У Польщі ламають голову, чи відмовилася Україна від інтеграції до ЄС
Середа, 26 травня 2004, 13:55
Зустріч президентів Росії, України, Білорусі та Казахстану в Ялті як перший етап творення ЄЕП підняло у польських ЗМІ питання, чи означає це відмову України від прагнень до зближення з ЄС.
Такий висновок на підставі огляду польської преси робить радіо "Свобода".
“Газета виборча” зазначає, що, згідно з заявами деяких московських політиків, це повинно бути східною відповіддю на пропоновану Європейським Союзом модель інтеграції.
Газета підкреслює, однак, що коли Білорусь і Казахстан готові повністю погодитися з пропозиціями Росії, то Україна боїться надто глибокої економічної співпраці зі східними сусідами.
Ця нерішучість українців, на думку коментатора “Газети виборчої”, вмотивована побоюваннями, що надто тісна інтеграція з країнами СНД може остаточно закрити перед Україною подальші перспективи на інтеграцію з Європейським Союзом.
У такій ситуації Європейський Союз не повинен обмежуватися формулою “нового сусідства”, вважають головний редактор “Газети виборчої” Адам Михник та лідер блоку “Наша Україна” Віктор Ющенко. Ці думки вони висловили у спільній статті “Відкрийте двері Україні”, котру раніше друкувала іспанська газета “Ель Паіс”, а на вихідних - “Газета виборча”.
Головною думкою українського політика та польського легендарного журналіста є те, що Європа повинна чітко заявити, що Україна має шанс бути прийнятою як до НАТО, так і до Європейського Союзу.
Щотижневий журнал “Впрост”, у свою чергу, публікує статтю на цю тему московського політолога Ірини Кобринської під назвою “Наречені Путіна”. “Нареченими” московська політолог називає перш за все Україну та Білорусь, але також й інші країни колишнього Радянського Союзу, вплив на котрі Росія хотіла б зберегти за собою.
Головною думкою статті Ірини Кобринської є те, що саме Україна і Білорусь будуть тим місцем, де дійде до конфлікту інтересів між Російською Федерацією та Європейським Союзом.
До цього конфлікту, початки якого вже зауважує російський політолог, дійде, якщо Європейський Союз буде реалізовувати свою стратегію “нового сусідства” у такому ж темпі, як програму “Партнерство заради миру”, котра начебто мала бути альтернативою для розширення НАТО на Схід.
Разом з тим, ця конкуренція між ЄС та Росією проходитиме, на думку московського політолога, мирно і буде швидше нагадувати “холодний мир, ніж холодну війну”.
Однак, чи вдасться Росії реалізувати концепцію “ліберальної імперії”, чи вона програє конкуренцію з Європейським Союзом, також залежатиме, як сказано у статті, від політичного рішення самих “наречених”.
Такий висновок на підставі огляду польської преси робить радіо "Свобода".
“Газета виборча” зазначає, що, згідно з заявами деяких московських політиків, це повинно бути східною відповіддю на пропоновану Європейським Союзом модель інтеграції.
Газета підкреслює, однак, що коли Білорусь і Казахстан готові повністю погодитися з пропозиціями Росії, то Україна боїться надто глибокої економічної співпраці зі східними сусідами.
Ця нерішучість українців, на думку коментатора “Газети виборчої”, вмотивована побоюваннями, що надто тісна інтеграція з країнами СНД може остаточно закрити перед Україною подальші перспективи на інтеграцію з Європейським Союзом.
У такій ситуації Європейський Союз не повинен обмежуватися формулою “нового сусідства”, вважають головний редактор “Газети виборчої” Адам Михник та лідер блоку “Наша Україна” Віктор Ющенко. Ці думки вони висловили у спільній статті “Відкрийте двері Україні”, котру раніше друкувала іспанська газета “Ель Паіс”, а на вихідних - “Газета виборча”.
Головною думкою українського політика та польського легендарного журналіста є те, що Європа повинна чітко заявити, що Україна має шанс бути прийнятою як до НАТО, так і до Європейського Союзу.
Щотижневий журнал “Впрост”, у свою чергу, публікує статтю на цю тему московського політолога Ірини Кобринської під назвою “Наречені Путіна”. “Нареченими” московська політолог називає перш за все Україну та Білорусь, але також й інші країни колишнього Радянського Союзу, вплив на котрі Росія хотіла б зберегти за собою.
Головною думкою статті Ірини Кобринської є те, що саме Україна і Білорусь будуть тим місцем, де дійде до конфлікту інтересів між Російською Федерацією та Європейським Союзом.
До цього конфлікту, початки якого вже зауважує російський політолог, дійде, якщо Європейський Союз буде реалізовувати свою стратегію “нового сусідства” у такому ж темпі, як програму “Партнерство заради миру”, котра начебто мала бути альтернативою для розширення НАТО на Схід.
Разом з тим, ця конкуренція між ЄС та Росією проходитиме, на думку московського політолога, мирно і буде швидше нагадувати “холодний мир, ніж холодну війну”.
Однак, чи вдасться Росії реалізувати концепцію “ліберальної імперії”, чи вона програє конкуренцію з Європейським Союзом, також залежатиме, як сказано у статті, від політичного рішення самих “наречених”.