Медведчук організовує нові диверсії проти європейської України

Від працівників обласних державних радіокомпаній стало відомо про початок розсилки адміністрацією президента темників із матеріалами антиєвропейського характеру. Для обов‘язкового оприлюднення.

До радіокомпаній відправляють зразок "Эфирной справки", з "убедительной просьбой... отсылать эфирные справки не позднее 16:00 четверга текущей недели". У цій довідці керівництво радіокомпаній має вказувати дату виходу, час виходу, назву і хронометраж розісланих матеріалів після їхнього розміщення в ефірі.

Назви матеріалів для обов‘язкового оприлюднення говорять самі за себе: "Безкоштовний сир американського конгресу", "Вступ до ЄС буде коштувати Україні 25% ВВП", "Поразки ЄвроЛатвії", "Україна на лінії фронту. Цілі НАТО залишилися ті ж самі, що й 50 років тому – знищити Росію", "А де тут "євровихід?", "Нові форми американської експансії на Схід", "Акти – селянам, землю – американцям" тощо.

Набагато раніше подібні матеріали почали синхронно з‘являтися в ефірі телекомпаній та в регіональній пресі. Як не складно здогадатися, темник виконує подвійну мету – окрім антиєвропейської тематики у матеріалах превалює пропаганда проти Ющенка.

Аргументаційна якість сюжетів вкрай низька. Наприклад, у Херсоні, в місцевій газеті, підконтрольній облдержадміністрації, було розміщено статтю, яка доводила, що Західній Україні необхідно інтегруватися до ЄС, а решті лишатися в ЄЕП.

На обласних радіостанціях наявні теж цікаві пасажі.

"Не залишили без уваги конгресмени й Україну. Виділивши їй коштів не так багато, як Грузії (треба ще довести свою прихильність до американських цінностей), але все ж більше ніж торік, на 11%. Воно і ясно. Адже в Україні скоро вибори президента, а один з кандидатів – це Віктор Ющенко, який тримається західної орієнтації. Він докладає усіх зусиль для погіршення іміджу України в очах західного світу... масажуючи (!) улюблену тему про неправильність геополітичної орієнтації і про довге розгойдування зі вступом до НАТО і ЄС... Щорічно вже зараз проводяться навчання в Україні – НАТО вивчає свою майбутню територію" (матеріал "Безкоштовний сир американського конгресу").

"Україна біля Чорного моря може опинитися лицем до лиця з Туреччиною, у якої виникнуть обґрунтовані (!) територіальні претензії до Криму... Грузія, розірвав (так у тексті!) власну пуповину з Росією, дуже близька до завершення політики Югославії, гіркий досвід якої нічого не навчив" (матеріал "Україна на лінії фронту. Цілі НАТО залишилися ті ж самі, що й 50 років тому – знищити Росію").

"Запрошуючи Україну об‘єднати зусилля по просуванню до НАТО, пан Катамадзе (посол Грузії в Україні), фактично, пропонує їй прийняти і запустити подібний сценарій. Що, власне, він радить? Скористатися невдалою активністю Росії на косі (!) Тузла? (Саме так – хоча Україна офіційно вважає Тузлу не косою, а островом!) Відновити позов про Чорноморський флот? "Ретельніше" шукати корумповане керівництво в Києві і регіонах, що граничать з Росією? Або просто проголосувати на виборах за прозахідного президента, що без зайвого шуму "а-ля Саакашвілі" віддасть країну під керування США і Євросоюзу?" (матеріал "Америці і Європі не потрібні конкуренти").

"Коли це трапиться (завершення фінансування USAID Проекту підтримки приватизації землі в Україні з метою безкоштовної роздачі українським селянам актів на земельні ділянки), США будуть володіти базою даних на кожний гектар українських полів до найменшої подробиці. Крім того, американці отримають інформацію на кожного селянина: адресу, телефон, місце роботи, рівень доходів, майно. Тобто все, що необхідно для звернення до кожної конкретної людини з пропозицією – продати землю за цілком конкретну суму" (матеріал "Акти – селянам, землю – американцям").

"До того ж, як від помаху чиєїсь руки навколо Росії знову виникають гарячі точки. Чечня, Грузія, Абхазія, Придністров‘я (Придністров‘я – теж навколо Росії?)... Можна сказати, що почався новий етап боротьби за переділ світу... Не дивлячись на те, що між Україною і Росією є договір про недопущення жодною із сторін використання своєї території на шкоду безпеці іншої, парламент Києва (чому не України?) прийняв рішення, яке дозволяє перетинання військами НАТО своїх територій. Кудись ці війська, мабуть, збираються... Можна сказати, що Київ майже готовий співробітничати з НАТО, очікуючи, коли ж і він стане потрібним. Ситуація спроститься, якщо до влади прийде проамериканський президент. Тоді натовським військовим можна буде не тільки проходити мимо. Цілком реальним стане розквартирування військових баз на нашій території, і люди в погонах поводити себе з нами будуть далеко не як гості. Все це можливо, як стало можливим в Литві, якщо Україна ввійде до НАТО. 31 березня до Литви уже прибули чотири датських літака-перехоплювача F-16, радарні установки, а також 100 датських військовослужбовців" (матеріал "Нові форми американської експансії на Схід").

***

Відверто кажучи, цитування наведеної вище ахінеї, в тому числі про чотири літака як загрозу для Росії, дещо втомлює.

Водночас, відповідно до закону України "Про основи національної безпеки", ухваленого конституційною більшістю голосів, пріоритетом національних інтересів України визначено "інтеграцію України в європейський політичний, економічний, правовий простір та в євроатлантичний безпековий простір".

За цим законом, держполітика повинна забезпечити "повноправну участь України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства у Європейському Союзі та НАТО".

Таким чином, діяльність з поширення стереотипів, шкідливих для національних інтересів України, у тому числі наведених вище, є антиукраїнською.

Для всіх, хто має звичку аналізувати факти, зрозуміло, що належність до спільноти демократичних держав дала Німеччині, Японії та чималому числу інших держав безпеку і процвітання. Нові східноєвропейські члени ЄС і НАТО так палко домагалися членства саме задля цього.

Також в Україні для людей зі здоровим глуздом зрозуміло, що зовсім не НАТО і не США знищили третину населення України під час Голодомору та репресій.

Однак, для значної частини населення, необізнаної в хитросплетіннях міжнародної політики, ця пропаганда Банкової цілком здатна спрацювати на реанімацію стереотипів часів "холодної війни".

Така інформаційна політика адміністрації президента ну зовсім не вкладається в численні нормативні акти самого президента Кучми з його тезою про "відданість європейському вибору".

Дніпропетровський губернатор Володимир Яцуба, нечужа людина для СДПУ(о), нещодавно порекомендував уважно вивчити частину промови Кучми з нагоди Дня Незалежності, що стосувалася зовнішньої політики України, і розглядати її як програмну.

У цій, написаній на Банковій еклектичній промові, є цікавий пасаж: за словами Кучми, відносини з Росією – "це у наших відносинах з Європою не мінус, як нам закидає опозиція справа, а жирний плюс".

Але, може, такі відносини, які нині розвиває адміністрація Медведчука – не "плюс", а "жирний хрест" у відносинах з Європою?

Під словесну димову завісу влада передала під контроль іноземцям український інформаційний простір. У результаті технології темників росіяни (т. зв. політтехнологи) контролюють інформаційне наповнення найрейтинговіших українських телеканалів, регіональної преси, а віднедавна й радіо. Значна частина матеріалів для радіоефіру, судячи з їхньої літературної якості, є поганим перекладом з російської.

Одного разу російський "політтехнолог" Гліб Павловський заявив, що Україні не варто заглиблюватися в дослідження її історії, а розвиватися з тієї точки, яка є сьогодні.

Підрубати історичне коріння – дуже ефективний спосіб ослаблення країни. Гітлер зі знанням справи стверджував, що варто позбавити лише одне покоління знань про історію народу, і він перетвориться на натовп, з яким можна робити все, що завгодно.

У результаті, з подачі АП, в усіх регіонах України свято Незалежності проводилося під гаслом "Із Днем народження, Україно!". Попри те, що Україна народилася зовсім не 13 років тому, а на століття й тисячоліття раніше.

На День Незалежності Кучма чимало говорив про патріотизм. За його словами, "любов до рідної вітчизни демобілізації не знає; державники за покликанням у відставку не йдуть навіть тоді, коли завершується черговий термін їхньої служби; змінюватися можуть хіба що посади, але незмінним є пост служіння Україні, на якому ти – вічний вартовий".

Показово, що весь цей пафос висловлювань з подвійним дном відбувається після передачі на рівному місці суверенних українських повноважень Росії у результаті угоди про ЄЕП, після здачі Керченської протоки, надій на енергетичну незалежність України у питанні нафтопроводу "Одеса-Броди", після вкрай невигідних для України схем погашення боргів за російський газ та так само невигідної для України угоди про транспортування російської нафти. А також після численних фактів використання будинку на Банковій для антиукраїнських диверсій.

"По ділах їхніх пізнаєте їх..." – ця Біблійна мудрість сьогодні дозволяє краще розуміти реальну ціну словоблуддя української влади про європейський вибір, державність та патріотизм.