Заява Януковича у будинку культури "Дніпроспецсталь"

Виступ прем'єр-міністра Віктора Януковича на VI з'їзді Партії регіонів 4 липня у Запоріжжі

Шановні делегати з'їзду! Дорогі друзі!

Хочу одразу ж сказати, що ваша підтримка, ваша віра в мої сили й здібності дає мені всі підстави заявляти: Я, Віктор Янукович, вирішив балотуватися на посаду президента України.

Я усвідомлюю всю міру відповідальності, яку беру на себе. Я розумію складність завдання, що стоїть переді мною. І проте вважаю своє рішення зваженим і твердим. Ви, мабуть, відчуваєте, що політичний час сьогодні стиснувся, наче сталева пружина.

Тому ми з вами абсолютно не маємо часу для власних похвал, урочистих відступів. Я розглядаю сьогоднішній з'їзд як відверту розмову, на якій ми повинні дати один одному максимально об'єктивну і критичну оцінку перш за все.

Це я відношу насамперед до себе, до своєї урядової команди. Я не звик програвати. Якщо я йду на вибори, то я йду з певністю в перемозі, і перемогти неможливо без абсолютно тверезої оцінки і того, що зроблено, і того, що має бути зроблено.

Ми тут всі однодумці. Отже, обійдемося сьогодні без пафосу і лірики. Почну з того, що останнім часом уряд занадто заколисував себе такими досягненнями, результатами, яких вдалося досягти.

Так, дійсно, ми досягли зростання економіки до найвищого в історії нової України рівня. Біля 11% річного зростання ВВП – дійсно результат небувалий за європейськими мірками. Так, ми вирішили за останні два роки багато соціальних проблем – підняли рівень зарплат, пенсій, успішно ліквідуємо по них заборгованості.

Так, ми вперше створили діючу модель коаліційної взаємодії парламенту і уряду. Але я думаю, точніше, я впевнений, що це лише мала частина того, що влада повинна і зобов'язана зробити для своєї країни, свого народу.

І до речі, мені особисто порядком набридла ситуація, коли ми один одному в доповідях, у різних реляціях розповідаємо, які добрі та чудові у нас справи. Давайте замислимось:

Ми маємо багаті надра і розвинену інфраструктуру. Наша країна має чудове геоекономічне та геополітичне положення.

У нас немає ворогів. Нас оточують готові до партнерства та співробітництва сусіди. Врешті-решт, наш народ відрізняється високою освітою, завзятістю й працьовитістю. І при цьому ми дотепер залишаємося однією з найбідніших європейських країн чи не з найнижчими зарплатами, пенсіями, допомогами.

Біля 100 доларів на місяць – що це, зарплата жителя європейської країни? А найнижча на континенті середня тривалість життя, а ледь не найвища дитяча смертність, а ледь не епідемія соціальних хвороб на кшталт туберкульозу? А рівень корупції, порівняний з найгіршими африканськими країнами, а невиплачені нашим людям ощадні вклади?

Я хочу запитати у себе, у вас, своїх друзів, особливо тих, хто належить до вищого рівня керівників – урядовців, адміністраторів: нам з вами не соромно? Мені особисто буває дуже соромно, тим більше, коли доводиться бувати в значно благополучніших країнах. Ви знаєте, я не визнаю жодних відмовок ні для інших, ні для себе.

Тому я не хочу чути, коли хтось нарікає на попередній уряд, хтось на важку комуністичну спадщину, хтось на неврожаї - ми повинні звинувачувати в цьому тільки себе. Якщо країна погано, по європейських мірках, живе, - значить недостатньо ефективна влада, значить недопрацьовує уряд на чолі з його прем'єром, значить гальмує прийняття добрих законів парламент.

Дорогі друзі!

Я ніколи б не зважився балотуватися в президенти, якби не знав, як швидко й рішуче поліпшити стан в країні. А я це знаю.

Я не прийняв би рішення брати участь у президентських виборах, якби не відчував, що у мене для виконання всіх президентських завдань є необхідний досвід, характер і воля.

Мене часто обвинувачують у максималізмі, але ніхто ще не обвинувачував в тому, що я будь-коли не виконав свої зобов'язання. Тому я хочу всіх вас запевнити, що ось зараз, роблячи цей відповідальний крок, ставлю перед собою тільки найвищі завдання. А ці завдання, я гарантую, будуть повністю виконані.

В соціально економічній сфері - я абсолютно впевнений, що за два-три роки можна підняти рівень заробітної плати не на відсотки, а в рази – мінімум в два-три рази. І це при стабільній і сильній гривні. Для досягнення цього рівня вже зараз в моїй команді розроблені всі економічні, фінансові, правові механізми. Ще швидше можна підняти мінімальну заробітну плату до цивілізованого прожиткового мінімуму.

Досить нам страждати від податкового тягаря. По всіх розрахунках податок на прибуток повинен бути нижчим 20%, а податок на додану вартість – нижчим 15%. При цьому збори в бюджет абсолютно не постраждають. Адже справа не в розмірі податків, а у вмінні їх зробити обов'язковими, неминучими абсолютно для всіх.

Я не збираюся миритися з ситуацією, коли найслухнянішими платниками податків в країні є саме найбідніші, малозабезпечені верстви населення, а злісними неплатниками виступають великі банки, фірми, корпорації . Вони податки фактично замінюють хабарами податковим чиновникам, купуючи собі чи не вічні податкові канікули.

Я їм не тільки скасую канікули, але й змушу відробити пропущені уроки. Тоді всі ми й про бідність в країні забудемо, і не тільки як про масове явище, але як про страшний сон.

Попереду в нас радикальні зміни, удосконалення економічних механізмів. Ви знаєте, в уряді вже розроблена програма переходу до інвестиційно-інноваційної економічної моделі розвитку, ви знаєте, скільки уваги вже зараз ми приділяємо впровадженню у виробництво нових високих технологій. Я виробничник, і тому абсолютно розумію життєву важливість для нашої країни цих змін.

Весь цивілізований світ переходить зараз до постіндустріальної епохи інформаційних технологій. І ми або будемо йти в ногу із цивілізованим світом, або будемо відкинуті на розгляд три- і навіть чотирирозрядних країн, що навічно застряли в індустріальній базі.

Тому, звичайно ж, моя президентська програма в сфері економіки – це насамперед пріоритет таких напрямків, як аерокосмічний, інформаційно-комп'ютерний тощо.

До речі, ми не випадково проводимо наш з'їзд у Запоріжжі, у визнаному науковому і вузівському центрі, центрі складного машинобудування і високих технологій. Самі такі центри повинні стати точками росту і кристалізації нової економічної моделі України. Із довгого списку економічних пропозицій, що підготовлені мною, хотів би зосередити вашу увагу ще на трьох речах.

Перше, Україна володіє величезним транзитним потенціалом вантажів, енергоносіїв, капіталів та інформації. Між тим, лише завдяки транзиту енергоносіїв ми могли б заробляти для державного бюджету не менше 5 млрд. доларів. І ми їх заробимо! Жити на перехресті континентальних шляхів, і не користатися з цього – повне безглуздя.

Друге, Україна залишається однією з найбільш енерговитратних економік світу. І це при тому що Росія, світова скарбниця ресурсів, за цим показником випереджає нас в два рази. Я вже не кажу про Європейський Союз чи Японію. Національна програма економії ресурсів і модернізації інфраструктури – це потужний резерв як вивільнення національних коштів для реінвестицій, так і якісного покращення громадян України.

Третє, це звичайно перезріла проблема розвитку потужної, цивілізованої кредитно-фінансової системи. Економіці для швидкого розвитку вже найближчим часом знадобиться велика кількість грошей. Для того щоб уникнути їх дефіциту, ми створимо систему відповідних кредитно-фінансових інструментів, істотно покращимо інвестиційний клімат, перетворимо Україну на центр реалізації капіталів, технологій, людських талантів.

Про освіту і охорону здоров'я. Шановні друзі, перш за все я вирішу збільшення асигнувань на освіту і медицину. Україна, не дивлячись на важкі роки, зберегла високий базовий рівень освіти. Це, до речі, визнано у всьому світі. Ми також зберегли високий рівень медичних кадрів. Недарма наших лікарів посилено переманюють на величезні зарплати навіть найбільш розвинені країни.

Так от, ми, політики, урядовці, керівники у величезному і невідплатному боргу перед нашими подвижниками. У боргу, не побоюся такого слова, перед нашими святими людьми – вчителями і лікарями. Вони в своїх сільських і міських школах, лікарнях, в основному за злидарську зарплату навчають і бережуть здоров'я дітей України, тобто створюють наше майбутнє.

Ви знаєте, що слава Богу, жива моя перша вчителька. Якби вона була в цьому залі, то я б не тільки вклонився їй, але й сказав: одним із своїх найголовніших професійних і навіть життєвих завдань я вважаю випереджальний максимальний ріст зарплат, пенсій саме у сфері освіти і охорони здоров'я. І тут я піду на будь-які міри, заради цього декого змушу затягувати пояси.

Боротьба з корупцією. Шановні колеги, особливо я хотів би наголосити на цій проблемі. Це настільки болюча і принципова тема, що я вимушений сказати про неї досить докладно. Розмови про зростання тіньової економіки поширюються в Україні протягом багатьох років. Мовляв, тіньовики заїли державу, приховують податки, вивозять капітали за кордон, не хочуть виконувати соціальні обов'язки.

Так хто ж вони такі? Давайте будемо говорити відверто. Це не тільки "тіньовики", це перш за все величезний і жадібний адміністративний апарат у центрі і в регіонах, який заїдає економіку України. Він, як паразит, годується за рахунок держави. Особливо мене бентежить те, що в Україні склалася широка практика примушування підприємців йти в "тінь", створювання таких регуляторних умов, такого ділового клімату, без якого підприємства не можуть вижити без сірої бухгалтерії, без уникнення офіційного податкового тягаря.

Все це спотворює стосунки суспільства і держави, розбещує і бізнес, і адміністративний апарат, привчає громадян до думки, що влада – це синонім корупції, що заробити гроші в Україні неможливо, їх можна тільки вкрасти. І це не лише думка наший співвітчизників, саме так про Українську державу зазвичай говорять іноземні бізнесмени. Наша корупція, а не наша деформована економіка чи навіть наша напівпрогнозована політика стримують приток зовнішніх інвестицій.

За минулі роки було створено багато різноманітних наказів, програм, які мали подолати корупцію в Україні. Незважаючи на постійне закручування гайок, якихось принципових зрушень тут так і не відбулося. І воно зрозуміло, адже треба боротися не з наслідками, а з причиною.

Шановні! На посаді президента я передусім встановлю найжорсткіший контроль за апаратом чиновників, їх видатками і доходами. Але центральний фронт боротьби з корупцією розгорнеться в іншій площині – використаю весь мій політичний вплив і особисту волю для того щоб швидко і різко знизити рівень державної зарегульованості української економіки.

Чим менше чиновник зможе щось дозволяти чи забороняти громадянину, не керуючись буквою закону, тим менше у нього буде корупційних можливостей. У нас повинно панувати верховенство права і закону по всіх напрямках нашого життя.

Декілька слів про сільське господарство. Найближчі роки мають стати періодом докорінних змін у сільському господарстві, у житті мільйонів українців, що проживають на селі. Буде завершена земельна реформа. Ні в якому разі ми не допустимо того, щоб селянин, що працює на землі, перетворився в батрака.

Це кажу я тут, на землі вільних козаків-запорожців, які ніколи не були кріпаками. В майбутньому я бачу сільську Україну, державу міцних заможних фермерів, які нарешті поставлять агропром на цивілізовані ринкові засади, зможуть в декілька разів, а не на відсотки збільшити експорт сільськогосподарської продукції на світовий ринок.

Військова реформа. Реформа української армії – це мабуть один із найболючіших викликів з тих, що кинуті державі на нинішньому етапі розвитку. Від СРСР ми успадкували величезну військову машину, створену для глобального протистояння. Ніхто зараз не сумнівається, що в сучасних геополітичних, геотехнологічних, військово-стратегічних умовах вона виглядає і фізично, і морально застарілою. Зволікати з реформою у нас вже просто немає часу.

Ми будемо створювати нову армію – високопрофесійну, високомобільну, обладнану за останнім словом військової техніки. Армію, здатну в сучасних умовах ефективно захищати суверенітет України, армію, яка в технічному та технологічному сенсі спирається на вітчизняний ВПК.

Хочу додати: ні в якому разі ми не будемо реалізовувати реформу Збройних Сил за рахунок військових, наприклад, способом їхнього механічного скорочення. Навпаки, соціальні інтереси військових і інтереси їх родин будуть захищені у повному обсязі. Це я гарантую.

Регіональна реформа. У нас також попереду, на моє переконання, найважливіша демократична реформа. Маю на увазі реформу системи регіонального і місцевого самоврядування. Зазвичай, ми забуваємо, що демократія – це не тільки парламентаризм, це не тільки право народу обирати главу держави чи брати участь у виборах чи референдумах.

Демократія – це, передусім, самоврядування. Докладу всіх зусиль, щоб гасло "Всю владу – громадянам!" втілилося в життя і сформувало новий громадсько-політичний світогляд українця. Буде здійснено широкий перерозподіл компетенцій між центральними, регіональними і місцевими органами влади щодо значного розширення фінансово-економічних, соціально-культурних, локально-політичних повноважень регіонів, буде створена гнучка, прозора система державного управління, у якій би загальнонаціональні інтереси й вимоги, засоби контролю органічно поєднувались з самоврядуванням й ініціативою на місцях.

Ви знаєте, я жорсткий прибічник втілення у життя європейських принципів субсидіарності й бюджетного федералізму. Тільки завдяки цьому може бути подоланий глибокий, несправедливий дисбаланс у розвитку і заможності окремих регіонів України. І в цьому розумінні я, безумовно, є регіоналом - не лише за назвою моєї партії, але й за власним глибинним світоглядом. Бо лише таким чином, через поширення прав регіонів, в Україні може бути сформована реальна соціально-політична база для громадського суспільства.

Молодіжна політика. Здається, англійці кажуть, що молодість – це короткий відрізок часу, коли людина має заробити собі на старість. Рівний стартовий доступ до освіти і можливості працювати, реалізовувати власні таланти – ось те, що може, і, отже, повинна надати держава молоді.

Економити на молодих – це великий гріх. Молода людина не повинна очікувати половину життя, щоб отримати житло, економити копійки, щоб створити сім'ю і народити діточок. І завдання держави тут очевидне – зберегти і посилити ті соціальні гарантії для молоді, які зараз існують, і створити для неї нову гнучку систему субсидій – житлових, освітніх, на виховання дитини тощо.

Геополітика. На посаді прем'єр-міністра мені довелося в стрімкому темпі освоювати нові для себе теми міжнародних відносин, геополітики і геоекономіки. Зокрема, я мистецтво геополітики розумію дуже просто – це мистецтво не створювати зовнішніх ворогів, це бути справедливими з партнерами і толерантними із зовнішніми друзями.

Якщо дотримуватися цих принципів, то в нас не буде ніяких проблем з розвитком наших найтісніших відносин з усіма європейськими структурами, альянсами, і ми у свій час знайдемо для кожної з цих структур адекватну форму співробітництва, взаємодії або участі.

І ми також ніколи не зіпсуємо відносини з нашим братським східним сусідом Росією. Адже вона для нас не просто дружня сусідня держава, не просто найважливіший діловий партнер, і не тільки головне джерело енергоносіїв. Росія була, є і буде для нас країною, пов'язаною з нами кровними узами історичних, релігійних і духовних цінностей.

Шановні делегати, ви видали мені великий політичний аванс своїм висуванням. Обіцяю вам, що я вас не підведу. І зі своїми майбутніми президентськими обов'язками, якщо мені їх доручить український народ і благословить Бог, виконаю гідно.

Тут є люди, з якими ми разом створювали модель парламентсько-урядової коаліції, нову фактично нову модель української влади. Ми разом відчули, наскільки ефективніше використовувати не командно-авторитарні, а інноваційно-командні методи роботи.

Потрібна не "тверда рука", а просто залізна воля. Воля, що опирається на розум, досвід і професіоналізм.

І останнє. Друзі! Для мене велика честь, що пліч опліч на вибори зі мною підете ви – мої друзі, мої однодумці. Навіть точніше буде сказати – моя велика команда.

Тому і на президентських виборах я з гордістю буду і представником Партії регіонів, і кандидатом від широкої коаліції всіх тих політичних сил, які не ділять себе на правих і лівих, західних чи східних. Які борються за благо, безпеку, гідність всієї нашої чудової країни й кожного її громадянина.

Тут є люди, з якими ми разом створювали цю модель, і я впевнений, що ми разом з вами прийдемо і до перемоги.

Дякую за увагу! Щиро дякую за підтримку і безумовну віру в нашу перемогу!