Ющенко і Янукович. У кожного своє свято
Неділя, 21 листопада 2004, 15:45
Віктор Янукович, як і минулого разу, прийшов голосувати раніше за інших головних політиків. Правда, ще раніше туди прийшла його охорона. Виборча дільниця номер 10 київського округу 219 зразу впадала в око через присутність великої кількості людей відповідної зовнішності.
Здоров'я прем’єра охороняли ретельно – на дільницю запускали через рамку (при тому, що наприклад, на дільниці, де голосував спікер Литвин, такого не було).
Перелякані виборці замирали в дверях і не знали, чи йти голосувати, чи повертати додому. Реакція на звістку про очікувану появу Януковича була різна: від "любві вам" до "а щоб вас…"
Чисельні журналісти лізли один одному на голови, розміщаючись з камерами і фотоапаратами у квадраті 2 на 2 метри, обтягнутому блакитненькою стрічечкою.
Янукович прийшов на дільницю о 9:50 разом з дружиною. Він був у звичному темно синьому пальто, дружина в коротенькому білому манто. Обоє були усміхнені.
Правда, Януковичу дещо підпсував настрій помаранчевий светер журналіста, якого він побачив при вході.
Проголосувавши в кабінці, Янукович знову нахилився, виходячи з неї – щоб не вдаритися об верхню планку. Вволю попозував на камери, даруючи їй свою широку усмішку, а потім, нарешті, опустив бюлетень.
"Як бог дасть, так і буде", - сказав він у відповідь на питання про свої шанси на виборах.
Що ж до можливих акцій протесту в разі фальсифікації виборів, Янукович сказав: "Я думаю завжди перемагає розум. А виваженість і толерантність українських людей зроблять свою справу".
Янукович пообіцяв журналістам прийти до свого штабу ввечері. Щодо планів на день, то він збирається провести його з сім'єю.
Після цього Янукович з дружиною пішли. Слідом за ними зникла й металошукальна рамка. У приміщенні стало більше світла, яке проникало туди скрізь чомусь помаранчеві занавіски.
Помаранчева дільниця
Ющенко запізнився на годину, зате його поява викликала фурор. Входив у фойє Будинку профспілок він під скандування "Ющенко! Ющенко!"
Разом з Ющенком приїхала вся його родина із піврічним Тарасом включно – і всі помаранчеві. У самого Ющенка помаранчеві краватка і шарф, у дружини – пальто і светр, у Тараса – соска.
Ющенко затримався біля скриньки ледь не протягом хвилини – повертався в різні боки, позуючи ущент заповненій журналістами виборчій дільниці. Поруч стояли доньки – він їм примовляв: "Христинка, повернись направо. А тепер наліво". Раптом побачив, що тримає бюлетень тим боком до журналістів, де було видно, за кого він голосує. Засміявся і перевернув папірець.
Ющенко підійшов до преси і почав поздоровляти з днем архистратига Михаїла і тим, що Україна зараз переживає іспит на демократію. Половина присутніх його явно не розуміла. Це були іноземні журналісти.
Врешті-решт не витримала кореспондент одного із чотирьох грузинських телеканалів, які понадсилали в Київ свої команди.
"Що ви будете робити, якщо будуть фальсифікації?", - запитала журналіст, бажаючи почути у відповідь слово революція.
Ющенко його не вимовив. "Ви кажете "якщо будуть фальсифікації", наче сумніваєтеся... Вони будуть!. Те, що зранку передають мені мої штаби з регіонів – це верх цинізму".
"Сценарій влади – через фальсифікації отримати потрібний результат. Але він утопічний".
Ющенко розповів про події неділі: "Лягають студенти на дорогу під колеса автобусів (на яких збиралися вивозити людей голосувати за відкріпними талонами), на дільницях громада не пускає заїзжих молодиків...".
"Але ми маємо іншого виборця. Фальсифікації будуть, але їх буде недостатньо, щоб змінити результати виборів", - додав Ющенко.
"Сьогодні громадяни розуміють суть виборів, між ким ідуть вибори. Вони не допустять помилки, як помилися в 1994 чи в 1999 році", - сказав Ющенко.
Поки він виступав, у двох метрах до натовпу журналістів затусувався чоловік років 60, який тримав у руках капелюх, а на кожну репліку Ющенка дещо фанатично хитав головою. Коли Ющенко збирався іти, чоловік не витримав і закричав на всю виборчу дільницю: "Вікторе Андрійовичу, можна я заспіваю вам пісню!?!?"
Ющенко, не моргнувши оком, відповів: "Давайте!" Можливо, він думав, що це хтось із народних артистів, якого він не може упізнати в обличчя.
Чоловік теж не моргнув оком і затягнув куплет. Дещо фальшивив, проте найстрашніше не це – ніхто не міг упізнати цю пісню. Люди розраховували почути "Розпрягайте, хлопці, коні" чи "Реве та стогне Дніпр широкий".
Натомість чоловік уже закінчував пісню словами "Да здравствует солнце, раскроется тьма", а на обличчях присутніх була незрозумілість.
Потім йому заоплодували, а Ющенко почав тиснути чоловіку руку, звертаючись до журналістів: "Щоб ви не подумали, що ми тиждень працювали над цією заготовкою".
"Я прихильник ваш і Юлі", - зізнався чоловік. Ющенко пообіцяв передати їй "привіт" і пішов на вихід.
Чоловік же стояв і примовляв: "Боже, як я хвилювався... Боже-боже..."
"Ви хто?", - кинулися до нього журналісти. "Я – Алексеєв. Доктор хімічних наук. Я співаю в студії будинку вчених. У мене скоро концерт. Боже, як я хвилювався", - продовжував він.
"А що ви співали?" "Як що? "Вакхіческую пєсню". Це ж Пушкін!"
Поки всередині виборчої дільниці вирували електорально-співочі пристрасті, під будівлею зібрався стихійний мітинг прихильників Ющенка. На кілька хвилин рух на вулиці виявився заблокований, все супроводжувалося скандуванням "Ющенко! Ющенко!".
Сам Ющенко посадив сина Тараса на дах "мерседеса". Скандування не припинялося, а Тарас не зрозумів, що скандують також і його прізвище. Він заплакав. Помахавши усім руками, його батько забрав сина на руки, посадив малих доньок із дружиною на заднє сидіння, сів у машину і поїхав у Михайлівський Золотоверхий собор.
Здоров'я прем’єра охороняли ретельно – на дільницю запускали через рамку (при тому, що наприклад, на дільниці, де голосував спікер Литвин, такого не було).
Перелякані виборці замирали в дверях і не знали, чи йти голосувати, чи повертати додому. Реакція на звістку про очікувану появу Януковича була різна: від "любві вам" до "а щоб вас…"
Чисельні журналісти лізли один одному на голови, розміщаючись з камерами і фотоапаратами у квадраті 2 на 2 метри, обтягнутому блакитненькою стрічечкою.
Янукович прийшов на дільницю о 9:50 разом з дружиною. Він був у звичному темно синьому пальто, дружина в коротенькому білому манто. Обоє були усміхнені.
Правда, Януковичу дещо підпсував настрій помаранчевий светер журналіста, якого він побачив при вході.
Проголосувавши в кабінці, Янукович знову нахилився, виходячи з неї – щоб не вдаритися об верхню планку. Вволю попозував на камери, даруючи їй свою широку усмішку, а потім, нарешті, опустив бюлетень.
"Як бог дасть, так і буде", - сказав він у відповідь на питання про свої шанси на виборах.
Що ж до можливих акцій протесту в разі фальсифікації виборів, Янукович сказав: "Я думаю завжди перемагає розум. А виваженість і толерантність українських людей зроблять свою справу".
Янукович пообіцяв журналістам прийти до свого штабу ввечері. Щодо планів на день, то він збирається провести його з сім'єю.
Після цього Янукович з дружиною пішли. Слідом за ними зникла й металошукальна рамка. У приміщенні стало більше світла, яке проникало туди скрізь чомусь помаранчеві занавіски.
Помаранчева дільниця
Ющенко запізнився на годину, зате його поява викликала фурор. Входив у фойє Будинку профспілок він під скандування "Ющенко! Ющенко!"
Разом з Ющенком приїхала вся його родина із піврічним Тарасом включно – і всі помаранчеві. У самого Ющенка помаранчеві краватка і шарф, у дружини – пальто і светр, у Тараса – соска.
 Фото Анатолія Медзика |
Ющенко підійшов до преси і почав поздоровляти з днем архистратига Михаїла і тим, що Україна зараз переживає іспит на демократію. Половина присутніх його явно не розуміла. Це були іноземні журналісти.
Врешті-решт не витримала кореспондент одного із чотирьох грузинських телеканалів, які понадсилали в Київ свої команди.
"Що ви будете робити, якщо будуть фальсифікації?", - запитала журналіст, бажаючи почути у відповідь слово революція.
Ющенко його не вимовив. "Ви кажете "якщо будуть фальсифікації", наче сумніваєтеся... Вони будуть!. Те, що зранку передають мені мої штаби з регіонів – це верх цинізму".
"Сценарій влади – через фальсифікації отримати потрібний результат. Але він утопічний".
Ющенко розповів про події неділі: "Лягають студенти на дорогу під колеса автобусів (на яких збиралися вивозити людей голосувати за відкріпними талонами), на дільницях громада не пускає заїзжих молодиків...".
"Але ми маємо іншого виборця. Фальсифікації будуть, але їх буде недостатньо, щоб змінити результати виборів", - додав Ющенко.
"Сьогодні громадяни розуміють суть виборів, між ким ідуть вибори. Вони не допустять помилки, як помилися в 1994 чи в 1999 році", - сказав Ющенко.
Поки він виступав, у двох метрах до натовпу журналістів затусувався чоловік років 60, який тримав у руках капелюх, а на кожну репліку Ющенка дещо фанатично хитав головою. Коли Ющенко збирався іти, чоловік не витримав і закричав на всю виборчу дільницю: "Вікторе Андрійовичу, можна я заспіваю вам пісню!?!?"
Ющенко, не моргнувши оком, відповів: "Давайте!" Можливо, він думав, що це хтось із народних артистів, якого він не може упізнати в обличчя.
Чоловік теж не моргнув оком і затягнув куплет. Дещо фальшивив, проте найстрашніше не це – ніхто не міг упізнати цю пісню. Люди розраховували почути "Розпрягайте, хлопці, коні" чи "Реве та стогне Дніпр широкий".
Натомість чоловік уже закінчував пісню словами "Да здравствует солнце, раскроется тьма", а на обличчях присутніх була незрозумілість.
Потім йому заоплодували, а Ющенко почав тиснути чоловіку руку, звертаючись до журналістів: "Щоб ви не подумали, що ми тиждень працювали над цією заготовкою".
"Я прихильник ваш і Юлі", - зізнався чоловік. Ющенко пообіцяв передати їй "привіт" і пішов на вихід.
Чоловік же стояв і примовляв: "Боже, як я хвилювався... Боже-боже..."
"Ви хто?", - кинулися до нього журналісти. "Я – Алексеєв. Доктор хімічних наук. Я співаю в студії будинку вчених. У мене скоро концерт. Боже, як я хвилювався", - продовжував він.
"А що ви співали?" "Як що? "Вакхіческую пєсню". Це ж Пушкін!"
 |
Сам Ющенко посадив сина Тараса на дах "мерседеса". Скандування не припинялося, а Тарас не зрозумів, що скандують також і його прізвище. Він заплакав. Помахавши усім руками, його батько забрав сина на руки, посадив малих доньок із дружиною на заднє сидіння, сів у машину і поїхав у Михайлівський Золотоверхий собор.
