Кучмі нагадали, що Нацрада провела українізацію на вимогу підзвітних йому органів
П'ятниця, 23 квітня 2004, 14:43
Заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко звернувся до президента з відкритим листом, в якому висловлює здивування заявами Кучми щодо неконституційності рішення Нацради про мовлення українською мовою.
"Я помітив, що й раніше, перебуваючи в Криму, Ви відверталися від проблем функціонування української мови та збереження національних надбань українців, особливо в колі можновладців з братньої Росії", – сказано в листі.
Шевченко нагадав, що 67,5% населення України, для яких рідною є українська мова, мають змогу слухати й дивитися українською навіть менше 32,5% телерадіопрограм. "Судячи з Вашої заяви, на більше їм розраховувати не варто", – сказано в листі Шевченка.
При цьому заступник голови Нацради відзначає, що "найбільше допікає" те "дотримання законодавства про мови на телебаченні та радіо вивчалося в Національній раді... за наполяганням підзвітних Вам органів державної виконавчої влади", постанов парламенту, запитів депутатів, листів з уряду та адміністрації президента.
"Підзвітний Вам Держкомітет телебачення і радіомовлення України в кінці минулого року писав Національній раді, що "останнім часом, незважаючи на законодавче закріплення за українською мовою статусу державної, відбувається процес звуження сфери її застосування, що спричиняє соціальну напругу в суспільстві та суперечить інтересам національної безпеки України", – нагадується в листі.
Коментуючи слова президента Кучми про те, рішення Нацради "мають бути приведені у відповідність до Основного Закону", Шевченко нагадав, що у Конституції є норма про державність саме української мови.
"Тієї мови, сфера застосування якої за роки Вашого перебування на посаді президента різко звузилася у 16 адміністративно-територіальних утвореннях із 27", – зазначив він.
"Конституцією визначено, що засади утворення й діяльності засобів масової інформації визначаються "виключно законами України" (стаття 92). А в Законі України "Про телебачення й радіомовлення" (стаття 9) чітко сказано: "Телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою". Що ж треба приводити у відповідність із Конституцією? Саме це, мені здається, й зробила Національна рада своїм рішенням, яке Вам не сподобалося", – зазначив Шевченко.
Шевченко також наголосив, що останнім часом Нацрада проліцензувала теле- і радіомовлення в Україні багатьма мовами національних меншин: болгарською, грецькою, кримськотатарською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською, чеською, вірменською.
"Про російську тут не йдеться – вона беззастережно домінує і в ефірі, і в друкованих ЗМІ, і будь-де на нашому інформаційному ринку. Це стало вже проблемою національної безпеки", – зазначив він.
В той же час голова Державного комітету з телебачення і радіомовлення України Іван Чиж назвав постанову про використання державної мови в сфері діяльності аудіовізуальних ЗМІ "зовні привабливою, а насправді дуже сумнівною і непродуманою".
Таку думку він висловив на прес-конференції в п'ятницю в Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна.
"Це рішення потрібно приймати дуже обережно, не педалювати і не перегинати", – додав він. Чиж відзначив, що необхідно скорочувати ліцензування комерційних телерадіокомпаній, що мовлять російською, і надати інформаційне поле державним ТРК.
Чиж також підкреслив, що 100% загальнонаціональних, державних і регіональних каналів виконують ліцензії. Він відзначив, що Україна – країна багатонаціональна, і різкий перехід на мовлення тільки державною мовою неможливий.
"Ми повинні поступово йти до відповідних параметрів, розуміючи, що є 10-я стаття Конституції, відповідно до якої українська мова – державна. Але потрібно враховувати регіональну специфіку", – підкреслив він.
Чиж відзначив, що практично у всіх регіонах України існують державні програми, де телерадіомовлення ведеться на мовах народів, що проживають в Україні.
Так, за його словами, мовлення на державних каналах ведеться російською мовою в таких регіонах України: у Вінницькій області 30% теле- і 5% радіомовлення; у Дніпропетровській – 25% телемовлення; у Донецькій – по 40% теле- і радіомовлення; у Київській – 10% телерадіомовлення, зокрема це документальні і художні фільми; у Криму – 56% телемовлення і 55% радіомовлення; у Луганській – 50% телемовлення і 28% радіомовлення; в Одеській – 42% телемовлення, 39% радіомовлення; у Полтавській по 10% теле- і радіомовлення; у Харківській – 20% телемовлення, у Херсонській по 10% теле- і радіомовлення.
Як повідомлялося, 14 квітня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення прийняла постанову про використання державної мови у сфері діяльності аудіовізуальних ЗМІ.
Рішення Нацради розкритикував президент України Леонід Кучма.
Читайте також:
КУЧМА НАЗИВАЄ УКРАЇНІЗАЦІЮ ТБ НЕКОНСТИТУЦІЙНОЮ
"Інтер", "Україну" і Кисельова зобов'яжуть вивчити українську мову
"Я помітив, що й раніше, перебуваючи в Криму, Ви відверталися від проблем функціонування української мови та збереження національних надбань українців, особливо в колі можновладців з братньої Росії", – сказано в листі.
Шевченко нагадав, що 67,5% населення України, для яких рідною є українська мова, мають змогу слухати й дивитися українською навіть менше 32,5% телерадіопрограм. "Судячи з Вашої заяви, на більше їм розраховувати не варто", – сказано в листі Шевченка.
При цьому заступник голови Нацради відзначає, що "найбільше допікає" те "дотримання законодавства про мови на телебаченні та радіо вивчалося в Національній раді... за наполяганням підзвітних Вам органів державної виконавчої влади", постанов парламенту, запитів депутатів, листів з уряду та адміністрації президента.
"Підзвітний Вам Держкомітет телебачення і радіомовлення України в кінці минулого року писав Національній раді, що "останнім часом, незважаючи на законодавче закріплення за українською мовою статусу державної, відбувається процес звуження сфери її застосування, що спричиняє соціальну напругу в суспільстві та суперечить інтересам національної безпеки України", – нагадується в листі.
Коментуючи слова президента Кучми про те, рішення Нацради "мають бути приведені у відповідність до Основного Закону", Шевченко нагадав, що у Конституції є норма про державність саме української мови.
"Тієї мови, сфера застосування якої за роки Вашого перебування на посаді президента різко звузилася у 16 адміністративно-територіальних утвореннях із 27", – зазначив він.
"Конституцією визначено, що засади утворення й діяльності засобів масової інформації визначаються "виключно законами України" (стаття 92). А в Законі України "Про телебачення й радіомовлення" (стаття 9) чітко сказано: "Телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою". Що ж треба приводити у відповідність із Конституцією? Саме це, мені здається, й зробила Національна рада своїм рішенням, яке Вам не сподобалося", – зазначив Шевченко.
Шевченко також наголосив, що останнім часом Нацрада проліцензувала теле- і радіомовлення в Україні багатьма мовами національних меншин: болгарською, грецькою, кримськотатарською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською, чеською, вірменською.
"Про російську тут не йдеться – вона беззастережно домінує і в ефірі, і в друкованих ЗМІ, і будь-де на нашому інформаційному ринку. Це стало вже проблемою національної безпеки", – зазначив він.
В той же час голова Державного комітету з телебачення і радіомовлення України Іван Чиж назвав постанову про використання державної мови в сфері діяльності аудіовізуальних ЗМІ "зовні привабливою, а насправді дуже сумнівною і непродуманою".
Таку думку він висловив на прес-конференції в п'ятницю в Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна.
"Це рішення потрібно приймати дуже обережно, не педалювати і не перегинати", – додав він. Чиж відзначив, що необхідно скорочувати ліцензування комерційних телерадіокомпаній, що мовлять російською, і надати інформаційне поле державним ТРК.
Чиж також підкреслив, що 100% загальнонаціональних, державних і регіональних каналів виконують ліцензії. Він відзначив, що Україна – країна багатонаціональна, і різкий перехід на мовлення тільки державною мовою неможливий.
"Ми повинні поступово йти до відповідних параметрів, розуміючи, що є 10-я стаття Конституції, відповідно до якої українська мова – державна. Але потрібно враховувати регіональну специфіку", – підкреслив він.
Чиж відзначив, що практично у всіх регіонах України існують державні програми, де телерадіомовлення ведеться на мовах народів, що проживають в Україні.
Так, за його словами, мовлення на державних каналах ведеться російською мовою в таких регіонах України: у Вінницькій області 30% теле- і 5% радіомовлення; у Дніпропетровській – 25% телемовлення; у Донецькій – по 40% теле- і радіомовлення; у Київській – 10% телерадіомовлення, зокрема це документальні і художні фільми; у Криму – 56% телемовлення і 55% радіомовлення; у Луганській – 50% телемовлення і 28% радіомовлення; в Одеській – 42% телемовлення, 39% радіомовлення; у Полтавській по 10% теле- і радіомовлення; у Харківській – 20% телемовлення, у Херсонській по 10% теле- і радіомовлення.
Як повідомлялося, 14 квітня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення прийняла постанову про використання державної мови у сфері діяльності аудіовізуальних ЗМІ.
Рішення Нацради розкритикував президент України Леонід Кучма.
Читайте також:
КУЧМА НАЗИВАЄ УКРАЇНІЗАЦІЮ ТБ НЕКОНСТИТУЦІЙНОЮ
"Інтер", "Україну" і Кисельова зобов'яжуть вивчити українську мову
