За звання "Політик року" у Британії Ющенко конкурував з Бушем. Обидва програли
П'ятниця, 24 грудня 2004, 13:07
Редакція газети "The Financial Times" не змогла визначити переможця в номінації "Політик року".
Про це йдеться в п'ятничній статті "Політичні переможці, які програли", переклад якої публікує ІноЗМІ.Ru.
"У проведеному редакцією газети "The Financial Times" пошуку чоловіка або жінки, котрий(а) цього року зробив(а) найбільший вплив на світові події, політики, природно, є найважливішою одиничною категорією, яку ми ретельно просіваємо. Однак, незважаючи на ряд важливих виборів в 2004 році, ніхто з переможців на цих виборах не заслужив нашого схвалення", - пише газета.
Видання зауважує, що "Джордж Буш-молодший (George W.Bush) є кращим серед тих, хто не вийшов у переможці за нашими критеріями відбору", хоча він "набрав більше очок, ніж інші". Разом з тим, газета натякає, що своєю перемогою Буш визначальною мірою зобов'язаний політтехнологам.
Другою "помітною фігурою" "The Financial Times" називає Віктора Ющенка. "Однак він поки що тільки потенційний претендент на нашу номінацію "політика року", хоча і є фаворитом виборчих перегонів, які мають завершитися найближчої неділі", - вказує газета.
"Тим не менше, та обставина, що він завзято домагався переголосування в умовах виборів, які характеризувалися шахрайством, залякуванням й отруєнням, ставить його в число перших у нашому списку претендентів, незважаючи на те, що його країна має відносно невелику важливість у світі", - додає видання.
Газета повідомляє, що в середині її списку стоять "дві сильні особистості, яких переобрали на свої пости в Австралії й у Росії" - Джон Ховард (John Howard) і Володимир Путін.
Останньому, на думку газети, "котрий мав у своєму розпорядженні всі важелі кремлівського впливу, навряд чи була потрібна особиста привабливість, щоб забезпечити своє переобрання в березні". "Однак у ньому явно щось є таке, що апелює до російської ностальгії за сильною державою й лідером", - додає видання.
На думку "The Financial Times", "одним з надихаючих стимулів для пана Ющенка був молодий Михайло Саакашвілі з Грузії, котрий спочатку очолив вуличні протести, які скинули колишній режим, а потім 96% голосів "за" виграв президентські вибори у січні".
Разом з тим, вказує газета, "Соня Ганді (Sonia Gandhi), котра привела Партію конгресу до несподіваної перемоги (в Індії - "УП"), мала б зайняти в нашому списку персоналій не менш високе місце, ніж пан Ющенко, за винятком, хіба що, того, що внесок цього народженого в Італії члена сімейства Неру (Nehru) був династичним, рівно як і особистим".
"Українська правда"
Про це йдеться в п'ятничній статті "Політичні переможці, які програли", переклад якої публікує ІноЗМІ.Ru.
"У проведеному редакцією газети "The Financial Times" пошуку чоловіка або жінки, котрий(а) цього року зробив(а) найбільший вплив на світові події, політики, природно, є найважливішою одиничною категорією, яку ми ретельно просіваємо. Однак, незважаючи на ряд важливих виборів в 2004 році, ніхто з переможців на цих виборах не заслужив нашого схвалення", - пише газета.
Видання зауважує, що "Джордж Буш-молодший (George W.Bush) є кращим серед тих, хто не вийшов у переможці за нашими критеріями відбору", хоча він "набрав більше очок, ніж інші". Разом з тим, газета натякає, що своєю перемогою Буш визначальною мірою зобов'язаний політтехнологам.
Другою "помітною фігурою" "The Financial Times" називає Віктора Ющенка. "Однак він поки що тільки потенційний претендент на нашу номінацію "політика року", хоча і є фаворитом виборчих перегонів, які мають завершитися найближчої неділі", - вказує газета.
"Тим не менше, та обставина, що він завзято домагався переголосування в умовах виборів, які характеризувалися шахрайством, залякуванням й отруєнням, ставить його в число перших у нашому списку претендентів, незважаючи на те, що його країна має відносно невелику важливість у світі", - додає видання.
Газета повідомляє, що в середині її списку стоять "дві сильні особистості, яких переобрали на свої пости в Австралії й у Росії" - Джон Ховард (John Howard) і Володимир Путін.
Останньому, на думку газети, "котрий мав у своєму розпорядженні всі важелі кремлівського впливу, навряд чи була потрібна особиста привабливість, щоб забезпечити своє переобрання в березні". "Однак у ньому явно щось є таке, що апелює до російської ностальгії за сильною державою й лідером", - додає видання.
На думку "The Financial Times", "одним з надихаючих стимулів для пана Ющенка був молодий Михайло Саакашвілі з Грузії, котрий спочатку очолив вуличні протести, які скинули колишній режим, а потім 96% голосів "за" виграв президентські вибори у січні".
Разом з тим, вказує газета, "Соня Ганді (Sonia Gandhi), котра привела Партію конгресу до несподіваної перемоги (в Індії - "УП"), мала б зайняти в нашому списку персоналій не менш високе місце, ніж пан Ющенко, за винятком, хіба що, того, що внесок цього народженого в Італії члена сімейства Неру (Nehru) був династичним, рівно як і особистим".
"Українська правда"