Гра влади з демократією коштує безпеки 47 мільйонів українців
Понеділок, 29 березня 2004, 19:17
У понеділок ввечері документи про приєднання до НАТО Болгарії, Румунії, Словаччини, Словенії, Литви, Латвії і Естонії буде передано на зберігання до Вашингтону. Таким є завершення юридичної процедури приєднання цих держав до НАТО згідно з Вашингтонським Північноатлантичним договором про утворення НАТО від 1949 року. Саме від цього вечора набуває чинності норма Північноатлантичного договору, згідно з якою напад на будь-якого з нових членів Альянсу означатиме напад на всіх 26 його членів.
Членство нових країн в НАТО, якого вони так уперто домагалися протягом останніх років, дасть їм те, що НАТО забезпечив своїм членам упродовж останніх півстоліття – безпеку від загрози стати об‘єктом агресії, захищеність від значної частини внутрішніх загроз, сприятливі умови для розвитку економіки та утвердження демократії.
На минулому тижні під час візиту до України заступник держсекретаря США Ричард Армітедж заявив, що CША можуть пролобіювати "більш інтенсивний діалог щодо зближення з НАТО на самміті альянсу в Стамбулі".
Тож Україна все ще має шанс через два з половиною місяці розпочати реальну процедуру вступу до НАТО. Це може відбутися через початок участі в Плані отримання членства в НАТО, або в його попередникові – Інтенсифікованому діалозі щодо членства.
На додачу до новоприєднаних членів з НАТО згідно з Планом отримання членства нині працює Хорватія, згідно з Інтенсифікованим діалогом – Албанія й Македонія. Досить імовірно, що у Стамбулі усі ці три держави будуть запрошені розпочати процедуру вступу до НАТО.
Завдяки членству в НАТО Україна може отримати шанс розвиватися спокійно, без перспективи воєн, геноцидів та інших подібних речей, які вже кілька разів застосовувалися щодо України з відомою метою. При цьому шанс отримати безпечне життя з‘явився в українців уперше за останні пару тисячоліть.
Як постійно наголошують представники держав - членів НАТО та самої організації, ледь чи не єдиною перешкодою на шляху України до НАТО залишилося саме питання демократії. За словами Армітеджа, в Стамбулі країни-члени подивляться, наскільки передвиборча кампанія в Україні відповідає стандартам цивілізованого світу.
Інтерес держав-членів НАТО до демократії подекуди не зовсім зрозумілий для української влади. Яка, натомість, прямо звинувачує Захід у намаганні встановити в Україні маріонетковий режим.
Між тим Захід, без сумніву маючи свої політичні уподобання, нині сконцентрувався на вимозі простого дотримання демократичних норм в українському політичному процесі. Це легко простежити за характером вимог міжнародних організацій.
Логіка Заходу є достатньо зрозумілою – будь-яка влада в Україні, що прийде в результаті демократичних процедур, найімовірніше, відстоюватиме національні інтереси України.
Крім того, авторитарна чи тоталітарна країна не розглядається як претендент на вступ до НАТО. Блок розраховує отримати надійного союзника, а недемократичний характер режиму зумовлюватиме залежність зовнішньої політики країни - претендента на членство в НАТО від політичної кон‘юнктури.
Тому ніхто не візьме в НАТО білоруського президента Олександра Лукашенка – бо невідомо, що йому "стукне" завтра. Від присутності в Альянсі тоталітарних чи авторитарних держав потерпіла б надійність функціонування НАТО, де всі рішення ухвалюються консенсусом.
Таким чином, така дрібниця, як демократія - цей своєрідний "пунктик" європейців та американців - стала для української влади перешкодою на шляху до НАТО.
Сьогодні Україні випав чудовий шанс. За свою свободу й безпеку вже не обов‘язково платити мільйонами життів, як колись. Потрібно дуже мало: просто зробити собі ж добре – запровадити демократію.
Колись історія забуде всі або майже всі витівки сьогоднішньої влади. Однак вона не забуде, що владою була втрачена нагода уберегти народ від війни на довгі десятиліття, а може, й століття.
Реалізація демократичного "пунктика" європейців не просто зробить більш достойним життя українського народу. Найголовнішим є те, що дотримання норм демократії і наступний вступ до НАТО гарантуватиме безпеку від воєн, дасть змогу державі й суспільству стати на ноги, визріти й реабілітуватися за попередні часи невільного існування, отримати можливість повноцінно реалізуватися у світі, увійти в процеси глобалізації з власним індивідуальним обличчям, а не з колоніальною маскою.
Чи усвідомлює влада ці речі? Напевно, дехто у владі – так. А хтось ні. Однак найнебезпечнішими є ті, хто це розуміє , та все одно робить усе, щоб загальмувати рух України до безпечного й гідного життя.
Тому не виключено, що використання недемократичних методів політичної боротьби адресоване не лише опозиції, але й Заходові. Таким чином, ці дії спрямовані не лише проти політичних супротивників влади, але й на те, щоб саботувати проголошений Україною рух до євроатлантичних структур безпеки.
Не виключено, що таким саботажем певні групи в середовищі української влади реалізують зовнішнє замовлення, здійснюючи злочин, передбачений Ст. 111 Кримінального Кодексу України: "Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду ... обороноздатності, державній безпеці України".
Членство нових країн в НАТО, якого вони так уперто домагалися протягом останніх років, дасть їм те, що НАТО забезпечив своїм членам упродовж останніх півстоліття – безпеку від загрози стати об‘єктом агресії, захищеність від значної частини внутрішніх загроз, сприятливі умови для розвитку економіки та утвердження демократії.
На минулому тижні під час візиту до України заступник держсекретаря США Ричард Армітедж заявив, що CША можуть пролобіювати "більш інтенсивний діалог щодо зближення з НАТО на самміті альянсу в Стамбулі".
Тож Україна все ще має шанс через два з половиною місяці розпочати реальну процедуру вступу до НАТО. Це може відбутися через початок участі в Плані отримання членства в НАТО, або в його попередникові – Інтенсифікованому діалозі щодо членства.
На додачу до новоприєднаних членів з НАТО згідно з Планом отримання членства нині працює Хорватія, згідно з Інтенсифікованим діалогом – Албанія й Македонія. Досить імовірно, що у Стамбулі усі ці три держави будуть запрошені розпочати процедуру вступу до НАТО.
Завдяки членству в НАТО Україна може отримати шанс розвиватися спокійно, без перспективи воєн, геноцидів та інших подібних речей, які вже кілька разів застосовувалися щодо України з відомою метою. При цьому шанс отримати безпечне життя з‘явився в українців уперше за останні пару тисячоліть.
Як постійно наголошують представники держав - членів НАТО та самої організації, ледь чи не єдиною перешкодою на шляху України до НАТО залишилося саме питання демократії. За словами Армітеджа, в Стамбулі країни-члени подивляться, наскільки передвиборча кампанія в Україні відповідає стандартам цивілізованого світу.
Інтерес держав-членів НАТО до демократії подекуди не зовсім зрозумілий для української влади. Яка, натомість, прямо звинувачує Захід у намаганні встановити в Україні маріонетковий режим.
Між тим Захід, без сумніву маючи свої політичні уподобання, нині сконцентрувався на вимозі простого дотримання демократичних норм в українському політичному процесі. Це легко простежити за характером вимог міжнародних організацій.
Логіка Заходу є достатньо зрозумілою – будь-яка влада в Україні, що прийде в результаті демократичних процедур, найімовірніше, відстоюватиме національні інтереси України.
Крім того, авторитарна чи тоталітарна країна не розглядається як претендент на вступ до НАТО. Блок розраховує отримати надійного союзника, а недемократичний характер режиму зумовлюватиме залежність зовнішньої політики країни - претендента на членство в НАТО від політичної кон‘юнктури.
Тому ніхто не візьме в НАТО білоруського президента Олександра Лукашенка – бо невідомо, що йому "стукне" завтра. Від присутності в Альянсі тоталітарних чи авторитарних держав потерпіла б надійність функціонування НАТО, де всі рішення ухвалюються консенсусом.
Таким чином, така дрібниця, як демократія - цей своєрідний "пунктик" європейців та американців - стала для української влади перешкодою на шляху до НАТО.
Сьогодні Україні випав чудовий шанс. За свою свободу й безпеку вже не обов‘язково платити мільйонами життів, як колись. Потрібно дуже мало: просто зробити собі ж добре – запровадити демократію.
Колись історія забуде всі або майже всі витівки сьогоднішньої влади. Однак вона не забуде, що владою була втрачена нагода уберегти народ від війни на довгі десятиліття, а може, й століття.
Реалізація демократичного "пунктика" європейців не просто зробить більш достойним життя українського народу. Найголовнішим є те, що дотримання норм демократії і наступний вступ до НАТО гарантуватиме безпеку від воєн, дасть змогу державі й суспільству стати на ноги, визріти й реабілітуватися за попередні часи невільного існування, отримати можливість повноцінно реалізуватися у світі, увійти в процеси глобалізації з власним індивідуальним обличчям, а не з колоніальною маскою.
Чи усвідомлює влада ці речі? Напевно, дехто у владі – так. А хтось ні. Однак найнебезпечнішими є ті, хто це розуміє , та все одно робить усе, щоб загальмувати рух України до безпечного й гідного життя.
Тому не виключено, що використання недемократичних методів політичної боротьби адресоване не лише опозиції, але й Заходові. Таким чином, ці дії спрямовані не лише проти політичних супротивників влади, але й на те, щоб саботувати проголошений Україною рух до євроатлантичних структур безпеки.
Не виключено, що таким саботажем певні групи в середовищі української влади реалізують зовнішнє замовлення, здійснюючи злочин, передбачений Ст. 111 Кримінального Кодексу України: "Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду ... обороноздатності, державній безпеці України".
