ЄЕП: смерть України, кома чи її нове народження?
Середа, 21 квітня 2004, 02:12
В українському парламенті цього вівторка можна було побачити рідкого гостя, присутність якого має великий вплив на майбутнє України. Мова іде не про відомого олігарха, віце-прем'єра Азарова із його дикунською українською мовою чи когось із дипломатів. Ідеться про людину, очима якої Захід сприймає Україну. І який усій еліті світу розповість новину, що Україна цього вівторка зробила вибір – бути частиною Євразійського простору.
Це єдиний акредитований в Києві кореспондент провідного міжнародного видання – журналіст "Файненшл Таймз" Том Ворнер. За останні два дні це видання поширить друге невтішне послання з України – після ганебних подій у Мукачевому, які мають шокувати нечисленних серед західної аудиторії людей, що співчувають Україні.
Саме тому не важать жодного єепівського рубля аргументи тих депутатів, що розповідали, як вони хитро голосували за ЄЕП. Бо, мовляв, ми-то проголосуємо, але це все одно не буде виконуватися. І Росія покаже, чого вона хоче насправді. Або, мовляв, все одно це не має значення, бо майбутнє всього рухомого і нерухомого в Україні залежить від нового президента.
Чи ще такі слова лідера однієї із фракції, розумного і заможного депутата-вченого: ми голосуємо за ЄЕП із застереженням, що це не повинно суперечити нашій Конституції. А таке формулювання дає нам можливість подавати до Конституційного суду по кожному пункту майбутніх договорів у розвитку ЄЕП.
Це все, як кажуть на чужому для Україні Заході, bullshit. Вибір зроблено. І він називається "геть від Європи!". Просто голосування за ЄЕП було ще однією серією у цьому нескінченному жаху.
Якщо проглянути результати ратифікації ЄЕП, можна зробити деякі висновки. Наприклад, її не підтримав лідер фракції СДПУ(о) Леонід Кравчук. І, водночас, проголосував "за" спікер Литвин. За ЄЕП висловилося менше половини фракції Аграрної партії. Чотири із НДП виступили проти. Серед "Регіонів" не голосували гості фракції – Мусіяка, Димінський, Насалик, Сулковський, Ратушняк. Зате підтримав ЄЕП колишній міністр зовнішньоекономічних зв'язків Осика – який, напевно, найкраще серед депутатів знає, які це матиме наслідки для просування України у СОТ. Проголосували "за" також Пустовойтенко і Губський – при тому, що вони раніше вимагали, щоб перед ратифікацією ЄЕП Держдума Росії ратифікувала угоду про зону вільної торгівлі з Україною.
Ще один висновок – ратифікація ЄЕП відбулася завдяки комуністам. Без їх одноголосних 59 "за" стався б провал – більшовики дали лише 206 голосів. Може, дарма Янукович так активно на людях агітував за ЄЕП – бо це голосування стало своєрідним референдумом і для нього. Як виявилося, насправді більшість є меншістю.
Смішно, як результат у 265 голосів прокоментував політкоординатор неіснуючої більшості Степан Гавриш: "Це результативне голосування – наслідок провалу змін до Конституції, які відмовилася підтримати "Наша Україна". Невдале голосування за політреформу змусило фракції більшості згуртуватися", – сказав Гавриш.
Це голосування також запам'яталося шоковою реакцією на вступ України до ЄЕП з боку Ющенка. Вона полягала у тому, що... не було ніякої реакції. Він не сказав жодного слова у сесійній залі парламенту чи в його кулуарах.
Можливо, він від гріха подалі – щоб раптом не злити Росію – вирішив не відвідувати Верховну Раду в цей день "національної зради" (за висловом його соратника Бориса Тарасюка). Хоча, з іншого боку, його картка проголосувала за ратифікацію угоди про кордон між Україною і Росією.
Тим більше гіркою є така позиція Ющенка на фоні надзвичайно емоційної промови Тимошенко. (Загалом вся стенограма цього дня доступна на сайті Верховної Ради.)
Ще більш дивно вчинив Ющенко, враховуючи однозначну позицію більшості членів його фракції. Вони ледь не побили першого кучміста, який потрапив їм на очі після ратифікації ЄЕП. Це був політкоординатор Гавриш.
Коли журналісти після голосування брали коментар у Гавриша в кулуарах парламенту, на нього ледь не накинулися члени "Нашої України" Володимир Бондаренко, Ярослав Кендзьор та Василь Червоній. Вони кілька разів вигукнули на адресу Гавриша "барабан" і "холуй".
Після цього до Гавриша підійшов радник-посланник посольства Росії Всеволод Лоскутов, який привітав його із ратифікацією ЄЕП. У відповідь Гавриш жартома попросив у нього "молока", очевидно, за шкідливість роботи.
Експерти і політологи абсолютно по-різному сприйняли ратифікацію угоди про ЄЕП. Нижче "Українська правда" наводить діаметрально протилежні оцінки людей із різних таборів.
Загалом Степан Гавриш вважає, що ратифікація угоди про ЄЕП дає Україні "ключову можливість впливати на політику Росії" і таким чином Україна "підіймає рівень своєї конкурентноздатності".
"Це розблокування складних і довготривалих тромбів, наприклад, у нафтовій, газовій, металургійній галузі. Треба зважити, що Україна, декларуючи євроінтеграційний курс, не так багато зробила в цьому напрямі, і в нас сьогодні підписати таку угоду з Європейським Союзом шансів немає ніяких".
Він також сказав, що до виборів президента України переговори з Росією в рамках ЄЕП будуть "особливо інтенсивними".
Гавриш також не згодний із аргументами, що угода про ЄЕП зашкодить євроінтеграції України. "Зараз для України ключовий момент власної історії – це обрання власного шляху", – сказав депутат.
Радник-посланник посольства Росії Всеволод Лоскутов у коментарі журналістам сказав, що угода про ЄЕП буде мати "тільки позитивні наслідки". "Ми неодноразово доводили, що угода про ЄЕП вигідна всім: і Росії, і Україна, і Білорусі, і Казахстану. Вони дозволять нам стати більш конкурентноздатними в Європі", – додав він.
Лоскутов також сказав, що після ратифікації угоди про ЄЕП "будуть розроблені секторальні угоди, яких буде понад 50".
Борис Тарасюк з "Нашої України" прогнозує недоотримання до бюджету 8-12 мільярдів гривень щорічно у разі запуску ЄЕП. "Це потягне за собою зниження соціальних витрат на медицину, культуру, науку, освіту. Це зниження пенсій на 4-5 відсотків щорічно".
"Це те, від чого в першу чергу постраждає український громадянин. І мені соромно за цей уряд, який всупереч своїм позиціям, які він висловлював у вересні минулого року, коли він говорив, що ЄЕП суперечить Конституції, законодавству, міжнародним зобов'язанням, курсу на європейську інтеграцію – сьогодні вони всі підкорилися", – сказав Тарасюк у коментарі Бі-Бі-Сі.
Інший соратник Ющенка Юрій Костенко, окрім втрати бюджетом 15%-25% надходжень, прогнозує за ЄЕП девальвацію гривні, відтік кваліфікованої робочої сили, згортання виробництва.
"Український ринок стане полігоном для російської продукції. Це, відповідно, призведе до скорочення робочих місць в Україні і скорочення надходжень до державного бюджету від 15% до 25% надходжень", – наводить коментар Костенка прес-служба УНП.
"Вступ України до ЄЕП призведе до згортання цілих галузей економіки. Візьмемо вугільну галузь. Відомо, що кузбаське вугілля на 40% дешевше за вугілля донецького регіону. Відповідно, цілі галузі в Україні стануть неконкурентноздатними і збанкрутують".
Костенко вважає, що "відсутність робочих місць призведе до масового відтоку кваліфікованої робочої сили в Росію або інші країни – за експертними оцінками, близько 250 тисяч молодих українців будуть змушені шукати заробітків за межами України".
"Вступ України до ЄЕП завдасть удару по гривні. Гривня буде девальвувати, а це призведе до зменшення темпів економічного зростання, депресії виробництва та банкрутства української економіки із усіма наслідками – як соціальними, так і економічними", – сказав Костенко.
Водночас керівник Центру Разумкова Анатолій Гриценко впевнений, що попри все це опозиція допустила ухвалення документу через бажання не псувати відносини із Росією напередодні президентських виборів.
"Ця угода розглядалася і ратифікувалася на фоні внутрішньої політичної боротьби, яка пов'язана з наближенням президентських виборів. Тому що навіть ті фракції, які виступали проти ЄЕП, могли б інакше діяти, якби не сподівалися на підтримку Росії на виборах. Так само, як і фракції нинішньої більшості", – сказав Гриценко Бі-Бі-Сі.
Політолог Володимир Малинкович назвав ратифікацію ЄЕП "помилкою, що ставить під загрозу суверенітет української держави". На його думку, ратифікація повинна була відбуватися водночас з референдумом, "причому кваліфікованою більшістю" (2/3 голосів), а також потрібне було внесення змін у Конституцію.
За словами Малинковича, після вступу до ЄЕП "ми будемо продовжувати відставати від технічно розвинених і демократичних країн Європи й уподібнюватися Росії".
"Не знаю, як буде в найближчому майбутньому, але на перспективу – це конкретний програш. Частина наших підприємств не витримають конкуренції з російськими підприємствами, зокрема шахти", – відзначив політолог у коментарі "Українській правді".
Одним з найбільших негативів цієї угоди Малинкович назвав створення єдиного регулювального органу, якому країни-учасниці на основі міжнародних договорів делегують частину своїх повноважень.
І хоча, за словами Малинковича, дещо перебільшують ті політики, які говорять, що внаслідок розподілу голосів пропорційно економічному потенціалові Україна не буде мати впливу у ЄЕП, на його думку, "не обов'язково в України буде тільки 12% голосів, але і ніколи вона не матиме 50% і не буде приймати рішення на свій розсуд, як Кремль".
Він також відзначив, що єдиний позитив у такій ситуації – це те, що неприйнятне для себе рішення Україна зможе заблокувати в Раді глав держав, де всі рішення приймаються консенсусом.
Малинкович ще раз підкреслив, що це рішення не на користь Україні, особливо якщо ми говоримо, що ми йдемо в Європу, і "ЄС може загальмувати зближення з Україною, тому що "ЄС не робитиме ставку на країну, де економічна політика залежить від третьої країни".
При цьому він висловив стурбованість, що ніхто з представників ЄС не розкритикував тверде рішення про вступ у ЄЕП, у тому числі Німеччина. "Це ставить нас у безнадійне становище – виходить, що ЄС не проти, щоб ми залишилися в зоні впливу Росії, хоча в перспективі потрібно орієнтуватися все одно тільки на Євросоюз", – підкреслив Малинкович.
Він також відзначив, що, мабуть, після ратифікації ЄЕП вступ у НАТО стає більш актуальним.
Однак Малинкович висловив припущення, що ЄЕП не буде реалізований у найближчому майбутньому. Росії, за його словами, ЄЕП був потрібен для створення образу відтворення Російської імперії, але для реалізації цього плану документів ЄЕП мало. До того ж, зараз Росія більше переймається внутрішніми проблемами, зокрема посиленням мілітаризації.
Говорячи про українські мотиви ратифікації ЄЕП, Малинкович відзначив, що поспіх тут не випадковий, ратифікація потрібна була, щоб допомогти Януковичу.
"Із цим договором поспішили не тому, що бояться Ющенка – до жовтня ще є час. Хоча, якщо чесно, виходячи з нинішньої ситуації, я сумніваюся в приході Ющенка. Проведення швидкісної ратифікації ЄЕП – на користь Януковича", – відзначив політолог.
"Вона було необхідна, щоб залучити людей, орієнтованих на Росію. Адже є Центр і Слобожанщина, де є підприємства військово-промислового комплексу, і вони розраховують одержати замовлення, зважаючи на те, що Росія мілітаризується. Боротьба йде саме за городян, за Миколаїв, Дніпропетровськ, за підприємства, що сподіваються зараз, що їх зможуть відновити", – сказав Малинкович.
Малинкович відзначив, що рішення стосовно ЄЕП, звісно ж, можна було б заперечити в Конституційному суді. Але надії на це, за його словами, мало, пам'ятаючи останні "кишенькові" рішення КС.
Зовсім інакше сприйняв ратифікацію договору про ЄЕП інший політолог Дмитро Видрін. Він спокійний: "І тим, хто виступав "проти" ратифікації договору про ЄЕП, і тим, хто "за", не треба перебільшувати емоції. Будь-який договір – це форма майбутніх відносин. Шлюб іноді може починатися трагедією і мати довге щасливе продовження".
"У шлюбному договорі перемагає той, хто менше любить – він видавлює максимальні дивіденди. Переможе та країна, яка буде найсильнішою, котра зможе використовувати всі ресурси інших джерел, юридичні тлумачення на свою користь, консолідувати сили інших на свою користь", – відзначив Видрін у коментарі "Українській правді".
На думку Видріна, "сила країни залежить від сили еліти, і чия еліта виявиться сильнішою, та держава і отримає по максимуму від ЄЕП".
"Цей договір відкриває рівну конкуренцію для еліт чотирьох країн, оскільки коли немає такого договору, то еліти захищені. Наприклад, договір про ЄС відкрив найжорстокішу конкуренцію французьких і німецьких еліт", – сказав він.
Видрін нагадав, що Україна підписала договір про ЄЕП із застереженням – виконувати тільки те, що не суперечить Конституції. "Якщо ця умова погано захищає Україну, то тоді погана Конституція, і її треба змінювати", – пояснив він.
Видрін також не згодний з різкими коментарями про втрату суверенітету: "Смішно говорити про здачу суверенітету в нашому прозорому світі, де суверенітет – це питання сили. Який, наприклад, суверенітет у Гондурасу або Нігеру?"
Він також вважає, що ЄЕП на майбутні президентські вибори не буде мати впливу: "Оскільки тут дуже складний ланцюжок між ЄЕП і голосуванням за президента, а на виборах будуть домінувати двоходові комбінації".
На його думку, схема "хто за ЄЕП – той за Росію, хто проти ЄЕП – той проти Росії" не спрацює. "Згадаєте, ну "Руський блок" скільки зібрав на минулих парламентських виборах? При тому, що його підтримувала Росія! Менше 1"%.
Не бачить Видрін нічого поганого й у тому, що ратифікація ЄЕП супроводжувалася такими гострими дебатами: "Емоції сприяють пошукові істини. Про це напишуть газети – це буде втягувати громадську думку. Виникне тема для розмов на кухнях – а це андеґраунд політики".
Ще Видрін вважає, що ЄЕП не нестиме ніяких неправильних зовнішніх сигналів: "Я обговорював тему ЄЕП з американцями і німцями. Німці говорять дуже прагматично: хлопці, якщо за допомогою ЄЕП можна забезпечити нормальне постачання газу і за прийнятною ціною – ми будемо це вітати, якщо ні – то не будемо".
"США, наскільки я розумію, не визначилися – вони поки не до кінця розуміють, чим це закінчиться і до чого приведе. Наприклад, в угоді ЄЕП є пункт, що країни сприяють більш швидкому вступові інших до СОТ. Якщо ЄЕП дійсно це прискорить – то вони теж будуть це вітати".
Читайте також:
Поіменне голосування за ЄЕП
ВЕРХОВНА РАДА ПІДТРИМАЛА УГОДУ ПРО ЄЕП
Янукович вважає, що угода про ЄЕП відповідає інтересам України
Тарасюк: Тепер Україна для ЄС – євразійська держава
Росія ратифікувала угоду про ЄЕП без застережень
Це єдиний акредитований в Києві кореспондент провідного міжнародного видання – журналіст "Файненшл Таймз" Том Ворнер. За останні два дні це видання поширить друге невтішне послання з України – після ганебних подій у Мукачевому, які мають шокувати нечисленних серед західної аудиторії людей, що співчувають Україні.
Саме тому не важать жодного єепівського рубля аргументи тих депутатів, що розповідали, як вони хитро голосували за ЄЕП. Бо, мовляв, ми-то проголосуємо, але це все одно не буде виконуватися. І Росія покаже, чого вона хоче насправді. Або, мовляв, все одно це не має значення, бо майбутнє всього рухомого і нерухомого в Україні залежить від нового президента.
Чи ще такі слова лідера однієї із фракції, розумного і заможного депутата-вченого: ми голосуємо за ЄЕП із застереженням, що це не повинно суперечити нашій Конституції. А таке формулювання дає нам можливість подавати до Конституційного суду по кожному пункту майбутніх договорів у розвитку ЄЕП.
Це все, як кажуть на чужому для Україні Заході, bullshit. Вибір зроблено. І він називається "геть від Європи!". Просто голосування за ЄЕП було ще однією серією у цьому нескінченному жаху.
Якщо проглянути результати ратифікації ЄЕП, можна зробити деякі висновки. Наприклад, її не підтримав лідер фракції СДПУ(о) Леонід Кравчук. І, водночас, проголосував "за" спікер Литвин. За ЄЕП висловилося менше половини фракції Аграрної партії. Чотири із НДП виступили проти. Серед "Регіонів" не голосували гості фракції – Мусіяка, Димінський, Насалик, Сулковський, Ратушняк. Зате підтримав ЄЕП колишній міністр зовнішньоекономічних зв'язків Осика – який, напевно, найкраще серед депутатів знає, які це матиме наслідки для просування України у СОТ. Проголосували "за" також Пустовойтенко і Губський – при тому, що вони раніше вимагали, щоб перед ратифікацією ЄЕП Держдума Росії ратифікувала угоду про зону вільної торгівлі з Україною.
Ще один висновок – ратифікація ЄЕП відбулася завдяки комуністам. Без їх одноголосних 59 "за" стався б провал – більшовики дали лише 206 голосів. Може, дарма Янукович так активно на людях агітував за ЄЕП – бо це голосування стало своєрідним референдумом і для нього. Як виявилося, насправді більшість є меншістю.
Смішно, як результат у 265 голосів прокоментував політкоординатор неіснуючої більшості Степан Гавриш: "Це результативне голосування – наслідок провалу змін до Конституції, які відмовилася підтримати "Наша Україна". Невдале голосування за політреформу змусило фракції більшості згуртуватися", – сказав Гавриш.
Це голосування також запам'яталося шоковою реакцією на вступ України до ЄЕП з боку Ющенка. Вона полягала у тому, що... не було ніякої реакції. Він не сказав жодного слова у сесійній залі парламенту чи в його кулуарах.
Можливо, він від гріха подалі – щоб раптом не злити Росію – вирішив не відвідувати Верховну Раду в цей день "національної зради" (за висловом його соратника Бориса Тарасюка). Хоча, з іншого боку, його картка проголосувала за ратифікацію угоди про кордон між Україною і Росією.
Тим більше гіркою є така позиція Ющенка на фоні надзвичайно емоційної промови Тимошенко. (Загалом вся стенограма цього дня доступна на сайті Верховної Ради.)
Ще більш дивно вчинив Ющенко, враховуючи однозначну позицію більшості членів його фракції. Вони ледь не побили першого кучміста, який потрапив їм на очі після ратифікації ЄЕП. Це був політкоординатор Гавриш.
Коли журналісти після голосування брали коментар у Гавриша в кулуарах парламенту, на нього ледь не накинулися члени "Нашої України" Володимир Бондаренко, Ярослав Кендзьор та Василь Червоній. Вони кілька разів вигукнули на адресу Гавриша "барабан" і "холуй".
Після цього до Гавриша підійшов радник-посланник посольства Росії Всеволод Лоскутов, який привітав його із ратифікацією ЄЕП. У відповідь Гавриш жартома попросив у нього "молока", очевидно, за шкідливість роботи.
Експерти і політологи абсолютно по-різному сприйняли ратифікацію угоди про ЄЕП. Нижче "Українська правда" наводить діаметрально протилежні оцінки людей із різних таборів.
Загалом Степан Гавриш вважає, що ратифікація угоди про ЄЕП дає Україні "ключову можливість впливати на політику Росії" і таким чином Україна "підіймає рівень своєї конкурентноздатності".
"Це розблокування складних і довготривалих тромбів, наприклад, у нафтовій, газовій, металургійній галузі. Треба зважити, що Україна, декларуючи євроінтеграційний курс, не так багато зробила в цьому напрямі, і в нас сьогодні підписати таку угоду з Європейським Союзом шансів немає ніяких".
Він також сказав, що до виборів президента України переговори з Росією в рамках ЄЕП будуть "особливо інтенсивними".
Гавриш також не згодний із аргументами, що угода про ЄЕП зашкодить євроінтеграції України. "Зараз для України ключовий момент власної історії – це обрання власного шляху", – сказав депутат.
Радник-посланник посольства Росії Всеволод Лоскутов у коментарі журналістам сказав, що угода про ЄЕП буде мати "тільки позитивні наслідки". "Ми неодноразово доводили, що угода про ЄЕП вигідна всім: і Росії, і Україна, і Білорусі, і Казахстану. Вони дозволять нам стати більш конкурентноздатними в Європі", – додав він.
Лоскутов також сказав, що після ратифікації угоди про ЄЕП "будуть розроблені секторальні угоди, яких буде понад 50".
Борис Тарасюк з "Нашої України" прогнозує недоотримання до бюджету 8-12 мільярдів гривень щорічно у разі запуску ЄЕП. "Це потягне за собою зниження соціальних витрат на медицину, культуру, науку, освіту. Це зниження пенсій на 4-5 відсотків щорічно".
"Це те, від чого в першу чергу постраждає український громадянин. І мені соромно за цей уряд, який всупереч своїм позиціям, які він висловлював у вересні минулого року, коли він говорив, що ЄЕП суперечить Конституції, законодавству, міжнародним зобов'язанням, курсу на європейську інтеграцію – сьогодні вони всі підкорилися", – сказав Тарасюк у коментарі Бі-Бі-Сі.
Інший соратник Ющенка Юрій Костенко, окрім втрати бюджетом 15%-25% надходжень, прогнозує за ЄЕП девальвацію гривні, відтік кваліфікованої робочої сили, згортання виробництва.
"Український ринок стане полігоном для російської продукції. Це, відповідно, призведе до скорочення робочих місць в Україні і скорочення надходжень до державного бюджету від 15% до 25% надходжень", – наводить коментар Костенка прес-служба УНП.
"Вступ України до ЄЕП призведе до згортання цілих галузей економіки. Візьмемо вугільну галузь. Відомо, що кузбаське вугілля на 40% дешевше за вугілля донецького регіону. Відповідно, цілі галузі в Україні стануть неконкурентноздатними і збанкрутують".
Костенко вважає, що "відсутність робочих місць призведе до масового відтоку кваліфікованої робочої сили в Росію або інші країни – за експертними оцінками, близько 250 тисяч молодих українців будуть змушені шукати заробітків за межами України".
"Вступ України до ЄЕП завдасть удару по гривні. Гривня буде девальвувати, а це призведе до зменшення темпів економічного зростання, депресії виробництва та банкрутства української економіки із усіма наслідками – як соціальними, так і економічними", – сказав Костенко.
Водночас керівник Центру Разумкова Анатолій Гриценко впевнений, що попри все це опозиція допустила ухвалення документу через бажання не псувати відносини із Росією напередодні президентських виборів.
"Ця угода розглядалася і ратифікувалася на фоні внутрішньої політичної боротьби, яка пов'язана з наближенням президентських виборів. Тому що навіть ті фракції, які виступали проти ЄЕП, могли б інакше діяти, якби не сподівалися на підтримку Росії на виборах. Так само, як і фракції нинішньої більшості", – сказав Гриценко Бі-Бі-Сі.
 |
За словами Малинковича, після вступу до ЄЕП "ми будемо продовжувати відставати від технічно розвинених і демократичних країн Європи й уподібнюватися Росії".
"Не знаю, як буде в найближчому майбутньому, але на перспективу – це конкретний програш. Частина наших підприємств не витримають конкуренції з російськими підприємствами, зокрема шахти", – відзначив політолог у коментарі "Українській правді".
Одним з найбільших негативів цієї угоди Малинкович назвав створення єдиного регулювального органу, якому країни-учасниці на основі міжнародних договорів делегують частину своїх повноважень.
І хоча, за словами Малинковича, дещо перебільшують ті політики, які говорять, що внаслідок розподілу голосів пропорційно економічному потенціалові Україна не буде мати впливу у ЄЕП, на його думку, "не обов'язково в України буде тільки 12% голосів, але і ніколи вона не матиме 50% і не буде приймати рішення на свій розсуд, як Кремль".
Він також відзначив, що єдиний позитив у такій ситуації – це те, що неприйнятне для себе рішення Україна зможе заблокувати в Раді глав держав, де всі рішення приймаються консенсусом.
Малинкович ще раз підкреслив, що це рішення не на користь Україні, особливо якщо ми говоримо, що ми йдемо в Європу, і "ЄС може загальмувати зближення з Україною, тому що "ЄС не робитиме ставку на країну, де економічна політика залежить від третьої країни".
При цьому він висловив стурбованість, що ніхто з представників ЄС не розкритикував тверде рішення про вступ у ЄЕП, у тому числі Німеччина. "Це ставить нас у безнадійне становище – виходить, що ЄС не проти, щоб ми залишилися в зоні впливу Росії, хоча в перспективі потрібно орієнтуватися все одно тільки на Євросоюз", – підкреслив Малинкович.
Він також відзначив, що, мабуть, після ратифікації ЄЕП вступ у НАТО стає більш актуальним.
Однак Малинкович висловив припущення, що ЄЕП не буде реалізований у найближчому майбутньому. Росії, за його словами, ЄЕП був потрібен для створення образу відтворення Російської імперії, але для реалізації цього плану документів ЄЕП мало. До того ж, зараз Росія більше переймається внутрішніми проблемами, зокрема посиленням мілітаризації.
Говорячи про українські мотиви ратифікації ЄЕП, Малинкович відзначив, що поспіх тут не випадковий, ратифікація потрібна була, щоб допомогти Януковичу.
"Із цим договором поспішили не тому, що бояться Ющенка – до жовтня ще є час. Хоча, якщо чесно, виходячи з нинішньої ситуації, я сумніваюся в приході Ющенка. Проведення швидкісної ратифікації ЄЕП – на користь Януковича", – відзначив політолог.
"Вона було необхідна, щоб залучити людей, орієнтованих на Росію. Адже є Центр і Слобожанщина, де є підприємства військово-промислового комплексу, і вони розраховують одержати замовлення, зважаючи на те, що Росія мілітаризується. Боротьба йде саме за городян, за Миколаїв, Дніпропетровськ, за підприємства, що сподіваються зараз, що їх зможуть відновити", – сказав Малинкович.
Малинкович відзначив, що рішення стосовно ЄЕП, звісно ж, можна було б заперечити в Конституційному суді. Але надії на це, за його словами, мало, пам'ятаючи останні "кишенькові" рішення КС.
 |
"У шлюбному договорі перемагає той, хто менше любить – він видавлює максимальні дивіденди. Переможе та країна, яка буде найсильнішою, котра зможе використовувати всі ресурси інших джерел, юридичні тлумачення на свою користь, консолідувати сили інших на свою користь", – відзначив Видрін у коментарі "Українській правді".
На думку Видріна, "сила країни залежить від сили еліти, і чия еліта виявиться сильнішою, та держава і отримає по максимуму від ЄЕП".
"Цей договір відкриває рівну конкуренцію для еліт чотирьох країн, оскільки коли немає такого договору, то еліти захищені. Наприклад, договір про ЄС відкрив найжорстокішу конкуренцію французьких і німецьких еліт", – сказав він.
Видрін нагадав, що Україна підписала договір про ЄЕП із застереженням – виконувати тільки те, що не суперечить Конституції. "Якщо ця умова погано захищає Україну, то тоді погана Конституція, і її треба змінювати", – пояснив він.
Видрін також не згодний з різкими коментарями про втрату суверенітету: "Смішно говорити про здачу суверенітету в нашому прозорому світі, де суверенітет – це питання сили. Який, наприклад, суверенітет у Гондурасу або Нігеру?"
Він також вважає, що ЄЕП на майбутні президентські вибори не буде мати впливу: "Оскільки тут дуже складний ланцюжок між ЄЕП і голосуванням за президента, а на виборах будуть домінувати двоходові комбінації".
На його думку, схема "хто за ЄЕП – той за Росію, хто проти ЄЕП – той проти Росії" не спрацює. "Згадаєте, ну "Руський блок" скільки зібрав на минулих парламентських виборах? При тому, що його підтримувала Росія! Менше 1"%.
Не бачить Видрін нічого поганого й у тому, що ратифікація ЄЕП супроводжувалася такими гострими дебатами: "Емоції сприяють пошукові істини. Про це напишуть газети – це буде втягувати громадську думку. Виникне тема для розмов на кухнях – а це андеґраунд політики".
Ще Видрін вважає, що ЄЕП не нестиме ніяких неправильних зовнішніх сигналів: "Я обговорював тему ЄЕП з американцями і німцями. Німці говорять дуже прагматично: хлопці, якщо за допомогою ЄЕП можна забезпечити нормальне постачання газу і за прийнятною ціною – ми будемо це вітати, якщо ні – то не будемо".
"США, наскільки я розумію, не визначилися – вони поки не до кінця розуміють, чим це закінчиться і до чого приведе. Наприклад, в угоді ЄЕП є пункт, що країни сприяють більш швидкому вступові інших до СОТ. Якщо ЄЕП дійсно це прискорить – то вони теж будуть це вітати".
Читайте також:
Поіменне голосування за ЄЕП
ВЕРХОВНА РАДА ПІДТРИМАЛА УГОДУ ПРО ЄЕП
Янукович вважає, що угода про ЄЕП відповідає інтересам України
Тарасюк: Тепер Україна для ЄС – євразійська держава
Росія ратифікувала угоду про ЄЕП без застережень
