Зваричу 7 разів ламали ніс і один раз підносили ніж до горла
П'ятниця, 25 березня 2005, 16:15
Міністр юстиції Роман Зварич зізнався, що в дитинстві, яке він провів у Нью-Йорку, йому сім разів ламали ніс.
Про це він розповів в інтерв'ю газеті Факти.
"Вирости в Нью-Йорку й не вміти битися - це нонсенс! Я можу вам показати шрами на руках, які в мене залишилися... від ножів. Бійки були практично щодня і з будь-якого приводу. Наприклад, через те, що негри із сусіднього району вирішили грати в баскетбол на нашому майданчику", - розповів він.
Він також зізнався, що його дружина, наприклад, "дотепер дивується, що він - спокійна людина - за певних обставин стає дуже агресивним".
"Тому мені говорить: "Я іноді боюся бути поруч із тобою, тому що ти одразу пускаєш у хід кулаки". Загалом, одним словом - Нью-Йорк! Сім разів ламали ніс у бійках, вибивали зуби. Правда, не тільки в бійках, але й на баскетболі", - сказав він.
Він також розповів, що батько його із братом змушував займатися боксом. "Але це був навіть не бокс, а вуличні кулачні бої. В Ігоря зріст - два метри, плечі, як у Захара Беркута. Такий ведмідь, піднімає мене однією рукою. У Нью-Йорку на вулиці всі знали, що зачепиш одного Зварича, матимеш справу із двома", - розповів він.
За словами Зварича, однією з вуличних його кличок було "Сосидж, що в перекладі означає сосиска".
Зварич також розповів, що, навчаючись у Колумбійському університеті, він спочатку одержував стипендію, з якої він міг покривати всі видатки - на навчання, проживання й харчування.
"Але коли в університеті подивилися декларацію про доходи мого батька (батько Зварича мільйонер), то стипендію зрізали до 75%. Сказали: "Іди до батька, нехай він оплачує інше". Я відповів, що не стану цього робити".
"Коли батько довідався, то був категоричний: "Не будь дурнем, оплачу". Але я відмовився - був занадто гордий, хотів сам себе прокормити", - розповів Зварич.
"Тому довелося вдень учитися, а вечорами працювати. Ким тільки не був! Таксистом, різноробом на заводах, будівництвах, у бібліотеці, забирав сміття... Гірше всього було на заводі. Заробляв, як зараз пам'ятаю, 2 долари й 25 центів у годину", - зізнався міністр.
Він також розповів, що працював таксистом: "Перша нічна зміна, заступив опівночі, взяв якогось пасажира, проїхали небагато. І отут раптом щось холодне торкнулося шиї - ніж! А я зробив дурість: залишив відкритою скляну перегородку, що відокремлює заднє сидіння від водійського. Пасажир з ножем попередив: усе буде нормально, якщо не стану геройствувати", - розповів він.
За словами Зварича, йому довелося віддати все, що було в коробці - 33 долара й 79 центів. Але грабіжникові потрібна була машина.
"Він завіз мене в якийсь глухий район Нью-Йорка, точніше, я його довіз. Потім наказав вийти з автомобіля і йти, не обертаючись. Я пройшов добрих п'ять кварталів і тільки потім оглянувся. Грабіжник залишив мені 25 центів на телефонний автомат, щоправда, висадив у такому місці, де таксофонів і близько не було", - розповів Зварич.
"Коли ж добрався до телефону, подзвонив хазяїнові на фірму, сказав, що в мене украли машину. Її знайшли через три дні", - сказав Зварич.
"Українська правда"
Про це він розповів в інтерв'ю газеті Факти.
"Вирости в Нью-Йорку й не вміти битися - це нонсенс! Я можу вам показати шрами на руках, які в мене залишилися... від ножів. Бійки були практично щодня і з будь-якого приводу. Наприклад, через те, що негри із сусіднього району вирішили грати в баскетбол на нашому майданчику", - розповів він.
Він також зізнався, що його дружина, наприклад, "дотепер дивується, що він - спокійна людина - за певних обставин стає дуже агресивним".
"Тому мені говорить: "Я іноді боюся бути поруч із тобою, тому що ти одразу пускаєш у хід кулаки". Загалом, одним словом - Нью-Йорк! Сім разів ламали ніс у бійках, вибивали зуби. Правда, не тільки в бійках, але й на баскетболі", - сказав він.
Він також розповів, що батько його із братом змушував займатися боксом. "Але це був навіть не бокс, а вуличні кулачні бої. В Ігоря зріст - два метри, плечі, як у Захара Беркута. Такий ведмідь, піднімає мене однією рукою. У Нью-Йорку на вулиці всі знали, що зачепиш одного Зварича, матимеш справу із двома", - розповів він.
За словами Зварича, однією з вуличних його кличок було "Сосидж, що в перекладі означає сосиска".
Зварич також розповів, що, навчаючись у Колумбійському університеті, він спочатку одержував стипендію, з якої він міг покривати всі видатки - на навчання, проживання й харчування.
"Але коли в університеті подивилися декларацію про доходи мого батька (батько Зварича мільйонер), то стипендію зрізали до 75%. Сказали: "Іди до батька, нехай він оплачує інше". Я відповів, що не стану цього робити".
"Коли батько довідався, то був категоричний: "Не будь дурнем, оплачу". Але я відмовився - був занадто гордий, хотів сам себе прокормити", - розповів Зварич.
"Тому довелося вдень учитися, а вечорами працювати. Ким тільки не був! Таксистом, різноробом на заводах, будівництвах, у бібліотеці, забирав сміття... Гірше всього було на заводі. Заробляв, як зараз пам'ятаю, 2 долари й 25 центів у годину", - зізнався міністр.
Він також розповів, що працював таксистом: "Перша нічна зміна, заступив опівночі, взяв якогось пасажира, проїхали небагато. І отут раптом щось холодне торкнулося шиї - ніж! А я зробив дурість: залишив відкритою скляну перегородку, що відокремлює заднє сидіння від водійського. Пасажир з ножем попередив: усе буде нормально, якщо не стану геройствувати", - розповів він.
За словами Зварича, йому довелося віддати все, що було в коробці - 33 долара й 79 центів. Але грабіжникові потрібна була машина.
"Він завіз мене в якийсь глухий район Нью-Йорка, точніше, я його довіз. Потім наказав вийти з автомобіля і йти, не обертаючись. Я пройшов добрих п'ять кварталів і тільки потім оглянувся. Грабіжник залишив мені 25 центів на телефонний автомат, щоправда, висадив у такому місці, де таксофонів і близько не було", - розповів Зварич.
"Коли ж добрався до телефону, подзвонив хазяїнові на фірму, сказав, що в мене украли машину. Її знайшли через три дні", - сказав Зварич.
"Українська правда"
