Мукачеве: як це було. І як це не повинно бути
Понеділок, 26 квітня 2004, 20:39
19 квітня в складі робочої групи народних депутатів України на чолі з заступником голови парламенту Зінченком я прибув до Мукачевого. Сподівався – на день-два. Виявилося – аж до 23 квітня.
Протягом цих днів я побачив стільки нещирості, брехні й страху, що їх вистачить на багато років наперед. Робота зі з’ясування обставин фальсифікації виборів міського голови проводилася за відвертого саботажу й активної протидії органів влади й міліції.
Нам обіцяли – й робили зовсім протилежне. Відходили на хвилинку "щось з’ясувати" – й не поверталися. Кричали й погрожували. Тиснули (у тому числі фізично) на тих, хто хотів нам допомогти.
Але попри всі перешкоди, зібраний упродовж п’яти днів матеріал дозволив реконструювати основні контури того, що відбувалося в Мукачевому надвечір 18 квітня і в ніч з 18 на 19 квітня. Нижче спробую тезово викласти результати цієї роботи.
Перше. Фальсифікацію виборів Мукачівського міського голови було забезпечено підміною в часовому проміжку приблизно з 22.00 18 квітня до 02.00 19 квітня протоколів з 12-ти дільничних виборчих комісій (ДВК) на їхньому шляху до Територіальної виборчої комісії (ТВК).
Як свідчать оригінали протоколів з цих дільниць з підписами й "мокрими" печатками, які нам вдалося отримати, на всіх цих дільницях зі значною перевагою переміг Балога. (До речі, ці результати повністю узгоджуються з цифрами проведеного в день виборів опитування).
Груба, виконана нашвидкуруч фальсифікація, як правило, зводилася до віднімання від показника Балоги цифри, кратної 100, і до відповідного збільшення показника голосів, поданих за Нусера, або числа недійсних бюлетенів.
Слід відзначити, що внаслідок фальсифікації число голосів, начебто поданих на в/д №4 за Нусера (2479), стало суттєво перевищувати число виборців, які проголосували на цій дільниці (1739).
Отже, загалом події надвечір 18 квітня розгорталися так. Отримавши на руки протоколи з дільниць, спостерігачі від "Нашої України" були впевнені в перемозі Балоги із загальним відривом у 5,5 тисяч голосів. Однак тоді ж, переконавшись у своєму програші, штаб СДПУ(о) запустив у дію резервний план. Близько півночі протоколи з дільничних комісій до територіальної надходити майже перестали, і голова ТВК Переста оголосив перерву на каву.
А тим часом люди зі специфічною кримінальною зовнішністю вже громили дільниці, де перемога Балоги була відчутною.
Їхня мета була простою – знищити справжні документи й замінити їх фальшивими. Не скрізь цей план спрацював – на дільниці №1 зорієнтовані з мобільника "братки", нищачи все на шляху, кинулися шукати протоколи праворуч – тільки щодо дверей, а не щодо того, хто давав команду. І в кривавій метушні сумлінному членові комісії вдалося заховати протоколи в безпечному місті.
На цьому тлі "наймудріше" вчинив голова ДВК № 26. Отримавши, очевидно, вказівку забезпечити фальсифікацію і розуміючи, чим це може для нього закінчитися, він поспішив викликати швидку й поїхати до лікарні. Бюлетені з цієї дільниці привезли до ТВК не порахованими й оголосили недійсними.
Отже, коли ТВК поновила роботу близько 1.00 19 квітня, картина порівняно з привезеними першими двома десятками протоколів ДВК докорінно змінилася.
А оскільки штаб Нусера був розташований у кабінеті керівника справами міськвиконкому, звідки існував окремий прохід до кімнати ТВК, то до нього постійно надходила оперативна інформація: як саме треба компенсувати відставання у протоколах тих ДВК, які ще перебували "у дорозі" (останній протокол надійшов до ТВК лише близько 4 години ранку).
Друге. Події потому, як ТВК оголосило про "перемогу" Нусера, стали відомі всій Україні. Народні депутати від блоку "Наша Україна", отримавши (надто пізно) сигнал про підготовку масштабної фальсифікації, рушили до міськради – й тут їх було побито міліцією. Саме це стало однією з причин термінового вильоту до Мукачевого робочої групи Зінченка.
В Ужгороді, а потім у Мукачевому ми відразу ж наразилися на саботаж. Нам обіцяли, що члени ДВК очікуватимуть нас на робочих місцях – але натомість ми застали лише сторожів і сліди нещодавніх погромів.
Лише в Мукачевому ми довідалися про "сесію" міськради, на якій Нусер склав присягу. Коли я попросив показати документи цієї сесії, "виконувач обов’язків" мера Опачко обіцяв їх принести – і безслідно зник. Слідом за ним зник до середи і сам Нусер.
Зоставшись ввечері 19 квітня в приміщенні міськради, залишеному міським начальством, я разом із міськими депутатами в присутності голови облради Андруся опечатав кімнати, в яких зберігалася виборча документація, і попросив посилити охорону приміщення.
Отримавши о 24.00 від керівництва обласного ГУ МВС гарантії, що охорона буде надійною, я пішов до готелю. Повернувся до міськради я о 7.00 наступного ранку – і застав сліди нічного погрому й слідчих місцевої міліції, які ретельно імітували діяльність (кажу – імітували, бо примудрилися "не помітити" відбитку пальців на пластиліні на одному з відкритих сейфів).
Як виявилося, практично відразу ж після мого відходу, о 00.15 20 квітня, за вказівкою керівництва УМВС міста міліцейську охорону з приміщення міськради зняли. В будинку залишився лише 74-річний сторож Левандовський – і до нього негайно вломилися кримінальники, які жорстоко побили літню людину.
Відбулося зухвале пограбування секретної частини міськвиконкому, де було складено бюлетені. Характер дій зловмисників, які пробули в приміщенні міськради близько 3 годин, не дозволяє сумніватися, що вони добре знали місце розташування бюлетенів й поставлену мету.
Переконаний: метою цієї злочинної акції могло бути не лише викрадення близько 4000 бюлетенів, але насамперед підміна решти бюлетенів з метою відтворити картину, зафіксовану раніше в сфальсифікованих протоколах.
Третє. Весь день 21 квітня наша група домагалася законної виїмки виборчої документації прокуратурою. Паралельно ініціативна група 15 депутатів міськради намагалася скликати законну сесію. Але будинок міськради було окуповано депутатами всіх рівнів від СДПУ (о), терміново звезеними з усього Закарпаття.
А на площі, де планувався мітинг "Нашої України" (пізніше заборонений судом), тусувалися кримінальники. На очах у міліції невідомий "Камаз" вивантажив просто під трибуною купу метрових дерев’яних цурпалків, що могли б перетворитися в потрібний момент на небезпечну зброю.
Мушу наголосити: погроми на виборчих дільницях 18 квітня (про це існують численні документальні свідчення), перешкоджання роботі депутатської робочої групи 21 квітня та нагнітання напруженості того ж дня на вулицях міста здійснювали люди специфічної кримінальної зовнішності, які пересувалися на автомобілях з номерними знаками серії РР (зокрема, джип 00-88 РР, мерседеси 00-48 РР, 00-60 РР).
На Закарпатті добре знають: номерні знаки 00-.. РР надаються за вказівкою особисто голови обласної державної адміністрації Різака і забезпечують безперешкодний проїзд усіма дорогами області.
Всю роботу з пересування криміналізованих груп та з узгодження дій криміналітету й правоохоронців Мукачевого з обласною владою (зокрема, і при створенні перешкод роботі депутатської групи Верховної Ради) координував депутат Мукачівської міської ради, помічник Різака Чубірко.
Наведу один лише промовистий штрих. Чубірко брутально зажадав від заступника начальника СБУ області (який саме розмовляв зі мною) терміново переговорити з губернатором. Коли той відмовився, помічник Різака кинув: "Полковник, покажи своє посвідчення, бо, може, ти вже не заступник начальника". І полковник слухняно пішов виконувати вказівку…
Четверте і головне. Події у Мукачевому показали цілковите зрощення на рівні Закарпаття міліції, прокуратури, суду й криміналітету. Вони не могли б відбутися без "благословення" із найвищих владних кабінетів у Києві. Нарешті, впадає в око абсолютна типологічна подібність подій у Мукачевому і в Донецьку, де кримінальники отримали цілковиту свободу, а міліція – демонстративно не втручалася в найбільш кричущих ситуаціях.
І це – знаково, бо одна відома політична сила прагне показати, що вона може контролювати всю Україну, від сходу й до заходу.
Вже багато сказано про те, що вибори в Мукачевому стали для режиму репетицією майбутніх президентських виборів. І я маю велику підозру – робилося це не задля сьогоднішнього "узгодженого кандидата від влади". Не здивуюся, якщо лідер СДПУ(о) хотів у такий спосіб показати Кучмі: я і тільки я зумію забезпечити "третій термін".
Але з такими президентськими виборами на цивілізованому майбутньому України можна ставити хрест. (Йому, цьому майбутньому, під шумок Мукачевого вже було завдано тяжкого удару ганебною ратифікацією ЄЕП, що змушує підозрювати за обома подіями руку одного й того ж диригента).
Ось чому дуже важливо, щоб винні в Мукачевому понесли таки законне покарання.
Встановити виконавців та замовників мукачівського "бєспрєдєла" доволі просто – для цього слід лише допитати голів 12 ДВУ, де було здійснено фальсифікації (а не поголовно опитувати всіх членів усіх ДВК, як це робить сьогодні Генпрокуратура – бо ж на більшості дільниць порушень не було).
Якщо ж винних у зухвалій нарузі над волевиявленням територіальної громади Мукачевого встановлено й покарано не буде, це означатиме, що Україна не має шансів на чесні й прозорі президентські вибори.
Автор: Анатолій Матвієнко, голова Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, голова УРП "Собор"
Протягом цих днів я побачив стільки нещирості, брехні й страху, що їх вистачить на багато років наперед. Робота зі з’ясування обставин фальсифікації виборів міського голови проводилася за відвертого саботажу й активної протидії органів влади й міліції.
Нам обіцяли – й робили зовсім протилежне. Відходили на хвилинку "щось з’ясувати" – й не поверталися. Кричали й погрожували. Тиснули (у тому числі фізично) на тих, хто хотів нам допомогти.
Але попри всі перешкоди, зібраний упродовж п’яти днів матеріал дозволив реконструювати основні контури того, що відбувалося в Мукачевому надвечір 18 квітня і в ніч з 18 на 19 квітня. Нижче спробую тезово викласти результати цієї роботи.
Перше. Фальсифікацію виборів Мукачівського міського голови було забезпечено підміною в часовому проміжку приблизно з 22.00 18 квітня до 02.00 19 квітня протоколів з 12-ти дільничних виборчих комісій (ДВК) на їхньому шляху до Територіальної виборчої комісії (ТВК).
Як свідчать оригінали протоколів з цих дільниць з підписами й "мокрими" печатками, які нам вдалося отримати, на всіх цих дільницях зі значною перевагою переміг Балога. (До речі, ці результати повністю узгоджуються з цифрами проведеного в день виборів опитування).
Груба, виконана нашвидкуруч фальсифікація, як правило, зводилася до віднімання від показника Балоги цифри, кратної 100, і до відповідного збільшення показника голосів, поданих за Нусера, або числа недійсних бюлетенів.
Отже, загалом події надвечір 18 квітня розгорталися так. Отримавши на руки протоколи з дільниць, спостерігачі від "Нашої України" були впевнені в перемозі Балоги із загальним відривом у 5,5 тисяч голосів. Однак тоді ж, переконавшись у своєму програші, штаб СДПУ(о) запустив у дію резервний план. Близько півночі протоколи з дільничних комісій до територіальної надходити майже перестали, і голова ТВК Переста оголосив перерву на каву.
А тим часом люди зі специфічною кримінальною зовнішністю вже громили дільниці, де перемога Балоги була відчутною.
Їхня мета була простою – знищити справжні документи й замінити їх фальшивими. Не скрізь цей план спрацював – на дільниці №1 зорієнтовані з мобільника "братки", нищачи все на шляху, кинулися шукати протоколи праворуч – тільки щодо дверей, а не щодо того, хто давав команду. І в кривавій метушні сумлінному членові комісії вдалося заховати протоколи в безпечному місті.
На цьому тлі "наймудріше" вчинив голова ДВК № 26. Отримавши, очевидно, вказівку забезпечити фальсифікацію і розуміючи, чим це може для нього закінчитися, він поспішив викликати швидку й поїхати до лікарні. Бюлетені з цієї дільниці привезли до ТВК не порахованими й оголосили недійсними.
Отже, коли ТВК поновила роботу близько 1.00 19 квітня, картина порівняно з привезеними першими двома десятками протоколів ДВК докорінно змінилася.
А оскільки штаб Нусера був розташований у кабінеті керівника справами міськвиконкому, звідки існував окремий прохід до кімнати ТВК, то до нього постійно надходила оперативна інформація: як саме треба компенсувати відставання у протоколах тих ДВК, які ще перебували "у дорозі" (останній протокол надійшов до ТВК лише близько 4 години ранку).
Друге. Події потому, як ТВК оголосило про "перемогу" Нусера, стали відомі всій Україні. Народні депутати від блоку "Наша Україна", отримавши (надто пізно) сигнал про підготовку масштабної фальсифікації, рушили до міськради – й тут їх було побито міліцією. Саме це стало однією з причин термінового вильоту до Мукачевого робочої групи Зінченка.
В Ужгороді, а потім у Мукачевому ми відразу ж наразилися на саботаж. Нам обіцяли, що члени ДВК очікуватимуть нас на робочих місцях – але натомість ми застали лише сторожів і сліди нещодавніх погромів.
Лише в Мукачевому ми довідалися про "сесію" міськради, на якій Нусер склав присягу. Коли я попросив показати документи цієї сесії, "виконувач обов’язків" мера Опачко обіцяв їх принести – і безслідно зник. Слідом за ним зник до середи і сам Нусер.
Зоставшись ввечері 19 квітня в приміщенні міськради, залишеному міським начальством, я разом із міськими депутатами в присутності голови облради Андруся опечатав кімнати, в яких зберігалася виборча документація, і попросив посилити охорону приміщення.
Отримавши о 24.00 від керівництва обласного ГУ МВС гарантії, що охорона буде надійною, я пішов до готелю. Повернувся до міськради я о 7.00 наступного ранку – і застав сліди нічного погрому й слідчих місцевої міліції, які ретельно імітували діяльність (кажу – імітували, бо примудрилися "не помітити" відбитку пальців на пластиліні на одному з відкритих сейфів).
Як виявилося, практично відразу ж після мого відходу, о 00.15 20 квітня, за вказівкою керівництва УМВС міста міліцейську охорону з приміщення міськради зняли. В будинку залишився лише 74-річний сторож Левандовський – і до нього негайно вломилися кримінальники, які жорстоко побили літню людину.
Відбулося зухвале пограбування секретної частини міськвиконкому, де було складено бюлетені. Характер дій зловмисників, які пробули в приміщенні міськради близько 3 годин, не дозволяє сумніватися, що вони добре знали місце розташування бюлетенів й поставлену мету.
Переконаний: метою цієї злочинної акції могло бути не лише викрадення близько 4000 бюлетенів, але насамперед підміна решти бюлетенів з метою відтворити картину, зафіксовану раніше в сфальсифікованих протоколах.
Третє. Весь день 21 квітня наша група домагалася законної виїмки виборчої документації прокуратурою. Паралельно ініціативна група 15 депутатів міськради намагалася скликати законну сесію. Але будинок міськради було окуповано депутатами всіх рівнів від СДПУ (о), терміново звезеними з усього Закарпаття.
А на площі, де планувався мітинг "Нашої України" (пізніше заборонений судом), тусувалися кримінальники. На очах у міліції невідомий "Камаз" вивантажив просто під трибуною купу метрових дерев’яних цурпалків, що могли б перетворитися в потрібний момент на небезпечну зброю.
Мушу наголосити: погроми на виборчих дільницях 18 квітня (про це існують численні документальні свідчення), перешкоджання роботі депутатської робочої групи 21 квітня та нагнітання напруженості того ж дня на вулицях міста здійснювали люди специфічної кримінальної зовнішності, які пересувалися на автомобілях з номерними знаками серії РР (зокрема, джип 00-88 РР, мерседеси 00-48 РР, 00-60 РР).
На Закарпатті добре знають: номерні знаки 00-.. РР надаються за вказівкою особисто голови обласної державної адміністрації Різака і забезпечують безперешкодний проїзд усіма дорогами області.
Всю роботу з пересування криміналізованих груп та з узгодження дій криміналітету й правоохоронців Мукачевого з обласною владою (зокрема, і при створенні перешкод роботі депутатської групи Верховної Ради) координував депутат Мукачівської міської ради, помічник Різака Чубірко.
Наведу один лише промовистий штрих. Чубірко брутально зажадав від заступника начальника СБУ області (який саме розмовляв зі мною) терміново переговорити з губернатором. Коли той відмовився, помічник Різака кинув: "Полковник, покажи своє посвідчення, бо, може, ти вже не заступник начальника". І полковник слухняно пішов виконувати вказівку…
Четверте і головне. Події у Мукачевому показали цілковите зрощення на рівні Закарпаття міліції, прокуратури, суду й криміналітету. Вони не могли б відбутися без "благословення" із найвищих владних кабінетів у Києві. Нарешті, впадає в око абсолютна типологічна подібність подій у Мукачевому і в Донецьку, де кримінальники отримали цілковиту свободу, а міліція – демонстративно не втручалася в найбільш кричущих ситуаціях.
І це – знаково, бо одна відома політична сила прагне показати, що вона може контролювати всю Україну, від сходу й до заходу.
Вже багато сказано про те, що вибори в Мукачевому стали для режиму репетицією майбутніх президентських виборів. І я маю велику підозру – робилося це не задля сьогоднішнього "узгодженого кандидата від влади". Не здивуюся, якщо лідер СДПУ(о) хотів у такий спосіб показати Кучмі: я і тільки я зумію забезпечити "третій термін".
Але з такими президентськими виборами на цивілізованому майбутньому України можна ставити хрест. (Йому, цьому майбутньому, під шумок Мукачевого вже було завдано тяжкого удару ганебною ратифікацією ЄЕП, що змушує підозрювати за обома подіями руку одного й того ж диригента).
Ось чому дуже важливо, щоб винні в Мукачевому понесли таки законне покарання.
Встановити виконавців та замовників мукачівського "бєспрєдєла" доволі просто – для цього слід лише допитати голів 12 ДВУ, де було здійснено фальсифікації (а не поголовно опитувати всіх членів усіх ДВК, як це робить сьогодні Генпрокуратура – бо ж на більшості дільниць порушень не було).
Якщо ж винних у зухвалій нарузі над волевиявленням територіальної громади Мукачевого встановлено й покарано не буде, це означатиме, що Україна не має шансів на чесні й прозорі президентські вибори.
Автор: Анатолій Матвієнко, голова Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, голова УРП "Собор"