Здоровий передвиборчий популізм?
П'ятниця, 27 серпня 2004, 17:37
Деякі старі, не стільки навчені досвідом життя, скільки задурені його тяжкістю й злиденністю, часто згадують часи своєї молодості, коли товариш Сталін щорічно знижував ціни. От де був поставлений піар! – піввіку минуло, а люди пам'ятають не голод 1932–33 і 1947 років, не указ про колоски, а благоденство, що динамічно настає.
І те, що воно так і не настало, анітрошки не заважає їм, дивлячись на ціни сьогоднішні, невпинно ностальгувати.
Важко сказати, чи був цей досвід пропаганди й агітації врахований політтехнологами, покликаними забезпечити всенародну підтримку Януковича, але відповідні асоціації виникли мимо волі, коли прем'єр, відвідавши Полтавщину, представив на Сорочинському ярмарку і свій товар, та ще який! – оголосив про те, що уряд забезпечить зниження цін на хліб уже у вересні.
Звичайно, за кілька місяців до виборів провести гучну акцію "Янукович знижує ціни" було б непоганою відповіддю опозиції, яка звинувачує голову Кабміну в усіх смертних гріхах...
Проте є "але". Головне – неоднозначність умов, за яких уряд оголосив про швидке здешевлення хліба, змушує засумніватися у результативності намірів. І навіть якщо ціни вдасться перемогти – чи не буде це піровою перемогою?
Природно, першим приходить у голову питання – який механізм цього "поетапного зниження цін"? Як, власне, держава збирається впливати на десятки тисяч приватних магазинів і незліченні кіоски, де населення купує хліб? Знову укладатимуться договори, на зразок нещодавнього, не дуже результативного меморандуму, підписаного з керманичами нафтового бізнесу?
Навіть якщо подібний документ підпишуть і з виробниками хлібобулочних виробів, чи допоможе це знайти управу на кожного булочника-лоточника? За гарячими переконаннями у наявності конкретних дієвих механізмів і продуманих планів, відповіді на всі ці питання не проглядаються.
Але ж люди, почувши про те, що Кабмін обіцяє знизити вартість хліба в роздрібному продажі, будуть украй розчаровані, якщо в сусідній булочній цінники не зміняться. І навіть якщо низка магазинів у районі дійсно продаватиме буханець на п'ять копійок дешевше, це кардинально довіри до влади не зміцнить.
Ще більше підозр викликають твердження, що зниження цін буде забезпечене економічними методами, без втручання в закономірності ринку, що ніхто не постраждає – ні сільгоспвиробник, ні пекар. Ці заяви, більше схожі на заклинання, мало гармоніюють з життєвими реаліями – ну не може бути так, щоб і вівці були цілі й вовки ситі...
Дійсно, зерно подешевшало, але от як змусити хлібопекарських магнатів стримати апетити? Вони ж і так, судячи з їхніх слізних заяв натерпілися торік, коли уряд тиснув на них, утримуючи ціни на хлібобулочну продукцію... Тепер вони вже точно не захочуть втрачати шанс надолужити втрачене.
Селяни ж і так не радіють здешевленню зерна, так що спроби зараз додатково збити на нього ціну підуть тільки на шкоду далеко не беспроблемному аграрному сектору. А навіть якщо проігнорувати цей факт і спробувати забезпечити ринок ще дешевшим зерном, то де його взяти? З держрезерву? Слава богу, зерно там, за словами влади, є, причому в обсягах, що гарантують продовольчу безпеку країни.
Але проблема в тому, що закуповувалося воно за ціною набагато вищою, ніж зараз, тобто з дорогого державного зерна дешевого хліба не спечеш... Є ще варіант продавати так важко запасене держрезервне зерно собі в збиток, перші ознаки чого вже спостерігаються, але збиток держави поняття умовне – він лягає на плечі платників податків, тих самих, для блага яких власне й затіяне зниження цін.
Ускладнює ситуацію й напруження на ринку пального, ціна якого тією чи іншою мірою входить у собівартість будь-якого товару. І, до речі, ще кілька тижнів тому чиновники заявляли, що на сьогодні гарний врожай може гарантувати лише стабільність цін на хліб, тому що здешевлення зерна "компенсується" подорожчанням палива...
І все-таки – чи побачимо ми у вересні дешевий хліб? Швидше за все, побачимо, і навіть не тільки в проурядових ЗМІ, але й на полицях деяких магазинів. А той, хто рахує кожну копійку свого доходу, не полінується відправитися за кілька кілометрів за дешевшим хлібом. І, може так статися, навіть перейметься подякою до прем'єра, заради чого, власне і заварено кашу.
Звідки така впевненість в успіху, нехай і частковому, урядової ініціативи, якщо можливості впливу на ситуацію у влади обмежені? Адже полум'яне прагнення до любові народу, що незабаром перетвориться у електорат, ще не важіль впливу...
Завісу над справжніми методами утримання, стабілізації, а тепер і зниження цін відкрили, можливо, самі того не бажаючи, журналісти більш ніж лояльної "Сегодня".
Розповідаючи у свій час про утихомирення цін на бензин, газета вибовкала, що відбулося це в результаті реалізації погрози про початок податкових перевірок.
Парадокс – нафтовим компаніям виявилося вигідніше погодитися продавати пальне дешевше, ніж стати перед фіскальними органами, засвідчивши свою законослухняність. Залишається тільки гадати, що саме вони так не хочуть виставляти на показ...
Держава ж, використовувавши податківців як ланцюгових псів, відтягнула їх, як тільки залякані перевірками компанії погодилися на умови кабмінівського меморандуму. Цікава вимальовується ситуація – усім відомо про порушення, але держава і не думає їх викорінювати, воліючи в крайніх ситуаціях грати на цій слабкій струнці...
Імовірно, такою буде основна схема й зниження цін на хліб. Ну що ж, нехай хоч не миттям, так катанням, але цей продукт стане доступніше. Адже для багатьох, на жаль, він є основною складовою раціону. Однак навряд чи це серйозно вплине на добробут – на тлі цін на решту продуктів харчування.
І усе ж таки вибір об'єкта урядової турботи саме на хліб, а не на картоплю або молоко – невипадковий. Хліб для слов'ян – більше ніж хліб, для нього характерні універсально-символічні риси, що відсилають до понять добра і статку.
Якщо прем'єру удасться протягом передвиборчих місяців, що залишилися, забезпечити поступове здешевлення хліба, це буде зовсім не легковагим аргументом у змаганні різномастих популістів.
І кому важливо, що для досягнення цілей у виборчій кампанії використовуються силові важелі і службове становище? Переможців не судять?
І те, що воно так і не настало, анітрошки не заважає їм, дивлячись на ціни сьогоднішні, невпинно ностальгувати.
Важко сказати, чи був цей досвід пропаганди й агітації врахований політтехнологами, покликаними забезпечити всенародну підтримку Януковича, але відповідні асоціації виникли мимо волі, коли прем'єр, відвідавши Полтавщину, представив на Сорочинському ярмарку і свій товар, та ще який! – оголосив про те, що уряд забезпечить зниження цін на хліб уже у вересні.
Звичайно, за кілька місяців до виборів провести гучну акцію "Янукович знижує ціни" було б непоганою відповіддю опозиції, яка звинувачує голову Кабміну в усіх смертних гріхах...
Проте є "але". Головне – неоднозначність умов, за яких уряд оголосив про швидке здешевлення хліба, змушує засумніватися у результативності намірів. І навіть якщо ціни вдасться перемогти – чи не буде це піровою перемогою?
Природно, першим приходить у голову питання – який механізм цього "поетапного зниження цін"? Як, власне, держава збирається впливати на десятки тисяч приватних магазинів і незліченні кіоски, де населення купує хліб? Знову укладатимуться договори, на зразок нещодавнього, не дуже результативного меморандуму, підписаного з керманичами нафтового бізнесу?
Навіть якщо подібний документ підпишуть і з виробниками хлібобулочних виробів, чи допоможе це знайти управу на кожного булочника-лоточника? За гарячими переконаннями у наявності конкретних дієвих механізмів і продуманих планів, відповіді на всі ці питання не проглядаються.
Але ж люди, почувши про те, що Кабмін обіцяє знизити вартість хліба в роздрібному продажі, будуть украй розчаровані, якщо в сусідній булочній цінники не зміняться. І навіть якщо низка магазинів у районі дійсно продаватиме буханець на п'ять копійок дешевше, це кардинально довіри до влади не зміцнить.
Ще більше підозр викликають твердження, що зниження цін буде забезпечене економічними методами, без втручання в закономірності ринку, що ніхто не постраждає – ні сільгоспвиробник, ні пекар. Ці заяви, більше схожі на заклинання, мало гармоніюють з життєвими реаліями – ну не може бути так, щоб і вівці були цілі й вовки ситі...
Дійсно, зерно подешевшало, але от як змусити хлібопекарських магнатів стримати апетити? Вони ж і так, судячи з їхніх слізних заяв натерпілися торік, коли уряд тиснув на них, утримуючи ціни на хлібобулочну продукцію... Тепер вони вже точно не захочуть втрачати шанс надолужити втрачене.
Селяни ж і так не радіють здешевленню зерна, так що спроби зараз додатково збити на нього ціну підуть тільки на шкоду далеко не беспроблемному аграрному сектору. А навіть якщо проігнорувати цей факт і спробувати забезпечити ринок ще дешевшим зерном, то де його взяти? З держрезерву? Слава богу, зерно там, за словами влади, є, причому в обсягах, що гарантують продовольчу безпеку країни.
Але проблема в тому, що закуповувалося воно за ціною набагато вищою, ніж зараз, тобто з дорогого державного зерна дешевого хліба не спечеш... Є ще варіант продавати так важко запасене держрезервне зерно собі в збиток, перші ознаки чого вже спостерігаються, але збиток держави поняття умовне – він лягає на плечі платників податків, тих самих, для блага яких власне й затіяне зниження цін.
Ускладнює ситуацію й напруження на ринку пального, ціна якого тією чи іншою мірою входить у собівартість будь-якого товару. І, до речі, ще кілька тижнів тому чиновники заявляли, що на сьогодні гарний врожай може гарантувати лише стабільність цін на хліб, тому що здешевлення зерна "компенсується" подорожчанням палива...
І все-таки – чи побачимо ми у вересні дешевий хліб? Швидше за все, побачимо, і навіть не тільки в проурядових ЗМІ, але й на полицях деяких магазинів. А той, хто рахує кожну копійку свого доходу, не полінується відправитися за кілька кілометрів за дешевшим хлібом. І, може так статися, навіть перейметься подякою до прем'єра, заради чого, власне і заварено кашу.
Звідки така впевненість в успіху, нехай і частковому, урядової ініціативи, якщо можливості впливу на ситуацію у влади обмежені? Адже полум'яне прагнення до любові народу, що незабаром перетвориться у електорат, ще не важіль впливу...
Завісу над справжніми методами утримання, стабілізації, а тепер і зниження цін відкрили, можливо, самі того не бажаючи, журналісти більш ніж лояльної "Сегодня".
Розповідаючи у свій час про утихомирення цін на бензин, газета вибовкала, що відбулося це в результаті реалізації погрози про початок податкових перевірок.
Парадокс – нафтовим компаніям виявилося вигідніше погодитися продавати пальне дешевше, ніж стати перед фіскальними органами, засвідчивши свою законослухняність. Залишається тільки гадати, що саме вони так не хочуть виставляти на показ...
Держава ж, використовувавши податківців як ланцюгових псів, відтягнула їх, як тільки залякані перевірками компанії погодилися на умови кабмінівського меморандуму. Цікава вимальовується ситуація – усім відомо про порушення, але держава і не думає їх викорінювати, воліючи в крайніх ситуаціях грати на цій слабкій струнці...
Імовірно, такою буде основна схема й зниження цін на хліб. Ну що ж, нехай хоч не миттям, так катанням, але цей продукт стане доступніше. Адже для багатьох, на жаль, він є основною складовою раціону. Однак навряд чи це серйозно вплине на добробут – на тлі цін на решту продуктів харчування.
І усе ж таки вибір об'єкта урядової турботи саме на хліб, а не на картоплю або молоко – невипадковий. Хліб для слов'ян – більше ніж хліб, для нього характерні універсально-символічні риси, що відсилають до понять добра і статку.
Якщо прем'єру удасться протягом передвиборчих місяців, що залишилися, забезпечити поступове здешевлення хліба, це буде зовсім не легковагим аргументом у змаганні різномастих популістів.
І кому важливо, що для досягнення цілей у виборчій кампанії використовуються силові важелі і службове становище? Переможців не судять?
