Ющенко схожий на Єльцина й Путіна і повинен стати прикладом для Росії
П'ятниця, 4 лютого 2005, 11:25
Ситуація в Україні після виборів президента схожа на зміну влади в Росії в 2000 році.
Про це пише в п'ятницю російський оглядач РІА "Новини" у статті із заголовком "Ющенко. Путін. Єльцин".
"І там, і там змінився режим: замість непопулярного, корумповано-"сімейного" президента прийшов новий, свіжий, з яким пов'язуються надії", - пише журналіст.
Спільним для "канунів" - Росії-1999 й України-2004 був швидкий економічний ріст на тлі масового невдоволення населення діючою владою.
Оцінюючи відмінності, журналіст пише, що Ющенко прорвався до влади "знизу", як революціонер, прийшов "з майдану", як Єльцин-1991. Путіна ж у президенти в 2000 році привів Єльцин. Ющенко прийшов з гаслом - "На Захід, у Європу!", Путін - з гаслом "Мочити терористів у сортирі".
Перевагою Путіна, на думку журналіста, є те, що він міг вважатися "президентом всіх росіян" набагато більше, ніж Ющенко "президентом всіх українців". Перевага Ющенка - він набагато більш "ідеологічно чіткий" президент.
Причина безсумнівних успіхів російської влади в 2000-2003 була, на думку оглядача, у прагматизмі, ліберальних реформах в економіці, прагматичних відносинах і із Заходом, і зі Сходом, і в СНД.
А причину майбутніх поразок, які прийшли з 2004 року, журналіст бачить у кадровій політиці (все більших опор на бюрократію) і в руйнуванні неугодних демократичних інститутів.
Інша причина російських поразок, говориться в статті, - це "запаморочення від ренти". "Халявні нафтодолари" паралізують бажання вести структурні реформи й реанімують комплекси імперської величі", - пише автор.
Але в Україні, на думку журналіста, такий варіант розвитку подій мало можливий.
"Україні не грозить "запаморочення від ренти", через її відсутність (якщо не вважати рентою крадіжку російського газу). Україні не грозять імперські комплекси - Україна-то ніколи не була імперією! Але в неї є "западенські" націоналістичні комплекси, які можуть її розірвати взагалі надвоє", - говориться в статті.
"Що стосується підбору кадрів, то поки що Ющенко (як Єльцин в 1992) робить ставку на яскравих реформаторів, на "практичних Чацьких", а не на "Молчаліних у мундирі". Але, безумовно, небезпека корупції - загальнолюдська, і по цих традиціях, Україна, як мінімум, нічим не відрізняється від Росії (а то й гірше буде!)", - пише видання.
"Досвід Росії (і України!) показує, що протиотрута корупції одна - як не банально звучить, але це відкрите суспільство, демократія. В 1990-і в Росії це не вийшло, в 2000-і - свідомо відкидалося", - говориться в статті.
"І якщо Ющенко буде успішно будувати ТАКУ Україну, то він мимоволі буде створювати й "російську мрію", зразок і магніт для Росії", - відзначає автор.
Про це пише в п'ятницю російський оглядач РІА "Новини" у статті із заголовком "Ющенко. Путін. Єльцин".
"І там, і там змінився режим: замість непопулярного, корумповано-"сімейного" президента прийшов новий, свіжий, з яким пов'язуються надії", - пише журналіст.
Спільним для "канунів" - Росії-1999 й України-2004 був швидкий економічний ріст на тлі масового невдоволення населення діючою владою.
Оцінюючи відмінності, журналіст пише, що Ющенко прорвався до влади "знизу", як революціонер, прийшов "з майдану", як Єльцин-1991. Путіна ж у президенти в 2000 році привів Єльцин. Ющенко прийшов з гаслом - "На Захід, у Європу!", Путін - з гаслом "Мочити терористів у сортирі".
Перевагою Путіна, на думку журналіста, є те, що він міг вважатися "президентом всіх росіян" набагато більше, ніж Ющенко "президентом всіх українців". Перевага Ющенка - він набагато більш "ідеологічно чіткий" президент.
Причина безсумнівних успіхів російської влади в 2000-2003 була, на думку оглядача, у прагматизмі, ліберальних реформах в економіці, прагматичних відносинах і із Заходом, і зі Сходом, і в СНД.
А причину майбутніх поразок, які прийшли з 2004 року, журналіст бачить у кадровій політиці (все більших опор на бюрократію) і в руйнуванні неугодних демократичних інститутів.
Інша причина російських поразок, говориться в статті, - це "запаморочення від ренти". "Халявні нафтодолари" паралізують бажання вести структурні реформи й реанімують комплекси імперської величі", - пише автор.
Але в Україні, на думку журналіста, такий варіант розвитку подій мало можливий.
"Україні не грозить "запаморочення від ренти", через її відсутність (якщо не вважати рентою крадіжку російського газу). Україні не грозять імперські комплекси - Україна-то ніколи не була імперією! Але в неї є "западенські" націоналістичні комплекси, які можуть її розірвати взагалі надвоє", - говориться в статті.
"Що стосується підбору кадрів, то поки що Ющенко (як Єльцин в 1992) робить ставку на яскравих реформаторів, на "практичних Чацьких", а не на "Молчаліних у мундирі". Але, безумовно, небезпека корупції - загальнолюдська, і по цих традиціях, Україна, як мінімум, нічим не відрізняється від Росії (а то й гірше буде!)", - пише видання.
"Досвід Росії (і України!) показує, що протиотрута корупції одна - як не банально звучить, але це відкрите суспільство, демократія. В 1990-і в Росії це не вийшло, в 2000-і - свідомо відкидалося", - говориться в статті.
"І якщо Ющенко буде успішно будувати ТАКУ Україну, то він мимоволі буде створювати й "російську мрію", зразок і магніт для Росії", - відзначає автор.
