Перший тур. Перші жертви...реформи
Середа, 3 листопада 2004, 12:30
Що з підрахунком голосів в Києві відбуваються якісь дива, я зрозуміла задовго до того, як побачила ці дива в телевізорі в другій половині дня 1 листопада...
Група активних громадян, що на заклик опозиції вийшла контролювати підрахунок голосів на своїй дільниці, - була одразу шокована поведінкою більшості її членів.
За великими скляними вітринами, прямо як в рекламному ролику, вони всі були в нас на очах. Але перші три-чотири години по закриттю дільниці – здебільшого походжали по приміщенню, із посмішкою озиралися на "публіку" за склом, підкріплялися їжею й кавою. Жестами натякали "глядачам", що вони тут зайві. І навіть не наближалися до урн.
Один раз, причинивши двері, нам заявили, що ми підглядаємо та цим заважаємо працювати.
Набагато пізніше, коли бюлетені таки порахували, нам показали через скло, що переміг Ющенко з рахунком 4:1. І знову зробили натяк – все, можете йти.
Ми не пішли, бо в Мукачеві все почалося саме після підрахунку голосів.
Було там і чотири міліціонери та пан, схожий на "людину в цивільному", якого ми оцінили як представника СБУ.
Приблизно о першій годині ночі три міліціонери залишили приміщення дільниці, пояснивши нам, що йдуть на інше завдання. Саме в цей час підійшло п'ять-шість молодиків, появи яких ми давно чекали.
Вони пробули поруч нас з годину, однак протягом цього часу кілька жіночок з нашого гурту встигли дізнатися в них, що це справді донецькі хлопці, які чекають на свого там, за склом...Вони його таки дочекалися. Він вийшов, і вони разом зникли з поля зору...
Дами, що вели "перемовини" з "молодчиками", були максимально люб"язні та милі. Але потім з нервовим сміхом, що видавав справжній страх, розповідали, як вдало провели "операцію зі знешкодження" загрозливої компанії, яка лише чекала агресивного випаду з боку невеличкого натовпу. Але не отримала сигналу. Натомість через деякі наші зусилля – на нашу дільницю було звернено офіційну увагу членів теркому...
Пізніше, вже рівно о четвертій ранку, коли ми дочекалися, що члени комісії зачитали нам протокол і під нашим наглядом поклали до авто мішок з бюлетенями, - хтось із членів комісії визнав: люди на вулиці врятували дільницю від погрому чи викрадення бюлетенів.
На цей момент з радіоприймача, що тримав один з "наших" на вулиці, ми вже знали про стрілянину в Кіровограді, про зникнення кількох мішків з бюлетенями та голів дільниць з печатками...
Але ще до четвертої, тобто опівночі, я особисто, "зловживши" своїм парламентським посвідченням, дізналася в членів розташованої неподалік територіальної комісії, які курили біля дверей, - що жодних порушень із зволіканням підрахунку голосів на моїй дільниці начебто не було.
Вони розповіли мені те, що потім я почула вже від речника ЦВК: про 10 днів, про відсутність потреби в остаточному визначенні результатів через очевидність другого туру...
На мої твердження, що ЦВК вже зібрала купу протоколів з регіонів та провадить підрахунок, обіцяючи остаточний результат вночі чи вранці, – члени ТВК не реагували.
Вони лише повідомили: наша дільниця – не виняток, отримано на 24 годину ночі лише один протокол...
Тому, коли я нарешті опинилася біля телевізора, – мене не здивувало, як уповільнюється потік протоколів до ЦВК, що вкорочували розрив між Януковичем та Ющенком. Так само мене не здивувало, що вдень 1 листопада підрахунок припинився, а в "резерві" залишився саме Київ...
Здивувало мене інше.
Коли я на дві години відлучилася від чергування біля дільниці, аби сказати пару слів на "5 каналі", в ліфті офісу я зустріла О.Мороза.
"Чи буде, на Вашу думку, погром дільниць?", - не втрималась я, бо на той момент здобутком ЗМІ стало пересування по Києву якихось додаткових міліцейських сил.
"Вас це турбує? - відповів запитанням на запитання пан Мороз.
"Звісно, там же моя дитина!", - образилась я.
Образилась не за те, що відповіді не дістала. А що людина, на заклик якої мої сусіди і просто незнайомі люди, а не лише донька, стережуть свій вибір і їхні, політиків, відсотки, - виявляється, зовсім не цікавиться реалізацією власних же гучних закликів та прогнозів.
Але протягом всього часу, що ми разом піднімалися на 11 поверх "5-го каналу", пан Мороз не сказав більше жодного слова. Мабуть, він також на мене образився. За те, що я не переймаюся його 5-ма відсотками, а лише погромами та своєю дитиною...
Маю визнати, що в чомусь лідер СПУ виявився абсолютно правий. Перейматися його незначним здобутком в першому турі президентських виборів - варто.
Ані кроку без сценарію з Банкової
"Паритетові" фаворитів першого туру, що його намагається встановити ЦВК з допомогою відтермінування підрахунку результатів київських дільниць, як відомо, дуже радіють адепти конституційної реформи.
Зокрема, пан Малинкович так відверто й каже: от теперь ліві зроблять все для проведення реформи.
Але ліві й досі ніби були категоричними прибічниками реформи, і, на перший погляд, не зрозуміло, чому саме паритет фаворитів має ще більше їх стимулювати. Паритет за результатами першого туру мав би стимулювати до реформи, здавалося б, саме Ющенка та Януковича.
Але пояснення словам Малинковича є. Оскільки "паритет" лідерів гонитви досягнутий саме за рахунок голосів лівих лидерів, які пішли на користь Януковича, - самі ліві лідери опиняються в пастці, з якої майже немає виходу.
Суть цієї пастки в тім, що нарешті і СПУ О.Мороза, так само, як КПУ П.Симоненка, після розгрому в першому турі президентських виборів, різко втрачають інтерес до пропорційної системи виборів для парламентської кампанії 2006 року, як це було до 31 жовтня.
А втрата цього інтересу до пропорційки тягне за собою, звісно, схильність верхівки лівих до повернення мажоритарної системи парламентських виборів. Через скасування якої, в свою чергу, частина депутатів-мажоритарників не так давно "відпала" від прибічників реформи.
Щойно ліві фракції ВР погоджуються через повернення мажоритарки заручитися обіцянками Януковича отримати "квоту" в наступному парламенті по округах та через адмінресурс – як мажоритарники також повертаються до "стайні".
Проект 4180 знову трохи вкорочується, пропорційка викреслюється разом із імперативним мандатом, - і от вже можна підраховувати, 310 чи 315 голосів набирає проект. Що вже й зробив С.Гавриш...
Оскільки тут йдеться, власне, не про саму реформу, а про її суто технологічний сенс для президентської кампанії, - не буду уточнювати, якого потворного вигляду набуває проект 4180 після згаданих змін.
Але не можу не відзначити, що той же пан Мороз, так і продовжуючи курс на псевдореформу вже після поразки власних прогнозів про свій вихід до другого туру, - має хоча б дати звіт самому собі, що нині тягне справу зовсім до зворотнього своїм гаслам результату.
Але робить це не просто так, а пропонуючи штабу Ющенка "торг": реформа в обмін на голоси електорату СПУ.
Насправді ж все ще більш цинічно.
Реформу Мороз має намір (чи змушений) провести з "більшовиками" в обмін на місця в майбутньому парламенті, отримавши спочатку від Ющенка виправдання для цього кроку.
Голоси соціалістичного електорату вже якось самі визначаться в другому турі президентської кампанії.
А от торг Мороза полягає в дотриманні угоди про чесні вибори, себто в підтримці чи непідтримці представниками СПУ контролю голосування та підрахунку голосів в другому турі.
Хоча результат туру першого для самого ж Мороза свідчить, наскільки неефективними виявились для цієї мети соціалістичні "кадри" на місцях. На жаль.
До речі, мій власний, по суті, випадковий досвід спостереження за роботою дільниці свідчить про те саме: дільнична комісія виявилася безпорадною перед тиском з боку "донецьких" та установкою влади, і якби не люди на вулиці...Там, на дільниці, був лише один справжній спостерігач, звісно – від "Нашої України". І той – скутий по руках і ногах.
Себто, насправді торг Мороза, як і Симоненка, відбувся давно, і не з Ющенком...
Ба, більше. З того для мене очевидного факту, що Мороз не цікавиться силовими діями влади під час виборів, хоча багато про це публічно говорив, - випливає лише одне: він продовжує грати з тими, хто зацікавлений у зриві виборів. Хто це – не важко здогадатися.
Але якщо досі ця гра, принаймні, виправдовувалася міфами про можливість якогось варіанту перемоги самого Мороза, то нині пояснень їй просто немає.
Останні ставки
Та, власне, пояснень і не треба. Оскільки наразі важливо інше – коаліції "Сила народу" доведеться дуже обережно ставитись до домовленостей з СПУ та КПУ, а покладатися лише на власні сили.
Ще - на свою продуману пропаганду на тлі незначного, але все ж покращення інформаційного забезпечення.
Плюс на повну дезорієнтацію місцевого адмінресурсу, якому зовсім нема за що любити Януковича.
Плюс на виправлення деяких помилок організації кампанії.
Плюс на "громадянську мобілізацію".
Яка вже в другому турі – але, дійсно, лише після голосування в ньому, а не напередодні, - вочевидь, не може викликати того силового сценарію, що призвів би до зриву виборів загалом.
Через що і плани самих силовиків автоматично втрачають свою агресивність.
Та й взагалі – справжній силовий сценарій вже фактично відмінено. Хіба що нерви штабістів Ющенка, як от останнього разу в Юлі, таки не витримають, і вони самі підуть врознос. Лише тоді відбудеться силовий варіант, але не зриву виборів – що вже неможливо – а просто утримання влади при владі. Питання лише – чиєї саме.
Оскільки "питання Кучми" залишається не вирішеним, - окрім конкурента Януковича, головним болем для Ющенка продовжує залишатися перспектива визнання виборів безрезультатними.
Теперішній "стиль" підрахунку голосів Центрвиборчкомом в пошуках "паритету" фаворитів свідчить, що тут тренуються рахувати голоси з точністю до одного.
Це те саме, що потрібно для "мирного" сценарію фактичного зриву виборів на їхньому останньому етапі.
Звісно, цим процесом відверто лякають і Януковича, стимулюючи його до реформи з мажоритарниками та лівими.
Але штаб Януковича не може не розуміти: щойно реформа з усуненням пропорційки буде здійснена – вибори й "зірвуться", себто голоси кандидатів в другому турі зрівняються до одного.
Кучма-3 з перспективою мажоритарного наступного парламенту та правом негайно розпустити цей склад ВР. Браво?!
Та ні. Коли цей матеріал вже був майже готовий – надійшло повідомлення про події навколо й всередині 220-ї територіальної комісії в столиці, де не без допомоги тих самих киян почав руйнуватися "паритет" між основними кандидатами...
Єдине, що мене турбує – чи готовий кандидат від народу отримати підтримку цього справжнього партнера з повною мірою відповідальності.
Група активних громадян, що на заклик опозиції вийшла контролювати підрахунок голосів на своїй дільниці, - була одразу шокована поведінкою більшості її членів.
За великими скляними вітринами, прямо як в рекламному ролику, вони всі були в нас на очах. Але перші три-чотири години по закриттю дільниці – здебільшого походжали по приміщенню, із посмішкою озиралися на "публіку" за склом, підкріплялися їжею й кавою. Жестами натякали "глядачам", що вони тут зайві. І навіть не наближалися до урн.
Один раз, причинивши двері, нам заявили, що ми підглядаємо та цим заважаємо працювати.
Набагато пізніше, коли бюлетені таки порахували, нам показали через скло, що переміг Ющенко з рахунком 4:1. І знову зробили натяк – все, можете йти.
Ми не пішли, бо в Мукачеві все почалося саме після підрахунку голосів.
Було там і чотири міліціонери та пан, схожий на "людину в цивільному", якого ми оцінили як представника СБУ.
Приблизно о першій годині ночі три міліціонери залишили приміщення дільниці, пояснивши нам, що йдуть на інше завдання. Саме в цей час підійшло п'ять-шість молодиків, появи яких ми давно чекали.
Вони пробули поруч нас з годину, однак протягом цього часу кілька жіночок з нашого гурту встигли дізнатися в них, що це справді донецькі хлопці, які чекають на свого там, за склом...Вони його таки дочекалися. Він вийшов, і вони разом зникли з поля зору...
Дами, що вели "перемовини" з "молодчиками", були максимально люб"язні та милі. Але потім з нервовим сміхом, що видавав справжній страх, розповідали, як вдало провели "операцію зі знешкодження" загрозливої компанії, яка лише чекала агресивного випаду з боку невеличкого натовпу. Але не отримала сигналу. Натомість через деякі наші зусилля – на нашу дільницю було звернено офіційну увагу членів теркому...
Пізніше, вже рівно о четвертій ранку, коли ми дочекалися, що члени комісії зачитали нам протокол і під нашим наглядом поклали до авто мішок з бюлетенями, - хтось із членів комісії визнав: люди на вулиці врятували дільницю від погрому чи викрадення бюлетенів.
На цей момент з радіоприймача, що тримав один з "наших" на вулиці, ми вже знали про стрілянину в Кіровограді, про зникнення кількох мішків з бюлетенями та голів дільниць з печатками...
Але ще до четвертої, тобто опівночі, я особисто, "зловживши" своїм парламентським посвідченням, дізналася в членів розташованої неподалік територіальної комісії, які курили біля дверей, - що жодних порушень із зволіканням підрахунку голосів на моїй дільниці начебто не було.
Вони розповіли мені те, що потім я почула вже від речника ЦВК: про 10 днів, про відсутність потреби в остаточному визначенні результатів через очевидність другого туру...
На мої твердження, що ЦВК вже зібрала купу протоколів з регіонів та провадить підрахунок, обіцяючи остаточний результат вночі чи вранці, – члени ТВК не реагували.
Вони лише повідомили: наша дільниця – не виняток, отримано на 24 годину ночі лише один протокол...
Тому, коли я нарешті опинилася біля телевізора, – мене не здивувало, як уповільнюється потік протоколів до ЦВК, що вкорочували розрив між Януковичем та Ющенком. Так само мене не здивувало, що вдень 1 листопада підрахунок припинився, а в "резерві" залишився саме Київ...
Здивувало мене інше.
Коли я на дві години відлучилася від чергування біля дільниці, аби сказати пару слів на "5 каналі", в ліфті офісу я зустріла О.Мороза.
"Чи буде, на Вашу думку, погром дільниць?", - не втрималась я, бо на той момент здобутком ЗМІ стало пересування по Києву якихось додаткових міліцейських сил.
"Вас це турбує? - відповів запитанням на запитання пан Мороз.
"Звісно, там же моя дитина!", - образилась я.
Образилась не за те, що відповіді не дістала. А що людина, на заклик якої мої сусіди і просто незнайомі люди, а не лише донька, стережуть свій вибір і їхні, політиків, відсотки, - виявляється, зовсім не цікавиться реалізацією власних же гучних закликів та прогнозів.
Але протягом всього часу, що ми разом піднімалися на 11 поверх "5-го каналу", пан Мороз не сказав більше жодного слова. Мабуть, він також на мене образився. За те, що я не переймаюся його 5-ма відсотками, а лише погромами та своєю дитиною...
Маю визнати, що в чомусь лідер СПУ виявився абсолютно правий. Перейматися його незначним здобутком в першому турі президентських виборів - варто.
Ані кроку без сценарію з Банкової
"Паритетові" фаворитів першого туру, що його намагається встановити ЦВК з допомогою відтермінування підрахунку результатів київських дільниць, як відомо, дуже радіють адепти конституційної реформи.
Зокрема, пан Малинкович так відверто й каже: от теперь ліві зроблять все для проведення реформи.
Але ліві й досі ніби були категоричними прибічниками реформи, і, на перший погляд, не зрозуміло, чому саме паритет фаворитів має ще більше їх стимулювати. Паритет за результатами першого туру мав би стимулювати до реформи, здавалося б, саме Ющенка та Януковича.
Але пояснення словам Малинковича є. Оскільки "паритет" лідерів гонитви досягнутий саме за рахунок голосів лівих лидерів, які пішли на користь Януковича, - самі ліві лідери опиняються в пастці, з якої майже немає виходу.
Суть цієї пастки в тім, що нарешті і СПУ О.Мороза, так само, як КПУ П.Симоненка, після розгрому в першому турі президентських виборів, різко втрачають інтерес до пропорційної системи виборів для парламентської кампанії 2006 року, як це було до 31 жовтня.
А втрата цього інтересу до пропорційки тягне за собою, звісно, схильність верхівки лівих до повернення мажоритарної системи парламентських виборів. Через скасування якої, в свою чергу, частина депутатів-мажоритарників не так давно "відпала" від прибічників реформи.
Щойно ліві фракції ВР погоджуються через повернення мажоритарки заручитися обіцянками Януковича отримати "квоту" в наступному парламенті по округах та через адмінресурс – як мажоритарники також повертаються до "стайні".
Проект 4180 знову трохи вкорочується, пропорційка викреслюється разом із імперативним мандатом, - і от вже можна підраховувати, 310 чи 315 голосів набирає проект. Що вже й зробив С.Гавриш...
Оскільки тут йдеться, власне, не про саму реформу, а про її суто технологічний сенс для президентської кампанії, - не буду уточнювати, якого потворного вигляду набуває проект 4180 після згаданих змін.
Але не можу не відзначити, що той же пан Мороз, так і продовжуючи курс на псевдореформу вже після поразки власних прогнозів про свій вихід до другого туру, - має хоча б дати звіт самому собі, що нині тягне справу зовсім до зворотнього своїм гаслам результату.
Але робить це не просто так, а пропонуючи штабу Ющенка "торг": реформа в обмін на голоси електорату СПУ.
Насправді ж все ще більш цинічно.
Реформу Мороз має намір (чи змушений) провести з "більшовиками" в обмін на місця в майбутньому парламенті, отримавши спочатку від Ющенка виправдання для цього кроку.
Голоси соціалістичного електорату вже якось самі визначаться в другому турі президентської кампанії.
А от торг Мороза полягає в дотриманні угоди про чесні вибори, себто в підтримці чи непідтримці представниками СПУ контролю голосування та підрахунку голосів в другому турі.
Хоча результат туру першого для самого ж Мороза свідчить, наскільки неефективними виявились для цієї мети соціалістичні "кадри" на місцях. На жаль.
До речі, мій власний, по суті, випадковий досвід спостереження за роботою дільниці свідчить про те саме: дільнична комісія виявилася безпорадною перед тиском з боку "донецьких" та установкою влади, і якби не люди на вулиці...Там, на дільниці, був лише один справжній спостерігач, звісно – від "Нашої України". І той – скутий по руках і ногах.
Себто, насправді торг Мороза, як і Симоненка, відбувся давно, і не з Ющенком...
Ба, більше. З того для мене очевидного факту, що Мороз не цікавиться силовими діями влади під час виборів, хоча багато про це публічно говорив, - випливає лише одне: він продовжує грати з тими, хто зацікавлений у зриві виборів. Хто це – не важко здогадатися.
Але якщо досі ця гра, принаймні, виправдовувалася міфами про можливість якогось варіанту перемоги самого Мороза, то нині пояснень їй просто немає.
Останні ставки
Та, власне, пояснень і не треба. Оскільки наразі важливо інше – коаліції "Сила народу" доведеться дуже обережно ставитись до домовленостей з СПУ та КПУ, а покладатися лише на власні сили.
Ще - на свою продуману пропаганду на тлі незначного, але все ж покращення інформаційного забезпечення.
Плюс на повну дезорієнтацію місцевого адмінресурсу, якому зовсім нема за що любити Януковича.
Плюс на виправлення деяких помилок організації кампанії.
Плюс на "громадянську мобілізацію".
Яка вже в другому турі – але, дійсно, лише після голосування в ньому, а не напередодні, - вочевидь, не може викликати того силового сценарію, що призвів би до зриву виборів загалом.
Через що і плани самих силовиків автоматично втрачають свою агресивність.
Та й взагалі – справжній силовий сценарій вже фактично відмінено. Хіба що нерви штабістів Ющенка, як от останнього разу в Юлі, таки не витримають, і вони самі підуть врознос. Лише тоді відбудеться силовий варіант, але не зриву виборів – що вже неможливо – а просто утримання влади при владі. Питання лише – чиєї саме.
Оскільки "питання Кучми" залишається не вирішеним, - окрім конкурента Януковича, головним болем для Ющенка продовжує залишатися перспектива визнання виборів безрезультатними.
Теперішній "стиль" підрахунку голосів Центрвиборчкомом в пошуках "паритету" фаворитів свідчить, що тут тренуються рахувати голоси з точністю до одного.
Це те саме, що потрібно для "мирного" сценарію фактичного зриву виборів на їхньому останньому етапі.
Звісно, цим процесом відверто лякають і Януковича, стимулюючи його до реформи з мажоритарниками та лівими.
Але штаб Януковича не може не розуміти: щойно реформа з усуненням пропорційки буде здійснена – вибори й "зірвуться", себто голоси кандидатів в другому турі зрівняються до одного.
Кучма-3 з перспективою мажоритарного наступного парламенту та правом негайно розпустити цей склад ВР. Браво?!
Та ні. Коли цей матеріал вже був майже готовий – надійшло повідомлення про події навколо й всередині 220-ї територіальної комісії в столиці, де не без допомоги тих самих киян почав руйнуватися "паритет" між основними кандидатами...
Єдине, що мене турбує – чи готовий кандидат від народу отримати підтримку цього справжнього партнера з повною мірою відповідальності.
