18 травня в Криму чекають на провокації
Понеділок, 17 травня 2004, 17:47
Щороку 18 травня в Криму чекають якихось потрясінь. І щороку нічого, крім багатотисячного мітингу кримських татар у Сімферополі і нечисленних подібних акцій по містах і районних центрах півострова, більше не відбувається.
Бояться 18 травня скоріше за звичкою, ніж з об'єктивних причин. Протягом півстоліття після сталінської депортації 1944 року, у кримському суспільстві культивувався захисний стереотип "кримський татарин – ворог і зрадник".
За ті майже 15 років відтоді, коли кримські татари почали масово повертатися на батьківщину, звичайно, багато чого змінилося, але не настільки, щоб старий міф остаточно забувся.
Колись, на початку 1990-х років перед 18 травня в усіх установах, школах, підприємствах проводилися негласні політінформації, протягом яких партробітники інформували присутніх про необхідність не виходити на вулиці і не випускати з-під нагляду дітей, тому що татари нібито будуть "мститися" за депортацію – бити росіян, виганяти їх із своїх будинків і навіть "фарбувати дахи кров'ю слов'ян". Смішно? Не дуже, тому що в це вірили.
Татар насправді боялися 10 років тому. Бояться і тепер. Вірніше, політики активно реанімують настрої, що значно притихли за останній десяток років спільного мирного життя. Зрозуміло, страшилки про фарбовані кров'ю дахи тепер уже не проходять, і для появи тривоги в суспільстві потрібні більш витончені легенди. Одна з них, запущена завчасно Леонідом Грачем у переддень приїзду на півострів Джорджа Сороса, тепер "обростає м'ясом".
В одному з квітневих номерів рупора об'єднаних сил комуністів і "російських" організацій – газети "Кримська правда" - було опубліковано за авторством Леоніда Івановича статтю "Крымская загогулина".
"Загогулина" полягала в тому, що, як і колись, головний кримський більшовик в основному лякав кримчан "косовським сценарієм", який, на його думку, обов'язково повториться в Криму з усіма моторошними подробицями. Будуть і бойовики, і спалені православні церкви, і "біологічний тиск" татар на слов'ян.
Питання тільки у визначенні дати.
Вгадайте з трьох разів, коли почнеться цей самий Армагеддон. Звичайно, 18 травня – у день 60-літнього ювілею депортації. Краще звернутися до цитати: "Воюючи по всьому світі з Аль-Каїдою, США свідомо закривають очі на те, що вона пускає паростки в Криму, у меджилісівському середовищі. Все робиться для того, щоб дестабілізувати обстановку в Україні, протягти до влади потрібну Вашингтонові політичну силу ...
Я вже говорив і повторюю знову: меджиліс, використовуючи іноземні грошові уливання і реальні промахи корумпованої місцевої влади, що розбазарює кращі землі півострова, налаштовує кримськотатарських екстремістів на крайні дії.
Суть їх полягає в тому, щоб шляхом організації масових безладь на території АРК до 60-ої річниці депортації кримських татар цілком паралізувати діяльність місцевої влади, спираючись на правих націоналістів, поширити безладдя на Київ, створити привід для прямого іноземного втручання, можливо, і збройного, у масштабах усієї країни".
Цей сценарій уведення надзвичайного стану в країні Леонід Грач, уже, пам'ятається, помилково озвучив, готуючись до приїзду Сороса в Крим.
Тоді його прес-служба "прокололася", поширивши серед журналістів невідредагований текст заяви з вище процитованим пасажем, а потім, оговтавшись, поквапилася його анулювати.
Тепер, коли він повторно пролунав у цілком легальній статті, стало остаточно зрозуміло: план дестабілізації ситуації в окремо узятій автономії з метою ескалації її на всю території країни – не припущення журналістів, а реально існуюча річ.
Хто може готувати такі плани - узагалі не питання. Тільки дуже байдужий спостерігач міг пропустити момент, коли Грач "сів на зарплату" Медведчука і почав озвучувати (або провокувати) саме те, що потрібно главі президентської адміністрації у тій чи іншій політичній ситуації.
"Організація масових безладів" у Криму – просто подарунок для тих, хто хоче такого потрясіння для України, яке дало би можливість показати, що в той час, коли в країні хаос, не можна проводити ніяких президентських виборів.
Півострів для цього – найбільш зручний регіон. Тут найлегше, з огляду на останні події, що викликали загострення міжнаціональних проблем, улаштувати маленьку війну.
І, звичайно, найзручніший для цього випадок – день 18 травня, коли в Сімферополі на свій жалобний мітинг зберуться кілька десятків тисяч кримських татар. Щоб підштовхнути їх до рішучих дій, багато зусиль не буде потрібно. Досить однієї провокації з невеликою кількістю жертв.
Про те, що такий сценарій можливий, говорить кілька факторів. По-перше, його озвучив Грач (читай, Медведчук).
По-друге, саме в ці дні в Криму проходить заключна фаза антитерористичних навчань (вони повинні були початися в лютому, але двічі переносилися, щоб відбутися в найбільш невідповідний час).
Для участі в них прибули спецзагони з усіх регіонів України, у тому числі не менш 2 тисяч бійців "Беркута", що відпрацьовують методи боротьби з масовими безладдями, захопленням держустанов, перекриттям трас.
Звичайно, усі ці сили будуть сфокусовані 18 травня в Сімферополі, де в цей день традиційно в оточенні центральної площі стоять тисячі правоохоронців.
По-третє і головне. Ще наприкінці квітня різні джерела, у тому числі і в одній із силових структур, пошепки стали говорити про те, що є оперативна інформація про те, що 18 травня буде вчинена спроба змусити кримських татар "адекватно відреагувати на неадекватну ситуацію".
Зокрема, висловлювалося припущення про те, що в урни, що знаходяться поблизу площі Леніна, де буде стояти кілька десятків тисяч людей, будуть підкладені вибухові пристрої невеликої потужності. Метою вибухів повинна стати, по-перше, паніка, по-друге, відповідні дії кримських татар у випадку, якщо будуть жертви.
Джерело, що передавало цю інформацію "Українській правді", не приховувало, що це робиться для того, щоб за допомогою її оприлюднення запобігти можливій катастрофі.
Звичайно, до цього можна поставитися, як до маячні. Але занадто багато сьогодні в Криму передумов до того, щоб стала можливою будь-яка маячня.
Це і поява на півострові скінхедів. І сплеск антитатарських настроїв після подій у барі "Коттон", коли постраждали 9 осіб.
І хвиля обшуків, що прокотилася слідом за цим, затримань і арештів кримських татар, під час яких міліція поводилася, м'яко кажучи, некоректно (на території "галявини протесту" у Симеїзі спецназ, що прибув сюди для арешту "свідка", відкрив стрілянину в повітря), що довело температуру роздратування серед репатріантів до точки кипіння.
І ціла серія публікацій у тій же "Кримській правді", що виправдовували факт депортації, наводячи приклади "масового зрадництва кримських татар під час війни". Справа дійшла до того, що в одній зі своїх статей газета привела дані соцопитування, відповідно до якого 40% молоді вважає, що кримських татар потрібно було депортувати.
І активізація проросійських організацій, які об'єдналися з комуністами, що засипали громадськість заявами і зверненнями з приводу "злочинної діяльності" меджлісу. І безліч інших дрібних факторів-дзвіночків, які говорять про те, що занадто багато місцевих сил дійсно хотіли б дестабілізувати обстановку на півострові.
У їхньому числі звернення того ж Грача до глави адміністрації президента (до кого ж ще?) і силовиків з попередженням про те, що татари нібито планують 18 травня знести пам'ятник Леніну (либонь, що мітингуючим сподобається ця ідея).
І також розпочата в проросійській і комуністичній пресі кампанія з відставки кримського прем'єра Сергія Куніцина, якого охрестили "другом кримських татар".
До речі, сам він також не виключає того, що в Криму можлива велика провокація. Схиляється до цієї думки і меджліс. В останні дні заступник голови меджлісу Рефат Чубаров виступив із спеціальною з цього приводу заявою.
У ній сказано: "Хотів би особливо акцентувати увагу громадськості на цілеспрямоване поширення окремими кримськими політиками брехливих тверджень про провокації, що нібито готуються кримськими татарами, під час проведення масових заходів у Криму 17-18 травня 2004 року, зокрема всекримського жалобного мітингу.
Залишається тільки шкодувати про те, що навіть такі трагічні дати, що відбивають злочинну суть тоталітарного режиму, що цілеспрямовано знищував цілі народи і національні групи, деякими політиками використовуються не тільки для власного політичного піару, але й привнесення в суспільство нових страхів і недовіри один до одного.
Рішуче відкидаючи всі домисли про можливі провокації з боку учасників всекримського жалобного мітингу кримських татар 18 травня 2004 року, організованого Меджлісом кримськотатарського народу, не можу не зауважити, що в провокаціях під час масових заходів 17-18 травня зацікавлені саме ті сили, які і сьогодні виступають як проти процесу повернення кримськотатарського народу на свою батьківщину, так і проти подальшої демократизації українського суспільства".
Меджліс узагалі, розуміючи, що будь-яка провокація, якщо вона відбудеться, буде спрямована саме на кримських татар, намагається демонструвати в ці дні своє повне "роззброєння".
Напередодні 18 травня були згорнуті всі так звані "галявини протесту" на Південному березі Криму, які так дратували і владу, і громадськість. На відміну від інших років, крім мітингу в день 18 травня на півострові не проводиться жодних інших акцій.
Більш того, на своєму останньому засіданні меджліс ухвалив рішення рекомендувати співвітчизникам використовувати на мітингу тільки кримськотатарські й українські прапори, відмовившись від ісламських – зелених.
Рекомендовано також не скандувати, проходячи по вулицях Сімферополя жалобними колонами (таких буде шість) "Аллах Акбар". За словами Мустафи Джемільова, "це буде недоречно в день жалоби і неправильно буде витлумачено".
Використовувати день скорботи цілого народу, що постраждав від сталінського режиму і що повернувся, нарешті, з піввікового заслання на батьківщину, з метою організації широкомасштабної провокації – неймовірний цинізм.
Навряд чи ті, хто, можливо, виношує такі плани, виграє від їхнього втілення. По-перше, кримські татари вже попереджені, а значить докладуть усіх зусиль, щоб не піддатися на провокацію. По-друге, її авторство, завдяки нестримності язика Грача, уже відоме. Надійний кляп для цього політика був би кращою гарантією успіху.
P.S. Коментуючи перед журналістами можливість провокацій під час мітингу кримських татар у Сімферополі, голова Меджлісу Мустафа Джемільов заявив: "Ми на цю тему розмовляли зі Службою безпеки. Вони говорять, що за їхніми даними є інформація про те, що якась кількість скінхедів збирається приїхати (у Крим), що вони зв'язалися з ФСБ Росії, але ті запевнили, що масових переходів кордону немає.
Ці аргументи не дуже переконливі, тому що ці люди, переходячи кордон, не будуть говорити - я скінхед, я їду в Крим улаштовувати якісь провокації.
Природно, їм вистачить розуму не ходити великими групами. Тому всяке можливе. Але правоохоронні органи, Служба безпеки зараз напоготові, вони вживають різних заходів. Наше завдання, щоб не було у випадку яких-небудь вибухів, пакетів паніки, щоб, одним словом, не дати якійсь провокації розгорнутися в широкомасштабний конфлікт".
Бояться 18 травня скоріше за звичкою, ніж з об'єктивних причин. Протягом півстоліття після сталінської депортації 1944 року, у кримському суспільстві культивувався захисний стереотип "кримський татарин – ворог і зрадник".
За ті майже 15 років відтоді, коли кримські татари почали масово повертатися на батьківщину, звичайно, багато чого змінилося, але не настільки, щоб старий міф остаточно забувся.
Колись, на початку 1990-х років перед 18 травня в усіх установах, школах, підприємствах проводилися негласні політінформації, протягом яких партробітники інформували присутніх про необхідність не виходити на вулиці і не випускати з-під нагляду дітей, тому що татари нібито будуть "мститися" за депортацію – бити росіян, виганяти їх із своїх будинків і навіть "фарбувати дахи кров'ю слов'ян". Смішно? Не дуже, тому що в це вірили.
Татар насправді боялися 10 років тому. Бояться і тепер. Вірніше, політики активно реанімують настрої, що значно притихли за останній десяток років спільного мирного життя. Зрозуміло, страшилки про фарбовані кров'ю дахи тепер уже не проходять, і для появи тривоги в суспільстві потрібні більш витончені легенди. Одна з них, запущена завчасно Леонідом Грачем у переддень приїзду на півострів Джорджа Сороса, тепер "обростає м'ясом".
В одному з квітневих номерів рупора об'єднаних сил комуністів і "російських" організацій – газети "Кримська правда" - було опубліковано за авторством Леоніда Івановича статтю "Крымская загогулина".
"Загогулина" полягала в тому, що, як і колись, головний кримський більшовик в основному лякав кримчан "косовським сценарієм", який, на його думку, обов'язково повториться в Криму з усіма моторошними подробицями. Будуть і бойовики, і спалені православні церкви, і "біологічний тиск" татар на слов'ян.
Питання тільки у визначенні дати.
Вгадайте з трьох разів, коли почнеться цей самий Армагеддон. Звичайно, 18 травня – у день 60-літнього ювілею депортації. Краще звернутися до цитати: "Воюючи по всьому світі з Аль-Каїдою, США свідомо закривають очі на те, що вона пускає паростки в Криму, у меджилісівському середовищі. Все робиться для того, щоб дестабілізувати обстановку в Україні, протягти до влади потрібну Вашингтонові політичну силу ...
Я вже говорив і повторюю знову: меджиліс, використовуючи іноземні грошові уливання і реальні промахи корумпованої місцевої влади, що розбазарює кращі землі півострова, налаштовує кримськотатарських екстремістів на крайні дії.
Суть їх полягає в тому, щоб шляхом організації масових безладь на території АРК до 60-ої річниці депортації кримських татар цілком паралізувати діяльність місцевої влади, спираючись на правих націоналістів, поширити безладдя на Київ, створити привід для прямого іноземного втручання, можливо, і збройного, у масштабах усієї країни".
Цей сценарій уведення надзвичайного стану в країні Леонід Грач, уже, пам'ятається, помилково озвучив, готуючись до приїзду Сороса в Крим.
Тоді його прес-служба "прокололася", поширивши серед журналістів невідредагований текст заяви з вище процитованим пасажем, а потім, оговтавшись, поквапилася його анулювати.
Тепер, коли він повторно пролунав у цілком легальній статті, стало остаточно зрозуміло: план дестабілізації ситуації в окремо узятій автономії з метою ескалації її на всю території країни – не припущення журналістів, а реально існуюча річ.
Хто може готувати такі плани - узагалі не питання. Тільки дуже байдужий спостерігач міг пропустити момент, коли Грач "сів на зарплату" Медведчука і почав озвучувати (або провокувати) саме те, що потрібно главі президентської адміністрації у тій чи іншій політичній ситуації.
"Організація масових безладів" у Криму – просто подарунок для тих, хто хоче такого потрясіння для України, яке дало би можливість показати, що в той час, коли в країні хаос, не можна проводити ніяких президентських виборів.
Півострів для цього – найбільш зручний регіон. Тут найлегше, з огляду на останні події, що викликали загострення міжнаціональних проблем, улаштувати маленьку війну.
І, звичайно, найзручніший для цього випадок – день 18 травня, коли в Сімферополі на свій жалобний мітинг зберуться кілька десятків тисяч кримських татар. Щоб підштовхнути їх до рішучих дій, багато зусиль не буде потрібно. Досить однієї провокації з невеликою кількістю жертв.
Про те, що такий сценарій можливий, говорить кілька факторів. По-перше, його озвучив Грач (читай, Медведчук).
По-друге, саме в ці дні в Криму проходить заключна фаза антитерористичних навчань (вони повинні були початися в лютому, але двічі переносилися, щоб відбутися в найбільш невідповідний час).
Для участі в них прибули спецзагони з усіх регіонів України, у тому числі не менш 2 тисяч бійців "Беркута", що відпрацьовують методи боротьби з масовими безладдями, захопленням держустанов, перекриттям трас.
Звичайно, усі ці сили будуть сфокусовані 18 травня в Сімферополі, де в цей день традиційно в оточенні центральної площі стоять тисячі правоохоронців.
По-третє і головне. Ще наприкінці квітня різні джерела, у тому числі і в одній із силових структур, пошепки стали говорити про те, що є оперативна інформація про те, що 18 травня буде вчинена спроба змусити кримських татар "адекватно відреагувати на неадекватну ситуацію".
Зокрема, висловлювалося припущення про те, що в урни, що знаходяться поблизу площі Леніна, де буде стояти кілька десятків тисяч людей, будуть підкладені вибухові пристрої невеликої потужності. Метою вибухів повинна стати, по-перше, паніка, по-друге, відповідні дії кримських татар у випадку, якщо будуть жертви.
Джерело, що передавало цю інформацію "Українській правді", не приховувало, що це робиться для того, щоб за допомогою її оприлюднення запобігти можливій катастрофі.
Звичайно, до цього можна поставитися, як до маячні. Але занадто багато сьогодні в Криму передумов до того, щоб стала можливою будь-яка маячня.
Це і поява на півострові скінхедів. І сплеск антитатарських настроїв після подій у барі "Коттон", коли постраждали 9 осіб.
І хвиля обшуків, що прокотилася слідом за цим, затримань і арештів кримських татар, під час яких міліція поводилася, м'яко кажучи, некоректно (на території "галявини протесту" у Симеїзі спецназ, що прибув сюди для арешту "свідка", відкрив стрілянину в повітря), що довело температуру роздратування серед репатріантів до точки кипіння.
І ціла серія публікацій у тій же "Кримській правді", що виправдовували факт депортації, наводячи приклади "масового зрадництва кримських татар під час війни". Справа дійшла до того, що в одній зі своїх статей газета привела дані соцопитування, відповідно до якого 40% молоді вважає, що кримських татар потрібно було депортувати.
І активізація проросійських організацій, які об'єдналися з комуністами, що засипали громадськість заявами і зверненнями з приводу "злочинної діяльності" меджлісу. І безліч інших дрібних факторів-дзвіночків, які говорять про те, що занадто багато місцевих сил дійсно хотіли б дестабілізувати обстановку на півострові.
У їхньому числі звернення того ж Грача до глави адміністрації президента (до кого ж ще?) і силовиків з попередженням про те, що татари нібито планують 18 травня знести пам'ятник Леніну (либонь, що мітингуючим сподобається ця ідея).
І також розпочата в проросійській і комуністичній пресі кампанія з відставки кримського прем'єра Сергія Куніцина, якого охрестили "другом кримських татар".
До речі, сам він також не виключає того, що в Криму можлива велика провокація. Схиляється до цієї думки і меджліс. В останні дні заступник голови меджлісу Рефат Чубаров виступив із спеціальною з цього приводу заявою.
У ній сказано: "Хотів би особливо акцентувати увагу громадськості на цілеспрямоване поширення окремими кримськими політиками брехливих тверджень про провокації, що нібито готуються кримськими татарами, під час проведення масових заходів у Криму 17-18 травня 2004 року, зокрема всекримського жалобного мітингу.
Залишається тільки шкодувати про те, що навіть такі трагічні дати, що відбивають злочинну суть тоталітарного режиму, що цілеспрямовано знищував цілі народи і національні групи, деякими політиками використовуються не тільки для власного політичного піару, але й привнесення в суспільство нових страхів і недовіри один до одного.
Рішуче відкидаючи всі домисли про можливі провокації з боку учасників всекримського жалобного мітингу кримських татар 18 травня 2004 року, організованого Меджлісом кримськотатарського народу, не можу не зауважити, що в провокаціях під час масових заходів 17-18 травня зацікавлені саме ті сили, які і сьогодні виступають як проти процесу повернення кримськотатарського народу на свою батьківщину, так і проти подальшої демократизації українського суспільства".
Меджліс узагалі, розуміючи, що будь-яка провокація, якщо вона відбудеться, буде спрямована саме на кримських татар, намагається демонструвати в ці дні своє повне "роззброєння".
Напередодні 18 травня були згорнуті всі так звані "галявини протесту" на Південному березі Криму, які так дратували і владу, і громадськість. На відміну від інших років, крім мітингу в день 18 травня на півострові не проводиться жодних інших акцій.
Більш того, на своєму останньому засіданні меджліс ухвалив рішення рекомендувати співвітчизникам використовувати на мітингу тільки кримськотатарські й українські прапори, відмовившись від ісламських – зелених.
Рекомендовано також не скандувати, проходячи по вулицях Сімферополя жалобними колонами (таких буде шість) "Аллах Акбар". За словами Мустафи Джемільова, "це буде недоречно в день жалоби і неправильно буде витлумачено".
Використовувати день скорботи цілого народу, що постраждав від сталінського режиму і що повернувся, нарешті, з піввікового заслання на батьківщину, з метою організації широкомасштабної провокації – неймовірний цинізм.
Навряд чи ті, хто, можливо, виношує такі плани, виграє від їхнього втілення. По-перше, кримські татари вже попереджені, а значить докладуть усіх зусиль, щоб не піддатися на провокацію. По-друге, її авторство, завдяки нестримності язика Грача, уже відоме. Надійний кляп для цього політика був би кращою гарантією успіху.
P.S. Коментуючи перед журналістами можливість провокацій під час мітингу кримських татар у Сімферополі, голова Меджлісу Мустафа Джемільов заявив: "Ми на цю тему розмовляли зі Службою безпеки. Вони говорять, що за їхніми даними є інформація про те, що якась кількість скінхедів збирається приїхати (у Крим), що вони зв'язалися з ФСБ Росії, але ті запевнили, що масових переходів кордону немає.
Ці аргументи не дуже переконливі, тому що ці люди, переходячи кордон, не будуть говорити - я скінхед, я їду в Крим улаштовувати якісь провокації.
Природно, їм вистачить розуму не ходити великими групами. Тому всяке можливе. Але правоохоронні органи, Служба безпеки зараз напоготові, вони вживають різних заходів. Наше завдання, щоб не було у випадку яких-небудь вибухів, пакетів паніки, щоб, одним словом, не дати якійсь провокації розгорнутися в широкомасштабний конфлікт".
