Хоча Ющенко і Тимошенко проти політреформи, їх пропозиції врахують
Понеділок, 16 лютого 2004, 16:30
Перший віце-спікер українського парламенту Адам Мартинюк прогнозує, що угода між лідерами фракцій і груп парламенту щодо законодавчого забезпечення конституційної реформи буде підписана у середу, 18 лютого, без участі фракцій "Наша Україна" та БЮТ.
На прес-конференції у понеділок Мартинюк повідомив, що угода готова на 99%, залишились лише деякі моменти, які будуть найближчим часом узгоджені.
Водночас Мартинюк сказав, що головне – щоб угода стала компромісом між всіма політичними силами, в тому числі і "Нашою Україною" та БЮТ.
Він підкреслив, що в угоді враховано більшість пропозицій фракцій "Наша Україна" та БЮТ, за винятком однієї: вимоги щоденного надання 30-хвилинного ефіру на центральному телебаченні для представників опозиції через те, що у ВР немає такої можливості, зокрема, немає свого каналу.
Проте Мартинюк прогнозує, що "Наша Україна" та БЮТ все одно з угодою не погодяться.
Перший віце-спікер підкреслив, що більшості, за великим рахунком, ця угода взагалі не потрібна, а більше вона потрібна опозиції, тому що без голосів більшості не можна ухвалити жодного рішення в парламенті, в тому числі і щодо пропорційних виборів тощо.
"Ми зацікавлені, щоб залучити всіх, і більше у політичній угоді зацікавлена опозиція, парламентській більшості вона нічого не дає", - сказав Мартинюк.
Відповідаючи на запитання, чому більшість все ж таки пішла на такий крок, як підписання угоди, якщо вона їй не потрібна, Мартинюк сказав: "Більшість стала розумнішою за опозицію".
Він також висловив думку, що "Наша Україна" та БЮТ є лише опозицією до "зміни крісла" у вищих ешелонах влади. Вони повинні поступитись більшості, оскільки провести конституційну реформу хочуть більше 320 депутатів (10 фракцій, які погодились підписати політичну угоду), а не хочуть – лише 100-120 депутатів.
Мартинюк також ще раз розповів про основні пункти, передбачені в парламентській угоді, зокрема про необхідність прийняти закон про пропорційні вибори.
Причому він зауважив, що всі розуміють, що ніякої конституційної реформи не буде, поки пропорційний закон буде не лише ухвалений Верховною Радою, але й підписаний президентом і оприлюднений.
Також він сказав, що в проекті передбачається необхідність узгодити норми законів про вибори до місцевих органів влади із законом про вибори народних депутатів; внести зміни до закону про вибори президента, ухвалити постанову про проведення президентських виборів у жовтні цього року, а також ухвалити порядок остаточного розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції.
За словами Мартинюка, це, в першу чергу, стосуватиметься того, чи голосувати документ постатейно, чи одразу в цілому.
Перший віце-спікер сказав, що вже сьогодні у законопроекті №4105 існують протиріччя. Зокрема, це стосується положення про введення закону в дію. Так, його пропонуються ввести в дію через 4 місяці з дня його ухвалення, а положення, що стосується повноважень президента України - після виборів у жовтні.
У зв'язку з цим Мартинюк навів приклад: якщо закон вступить в дію приблизно у травні, а міністр подасть у відставку в серпні, то буде незрозуміло, хто його має призначати, тому що вже діятимуть нові норми, що це має робити парламент, і, водночас, залишатимуться старі норми, що це має робити президент.
УНІАН
Читайте також:
СПУ поклялася кучмістами і КПУ, що не блокуватиме парламент
Тимошенко просить Медведчука влаштувати їй дебати із Симоненком і Морозом
Тимошенко просить опозицію не підписувати угоду, за якою Медведчук стане спікером, а Кучма – прем'єром
На прес-конференції у понеділок Мартинюк повідомив, що угода готова на 99%, залишились лише деякі моменти, які будуть найближчим часом узгоджені.
Водночас Мартинюк сказав, що головне – щоб угода стала компромісом між всіма політичними силами, в тому числі і "Нашою Україною" та БЮТ.
Він підкреслив, що в угоді враховано більшість пропозицій фракцій "Наша Україна" та БЮТ, за винятком однієї: вимоги щоденного надання 30-хвилинного ефіру на центральному телебаченні для представників опозиції через те, що у ВР немає такої можливості, зокрема, немає свого каналу.
Проте Мартинюк прогнозує, що "Наша Україна" та БЮТ все одно з угодою не погодяться.
Перший віце-спікер підкреслив, що більшості, за великим рахунком, ця угода взагалі не потрібна, а більше вона потрібна опозиції, тому що без голосів більшості не можна ухвалити жодного рішення в парламенті, в тому числі і щодо пропорційних виборів тощо.
"Ми зацікавлені, щоб залучити всіх, і більше у політичній угоді зацікавлена опозиція, парламентській більшості вона нічого не дає", - сказав Мартинюк.
Відповідаючи на запитання, чому більшість все ж таки пішла на такий крок, як підписання угоди, якщо вона їй не потрібна, Мартинюк сказав: "Більшість стала розумнішою за опозицію".
Він також висловив думку, що "Наша Україна" та БЮТ є лише опозицією до "зміни крісла" у вищих ешелонах влади. Вони повинні поступитись більшості, оскільки провести конституційну реформу хочуть більше 320 депутатів (10 фракцій, які погодились підписати політичну угоду), а не хочуть – лише 100-120 депутатів.
Мартинюк також ще раз розповів про основні пункти, передбачені в парламентській угоді, зокрема про необхідність прийняти закон про пропорційні вибори.
Причому він зауважив, що всі розуміють, що ніякої конституційної реформи не буде, поки пропорційний закон буде не лише ухвалений Верховною Радою, але й підписаний президентом і оприлюднений.
Також він сказав, що в проекті передбачається необхідність узгодити норми законів про вибори до місцевих органів влади із законом про вибори народних депутатів; внести зміни до закону про вибори президента, ухвалити постанову про проведення президентських виборів у жовтні цього року, а також ухвалити порядок остаточного розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції.
За словами Мартинюка, це, в першу чергу, стосуватиметься того, чи голосувати документ постатейно, чи одразу в цілому.
Перший віце-спікер сказав, що вже сьогодні у законопроекті №4105 існують протиріччя. Зокрема, це стосується положення про введення закону в дію. Так, його пропонуються ввести в дію через 4 місяці з дня його ухвалення, а положення, що стосується повноважень президента України - після виборів у жовтні.
У зв'язку з цим Мартинюк навів приклад: якщо закон вступить в дію приблизно у травні, а міністр подасть у відставку в серпні, то буде незрозуміло, хто його має призначати, тому що вже діятимуть нові норми, що це має робити парламент, і, водночас, залишатимуться старі норми, що це має робити президент.
УНІАН
Читайте також:
СПУ поклялася кучмістами і КПУ, що не блокуватиме парламент
Тимошенко просить Медведчука влаштувати їй дебати із Симоненком і Морозом
Тимошенко просить опозицію не підписувати угоду, за якою Медведчук стане спікером, а Кучма – прем'єром
