Канадець став мільярдером завдяки українській "Запоріжсталі"
Вівторок, 15 березня 2005, 10:04
Серед понад 100 нових мільярдерів, яких нещодавно представив світу американський часопис "Forbes", є колишній російський емігрант Александр Шнайдер, який заробив свої статки на торгівлі українським металом.
За словами часопису, майже півтора мільярда доларів приніс Шнайдеру контроль над "Запоріжсталлю", четвертим за розміром виробником сталі в Україні, повідомляє радіо Свобода.
Шнайдер народився 36 років тому в Петербурзі, дитиною виїхав до Канади, де він закінчив Йоркський Університет за фахом - економіка.
Починаючи свій бізнес в Україні, Шнайдер знайшов охочих до грошей, але абсолютно недосвідчених у закордонній торгівлі директорів державних підприємств.
За столовий сервіз чи мікрохвильову пічку Шнайдер міг виторгувати трохи гарячекатаної сталі, що коштувала у кілька разів більше.
За допомогою свого нового приятеля, Едуарда Шифріна, який на початку 90-х працював на гонконгську торговельну компанію, Шнайдер познайомився з усіма ключовими людьми в Україні.
Згодом компаньйони заснували свою фірму Midland Resources. Вона займалася тим, що купувала російське вугілля, віддавала українським сталеливарним компаніям, а взамін забирала готову сталь.
Коли почалася приватизація, акції державних компаній почали продавати, як пише американський часопис, "своїм людям".
"Своєю людиною" на "Запоріжсталі" був депутат Василь Хмельницький, який керував тоді держпакетом акцій "Запоріжсталі".
У 1999 Шнайдер і Шифрін почали скуповувати акції "Запоріжсталі" по мірі того, як їх виставляли на продаж у 1999 році.
За даними часопису "Forbes", прибутками партнерам довелося ділитися з групою Хмельницького, бо Midland Resources мав ексклюзивне право на експорт сталі від "Запоріжсталі".
Сам Хмельницький в електронному посланні до "Forbes" спростовує свою участь у консорціумі, що володіє "Запоріжсталлю" або заробляє на експорті сталі.
За словами Шнайдера, до 2001 року він, Шифрін та група Хмельницького контролювали завод. Чверть акцій "Запоріжсталі" все ще належала державі, але на аукціоні, де умови було створено під конкретного покупця, Шнайдеру вдалося виторгувати і цю частину заводу за символічну ціну.
Київський інвестиційний банк "Тект" намагався подати в суд, говорячи, що вони пропонували 37 мільйонів за чверть акцій заводу, але кияни програли, хоча Шнайдер і компанія заплатили тільки 13 мільйонів.
Загалом Шнайдерові вдалося придбати 93% "Запоріжсталі" за 70 мільйонів доларів. Нещодавню пропозицію від однієї західної компанії продати завод за 1,2 мільярди доларів Шнайдер та його компаньйони відхилили.
Часопис "Forbes" нагадує, що українська влада вже преглядає приватизацію "Криворіжсталі" і цікавиться, чи вдасться Шнайдерові утримати завод у своїй власності.
Шнайдер говорить, що його власність законна, і він не бачить небезпеки. Він уже інвестував у завод півмільярда доларів, а минулого року заробив 129 мільйонів на продажах, що становили 1,3 мільярда доларів.
Як пише "Forbes", через кілька місяців Шнайдер має намір представити на Червоній Площі у Москві першу російську команду "Формули-1".
За словами часопису, майже півтора мільярда доларів приніс Шнайдеру контроль над "Запоріжсталлю", четвертим за розміром виробником сталі в Україні, повідомляє радіо Свобода.
Шнайдер народився 36 років тому в Петербурзі, дитиною виїхав до Канади, де він закінчив Йоркський Університет за фахом - економіка.
Починаючи свій бізнес в Україні, Шнайдер знайшов охочих до грошей, але абсолютно недосвідчених у закордонній торгівлі директорів державних підприємств.
За столовий сервіз чи мікрохвильову пічку Шнайдер міг виторгувати трохи гарячекатаної сталі, що коштувала у кілька разів більше.
За допомогою свого нового приятеля, Едуарда Шифріна, який на початку 90-х працював на гонконгську торговельну компанію, Шнайдер познайомився з усіма ключовими людьми в Україні.
Згодом компаньйони заснували свою фірму Midland Resources. Вона займалася тим, що купувала російське вугілля, віддавала українським сталеливарним компаніям, а взамін забирала готову сталь.
Коли почалася приватизація, акції державних компаній почали продавати, як пише американський часопис, "своїм людям".
"Своєю людиною" на "Запоріжсталі" був депутат Василь Хмельницький, який керував тоді держпакетом акцій "Запоріжсталі".
У 1999 Шнайдер і Шифрін почали скуповувати акції "Запоріжсталі" по мірі того, як їх виставляли на продаж у 1999 році.
За даними часопису "Forbes", прибутками партнерам довелося ділитися з групою Хмельницького, бо Midland Resources мав ексклюзивне право на експорт сталі від "Запоріжсталі".
Сам Хмельницький в електронному посланні до "Forbes" спростовує свою участь у консорціумі, що володіє "Запоріжсталлю" або заробляє на експорті сталі.
За словами Шнайдера, до 2001 року він, Шифрін та група Хмельницького контролювали завод. Чверть акцій "Запоріжсталі" все ще належала державі, але на аукціоні, де умови було створено під конкретного покупця, Шнайдеру вдалося виторгувати і цю частину заводу за символічну ціну.
Київський інвестиційний банк "Тект" намагався подати в суд, говорячи, що вони пропонували 37 мільйонів за чверть акцій заводу, але кияни програли, хоча Шнайдер і компанія заплатили тільки 13 мільйонів.
Загалом Шнайдерові вдалося придбати 93% "Запоріжсталі" за 70 мільйонів доларів. Нещодавню пропозицію від однієї західної компанії продати завод за 1,2 мільярди доларів Шнайдер та його компаньйони відхилили.
Часопис "Forbes" нагадує, що українська влада вже преглядає приватизацію "Криворіжсталі" і цікавиться, чи вдасться Шнайдерові утримати завод у своїй власності.
Шнайдер говорить, що його власність законна, і він не бачить небезпеки. Він уже інвестував у завод півмільярда доларів, а минулого року заробив 129 мільйонів на продажах, що становили 1,3 мільярда доларів.
Як пише "Forbes", через кілька місяців Шнайдер має намір представити на Червоній Площі у Москві першу російську команду "Формули-1".
