Українці погано знайомі з Європою
Для більшості українців Європейський союз продовжує залишатися terra incognita, такі результати загальнонаціонального дослідження громадської думки, проведеного Центром ім. Разумкова.
Про це у вівторок повідомляє УНІАН.
За даними Центру, переважна більшість громадян України не мають взагалі або мають дуже обмежений досвід безпосередніх контактів з країнами Європейського Союзу.
Лише кожен десятий опитаний (10,6%) буває за кордоном щороку або один раз на два-три роки; до того ж відносна більшість з них (26,7%) відвідували Росію, а частка тих, хто відвідував такі держави Євросоюзу як Німеччина, Велика Британія чи Франція, становить лише 3,2%, 0,6% та 0,5% відповідно.
Медіа залишаються головним джерелом інформації для більшості громадян України. На основі повідомлень та публікацій у ЗМІ формується ставлення до ЄС у 61,1% українців.
Другим за значенням джерелом виступають персональні враження знайомих та друзів, що побували в країнах ЄС (36%).
Рівень та якість інформування ЗМІ більшість громадян України оцінюють негативно. Так, зокрема, лише кожний десятий опитаний (9,1%) вважає, що ЗМІ подають повну, детальну інформацію про політичні та економічні події у Євросоюзі.
Натомість майже три чверті (74,7%) вважають, що українські медіа надають або обмежену інформацію (40,2%), або взагалі надають її дуже мало (34,5%).
На думку експерта Центру Олександра Дем’янця, відносно низька мобільність українського населення, що зумовлена, зокрема, й досить жорсткою еміграційною політикою ЄС, і неадекватність інформування є одними з головних факторів, що пояснюють низький рівень обізнаності громадян.
Пом'якшити дію цих факторів можливо шляхом запровадження більш ліберального візового режиму для громадян України, виконання реалістичної, скоординованої програми інформування громадськості про діяльність ЄС та євроінтеграційну політику України.
Водночас, стверджує експерт, однієї лише "публічної дипломатії" буде недостатньо.
Необхідно на практиці, послідовно втілювати політичні, економічні та правові стандарти ЄС, щоб громадяни могли безпосередньо відчути ефект функціонуючої соціально-ринкової економіки та верховенства права.
Якщо ж програма інформування не буде синхронізованою з реальними реформами, то її наслідки, швидше за все, будуть діаметрально протилежними запланованим.
Дослідження було проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 9 по 16 вересня 2005 року в усіх регіонах України. Опитано 2011 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
