Леся Гонгадзе живе на зарплату санітарки і не хоче стипендій від влади
Середа, 16 березня 2005, 12:28
Грузія, громадянкою якої є мати Георгія Гонгадзе – пані Леся, за чотири роки жодного разу не поцікавилась її життям, незважаючи на те, що у Тбілісі одну з вулиць планують назвати іменем Георгія Гонгадзе.
Про це Леся Гонгадзе сказала в інтерв’ю радіо "Свобода".
"Ні одного дзвінка, ні одного слова підтримки за увесь час зі сторони Грузії я не зазнала. Моєю долею як громадянки Грузії керівництво цієї держави жодного разу не поцікавилось, як я тут живу. Якби не добрі люди в Україні, якби не мій добрий народ, коханий, рідний, я б не вижила", - сказала вона.
Вона також повідомила, що в Грузії ледь виживає старенька бабця Гії. Також пані Леся нагадала, що днями Мирославі Гонгадзе зателефонували офіційні представники з Грузії і повідомили, що у Тбілісі планують назвати вулицю іменем її чоловіка.
Як зазначає радіо, пані Леся працює у лікарні санітаркою та отримує зарплату, яку часто витрачає на поїздки до Києва на чергові виклики Генпрокуратури.
Проте Леся Гонгадзе відмовилась від стипендії, яку їй хотів виділити президент Ющенко:
"Чому мене мають виділяти з-поміж усіх? У мільйонів батьків пропали діти. Ця допомога, яку мені хочуть давати (і раніше, і тепер) робиться для того, щоб мене протиставити, ще раз показати, яка наша влада добра, про це б кричали на усіх рівнях і повідомляли, що вони такі благородні, що виділили мені президентську стипендію".
"Я 44 роки працюю у лікарні, якщо я хочу комусь допомогти, то я допомагаю, про це ніхто й не дізнається", - додала вона.
За допомогою брата та львівських журналістів, які організували збір коштів для неї, купила у центрі кімнату у комунальній квартирі.
Вона не має права отримати прописку, бо є громадянкою Грузії, а займатись справами свого громадянства не доходять руки, зрештою туди потрібно поїхати, що не так і дешево. Термін її прописки у Львові, куди вони приїхали з Георгієм біженцями з Грузії, продовжено до 2007 року.
Георгію Гонгадзе посмертно було виділено премію Пилипа Орлика, але ні Мирослава, ні мати журналіста цих коштів не отримали, зазначає радіо.
Пані Леся також вважає, що генпрокурор Піскун, як і стара влада, "знущається" над нею. "На старості літ я залишилась одна, не маю до кого звернутись, не можу поспілкуватись з онучками і їх обняти. А моя Мирослава не може з дітьми повернутись в Україну, бо вона дістала політичний притулок. А пан Піскун каже мені, що вона не може повернутись, бо має політичний притулок… Вона ж не злочинець", - сказала мати Георгія.
"Влада познущалась наді мною, вони з внуками, родинами, тішаться сім'ями, а наді мною просто знущається як вчорашня, так і сьогоднішня влада", - сказала вона.
"Українська правда"
Про це Леся Гонгадзе сказала в інтерв’ю радіо "Свобода".
"Ні одного дзвінка, ні одного слова підтримки за увесь час зі сторони Грузії я не зазнала. Моєю долею як громадянки Грузії керівництво цієї держави жодного разу не поцікавилось, як я тут живу. Якби не добрі люди в Україні, якби не мій добрий народ, коханий, рідний, я б не вижила", - сказала вона.
Вона також повідомила, що в Грузії ледь виживає старенька бабця Гії. Також пані Леся нагадала, що днями Мирославі Гонгадзе зателефонували офіційні представники з Грузії і повідомили, що у Тбілісі планують назвати вулицю іменем її чоловіка.
Як зазначає радіо, пані Леся працює у лікарні санітаркою та отримує зарплату, яку часто витрачає на поїздки до Києва на чергові виклики Генпрокуратури.
Проте Леся Гонгадзе відмовилась від стипендії, яку їй хотів виділити президент Ющенко:
"Чому мене мають виділяти з-поміж усіх? У мільйонів батьків пропали діти. Ця допомога, яку мені хочуть давати (і раніше, і тепер) робиться для того, щоб мене протиставити, ще раз показати, яка наша влада добра, про це б кричали на усіх рівнях і повідомляли, що вони такі благородні, що виділили мені президентську стипендію".
"Я 44 роки працюю у лікарні, якщо я хочу комусь допомогти, то я допомагаю, про це ніхто й не дізнається", - додала вона.
За допомогою брата та львівських журналістів, які організували збір коштів для неї, купила у центрі кімнату у комунальній квартирі.
Вона не має права отримати прописку, бо є громадянкою Грузії, а займатись справами свого громадянства не доходять руки, зрештою туди потрібно поїхати, що не так і дешево. Термін її прописки у Львові, куди вони приїхали з Георгієм біженцями з Грузії, продовжено до 2007 року.
Георгію Гонгадзе посмертно було виділено премію Пилипа Орлика, але ні Мирослава, ні мати журналіста цих коштів не отримали, зазначає радіо.
Пані Леся також вважає, що генпрокурор Піскун, як і стара влада, "знущається" над нею. "На старості літ я залишилась одна, не маю до кого звернутись, не можу поспілкуватись з онучками і їх обняти. А моя Мирослава не може з дітьми повернутись в Україну, бо вона дістала політичний притулок. А пан Піскун каже мені, що вона не може повернутись, бо має політичний притулок… Вона ж не злочинець", - сказала мати Георгія.
"Влада познущалась наді мною, вони з внуками, родинами, тішаться сім'ями, а наді мною просто знущається як вчорашня, так і сьогоднішня влада", - сказала вона.
"Українська правда"
