Спроба розвести українців на "западенців" і "східняків" завершилася провалом
Середа, 3 листопада 2004, 17:45
При очевидному регіональному розподілові електоральних симпатій офіційні результати президентських виборів Центральної виборчої комісії свідчать про поразку експлуатованої провладними ЗМІ міфологеми щодо нібито існуючого розподілу України на Захід і решту регіонів держави.
По-перше, регіональні відмінності електоральних симпатій властиві для будь-якої держави, і Україна тут не виняток.
А по-друге, за результатами офіційних даних ЦВК, Віктор Ющенко переміг не лише на Заході, але й з абсолютною або відносною перевагою в усіх областях Центральної України, за винятком Дніпропетровської. Причому і в цій єдиній області Віктор Янукович також не отримав підтримки абсолютної більшості виборців.
Отже, Ющенко впевнено перемагає в регіонах історичного ядра України – Правобережної і Лівобережної Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Поділля, тобто в таких областях Центру країни як Київська, Полтавська, Черкаська, Кіровоградська, Чернігівська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька.
Ющенко досить упевнено переміг навіть в одній з областей Сходу – Сумській.
Судячи з коментарів представників влади і російських "політтехнологів", особливо їх вразив масштаб поразки Януковича в столиці.
Київ віддав за Ющенка в чотири з половиною разів більше голосів, ніж за Януковича. І це при тому, що саме в столиці зосереджена основна кількість центральних державних установ – осередків "адміністративного ресурсу", а також попри те, що особи "специфічної зовнішності", сконцентровані напередодні виборів у санаторіях навколо Києва, багаторазово голосували за відкріпними талонами саме в столиці.
Ця поразка стала деморалізуючою для команди провладного кандидата, оскільки засвідчила повну відсутність підтримки в стратегічному регіоні – столиці, поза адмінресурсом.
Загалом же Ющенко переміг у 17 регіонах - 16 областях і в столиці, Янукович – у 9 областях і в Севастополі.
Крім того, судячи з результатів таємного екзит-полу, проведеного Центром Разумкова і КМІС, який має бути найбільш адекватним реальному голосуванню саме в силу своєї таємності, Ющенко також переміг і в одній із південних областей країни – Херсонській.
Водночас, згідно з офіційними результатами Центрвиборчкому, у цій області з незначною перевагою переміг Янукович – у нього близько 37, 7% голосів проти 32% у Ющенка.
Слід також відзначити, що саме з Херсонської області, як також і з Харківської, найдовше до ЦВК не надходили дані щодо явки виборців, що може свідчити про застосування централізованого плану фальсифікацій у цих областях.
Порада російських політтехнологів позиціонувати Януковича в якості проросійського кандидата не допомогла. Російські політтехнологи намагалися розіграти карту протистояння "проросійських" і "антиросійських" симпатій виборців.
Тепер уже очевидно, що таким чином росіяни намагалися не стільки допомогти Януковичу, скільки вирішити власне завдання – зв‘язати його максимальною кількістю зобов‘язань з Росією. Однак, "російська тема" виявилася для українських виборців значно менш актуальною у порівнянні з необхідністю декриміналізації влади, детінізації економіки, припиненням корупції тощо.
Така парадигма російських політтехнологів довела до того, що "антиросійським" виявилося історичне серце України разом із столицею, а загалом – близько двох третин території країни.
Безпрецедентний триденний вояж російського президента до України напередодні виборів та малопристойне з точки зору етики міжнародних відносин втручання Росії у внутрішні справи України виявилися провальними і мало що додали Януковичу.
І це при тому, що під удар було поставлено авторитет російського президента, до якого у "царистській" політичній культурі Росії звернено особливий пієтет.
По-перше, регіональні відмінності електоральних симпатій властиві для будь-якої держави, і Україна тут не виняток.
А по-друге, за результатами офіційних даних ЦВК, Віктор Ющенко переміг не лише на Заході, але й з абсолютною або відносною перевагою в усіх областях Центральної України, за винятком Дніпропетровської. Причому і в цій єдиній області Віктор Янукович також не отримав підтримки абсолютної більшості виборців.
Отже, Ющенко впевнено перемагає в регіонах історичного ядра України – Правобережної і Лівобережної Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Поділля, тобто в таких областях Центру країни як Київська, Полтавська, Черкаська, Кіровоградська, Чернігівська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька.
Ющенко досить упевнено переміг навіть в одній з областей Сходу – Сумській.
Судячи з коментарів представників влади і російських "політтехнологів", особливо їх вразив масштаб поразки Януковича в столиці.
Київ віддав за Ющенка в чотири з половиною разів більше голосів, ніж за Януковича. І це при тому, що саме в столиці зосереджена основна кількість центральних державних установ – осередків "адміністративного ресурсу", а також попри те, що особи "специфічної зовнішності", сконцентровані напередодні виборів у санаторіях навколо Києва, багаторазово голосували за відкріпними талонами саме в столиці.
Ця поразка стала деморалізуючою для команди провладного кандидата, оскільки засвідчила повну відсутність підтримки в стратегічному регіоні – столиці, поза адмінресурсом.
Загалом же Ющенко переміг у 17 регіонах - 16 областях і в столиці, Янукович – у 9 областях і в Севастополі.
Крім того, судячи з результатів таємного екзит-полу, проведеного Центром Разумкова і КМІС, який має бути найбільш адекватним реальному голосуванню саме в силу своєї таємності, Ющенко також переміг і в одній із південних областей країни – Херсонській.
Водночас, згідно з офіційними результатами Центрвиборчкому, у цій області з незначною перевагою переміг Янукович – у нього близько 37, 7% голосів проти 32% у Ющенка.
Слід також відзначити, що саме з Херсонської області, як також і з Харківської, найдовше до ЦВК не надходили дані щодо явки виборців, що може свідчити про застосування централізованого плану фальсифікацій у цих областях.
Порада російських політтехнологів позиціонувати Януковича в якості проросійського кандидата не допомогла. Російські політтехнологи намагалися розіграти карту протистояння "проросійських" і "антиросійських" симпатій виборців.
Тепер уже очевидно, що таким чином росіяни намагалися не стільки допомогти Януковичу, скільки вирішити власне завдання – зв‘язати його максимальною кількістю зобов‘язань з Росією. Однак, "російська тема" виявилася для українських виборців значно менш актуальною у порівнянні з необхідністю декриміналізації влади, детінізації економіки, припиненням корупції тощо.
Така парадигма російських політтехнологів довела до того, що "антиросійським" виявилося історичне серце України разом із столицею, а загалом – близько двох третин території країни.
Безпрецедентний триденний вояж російського президента до України напередодні виборів та малопристойне з точки зору етики міжнародних відносин втручання Росії у внутрішні справи України виявилися провальними і мало що додали Януковичу.
І це при тому, що під удар було поставлено авторитет російського президента, до якого у "царистській" політичній культурі Росії звернено особливий пієтет.
