Кіровоград. Епіцентр протистояння
Середа, 3 листопада 2004, 10:44
Якби хтось напередодні виборів сказав, що саме у Кіровоградській області буде відбуватися найнаглядніше виборче протистояння – ніхто б не повірив.
Не виникло такої думки і у п'ятницю, коли я відвідав кіровоградських КВУшників. Не виникло навіть попри те, що сам розповідав спостерігачу з ОБСЄ про ті чисельні порушення, які відбувалися в місті, і бачив його легкий шок з приводу почутого. Просто для нас, журналістів, це вже не є чимось новим, та і здивувати нас важко.
Не закралася ця підозра і 30 жовтня у суботу, коли о 22.00 за сигналом депутата Яворівського, який виступив на "5 каналі", всі представники інформагентств збіглися до будинку з колонами, де розмістилася територіальна виборча комісія територіального виборчого округу № 100, тепер вже найвідомішого округу в Україні. Не закралася, бо рішення про виключення майже 300 членів комісій від опозиції ухвалене так і не було (про що є відповідне відео).
Тому з чистим серцем я пішов відпочивати.
Але вже з самого ранку все закрутилося, як у поганому детективі.
О 7.30 надійшли перші сигнали від членів комісій, яких напередодні намагалися виключити. Як з'ясувалося, їх просто не пускали у приміщення виборчих дільниць посилаючись на... рішення територіальної виборчої комісії. При цьому замість них вже були призначені нові члени дільничних комісій, які переважно виглядали чомусь розгубленими і не знаходили собі місця.
Одним з таких "нових" членів комісії був і мій приятель, якому керівництво ВНЗ, де він працює, у п'ятницю повідомило, що треба буде у неділю замінити члена дільничної комісії, і що від нього нічого не потрібно – тільки підписати відповідні протоколи.
Пропозиція була "дуже переконливою", і відмовитися можна було тільки у разі звільнення з роботи. І тому вже у суботу довелося давати йому консультації з приводу певних статей закону "Про вибори президента України".
Таких дільниць виявилося більше двох десятків, і всі вони були якщо не найбільшими за кількістю виборців, то найбільш проблемними (закриті дільниці, або, прирівняні до них, дільниці у гуртожитках ВНЗ). А одна з таких дільниць була взагалі, так би мовити, одіозна – на ній голосували дуже відомі провладні депутати-кіровоградці та їх місцеві соратники (дільниця №116).
Однак проблему спробували вирішити за допомогою спостерігачів від засобів масової інформації та Комітету виборців України. І, в принципі, їх доступ до дільниць був достатньо вільним, окрім "одіозної", де спостерігачів від журналістів не пустили одразу і рішуче. А сам голова цієї комісії декілька разів під час голосування був помічений в момент розмови по мобільному телефону, в процесі обіцянки, "що результати голосування будуть такими, як треба".
Також брутально, але вже після закінчення голосування, були виставлені за двері спостерігачі від ЗМІ та КВУ з дільниці № 102. На моє запитання про причину цього вчинку голова комісії Людмила Боргуленко сказала наступне: "Ваші журналісти заважали роботі комісії, ставили дуже багато запитань та робили занадто багато зауважень".
До речі, саме у цій дільниці були змінені члени комісії і саме до неї належали ті самі проблемні гуртожитки Кіровоградського Національного Університету сільськогосподарського машинобудування. Чому проблемні, тому що студентів залякували, купували і просто не відпускали їхати на вихідні додому.
Аналогічна ситуація спостерігалася і у Кіровоградському Державному педагогічному університеті. Там на дільницях, де голосували мешканці гуртожитків, спостерігалися дивні черги з студентів, а також незрозумілі переміщення підозрілих осіб, які, на відміну від членів та голів комісій, не змогли вплинути на результати виборів.
Чому? Знов-таки – тому що. Тому що, коли були підраховані голоси студентів та виборців, з'ясувалося, що з майже 1800 тих, хто проголосував, за кандидата Ющенка свій голос віддали близько 900 виборців, а за кандидата Януковича... 15!
І тут всі зрозуміли, що не бачити мешканцям гуртожитків електричних плиток та душових із гарячою водою (а саме це їм обіцяло керівництво ВНЗ у випадку "нормального" голосування за кандидата-представника "проффесорської" еліти). Більше того, самі члени комісії почали усвідомлювати, що можуть лишитися роботи, і тому дружно, і чесно було прийняте рішення вкинути бюлетенів хоча б до "критичного рівня довіри у області" кандидата від влади – тобто 400 штук.
До речі, за аналогічним заняттям застали спостерігачі та члени комісії голову виборчої комісії 168 виборчої дільниці, що у 104 виборчому окрузі, Світлану Щербак. За кого були заповнені бюлетені, яких, на думку пані Світлани, не вистачало у скриньках, спробуйте здогадатися самі.
Але у цьому випадку все було зафіксовано на камеру, а от на дільниці у гуртожитку медичного коледжу, свідки, на жаль, не змогли зняти, що за папір прямо перед дверима дільниці палили члени дільничної комісії о 2 годині ночі 1 листопада.
Було все: і замінування, і збройні напади за участю депутата міськради, про які дізналася вся країна. Але головним хітом цих виборів стала масова втеча голів дільничних виборчих комісій після підрахунку голосів з протоколами та печатками. Інакше, як масовим психозом, це пояснити не можна. Тим більше, що насамкінець цьому психозу піддалися голова територіальної виборчої комісії округу №100 та його заступник.
Як стверджують злі язики, тікали не тільки тому, що не чекали таких результатів голосування, а і тому, що перед цим брали гроші для забезпечення інших результатів, і боялися, що прийдуть забирати гроші з "відсотками" (вже зафіксовані факти вимог повернення грошей).
До речі, інформація про те, що один із заступників міського голови ходить містом і у рішучій формі пропонує по 5 тисяч гривень головам дільничних комісій для забезпечення відповідних результатів чесного і прозорого (за термінологією спостерігачів від СНД) волевиявлення, почала блукати ще за тиждень до виборів.
Ті самі злі язики стверджують, що начебто бачили кіпу підписаних протоколів підрахунку голосів на виборчих дільницях з незаповненими даними у сейфі цього заступника (до речі, відомого у Кіровограді кримінального авторитета, прізвище якого чотири роки тому автор цих рядків своїми очима бачив у спеціальній базі даних МВС на керівників організованих злочинних формувань).
Але злі язики злими язиками, а народний депутат Яворівський може підтвердити, що з кімнати, де засідала територіальна виборча комісія округу №100, постійно намагалися вислизнути люди з мішками з протоколами та бюлетенями.
Згодом сам пан Яворівський привів у кімнату комісії міліціонера з кількома такими пакетами. Він зустрів його на сходах між першим та другим поверхами будівлі міськвиконкому, де була розташована комісія (і на другому поверсі якого знаходиться кабінет вищезгаданого заступника).
Хоча чому була?
Вона і зараз там розташована, але чомусь не працює. І чомусь саме по виборчому округу №100 пораховано аж 330 бюлетенів, що складає 2% від загальної кількості тих, хто проголосував (за даними ЦВК). І це при тому, що в цілому по Україні опрацьовано вже 97,67 % протоколів.
Все стає зрозумілим, коли заходиш на сайт ЦВК у розділ "Вибори президента України" і натискаєш посилання "Результати голосування: по кожному кандидату". Там величезна і на перший погляд незрозуміла таблиця результатів кандидата, що посідає перше місце.
Але що дивує? Всі округи, у яких переміг цей кандидат, пораховані на 100 %, а от ті, де він не переміг, – на 70, 80, 90. (Тут подається ситуація на момент написання статті – на вівторок – "УП").
Наприклад, округ №216 (м. Київ) "порахований" на 44,76%, округ №92 (Київська область) – 48,36 %, округ № 90 (Івано-Франківська область) – 50%. Все це не ті округи, де Віктор Федорович отримав майже 93 відсотковий "одобрямс", як у окрузі №53 Донецької області – 92,91 %.
Це всі так звані округи, де перемагає головний конкурент "тому що послідовного". Я вже мовчу про рідний округ №100.
Тому, дійсно, можно зрозуміти пана Ківалова. Бо він опинився у дуже "интересном положении".
По-перше, як заставити голів комісій цього незрозумілого округу №100 перестати бігати містом з печатками та протоколами підсумків голосування і повернутися до виконання своїх обов'язків.
А по-друге, як сказати своїм "подельникам", що незважаючи на колосальні зусилля та фінансові втрати, вони, пробачте, ... програли?
...І тут у пана Ківалова теж не витримали нерви, і він так само, як і голови кіровоградських дільничних та територіальної комісій, – вдарився у біга.
А ось розповідь свідка подій в ніч з 31 жовтня на 1 листопада на виборчій дільниці №.92, що у славнозвісному 100 виборчому окрузі у Кіровограді:
"Приблизно о 2.30 ночі ми перебували у фойє приміщення, де засідала дільнична виборча комісія дільниці №92. За декілька хвилин до цього, нас, журналістів, та спостерігачів від Комітету виборців України міліціонери без пояснень виставили за двері кімнати, де засідала комісія.
Спочатку у кімнату вбігла стурбована жінка, член цієї комісії і почала збирати до купи певні документи. Інші члени комісії почали бити на сполох і відбирати у неї ці документи. В це час у кімнату вломилося близько десяти осіб характерної зовнішності і почали збирати бюлетені. До них одразу приєдналися ще четверо їх соратників на чолі з депутатом міськради Віталієм Біловим, які до цього вже знаходилися у даному приміщенні.
Зчинилася бійка, у якій одна сторона (молодики на чолі з депутатом міськради аналогічної зовнішності, а також два міліціонера, що охороняли дільницю) намагалася винести бюлетені за межі дільниці, а інша (два курсанта, спостерігачі та члени комісії) намагалися перешкодити цьому.
Під час протистояння один з міліціонерів вийняв табельну зброю і, вимахуючи нею, пригрозив, що буде вимушений її застосувати. Але протистояння тривало. Потім пролунав постріл. Але у тому безладі не було видно, хто саме стріляв, тим більше, що одразу після пострілу члени комісії та спостерігачі відступили, а міліціонер, щось погрозливо сказав на адресу курсантів, і ті також припинили боротьбу.
Нападники під керівництвом депутата в мить зникли, прихопивши з собою протоколи, бюлетені та ... працівника міліції. Також вони забрали з собою двох спостерігачів, один з яких знімав все на відео.
Вже через деякий час на місце прибула міліція, яка з цікавістю розглядала дірку від кулі у стелі та відвезла у невідомому напрямку двох молодих курсантів.
Через дві години, перебуваючи перед будівлею міськвиконкому, де розташована (і на той момент ще засідала) територіальна виборча комісія округу №100, я на власні очі бачила кількох із нападників, їх ватажка-депутата, та міліціонера, який їм допомагав.
Більше того, цей міліціонер знаходився поруч з іншим міліціонером, який прибув на місце, де було скоєно напад, разом із нарядом міліції. Він, до речі, мене заспокоїв і сказав, що з міліціонером, якого забрали бандити, все гаразд.
Свідками цих подій також були члени та спостерігачі територіальної виборчої дільниці №92"
Не виникло такої думки і у п'ятницю, коли я відвідав кіровоградських КВУшників. Не виникло навіть попри те, що сам розповідав спостерігачу з ОБСЄ про ті чисельні порушення, які відбувалися в місті, і бачив його легкий шок з приводу почутого. Просто для нас, журналістів, це вже не є чимось новим, та і здивувати нас важко.
Не закралася ця підозра і 30 жовтня у суботу, коли о 22.00 за сигналом депутата Яворівського, який виступив на "5 каналі", всі представники інформагентств збіглися до будинку з колонами, де розмістилася територіальна виборча комісія територіального виборчого округу № 100, тепер вже найвідомішого округу в Україні. Не закралася, бо рішення про виключення майже 300 членів комісій від опозиції ухвалене так і не було (про що є відповідне відео).
Тому з чистим серцем я пішов відпочивати.
Але вже з самого ранку все закрутилося, як у поганому детективі.
О 7.30 надійшли перші сигнали від членів комісій, яких напередодні намагалися виключити. Як з'ясувалося, їх просто не пускали у приміщення виборчих дільниць посилаючись на... рішення територіальної виборчої комісії. При цьому замість них вже були призначені нові члени дільничних комісій, які переважно виглядали чомусь розгубленими і не знаходили собі місця.
Одним з таких "нових" членів комісії був і мій приятель, якому керівництво ВНЗ, де він працює, у п'ятницю повідомило, що треба буде у неділю замінити члена дільничної комісії, і що від нього нічого не потрібно – тільки підписати відповідні протоколи.
Пропозиція була "дуже переконливою", і відмовитися можна було тільки у разі звільнення з роботи. І тому вже у суботу довелося давати йому консультації з приводу певних статей закону "Про вибори президента України".
Таких дільниць виявилося більше двох десятків, і всі вони були якщо не найбільшими за кількістю виборців, то найбільш проблемними (закриті дільниці, або, прирівняні до них, дільниці у гуртожитках ВНЗ). А одна з таких дільниць була взагалі, так би мовити, одіозна – на ній голосували дуже відомі провладні депутати-кіровоградці та їх місцеві соратники (дільниця №116).
Однак проблему спробували вирішити за допомогою спостерігачів від засобів масової інформації та Комітету виборців України. І, в принципі, їх доступ до дільниць був достатньо вільним, окрім "одіозної", де спостерігачів від журналістів не пустили одразу і рішуче. А сам голова цієї комісії декілька разів під час голосування був помічений в момент розмови по мобільному телефону, в процесі обіцянки, "що результати голосування будуть такими, як треба".
Також брутально, але вже після закінчення голосування, були виставлені за двері спостерігачі від ЗМІ та КВУ з дільниці № 102. На моє запитання про причину цього вчинку голова комісії Людмила Боргуленко сказала наступне: "Ваші журналісти заважали роботі комісії, ставили дуже багато запитань та робили занадто багато зауважень".
До речі, саме у цій дільниці були змінені члени комісії і саме до неї належали ті самі проблемні гуртожитки Кіровоградського Національного Університету сільськогосподарського машинобудування. Чому проблемні, тому що студентів залякували, купували і просто не відпускали їхати на вихідні додому.
Аналогічна ситуація спостерігалася і у Кіровоградському Державному педагогічному університеті. Там на дільницях, де голосували мешканці гуртожитків, спостерігалися дивні черги з студентів, а також незрозумілі переміщення підозрілих осіб, які, на відміну від членів та голів комісій, не змогли вплинути на результати виборів.
Чому? Знов-таки – тому що. Тому що, коли були підраховані голоси студентів та виборців, з'ясувалося, що з майже 1800 тих, хто проголосував, за кандидата Ющенка свій голос віддали близько 900 виборців, а за кандидата Януковича... 15!
І тут всі зрозуміли, що не бачити мешканцям гуртожитків електричних плиток та душових із гарячою водою (а саме це їм обіцяло керівництво ВНЗ у випадку "нормального" голосування за кандидата-представника "проффесорської" еліти). Більше того, самі члени комісії почали усвідомлювати, що можуть лишитися роботи, і тому дружно, і чесно було прийняте рішення вкинути бюлетенів хоча б до "критичного рівня довіри у області" кандидата від влади – тобто 400 штук.
До речі, за аналогічним заняттям застали спостерігачі та члени комісії голову виборчої комісії 168 виборчої дільниці, що у 104 виборчому окрузі, Світлану Щербак. За кого були заповнені бюлетені, яких, на думку пані Світлани, не вистачало у скриньках, спробуйте здогадатися самі.
Але у цьому випадку все було зафіксовано на камеру, а от на дільниці у гуртожитку медичного коледжу, свідки, на жаль, не змогли зняти, що за папір прямо перед дверима дільниці палили члени дільничної комісії о 2 годині ночі 1 листопада.
Було все: і замінування, і збройні напади за участю депутата міськради, про які дізналася вся країна. Але головним хітом цих виборів стала масова втеча голів дільничних виборчих комісій після підрахунку голосів з протоколами та печатками. Інакше, як масовим психозом, це пояснити не можна. Тим більше, що насамкінець цьому психозу піддалися голова територіальної виборчої комісії округу №100 та його заступник.
Як стверджують злі язики, тікали не тільки тому, що не чекали таких результатів голосування, а і тому, що перед цим брали гроші для забезпечення інших результатів, і боялися, що прийдуть забирати гроші з "відсотками" (вже зафіксовані факти вимог повернення грошей).
До речі, інформація про те, що один із заступників міського голови ходить містом і у рішучій формі пропонує по 5 тисяч гривень головам дільничних комісій для забезпечення відповідних результатів чесного і прозорого (за термінологією спостерігачів від СНД) волевиявлення, почала блукати ще за тиждень до виборів.
Ті самі злі язики стверджують, що начебто бачили кіпу підписаних протоколів підрахунку голосів на виборчих дільницях з незаповненими даними у сейфі цього заступника (до речі, відомого у Кіровограді кримінального авторитета, прізвище якого чотири роки тому автор цих рядків своїми очима бачив у спеціальній базі даних МВС на керівників організованих злочинних формувань).
Але злі язики злими язиками, а народний депутат Яворівський може підтвердити, що з кімнати, де засідала територіальна виборча комісія округу №100, постійно намагалися вислизнути люди з мішками з протоколами та бюлетенями.
Згодом сам пан Яворівський привів у кімнату комісії міліціонера з кількома такими пакетами. Він зустрів його на сходах між першим та другим поверхами будівлі міськвиконкому, де була розташована комісія (і на другому поверсі якого знаходиться кабінет вищезгаданого заступника).
Хоча чому була?
Вона і зараз там розташована, але чомусь не працює. І чомусь саме по виборчому округу №100 пораховано аж 330 бюлетенів, що складає 2% від загальної кількості тих, хто проголосував (за даними ЦВК). І це при тому, що в цілому по Україні опрацьовано вже 97,67 % протоколів.
Все стає зрозумілим, коли заходиш на сайт ЦВК у розділ "Вибори президента України" і натискаєш посилання "Результати голосування: по кожному кандидату". Там величезна і на перший погляд незрозуміла таблиця результатів кандидата, що посідає перше місце.
Але що дивує? Всі округи, у яких переміг цей кандидат, пораховані на 100 %, а от ті, де він не переміг, – на 70, 80, 90. (Тут подається ситуація на момент написання статті – на вівторок – "УП").
Наприклад, округ №216 (м. Київ) "порахований" на 44,76%, округ №92 (Київська область) – 48,36 %, округ № 90 (Івано-Франківська область) – 50%. Все це не ті округи, де Віктор Федорович отримав майже 93 відсотковий "одобрямс", як у окрузі №53 Донецької області – 92,91 %.
Це всі так звані округи, де перемагає головний конкурент "тому що послідовного". Я вже мовчу про рідний округ №100.
Тому, дійсно, можно зрозуміти пана Ківалова. Бо він опинився у дуже "интересном положении".
По-перше, як заставити голів комісій цього незрозумілого округу №100 перестати бігати містом з печатками та протоколами підсумків голосування і повернутися до виконання своїх обов'язків.
А по-друге, як сказати своїм "подельникам", що незважаючи на колосальні зусилля та фінансові втрати, вони, пробачте, ... програли?
...І тут у пана Ківалова теж не витримали нерви, і він так само, як і голови кіровоградських дільничних та територіальної комісій, – вдарився у біга.
А ось розповідь свідка подій в ніч з 31 жовтня на 1 листопада на виборчій дільниці №.92, що у славнозвісному 100 виборчому окрузі у Кіровограді:
"Приблизно о 2.30 ночі ми перебували у фойє приміщення, де засідала дільнична виборча комісія дільниці №92. За декілька хвилин до цього, нас, журналістів, та спостерігачів від Комітету виборців України міліціонери без пояснень виставили за двері кімнати, де засідала комісія.
Спочатку у кімнату вбігла стурбована жінка, член цієї комісії і почала збирати до купи певні документи. Інші члени комісії почали бити на сполох і відбирати у неї ці документи. В це час у кімнату вломилося близько десяти осіб характерної зовнішності і почали збирати бюлетені. До них одразу приєдналися ще четверо їх соратників на чолі з депутатом міськради Віталієм Біловим, які до цього вже знаходилися у даному приміщенні.
Зчинилася бійка, у якій одна сторона (молодики на чолі з депутатом міськради аналогічної зовнішності, а також два міліціонера, що охороняли дільницю) намагалася винести бюлетені за межі дільниці, а інша (два курсанта, спостерігачі та члени комісії) намагалися перешкодити цьому.
Під час протистояння один з міліціонерів вийняв табельну зброю і, вимахуючи нею, пригрозив, що буде вимушений її застосувати. Але протистояння тривало. Потім пролунав постріл. Але у тому безладі не було видно, хто саме стріляв, тим більше, що одразу після пострілу члени комісії та спостерігачі відступили, а міліціонер, щось погрозливо сказав на адресу курсантів, і ті також припинили боротьбу.
Нападники під керівництвом депутата в мить зникли, прихопивши з собою протоколи, бюлетені та ... працівника міліції. Також вони забрали з собою двох спостерігачів, один з яких знімав все на відео.
Вже через деякий час на місце прибула міліція, яка з цікавістю розглядала дірку від кулі у стелі та відвезла у невідомому напрямку двох молодих курсантів.
Через дві години, перебуваючи перед будівлею міськвиконкому, де розташована (і на той момент ще засідала) територіальна виборча комісія округу №100, я на власні очі бачила кількох із нападників, їх ватажка-депутата, та міліціонера, який їм допомагав.
Більше того, цей міліціонер знаходився поруч з іншим міліціонером, який прибув на місце, де було скоєно напад, разом із нарядом міліції. Він, до речі, мене заспокоїв і сказав, що з міліціонером, якого забрали бандити, все гаразд.
Свідками цих подій також були члени та спостерігачі територіальної виборчої дільниці №92"
