Заява голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України Григорія Омельченка
Середа, 11 серпня 2004, 21:58
Тимчасова слідча комісія з розслідування обставин убивств журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, посягання на життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції й законів України обурена злочинною бездіяльністю представників державної влади у зв'язку з появою у ЗМІ матеріалів досудового слідства у справі про вбивство Гонгадзе, в тому числі й протоколів допитів працівників міліції, які здійснювали незаконне зовнішнє спостереження та інші оперативно-технічні заходи щодо нього.
У зв'язку з цим я змушений заявити таке.
Свідчення працівників міліції, які зафіксовані в протоколах їх допитів, наявні у Генеральній прокуратурі та Слідчій комісії докази (покази свідків, потерпілих, висновки експертів, речові докази, аудіозаписи, документи та інші фактичні дані) дають підстави зробити наступні висновки.
Докази, які офіційно встановлені Генеральною прокуратурою, однозначно доводять, що Гонгадзе незаконно переслідувався правоохоронними органами. Це переслідування було зорганізоване за особистим наказом президента України Кучми.
Керівники правоохоронних органів України (на той час міністр внутрішніх справ – Кравченко й голова Служби безпеки – Деркач) віддавали незаконні накази щодо стеження за журналістом Гонгадзе та контролювали хід їх виконання.
За наказом керівництва МВС були підроблені та знищені службові документи, в яких були зафіксовані обставини незаконного стеження та проведення оперативно-технічних заходів щодо Гонгадзе, інших опозиційних журналістів та редакцій ЗМІ, громадських і політичних діячів та народних депутатів.
Тодішній Генеральний прокурор Потебенько неналежно виконав свої службові обов'язки по припиненню незаконних дій міліції щодо Гонгадзе, незважаючи на його публічне звернення до Потебенька. У зверненні були вказані обставини стеження, яке здійснювали за журналістом працівники міліції.
Керівники правоохоронних органів, які неодноразово звітували у Верховній Раді України щодо результатів розслідування справи про вбивство Гонгадзе, навмисно надавали народним депутатам та громадськості завідомо неправдиву інформацію про свою непричетність до стеження, викрадення й убивства журналіста.
Упродовж майже чотирьох років з моменту вбивства Гонгадзе, керівники держави свідомо здійснювали тиск на слідство і вводили в оману громадськість, заявляючи, що представники правоохоронних органів ніяким чином не пов'язані з цим злочином і не володіють інформацією про обставини незаконного стеження за Гонгадзе.
Наголошую, що результати офіційного досудового слідства, яке проводить Генеральна прокуратура, її керівники навмисно приховують від парламенту та народу України.
Упродовж двох років голова Верховної Ради України Литвин та президентсько-урядово-депутатська більшість навмисно й систематично блокують заслуховування звіту очолюваної мною Слідчої комісії.
Це робиться за прямою вказівкою президента Кучми, щоб не допустити оприлюднення офіційних висновків Слідчої комісії, а саме:
1) Президент України Кучма, колишній глава адміністрації президента, нині голова Верховної Ради Литвин, колишній міністр внутрішніх справ Кравченко, колишній голова Служби безпеки, нині народний депутат України Деркач є співучасниками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146 КК України, тобто організаторами викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою, що спричинило тяжкі наслідки.
2) Кучма та Деркач є співучасниками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ст. 112, ч. 2 ст. 346 КК України, тобто організаторами посягання на життя державного діяча, народного депутата України Єльяшкевича та умисного заподіяння йому тілесних ушкоджень у зв’язку з його державною діяльністю, вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою.
3) Кучма та Деркач, зловживаючи владою і службовим становищем, перевищуючи владу і свої службові повноваження, порушуючи Конституцію й закони України, організували незаконне прослуховування телефонних розмов і використання спеціальних технічних засобів та агентури для негласного отримання й поширення конфіденційної інформації про державних діячів, лідерів політичних партій, громадських організацій, керівників засобів масової інформації, журналістів.
Такими діями Кучма та Деркач вчинили злочини, передбачені ч. 3 ст. 27, ст. 359, ст. 364, ст. 365 КК України (незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації; зловживання владою або службовим становищем; перевищення влади або службових повноважень, вчинені організованою групою осіб за попередньою змовою).
4) Кучма одержував хабарі в особливо великих розмірах (тобто вчинив злочин, передбачений ст. 368 КК України).
5) Кучма, будучи прем’єр-міністром України, разом із міністром Кабінету Міністрів Лобовим та головою Донецького міськвиконкому, народним депутатом Звягільським викрали з Державного валютного фонду 12 млн. марок ФРН, тобто вчинили злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення державних валютних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем).
6) Кучма сприяв (у виді пособництва) колишньому прем'єр-міністру Лазаренку та іншим державним діячам у привласненні й розтраті державних валютних коштів в особливо великих розмірах (ст. 26, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК); у відмиванні за кордоном грошових коштів, здобутих злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209 КК); у незаконному відкритті й використанні за межами України валютних рахунків (ч. 2 ст. 208 КК України).
На підставі зібраних доказів Тимчасова слідча комісія ухвалила:
1) вимагати від Генерального прокурора Васильєва порушити кримінальну справу проти Кучми, Литвина, Кравченка, Деркача за ознаками вищезазначених злочинів (зібрані докази та ухвалу Слідча комісія направила до Генеральної прокуратури);
2) внести на розгляд Верховної Ради проект Постанови “Про ініціювання процедури усунення Кучми з поста Президента України в порядку імпічменту та утворення Спеціальної тимчасової слідчої комісії” (проект зазначеної постанови зареєстрований у Верховній Раді) та вимагати від парламенту прийняття рішення про усунення В. Литвина з посади Голови Верховної Ради України.
Як голова Слідчої комісії, я підтримую звернення народного депутата України Мороза до президента, генерального прокурора та міністра внутрішніх справ України з вимогою негайно надати офіційну оцінку діянням посадових осіб України, які причетні до незаконного стеження, викрадення та вбивства Гонгадзе, а також діям колишніх керівників генеральної прокуратури Потебенька, Баганця та інших посадових осіб правоохоронних органів, які навмисно неодноразово надавали на сесіях Верховної Ради України завідомо неправдиву інформацію у справі про вбивство Гонгадзе.
В черговий раз я звертаюся через ЗМІ до народних депутатів України з пропозицією заслухати 8-10 вересня цього року на сесії парламенту звіти генерального прокурора Васильєва та мене, як голови Тимчасової слідчої комісії про результати розслідування обставин убивства журналіста Гонгадзе та інших резонансних справ.
Народний депутат України, голова
Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України
Григорій Омельченко
11 серпня 2004 року
У зв'язку з цим я змушений заявити таке.
Свідчення працівників міліції, які зафіксовані в протоколах їх допитів, наявні у Генеральній прокуратурі та Слідчій комісії докази (покази свідків, потерпілих, висновки експертів, речові докази, аудіозаписи, документи та інші фактичні дані) дають підстави зробити наступні висновки.
Докази, які офіційно встановлені Генеральною прокуратурою, однозначно доводять, що Гонгадзе незаконно переслідувався правоохоронними органами. Це переслідування було зорганізоване за особистим наказом президента України Кучми.
Керівники правоохоронних органів України (на той час міністр внутрішніх справ – Кравченко й голова Служби безпеки – Деркач) віддавали незаконні накази щодо стеження за журналістом Гонгадзе та контролювали хід їх виконання.
За наказом керівництва МВС були підроблені та знищені службові документи, в яких були зафіксовані обставини незаконного стеження та проведення оперативно-технічних заходів щодо Гонгадзе, інших опозиційних журналістів та редакцій ЗМІ, громадських і політичних діячів та народних депутатів.
Тодішній Генеральний прокурор Потебенько неналежно виконав свої службові обов'язки по припиненню незаконних дій міліції щодо Гонгадзе, незважаючи на його публічне звернення до Потебенька. У зверненні були вказані обставини стеження, яке здійснювали за журналістом працівники міліції.
Керівники правоохоронних органів, які неодноразово звітували у Верховній Раді України щодо результатів розслідування справи про вбивство Гонгадзе, навмисно надавали народним депутатам та громадськості завідомо неправдиву інформацію про свою непричетність до стеження, викрадення й убивства журналіста.
Упродовж майже чотирьох років з моменту вбивства Гонгадзе, керівники держави свідомо здійснювали тиск на слідство і вводили в оману громадськість, заявляючи, що представники правоохоронних органів ніяким чином не пов'язані з цим злочином і не володіють інформацією про обставини незаконного стеження за Гонгадзе.
Наголошую, що результати офіційного досудового слідства, яке проводить Генеральна прокуратура, її керівники навмисно приховують від парламенту та народу України.
Упродовж двох років голова Верховної Ради України Литвин та президентсько-урядово-депутатська більшість навмисно й систематично блокують заслуховування звіту очолюваної мною Слідчої комісії.
Це робиться за прямою вказівкою президента Кучми, щоб не допустити оприлюднення офіційних висновків Слідчої комісії, а саме:
1) Президент України Кучма, колишній глава адміністрації президента, нині голова Верховної Ради Литвин, колишній міністр внутрішніх справ Кравченко, колишній голова Служби безпеки, нині народний депутат України Деркач є співучасниками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146 КК України, тобто організаторами викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою, що спричинило тяжкі наслідки.
2) Кучма та Деркач є співучасниками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ст. 112, ч. 2 ст. 346 КК України, тобто організаторами посягання на життя державного діяча, народного депутата України Єльяшкевича та умисного заподіяння йому тілесних ушкоджень у зв’язку з його державною діяльністю, вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою.
3) Кучма та Деркач, зловживаючи владою і службовим становищем, перевищуючи владу і свої службові повноваження, порушуючи Конституцію й закони України, організували незаконне прослуховування телефонних розмов і використання спеціальних технічних засобів та агентури для негласного отримання й поширення конфіденційної інформації про державних діячів, лідерів політичних партій, громадських організацій, керівників засобів масової інформації, журналістів.
Такими діями Кучма та Деркач вчинили злочини, передбачені ч. 3 ст. 27, ст. 359, ст. 364, ст. 365 КК України (незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації; зловживання владою або службовим становищем; перевищення влади або службових повноважень, вчинені організованою групою осіб за попередньою змовою).
4) Кучма одержував хабарі в особливо великих розмірах (тобто вчинив злочин, передбачений ст. 368 КК України).
5) Кучма, будучи прем’єр-міністром України, разом із міністром Кабінету Міністрів Лобовим та головою Донецького міськвиконкому, народним депутатом Звягільським викрали з Державного валютного фонду 12 млн. марок ФРН, тобто вчинили злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення державних валютних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем).
6) Кучма сприяв (у виді пособництва) колишньому прем'єр-міністру Лазаренку та іншим державним діячам у привласненні й розтраті державних валютних коштів в особливо великих розмірах (ст. 26, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК); у відмиванні за кордоном грошових коштів, здобутих злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209 КК); у незаконному відкритті й використанні за межами України валютних рахунків (ч. 2 ст. 208 КК України).
На підставі зібраних доказів Тимчасова слідча комісія ухвалила:
1) вимагати від Генерального прокурора Васильєва порушити кримінальну справу проти Кучми, Литвина, Кравченка, Деркача за ознаками вищезазначених злочинів (зібрані докази та ухвалу Слідча комісія направила до Генеральної прокуратури);
2) внести на розгляд Верховної Ради проект Постанови “Про ініціювання процедури усунення Кучми з поста Президента України в порядку імпічменту та утворення Спеціальної тимчасової слідчої комісії” (проект зазначеної постанови зареєстрований у Верховній Раді) та вимагати від парламенту прийняття рішення про усунення В. Литвина з посади Голови Верховної Ради України.
Як голова Слідчої комісії, я підтримую звернення народного депутата України Мороза до президента, генерального прокурора та міністра внутрішніх справ України з вимогою негайно надати офіційну оцінку діянням посадових осіб України, які причетні до незаконного стеження, викрадення та вбивства Гонгадзе, а також діям колишніх керівників генеральної прокуратури Потебенька, Баганця та інших посадових осіб правоохоронних органів, які навмисно неодноразово надавали на сесіях Верховної Ради України завідомо неправдиву інформацію у справі про вбивство Гонгадзе.
В черговий раз я звертаюся через ЗМІ до народних депутатів України з пропозицією заслухати 8-10 вересня цього року на сесії парламенту звіти генерального прокурора Васильєва та мене, як голови Тимчасової слідчої комісії про результати розслідування обставин убивства журналіста Гонгадзе та інших резонансних справ.
Народний депутат України, голова
Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України
Григорій Омельченко
11 серпня 2004 року
