Ющенко – боротьба за золоту акцію. Нотатки з передвиборчого туру
Вівторок, 31 серпня 2004, 12:10
Ліві знову отримали у свої руки золоту карту. Однак, на відміну від попередніх років, коли партію у парламенті розігрували вожді Симоненко і Мороз, тепер козир у долонях простих комуно-соціалістичних виборців.
Банально буде сказати, що ставки на президентських виборах надто високі для влади і не менше – для опозиції. Боротьба за другий тур ведеться уже зараз. І лівий електорат – це голоси, на які однаково розраховують і Ющенко, і Янукович.
Ситуацію, за якою ліві невідворотно мають підтримати Януковича, моделюється для кандидата від влади центральним телебаченням. Вони виставляють Ющенка націоналістом і транслюють навіть несуттєві випади на адресу лідера "Нашої України" з вуст Симоненка та Мороза.
Ющенко, в свою чергу, змушений ламати ці схеми єдиним можливим переможним способом – поїздками по Україні. Серпень він провів у турі по "червоному поясу" – на півдні й у центральній Україні. Але не по обласним центрам, а лише по районним – найбільші міста залишено на осінній тур.
Саме в "червоному поясі" Ющенко планує прорив, який має йому дати переможні відсотки. Він радикалізується з кожним мітингом, а боротьба за лівих змушує виступати з доволі несподіваними заявами, які б ви не почули в Києві.
Наприклад, початок мітингу в Дніпропетровській області:
"Дозвольте, я представлюсь: Ющенко Віктор Андрійович, батько п'ятьох дітей, не судимий… Я був комуністом, чесним комуністом, я входив у п'ятірку найкращих банкірів світу, я не краду..."
Як вдалося довідатися, в Компартію Ющенко вступив за посадою – коли підвищувався по службі в Держбанку. Приблизно у ті ж роки, коли в КПРС після зняття судимостей вступив Янукович. Щоправда, раніше про членство у партії Ющенко особливо не поширювався. Однак настав час виборів, і зараз така сторінка в біографії може піти на користь.
"Ліві будуть при владі"
Якщо теза комуністичного минулого Ющенка спливає час від часу, то центральним у його промові іде звинувачення влади. "Бандитська влада" – це стрижень його виступів. Навіть у Стаханові Луганської області, де минулої суботи Ющенко виступив із коротким десятихвилинним привітанням на День шахтаря.
"Почему мы так живем? Потому что мы имеем бандитскую власть! Эта нация делится на бандитов и на честных людей! Но не верьте тому, что выборы делаются на сходняках. Уйдите с этой площади сильными, с верой, что только от вас зависит будущее страны! 31 октября – это ответ, победят в Украине честные люди или на десятки лет здесь будет диктатура".
Так звучить практично весь виступ Ющенка, заради якого він приїхав у це депресивне містечко – де колись Стаханов установлював свій рекорд, а зараз немає жодної працюючої шахти. Уже відійшовши від мікрофона, Ющенко до нього знову повернувся – мабуть зрозумів, що власне привітань із днем шахтаря він не сказав.
Варто зауважити, що певний поріг страху в народу подолано. На слова "бандитська влада" він однаково реагує і в Стаханові, і у Верхньодніпровську – оплесками.
Тиждень тому Ющенко був у першому з початку виборчої кампанії турі разом із Тимошенко.
Саме вона - головний агітатор за Ющенка в очах лівих. Месідж електорату СПУ і КПУ – при президенті Ющенку ці ліві сили також будуть не ображені:
"Я проїхала тисячі кілометрів разом із Петром Миколайовичем і Олександром Олександровичем. Я мріяла про те, щоб усі опозиційні сили об'єдналися. Так історично склалося, що вони не зможуть перемогти на виборах. Але коли Ющенко переможе, то в парламенті треба буде створювати більшість. З ким? Або з олігархами, або з лівими. І я вас запевняю, що ліві будуть при владі", - Тимошенко у Дніпропетровську.
"Після перемоги Віктора Ющенка ліві будуть в уряді, вони матимуть владу", - Тимошенко в Синельниковому.
"Коли програму Віктора Андрійовича прочитав Мороз, то він сказав, що це програма лівого. І це правда", - Тимошенко у Вільногірську.
"З ким після перемоги ми будемо робити більшість у парламенті? З кланами Януковича, Медведчука і Пінчука? Я вам гарантую, що ми складемо більшість із лівими", - Тимошенко в Першотравенську.
"У нас, незалежно, хто ми – комуністи, соціалісти – повинно бути гасло: "Жодного голосу за Януковича!", - знову Тимошенко в Верхньодніпровську та майже тими ж словами у Павлограді.
Не менш ліві обіцянки Тимошенко роздає від імені Ющенка: "Ми зупинимо злочинну приватизацію... Ми повернемо в державну власність всю енергетику (при тому, що шість обленерго було приватизовано саме за часів уряду Ющенка). Чому такі високі тарифи? Бо енергетика – це власність кланів. Ми повернемо всі заощадження – треба лише правильно оцінити власність, яка залишилася у держави".
"Ми нікому не дамо продати землю. Ми робитимемо те, що говорив Ленін: землю – селянам", - пообіцяла Тимошенко на мітингу в Синельниковому, як раз навпроти пам'ятника вождю революції. "Вважайте, що ми в уряді – це те ж саме, що ви в уряді. Я не дам, щоб волос упав з вашої голови! ", - заявила Тимошенко.
Дніпропетровськ – колись проблемний регіон для Ющенка. Минула парламентська кампанія завершилася провалом для "Нашої України" – в округах, які зараз відвідав Ющенко, в 2002 його блок ледь набрав 4-5%. БЮТ – ще менше. Виключення – Павлоград. Цей округ став єдиним в державі, де переміг блок Тимошенко – з результатом 25%. Тут пам'ятають, як за її віце-прем'єрства було вирішено питання боргів шахтарям "Павлоградвугілля" (яке, до речі, цього літа перейшло у власність Ахметова).
На парламентських виборах за кампанію БЮТ тут відповідав лідер Незалежної профспілки гірників Волинець. Зараз, за його словами, влада переманила кількох місцевих профспілкових лідерів. Можливо, тому на мітинг в Павлограді зібралося менше людей, ніж очікувалося.
Однак чисто суб’єктивне враження від поїздки Ющенка червоним поясом – зараз ситуація значно краще. За два дні вони проїхали половину Дніпропетровської області. Вісім мітингів, шість з них під спекотним сонцем, два вечірніх. Удень збирається по 3-4 тисячі людей, після заходу сонця – під 10 тисяч.
Неймовірний мітинг у Жовтих Водах – до речі, саме тут знаходяться уранові копальні, на які колись збиралася відправити Пинзеника Вітренко. Несподіване завершення акції у Першотравенську – люди обступили сцену і ще 15 хвилин Ющенко і Тимошенко, опустившись на коліна, роздавали автографи.
"Ну ти, Вітя, москаль"
Самі мітинги Ющенка і Тимошенко крім емоційного заряду є спробою поламати інформаційне поле, сформоване владою навколо опозиції. Поки Ющенка і Тимошенко боролися у Києві, у провінції проти них системно велася дискредитація.
Практично на всіх мітингах однакові запитання. У Нижньодніпровську Ющенко навіть не витримав: "Таке враження, що питання запитав Суркіс, чи просив передати Медведчук".
"Розкажіть про вашу дружину-американку?" У відповідь Ющенко переповідає історію "про своїх американців". "Мій тесть-американець народився на сході Америки в селі з типовою американською назвою Зайцівка на кордоні Луганської і Донецької областей..." Далі – за текстом, який "УП" переповідала після поїздки з Ющенком до Білгород-Дністровського.
"Кажуть, що ми з Віктором Андрійовичем американські шпигуни", - підхоплює тему Тимошенко. "Як таке може бути, якщо ми з самого початку виступали за виведення військ із Іраку, а Віктор Андрійович сказав, що вони це питання також ставитимуть відразу після відкриття сесії Верховної Ради? "
"А ви подивіться, як голосували фракції Януковича або Пінчука-Кучми! Введенням військ до Іраку Кучма захищається, що проти нього в Америці на порушили кримінальну справу... ", - Тимошенко в Синельниковому.
Ще один стереотип – антиросійські погляди Ющенка. "Та які ми націоналісти?! Я коли прийшла в уряд, взагалі української мови не знала", - Тимошенко у Жовтих Водах.
"Я є найбільш східним політиком України – я народився у 40 кілометрах від кордону з Росією", - Ющенко у Верхньодніпровську.
"Якщо вам сняться курские березы или Тюмень... Коли 10-15 мільйонів українців кажуть, що їх рідна мова – російська, як має відповідати нормальна влада? Зробити, щоб вам було комфортно. Ми ніколи не зробимо, що вчить українську мову за рахунок російської. Запитайте, скільки мов знає чех, француз або поляк. Якщо менше чотирьох, то це каліка", - Ющенко у Першотравенську і Дніпропетровську.
"Пригадаю історію, коли я переїхав учитися із Сум до Тернополя. Живу в 21 кімнаті гуртожитку, хлопці кажуть: "Ну ти, Вітя, москаль...". "Який я москаль – мама українка, папа українець?!". Проходить рік, приїхав додому, пішов у клуб на танці, чую, шепіт пішов по людях: "Бендерівець прийшов", - Ющенко у Верхньодніпровську.
Ще одна тема, яка постійно лунає у запитаннях – начебто прем’єр Ющенко позбавив пільг військових. За його словами, єдине, що він зробив – замінив продпайок на адресну доплату військовим.
"Продпайок був запроваджений у 1939 році під час Фінської війни. На цей продпайок іде утримання тисяч складів. Що зробив мій уряд? Я запропонував – замість того, щоб платити гнилими оселедцями, давайте ми зробимо надбавку на 30% і дамо грошима, щоб офіцер сам вирішував, що йому купляти", - Ющенко у Жовтих Водах.
Крім цього, постійно звучать питання банкрутства банку "Україна", продажу землі, виведення військ із Іраку і навіть, здавалося б, така неактуальна вже зараз тема як співпраця з МВФ.
Ющенко коли був прем’єром, то так і не зміг отримати поновлення кредитування від Міжнародного валютного фонду. Фіаско тих днів несе тепер політичні дивіденди – на подібні закиди від народу він може заявити: "Мій уряд зумів повернути всі борги, не взявши жодної копійки кредитів".
"Але коли мені задають такі питання про МВФ, я можу розповісти анекдот: Сидять двоє чукчів. Один іншому каже: "Щось мене непокоїть Барбадос... " А другий відповідає: "А ти його не чухай", - так однаково кілька разів Ющенко закрив тему співпраці з валютним фондом.
"Якщо Суркіс каже, що я злочинець – то це комплімент"
Власне, в цій ситуації відповіддю опозиції на їхню дискредитацію з боку телебачення може бути одне – дискредитація самого джерела, тобто ТБ. Тимошенко: "Я не ображаюсь на людей, як на ніч дивляться УТ-1 чи "Інтер", а зранку прокидаються з ненавистю до опозиції". Ющенко: "Якщо Суркіс каже, що я злочинець – то для мене це комплімент".
"Ви знаєте, що вони про мене сім років розповідають. Якби я була злочинцем, вони б мене уже засадили", - на кожному мітингу Тимошенко закликає не вірити телеканалам, а на одному вона їх навіть назвала "спеціальними лабораторіями інформаційного тиску". "Завтра вони скажуть, що опозиція займається канібалізмом – але ви мусите не вірити в ці міфи! "
Ще один міф, який від мітингу до мітингу намагаються поламати Ющенко і Тимошенко – це зневіра людей в перемогу. Тут Тимошенко традиційно розповідає про "армію" спостерігачів, які сформують "фортецю" на кожній дільниці.
"Не бійтеся, що в кабінці для голосування за вами хтось підглядатиме. В Україні 33 тисячі дільниць, і для того, щоб облаштувати їх камерами – вони такі жадні, що на це не підуть!", - Тимошенко.
"Доля 31 жовтня залежить не від паханів, а від кожного з нас. Повірте в свої сили – є телефон, є телеграф, у кожного з вас є по чотири сусіди – скажіть їм: не впадайте у відчай! Не мовчіть, несіть правду! Слава кожному з вас!", - приблизно цими словами Ющенко завершує кожен мітинг.
Що ще у мітингах Ющенка? Критика уряду Януковича за приховування грошей у бюджеті, відмову від мінімальної зарплати 237 гривень і приватизацію "Криворіжсталі" за ціною на 5 мільярдів нижчою від того, що пропонувалося; згадка про "зятя Кучми, який має бути рівним перед законом – як і прибиральниця"; нагадування "у нас хто має одну судимість – може претендувати на адміністрацію президента, той хто дві – на вищі посади"; попередження про "конкретних пацанів з Донецька", які минулого жовтня показали, на що здатні.
Чого майже немає на мітингах – це те, як Ющенко збирається виконувати свою передвиборчу програму. Хоча, здається, це один із його парадоксів – нікого його відповідь на це питання особливо і не цікавить. Дві години, проведені поруч із лідером, наповнюють набагато більш емоційною інформацією.
Банально буде сказати, що ставки на президентських виборах надто високі для влади і не менше – для опозиції. Боротьба за другий тур ведеться уже зараз. І лівий електорат – це голоси, на які однаково розраховують і Ющенко, і Янукович.
Ситуацію, за якою ліві невідворотно мають підтримати Януковича, моделюється для кандидата від влади центральним телебаченням. Вони виставляють Ющенка націоналістом і транслюють навіть несуттєві випади на адресу лідера "Нашої України" з вуст Симоненка та Мороза.
Ющенко, в свою чергу, змушений ламати ці схеми єдиним можливим переможним способом – поїздками по Україні. Серпень він провів у турі по "червоному поясу" – на півдні й у центральній Україні. Але не по обласним центрам, а лише по районним – найбільші міста залишено на осінній тур.
Саме в "червоному поясі" Ющенко планує прорив, який має йому дати переможні відсотки. Він радикалізується з кожним мітингом, а боротьба за лівих змушує виступати з доволі несподіваними заявами, які б ви не почули в Києві.
Наприклад, початок мітингу в Дніпропетровській області:
"Дозвольте, я представлюсь: Ющенко Віктор Андрійович, батько п'ятьох дітей, не судимий… Я був комуністом, чесним комуністом, я входив у п'ятірку найкращих банкірів світу, я не краду..."
Як вдалося довідатися, в Компартію Ющенко вступив за посадою – коли підвищувався по службі в Держбанку. Приблизно у ті ж роки, коли в КПРС після зняття судимостей вступив Янукович. Щоправда, раніше про членство у партії Ющенко особливо не поширювався. Однак настав час виборів, і зараз така сторінка в біографії може піти на користь.
"Ліві будуть при владі"
Якщо теза комуністичного минулого Ющенка спливає час від часу, то центральним у його промові іде звинувачення влади. "Бандитська влада" – це стрижень його виступів. Навіть у Стаханові Луганської області, де минулої суботи Ющенко виступив із коротким десятихвилинним привітанням на День шахтаря.
"Почему мы так живем? Потому что мы имеем бандитскую власть! Эта нация делится на бандитов и на честных людей! Но не верьте тому, что выборы делаются на сходняках. Уйдите с этой площади сильными, с верой, что только от вас зависит будущее страны! 31 октября – это ответ, победят в Украине честные люди или на десятки лет здесь будет диктатура".
Так звучить практично весь виступ Ющенка, заради якого він приїхав у це депресивне містечко – де колись Стаханов установлював свій рекорд, а зараз немає жодної працюючої шахти. Уже відійшовши від мікрофона, Ющенко до нього знову повернувся – мабуть зрозумів, що власне привітань із днем шахтаря він не сказав.
Варто зауважити, що певний поріг страху в народу подолано. На слова "бандитська влада" він однаково реагує і в Стаханові, і у Верхньодніпровську – оплесками.
Тиждень тому Ющенко був у першому з початку виборчої кампанії турі разом із Тимошенко.
Саме вона - головний агітатор за Ющенка в очах лівих. Месідж електорату СПУ і КПУ – при президенті Ющенку ці ліві сили також будуть не ображені:
"Я проїхала тисячі кілометрів разом із Петром Миколайовичем і Олександром Олександровичем. Я мріяла про те, щоб усі опозиційні сили об'єдналися. Так історично склалося, що вони не зможуть перемогти на виборах. Але коли Ющенко переможе, то в парламенті треба буде створювати більшість. З ким? Або з олігархами, або з лівими. І я вас запевняю, що ліві будуть при владі", - Тимошенко у Дніпропетровську.
"Після перемоги Віктора Ющенка ліві будуть в уряді, вони матимуть владу", - Тимошенко в Синельниковому.
"Коли програму Віктора Андрійовича прочитав Мороз, то він сказав, що це програма лівого. І це правда", - Тимошенко у Вільногірську.
"З ким після перемоги ми будемо робити більшість у парламенті? З кланами Януковича, Медведчука і Пінчука? Я вам гарантую, що ми складемо більшість із лівими", - Тимошенко в Першотравенську.
"У нас, незалежно, хто ми – комуністи, соціалісти – повинно бути гасло: "Жодного голосу за Януковича!", - знову Тимошенко в Верхньодніпровську та майже тими ж словами у Павлограді.
Не менш ліві обіцянки Тимошенко роздає від імені Ющенка: "Ми зупинимо злочинну приватизацію... Ми повернемо в державну власність всю енергетику (при тому, що шість обленерго було приватизовано саме за часів уряду Ющенка). Чому такі високі тарифи? Бо енергетика – це власність кланів. Ми повернемо всі заощадження – треба лише правильно оцінити власність, яка залишилася у держави".
"Ми нікому не дамо продати землю. Ми робитимемо те, що говорив Ленін: землю – селянам", - пообіцяла Тимошенко на мітингу в Синельниковому, як раз навпроти пам'ятника вождю революції. "Вважайте, що ми в уряді – це те ж саме, що ви в уряді. Я не дам, щоб волос упав з вашої голови! ", - заявила Тимошенко.
Дніпропетровськ – колись проблемний регіон для Ющенка. Минула парламентська кампанія завершилася провалом для "Нашої України" – в округах, які зараз відвідав Ющенко, в 2002 його блок ледь набрав 4-5%. БЮТ – ще менше. Виключення – Павлоград. Цей округ став єдиним в державі, де переміг блок Тимошенко – з результатом 25%. Тут пам'ятають, як за її віце-прем'єрства було вирішено питання боргів шахтарям "Павлоградвугілля" (яке, до речі, цього літа перейшло у власність Ахметова).
На парламентських виборах за кампанію БЮТ тут відповідав лідер Незалежної профспілки гірників Волинець. Зараз, за його словами, влада переманила кількох місцевих профспілкових лідерів. Можливо, тому на мітинг в Павлограді зібралося менше людей, ніж очікувалося.
Однак чисто суб’єктивне враження від поїздки Ющенка червоним поясом – зараз ситуація значно краще. За два дні вони проїхали половину Дніпропетровської області. Вісім мітингів, шість з них під спекотним сонцем, два вечірніх. Удень збирається по 3-4 тисячі людей, після заходу сонця – під 10 тисяч.
Неймовірний мітинг у Жовтих Водах – до речі, саме тут знаходяться уранові копальні, на які колись збиралася відправити Пинзеника Вітренко. Несподіване завершення акції у Першотравенську – люди обступили сцену і ще 15 хвилин Ющенко і Тимошенко, опустившись на коліна, роздавали автографи.
"Ну ти, Вітя, москаль"
Самі мітинги Ющенка і Тимошенко крім емоційного заряду є спробою поламати інформаційне поле, сформоване владою навколо опозиції. Поки Ющенка і Тимошенко боролися у Києві, у провінції проти них системно велася дискредитація.
Практично на всіх мітингах однакові запитання. У Нижньодніпровську Ющенко навіть не витримав: "Таке враження, що питання запитав Суркіс, чи просив передати Медведчук".
"Розкажіть про вашу дружину-американку?" У відповідь Ющенко переповідає історію "про своїх американців". "Мій тесть-американець народився на сході Америки в селі з типовою американською назвою Зайцівка на кордоні Луганської і Донецької областей..." Далі – за текстом, який "УП" переповідала після поїздки з Ющенком до Білгород-Дністровського.
"Кажуть, що ми з Віктором Андрійовичем американські шпигуни", - підхоплює тему Тимошенко. "Як таке може бути, якщо ми з самого початку виступали за виведення військ із Іраку, а Віктор Андрійович сказав, що вони це питання також ставитимуть відразу після відкриття сесії Верховної Ради? "
"А ви подивіться, як голосували фракції Януковича або Пінчука-Кучми! Введенням військ до Іраку Кучма захищається, що проти нього в Америці на порушили кримінальну справу... ", - Тимошенко в Синельниковому.
Ще один стереотип – антиросійські погляди Ющенка. "Та які ми націоналісти?! Я коли прийшла в уряд, взагалі української мови не знала", - Тимошенко у Жовтих Водах.
"Я є найбільш східним політиком України – я народився у 40 кілометрах від кордону з Росією", - Ющенко у Верхньодніпровську.
"Якщо вам сняться курские березы или Тюмень... Коли 10-15 мільйонів українців кажуть, що їх рідна мова – російська, як має відповідати нормальна влада? Зробити, щоб вам було комфортно. Ми ніколи не зробимо, що вчить українську мову за рахунок російської. Запитайте, скільки мов знає чех, француз або поляк. Якщо менше чотирьох, то це каліка", - Ющенко у Першотравенську і Дніпропетровську.
"Пригадаю історію, коли я переїхав учитися із Сум до Тернополя. Живу в 21 кімнаті гуртожитку, хлопці кажуть: "Ну ти, Вітя, москаль...". "Який я москаль – мама українка, папа українець?!". Проходить рік, приїхав додому, пішов у клуб на танці, чую, шепіт пішов по людях: "Бендерівець прийшов", - Ющенко у Верхньодніпровську.
Ще одна тема, яка постійно лунає у запитаннях – начебто прем’єр Ющенко позбавив пільг військових. За його словами, єдине, що він зробив – замінив продпайок на адресну доплату військовим.
"Продпайок був запроваджений у 1939 році під час Фінської війни. На цей продпайок іде утримання тисяч складів. Що зробив мій уряд? Я запропонував – замість того, щоб платити гнилими оселедцями, давайте ми зробимо надбавку на 30% і дамо грошима, щоб офіцер сам вирішував, що йому купляти", - Ющенко у Жовтих Водах.
Крім цього, постійно звучать питання банкрутства банку "Україна", продажу землі, виведення військ із Іраку і навіть, здавалося б, така неактуальна вже зараз тема як співпраця з МВФ.
Ющенко коли був прем’єром, то так і не зміг отримати поновлення кредитування від Міжнародного валютного фонду. Фіаско тих днів несе тепер політичні дивіденди – на подібні закиди від народу він може заявити: "Мій уряд зумів повернути всі борги, не взявши жодної копійки кредитів".
"Але коли мені задають такі питання про МВФ, я можу розповісти анекдот: Сидять двоє чукчів. Один іншому каже: "Щось мене непокоїть Барбадос... " А другий відповідає: "А ти його не чухай", - так однаково кілька разів Ющенко закрив тему співпраці з валютним фондом.
"Якщо Суркіс каже, що я злочинець – то це комплімент"
Власне, в цій ситуації відповіддю опозиції на їхню дискредитацію з боку телебачення може бути одне – дискредитація самого джерела, тобто ТБ. Тимошенко: "Я не ображаюсь на людей, як на ніч дивляться УТ-1 чи "Інтер", а зранку прокидаються з ненавистю до опозиції". Ющенко: "Якщо Суркіс каже, що я злочинець – то для мене це комплімент".
"Ви знаєте, що вони про мене сім років розповідають. Якби я була злочинцем, вони б мене уже засадили", - на кожному мітингу Тимошенко закликає не вірити телеканалам, а на одному вона їх навіть назвала "спеціальними лабораторіями інформаційного тиску". "Завтра вони скажуть, що опозиція займається канібалізмом – але ви мусите не вірити в ці міфи! "
Ще один міф, який від мітингу до мітингу намагаються поламати Ющенко і Тимошенко – це зневіра людей в перемогу. Тут Тимошенко традиційно розповідає про "армію" спостерігачів, які сформують "фортецю" на кожній дільниці.
"Не бійтеся, що в кабінці для голосування за вами хтось підглядатиме. В Україні 33 тисячі дільниць, і для того, щоб облаштувати їх камерами – вони такі жадні, що на це не підуть!", - Тимошенко.
"Доля 31 жовтня залежить не від паханів, а від кожного з нас. Повірте в свої сили – є телефон, є телеграф, у кожного з вас є по чотири сусіди – скажіть їм: не впадайте у відчай! Не мовчіть, несіть правду! Слава кожному з вас!", - приблизно цими словами Ющенко завершує кожен мітинг.
Що ще у мітингах Ющенка? Критика уряду Януковича за приховування грошей у бюджеті, відмову від мінімальної зарплати 237 гривень і приватизацію "Криворіжсталі" за ціною на 5 мільярдів нижчою від того, що пропонувалося; згадка про "зятя Кучми, який має бути рівним перед законом – як і прибиральниця"; нагадування "у нас хто має одну судимість – може претендувати на адміністрацію президента, той хто дві – на вищі посади"; попередження про "конкретних пацанів з Донецька", які минулого жовтня показали, на що здатні.
Чого майже немає на мітингах – це те, як Ющенко збирається виконувати свою передвиборчу програму. Хоча, здається, це один із його парадоксів – нікого його відповідь на це питання особливо і не цікавить. Дві години, проведені поруч із лідером, наповнюють набагато більш емоційною інформацією.
