НАТО може вирішити запросити Україну вже у квітні
Четвер, 14 квітня 2005, 11:42
Міністр закордонних справ Литви Антанас Вальоніс вважає, що у квітні може бути ухвалене рішення про запрошення України до вступу в НАТО.
Про це він сказав в інтерв'ю українській службі Бі-Бі-Сі
"Рішення про запрошення до альянсу у Вільнюсі може очікувати лише Україна", - сказав Вальоніс. Саме у Вільнюсі 21 квітня відбудеться саміт міністрів закордонних справ країн НАТО, на якому будуть працювати дві комісії НАТО-Росія і НАТО-Україна.
Вальоніс розповів також, що одне із завдань, які він отримав від генсека НАТО, стосувалося України. "Тобто на комісії ми маємо затвердити цілком конкретний план дій членства України. Так само будемо розмовляти про перспективи Грузії", - сказав Вальоніс.
Він також зазначив, що Литва готова "допомогти Україні швидше інтеґруватися до Європейського Союзу". Він розповів, що його візит в Україну "має одну мету, а саме - виявити проблеми, які Україні самій буде важко подолати на інтеґраційному шляху".
"Про ці переговори я інформую членів клубу друзів України в ЄС, серед яких - голови урядів і міністри Угорщини, Польщі, Португалії, інших країн Євросоюзу. Від колег по Євросоюзу я отримав завдання - з'ясувати, якої конкретної допомоги потребує Україна. Після цих консультацій нам треба буде поділити: яка держава Євросоюзу яку допомогу може краще і ефективніше Україні надати. При тому всю цю працю буде чітко скоординовано", - розповів він.
На питання щодо заяви російського президента Путіна про те, що приєднання України до Шенгенських домовленостей, а згодом до Європейського Союзу, створить велики гуманітарні проблеми для обох країн, Вальоніс відповів, що "категорично" не поділяє такі побоювання.
"Про яке відокремлення, що нагадує німецьку ситуацію, може йти мова? Україна - незалежна держава. Вона реалізує будівництво нового суспільства на базі європейської демократії, тобто проголошує, що всі її люди, незважаючи на етнічні коріння, є громадянами України", - зазначив міністр.
"Тому подібні заяви лідера сусідньої держави не мають нічого спільного ані з демократією, ані із захистом прав меншин. Якщо торкнутися економіки, то хіба балтійці відокремилися від економіки Росії? Навпаки - наші торгівля і співпраця ще більш активізувалися. Більш насиченими стали культурні зв'язки. Литва вже проходила це", - зазначив він.
"Ми тут добре пам'ятаємо, як погрожував катастрофою Михайло Горбачов, пізніше - Борис Єльцин, згодом - Володимир Путін. Всі вони казали: не треба різати по живому. Тому я вимушений категорично відкинути ці заяви Росії", - сказав міністр.
"Українська правда"
Про це він сказав в інтерв'ю українській службі Бі-Бі-Сі
"Рішення про запрошення до альянсу у Вільнюсі може очікувати лише Україна", - сказав Вальоніс. Саме у Вільнюсі 21 квітня відбудеться саміт міністрів закордонних справ країн НАТО, на якому будуть працювати дві комісії НАТО-Росія і НАТО-Україна.
Вальоніс розповів також, що одне із завдань, які він отримав від генсека НАТО, стосувалося України. "Тобто на комісії ми маємо затвердити цілком конкретний план дій членства України. Так само будемо розмовляти про перспективи Грузії", - сказав Вальоніс.
Він також зазначив, що Литва готова "допомогти Україні швидше інтеґруватися до Європейського Союзу". Він розповів, що його візит в Україну "має одну мету, а саме - виявити проблеми, які Україні самій буде важко подолати на інтеґраційному шляху".
"Про ці переговори я інформую членів клубу друзів України в ЄС, серед яких - голови урядів і міністри Угорщини, Польщі, Португалії, інших країн Євросоюзу. Від колег по Євросоюзу я отримав завдання - з'ясувати, якої конкретної допомоги потребує Україна. Після цих консультацій нам треба буде поділити: яка держава Євросоюзу яку допомогу може краще і ефективніше Україні надати. При тому всю цю працю буде чітко скоординовано", - розповів він.
На питання щодо заяви російського президента Путіна про те, що приєднання України до Шенгенських домовленостей, а згодом до Європейського Союзу, створить велики гуманітарні проблеми для обох країн, Вальоніс відповів, що "категорично" не поділяє такі побоювання.
"Про яке відокремлення, що нагадує німецьку ситуацію, може йти мова? Україна - незалежна держава. Вона реалізує будівництво нового суспільства на базі європейської демократії, тобто проголошує, що всі її люди, незважаючи на етнічні коріння, є громадянами України", - зазначив міністр.
"Тому подібні заяви лідера сусідньої держави не мають нічого спільного ані з демократією, ані із захистом прав меншин. Якщо торкнутися економіки, то хіба балтійці відокремилися від економіки Росії? Навпаки - наші торгівля і співпраця ще більш активізувалися. Більш насиченими стали культурні зв'язки. Литва вже проходила це", - зазначив він.
"Ми тут добре пам'ятаємо, як погрожував катастрофою Михайло Горбачов, пізніше - Борис Єльцин, згодом - Володимир Путін. Всі вони казали: не треба різати по живому. Тому я вимушений категорично відкинути ці заяви Росії", - сказав міністр.
"Українська правда"
