто про рокіровку, тому що Лаврика перевели на ту ж посаду, але в сусідню область".
"А стосовно Атрошенка, я думаю, є дві причини. Перша – формальна: це вимога "Нашої України" до тих її членів, які займають губернаторські посади, визначитися: або вони ідуть на вибори, або залишаються на своїх посадах. Атрошенко визначився на користь участі у виборах”, - сказав він.
Проте, політолог зауважив, що до Атрошенка "були великі претензії від населення регіону, різних політичних сил стосовно рівня вирішення соціально-економічних проблем і багатьох конфліктних ситуацій”.
Він зазначив, що призначення на цю посаду Лаврика свідчить про те, що в Ющенка є "дуже обмежена кадрова лава запасних, тому він фактично тасує ту кадрову колоду, яка склалася на початку його президентської каденції”.
За словами президента Центру соціальних досліджень "Софія" Андрія Єрмолаєва, зараз вже можна ставити питання про передвиборний характер кадрової політики президента.
"Одна з проблем президента – те, що переважна більшість призначених на початку року губернаторів так і не змогли затвердитися в ролі визнаних регіональних лідерів. У партії влади немає можливості позиціонувати призначених раніше губернаторів як лідерів списків, а значить, можливості забезпечити публічно-яскраву перемогу на рівні областей”, - сказав він.
Єрмолаєв пов'язує такого роду кадрову ротацію “з необхідністю посилення потенціалу губернаторів як передвиборчих менеджерів”.
У директора Європейського інституту інтеграцій та розвитку Дмитра Видріна “ця зміна” викликала "смутні асоціації з дитинства".
"Десь в глибинах моєї дитячої пам'яті захований схожий сюжет про те, як пересаджували персонажів і думали, що від цього зміниться загальна якість музичного твору, тому я боюся, що музична партитура в Україні не зміниться шляхом пересадки губернаторів з місця на місце”, - зазначив Видрін.
