"Львівська Газета" – вершина айсберга?
Вівторок, 10 лютого 2004, 15:28
Кілька тижнів тому голова львівської обласної ДПА Сергій Медведчук, навколо імені якого постійно стоїть ґвалт, був переведений до Києва. На його місце призначено іншу особу, але проблеми при цьому залишилися. Зокрема, триває конфлікт навколо "Львівської газети". Спостерігачі твердять, що за цим всім стоїть боротьба між "Нашою Україною" і Соціал-демократичною партією об`єднаною.
РОЗПЛАТА ЗА ПОЛЬСЬКИЙ "ГРІХ"
Не так давно Личаківський районний суд Львова постановив зобов`язати "Львівську газету" спростувати опубліковану на її сторінках інформацію про те, що керівник Західної регіональної митниці Тарас Козак, будучи в нетверезому стані, стріляв у одному з ресторанів і не був за це покараний.
Суд дійшов висновку, що опубліковані в статті відомості є неправдивими. Він вирішив, що інформація про застосування зброї Тарасом Козаком в одному з ресторанів Львова спростовується листом заступника начальника Західної регіональної митниці І.Цибульського, який пише, що службова зброя панові Козаку не видавалася.
Суд встановив, що "доказів про користування позивачем службовою зброєю представником відповідача не наведено". Про те, що добродій Козак міг користуватися не службовою зброєю – не йшлося.
Тим часом, відповідач не мусив доводити правдивість викладених фактів, оскільки стаття, що викликала невдоволення добродія Козака, є передруком публікації із польської газети "Rzeczpospolita".
Згідно з українським законодавством, редакція і журналісти не несуть відповідальності за публікацію відомостей, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, надрукованим іншим засобом масової інформації з посиланням на нього.
Гіпотетично правдивість мали б доводити польські колеги, коли б до них було висловлено якісь претензії. Одначе позивач не звертався з жодними претензіями до польського видання.
Наймолодше львівське видання "Львівська газета", яке почало виходити 16 вересня 2002 року, надрукувало низку критичних матеріалів про діяльність податкових органів і загалом місцевої влади.
Критика стосувалася не просто помилок у роботі, а неправомірних дій, хабарництва, здирництва тощо. Торік улітку до газети завітала податкова перевірка, яка оштрафувала редакцію за численні порушення податкового законодавства на суму понад 20 тисяч гривень.
До сьогодні апеляційна скарга, яку редакція подала до ДПА, не розглянута. Головний редактор видання Олег Онисько не вірить, що рішення буде на їхню користь. Оскільки проти редакції застосовують політичні репресії.
Про це, на його думку, свідчить той факт, що податківці серед порушень зафіксували й те, що редакція витрати на інтернет і телефон віднесла до виробничих витрат.
"Очевидно, що без Інтернету й телефону, - каже пан Онисько, - не може існувати жодна редакція. Податківці відносять це до порушень, бо їм треба хоч щось накопати, аби поставити газету на місце". Він вважає, що скоріш за все і суд не стане на їхній бік, оскільки, на його думку, суди є слухняною зброєю в руках виконавчої влади і податківців.
До недавнього часу голова Державної податкової адміністрації у Львівській області Сергій Медведчук твердив на прес-конференції, що ніякої політики за рішення оштрафувати "Львівську газету" немає, а є порушення з боку редакції.
ЗАМІСТЬ КПУ І КДБ – СДПУ(О) І ДПА?
Хоча учасники конфлікту навколо "Львівської газети" посилаються на таємницю слідства і не розголошують інформацію, але для особливо зацікавлених не є секретом, що звинувачення, котрі пред`явлено засновникам цього видання, стосуються відмивання грошей.
Директор швейного підприємства "Троттола" Ярослав Рущишин нібито платив директорові мистецького об`єднання "Дзига" Маркіянові Іващишину за рекламні послуги, котрі насправді "Дзига" не надавала.
З неофіційних джерел у Державній податковій адміністрації Львівської області вдалося дістати підтвердження, що саме такі претензії мають податківці до засновників видання.
Ярослав Рущишин і Маркіян Іващишин – відомі постаті у Львові. Вони у жовтні 1990 року брали участь у студентському голодуванні і змусили піти у відставку тодішнього главу уряду. Вони є певним символом романтичного періоду української історії, коли відбувалася боротьба за державну незалежність.
Тепер проти них обох порушено кримінальну справу. Вони це пов`язують з активністю "Львівської газети", яку вони заснували два роки тому.
Часом на польсько-українському кордоні можна побачити іноземні вантажівки, котрих ніхто не перевіряє, але і не пропускають в Україну. Це автомобілі, які привезли сировину для швейного підприємства "Троттола". Згідно з існуючими правилами, вони можуть перетнути кордон лише тоді, коли митники отримають від податківців спеціальний ваучер.
Такий ваучер повинен видаватися негайно на вимогу українських підприємців, яким адресований вантаж. Тим часом податківці відмовляються видавати такі документи без пояснень причин. Таким чином, сировина не потрапляє до виробника, і підприємство втрачає гроші.
Генеральний директор "Троттоли" Ярослав Рущишин каже, що підприємство подало позов до суду. Але кілька місяців тому суд вже визнавав дії податківців неправомірними. Але судове рішення не вплинуло на податкову: вона продовжує свою практику. Пан Рущишин переконаний, що це відповідь на критику заснованої ним "Львівської газети".
Напередодні Нового Року пресу облетіла звістка, що директора мистецького центру "Дзига" Маркіяна Іващишна нібито заарештовано. За ним прийшли кілька осіб в масках з автоматами, себто бійці загону спеціального призначення.
Їх зазвичай використовують проти найнебезпечніших злочинців. Маркіян Іванишин вважає, що спецпризначенців послали за ним навмисно, аби здійснити на нього психологічний тиск. Він вважає, що його мали намір протримати у податковій 72 години з тією ж метою – психологічного тиску.
Але втручання преси і народного депутата Тараса Чорновола перешкодило планам податкової. Він твердить, що одного разу відмовився брати повістку від ДПА, бо її намагалися вручити на вулиці. В усіх інших випадках він був до послуг податківців.
Заступник начальника ДПА у Львівській області Василь Кундик відмовився давати коментар, відіславши до газети "Поступ", яка надрукувала розмову з ним. Газеті він пояснив, що Іващишина примусово привезли до ДПА, оскільки той або відмовлявся брати повістку, або ховався від оперуповноваженого.
Василь Кундик також заявив газеті, що посадові особи "Троттоли" зумисне ухилилися від сплати податку у розмірі 385 307 тисяч гривень.
Ярослав Рущишин твердить, що ці суми взяті зі стелі. Просто податківці намагаються задушити тих, хто наважується їх критикувати. "Раніше в країні була компартія і її бойовий загін КДБ, - каже Рущишин. - Нині в нас місце КПУ займає СДПУ(О), а роль КДБ виконує ДПА. Вони дуже легко спільно зводять порахунки з неугодними або з політичними опонентами".
Постає питання: яке відношення мають податківці до СДПУ(О)?
ДІЛА НЕ ТАК ДАВНО МИНУЛИХ ДНІВ
Про зв`язок між соціал-демократами об`єднаними і податковою адміністрацією балакали на Львівщині, відколи кілька років тому головою обласної ДПА був призначений рідний брат головного соціал-демократа (об`єднаного) Віктора Медведчука – Сергій Медведчук.
2001 року стався судовий розгляд з цього питання. Обласна організація СДПУ(О) подала до суду на народного депутата, голову крайового Руху Ярослава Кендзьора, котрий заявив по телебаченню: якщо ми сьогодні викличемо на відверту розмову будь-кого із підприємців – малих, середніх, крупних - вони в пориві одкровення скажуть про цей дикий, жахливий рекет, це змушування платити відповідні податки поза державною казною, які йдуть сьогодні на обслуговування цієї великої імперії, якою є СДПУ(О).
А ще пан Кендзьор казав про зрощення податкових органів на Львівщині із партією соціал-демократів об`єднаних.
Львівський підрозділ партії звернувся із позовом до суду з вимогою спростувати вищенаведені висловлювання як такі, що не відповідають дійсності. Суд ухвалив задовольнити позов як бездоказовий щодо того висловлювання, яке стосувалося рекету з боку податківців.
Тим часом позивачі на останньому засіданні звернулися до суду з клопотанням про вилучення з позовної заяви вимог спростувати твердження про зрощення СДПУ(О) з податковими органами.
Керівник обласної організації партії Ігор Шурма пояснив цей крок тим, що партія не бажає затягувати судовий процес. Тим часом Ярослав Кендзьор переконаний, що він представив такі безсумнівні докази злиття двох структур, що заперечити їх було неможливо.
Він надав партійні і податкові телефонні довідники, в яких координати 21 з 23 районних податкових і партійних організацій есдеків були абсолютно ідентичними.
Та й сама обласна організація СДПУ(О) містилася у будинку обласної ДПА на вулиці Стрийській, 35. Себто партійні організації містилися у приміщенні державних податкових органів.
Ігор Шурма закидає Ярославові Кендзьору, що той не виконав рішення суду і не спростував в ефірі свої слова, які суд визнав такими, що не відповідають дійсності. Крім того, Ігор Шурма заявляє, що на сьогоднішній день партійні лави почищено, і вони мають лише одинадцять працівників податкових органів.
Співкоординатор фракції "Наша Україна" у Львівській міськраді Андрій Стецьків (брат нардепа Тараса Стецьківа) вважає, що есдеки мають великий вплив не тільки у виконавчій владі, але й у виборних органах.
Це при тому, що до львівської міськради і облради було обрано одного-двох представників СДПУ(О), але вони утворили повнокровні фракції. За словами пана Стецьківа, фракції формувалися з допомогою тиску.
Народних обранців викликали до податкових і проводили з ними відповідні бесіди. Якби вони відмовилися вступити до фракції, то назавтра або в них була б податкова перевірка, або їх звільнили б з державних посад. За словами пана Стецьківа, до фракції соцдеків, крім податківців, увійшли або підприємці з державних підприємств, або працівники державних органів.
Якщо переглянути список контрольованої Сергієм Медведчуком фракції у облраді на предмет їхніх посад, то слова Стецьківа про присутніх у фракції держслужбовців цілковито відповідають дійсності. Тим часом керівник обласної СДПУ(О) Ігор Шурма каже, що сам факт того, що члени фракції є держслужбовцями, ще ні про що не свідчить. Вони, за його словами, цілком добровільно вступили до фракції.
Андрій Стецьків вважає, що Сергієві Медведчукові з допомогою старшого брата в Києві великою мірою вдалося підпорядкувати собі виконавчу владу в регіоні. На його думку, свій вплив ця партія використовує, аби тримати під контролем весь бізнес регіону.
"ЛЬВІВХОЛОД" ДАВ ЖАРУ
ЗАТ "Львівхолод" виграв суд за своїм позовом до ДПІ у Галицькому районі Львова. Вирішено визнати недійсним накладений на підприємство штраф у розмірі 823190 гривень.
"Львівхолод" спеціалізується на збереженні продуктів харчування і є одним із успішних підприємств області. Акціонерами підприємства є його працівники.
Судовому розглядові передував гучний скандал із взаємними звинуваченнями в пресі. А ще раніше, за словами голови спостережної ради "Львівхолоду" Романа Козака, відбулося два візити на очолювану ним фірму. Він твердить, що спочатку люди з Волині, а потім з Києва приходили до нього і пропонували продати акції успішного підприємства. Їм було відмовлено.
Після цього прийшла так звана тематична податкова перевірка. За висновком Асоціації роботодавців Львівщини, такий вид перевірки не передбачений відповідними законодавчими актами, і тому рішення за актом такої перевірки не є легітимним.
Перевірка тривала п`ять місяців. Податківці вимагали надати повну інформацію про акціонерів - зі всіма прізвищами, адресами, даними про кількість належних акцій. Така докладна інформація є комерційною таємницею, і податківцям було відмовлено. Після того й було виписано штраф у понад 800 тисяч гривень.
Роман Козак каже, що рішення про штраф – не помилка, а свідоме перекручування фактів з метою поставити підприємство на місце. Він вважає, що пропозиції продати акції підприємства і брутальна податкова перевірка пов`язані між собою. На його думку, якісь сили через податківців намагаються вплинути на керівництво фірми, аби домогтися продажу акцій успішного підприємства.
Редактор газети податківців "Діловий діалог" Ярослав Труш заявив у газеті "Експрес", що таке звинувачення в комерційному шпигунстві службовців ДПІ "шокувало навіть тих працівників податкової, які вже бачили, здається, усе".
Роман Козак, тим часом, прагне до об'єктивності і згадує минулі випадки, коли керівництво податкової за його скаргами виправляло помилки своїх підлеглих.
Тим не менше, об'єктивність не врятувала Романа Козака від нових перевірок. Він повідомив телефоном, що уже понад місяць на "Львівхолоді" сидять перевіряльники від податкової.
Останнім часом суди все частіше ухвалюють скасувати рішення податківців. Недавно Верховний суд України поставив останню крапку у справі львівської фірми "Формула", яка займається захистом інтелектуальної власності і розмитненням вантажів.
Керівник фірми Теодор Дяків публічно критикував податківців за свідоме перекручування законів. "Формулу" оштрафували на 785 тисяч гривень за несплату податків, які взагалі не передбачені законодавством. "Формула" довела в суді неправомірність такого рішення.
Теодор Дяків вважає, що податківці разом із СДПУ(О) у Львівській області побудували цілу систему впливу на бізнес. "Навіть коли вони не знаходять порушення на фірмі, що зазнає перевірки, - каже пан Дяків, - то вони перекручено тлумачать законодавство і карають підприємство.
Підприємці мусять або дати хабаря, перерахувавши гроші у спеціальні фонди, або судитися". За словами Дяківа, якщо хтось і наважувався подати позов до суду, то раніше суди слухняно приймали рішення на користь податківців.
За його словами, одного разу за десять хвилин до судового засідання за його позовом до приміщення суду приїхав один із заступників голови обласної ДПА і закрився в кабінеті судді. Учасники процесу мусили чекати три години. Після того суд ухвалив рішення, в якому констатаційна частина була на користь "Формули", а власне рішення – на користь податкової. Пізніше це рішення було скасовано судом вищої інстанції.
На думку Дяківа, зараз податківцям все важче контролювати суди, оскільки сміливців стає все більше. І це вселяє надії на те, що існуюча система врешті розвалиться.
ЗНАЙОМІ ВСЕ ОБЛИЧЧЯ
Нещодавно Львів облетіла звістка про те, що на місце "підвищеного" до Києва Сергія Медведчука був призначений Мирослав Хом`як, який до того працював головою міської ДПІ Львова.
У статті "Податки пахнуть криміналом", яка вийшла в "Україні молодій" 12 липня 2003 року, розповідається, що Хом`як, будучи начальником ДПІ у Шевченківському районі міста Львова, створив дві фірми, на рахунки яких було перераховано 400 тисяч гривень, за твердженням учасників тих операцій, нібито за операції з повернення ПДВ за продаж вугілля.
Нинішнього голову обласної ДПА тоді зловили на гарячому і навіть порушили кримінальну справу, яку спрямували до прокуратури для затвердження і подальшого розгляду в суді. Після того справа кудись зникла.
У відповідь на публікацію надійшла інформація від правоохоронних органів, з якої випливає, що справа розслідуватися не буде.
Після цього можна лише припустити, що під патронатом нового голови ДПА боротьба із неплатниками податків закипить ще сильніше.
Автор: Юрій Луканов, радіослужба "Панорама новин", для "Української правди"
РОЗПЛАТА ЗА ПОЛЬСЬКИЙ "ГРІХ"
Не так давно Личаківський районний суд Львова постановив зобов`язати "Львівську газету" спростувати опубліковану на її сторінках інформацію про те, що керівник Західної регіональної митниці Тарас Козак, будучи в нетверезому стані, стріляв у одному з ресторанів і не був за це покараний.
Суд дійшов висновку, що опубліковані в статті відомості є неправдивими. Він вирішив, що інформація про застосування зброї Тарасом Козаком в одному з ресторанів Львова спростовується листом заступника начальника Західної регіональної митниці І.Цибульського, який пише, що службова зброя панові Козаку не видавалася.
Суд встановив, що "доказів про користування позивачем службовою зброєю представником відповідача не наведено". Про те, що добродій Козак міг користуватися не службовою зброєю – не йшлося.
Тим часом, відповідач не мусив доводити правдивість викладених фактів, оскільки стаття, що викликала невдоволення добродія Козака, є передруком публікації із польської газети "Rzeczpospolita".
Згідно з українським законодавством, редакція і журналісти не несуть відповідальності за публікацію відомостей, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, надрукованим іншим засобом масової інформації з посиланням на нього.
Гіпотетично правдивість мали б доводити польські колеги, коли б до них було висловлено якісь претензії. Одначе позивач не звертався з жодними претензіями до польського видання.
Наймолодше львівське видання "Львівська газета", яке почало виходити 16 вересня 2002 року, надрукувало низку критичних матеріалів про діяльність податкових органів і загалом місцевої влади.
Критика стосувалася не просто помилок у роботі, а неправомірних дій, хабарництва, здирництва тощо. Торік улітку до газети завітала податкова перевірка, яка оштрафувала редакцію за численні порушення податкового законодавства на суму понад 20 тисяч гривень.
До сьогодні апеляційна скарга, яку редакція подала до ДПА, не розглянута. Головний редактор видання Олег Онисько не вірить, що рішення буде на їхню користь. Оскільки проти редакції застосовують політичні репресії.
Про це, на його думку, свідчить той факт, що податківці серед порушень зафіксували й те, що редакція витрати на інтернет і телефон віднесла до виробничих витрат.
"Очевидно, що без Інтернету й телефону, - каже пан Онисько, - не може існувати жодна редакція. Податківці відносять це до порушень, бо їм треба хоч щось накопати, аби поставити газету на місце". Він вважає, що скоріш за все і суд не стане на їхній бік, оскільки, на його думку, суди є слухняною зброєю в руках виконавчої влади і податківців.
До недавнього часу голова Державної податкової адміністрації у Львівській області Сергій Медведчук твердив на прес-конференції, що ніякої політики за рішення оштрафувати "Львівську газету" немає, а є порушення з боку редакції.
ЗАМІСТЬ КПУ І КДБ – СДПУ(О) І ДПА?
Хоча учасники конфлікту навколо "Львівської газети" посилаються на таємницю слідства і не розголошують інформацію, але для особливо зацікавлених не є секретом, що звинувачення, котрі пред`явлено засновникам цього видання, стосуються відмивання грошей.
Директор швейного підприємства "Троттола" Ярослав Рущишин нібито платив директорові мистецького об`єднання "Дзига" Маркіянові Іващишину за рекламні послуги, котрі насправді "Дзига" не надавала.
З неофіційних джерел у Державній податковій адміністрації Львівської області вдалося дістати підтвердження, що саме такі претензії мають податківці до засновників видання.
Ярослав Рущишин і Маркіян Іващишин – відомі постаті у Львові. Вони у жовтні 1990 року брали участь у студентському голодуванні і змусили піти у відставку тодішнього главу уряду. Вони є певним символом романтичного періоду української історії, коли відбувалася боротьба за державну незалежність.
Тепер проти них обох порушено кримінальну справу. Вони це пов`язують з активністю "Львівської газети", яку вони заснували два роки тому.
Часом на польсько-українському кордоні можна побачити іноземні вантажівки, котрих ніхто не перевіряє, але і не пропускають в Україну. Це автомобілі, які привезли сировину для швейного підприємства "Троттола". Згідно з існуючими правилами, вони можуть перетнути кордон лише тоді, коли митники отримають від податківців спеціальний ваучер.
Такий ваучер повинен видаватися негайно на вимогу українських підприємців, яким адресований вантаж. Тим часом податківці відмовляються видавати такі документи без пояснень причин. Таким чином, сировина не потрапляє до виробника, і підприємство втрачає гроші.
Генеральний директор "Троттоли" Ярослав Рущишин каже, що підприємство подало позов до суду. Але кілька місяців тому суд вже визнавав дії податківців неправомірними. Але судове рішення не вплинуло на податкову: вона продовжує свою практику. Пан Рущишин переконаний, що це відповідь на критику заснованої ним "Львівської газети".
Напередодні Нового Року пресу облетіла звістка, що директора мистецького центру "Дзига" Маркіяна Іващишна нібито заарештовано. За ним прийшли кілька осіб в масках з автоматами, себто бійці загону спеціального призначення.
Їх зазвичай використовують проти найнебезпечніших злочинців. Маркіян Іванишин вважає, що спецпризначенців послали за ним навмисно, аби здійснити на нього психологічний тиск. Він вважає, що його мали намір протримати у податковій 72 години з тією ж метою – психологічного тиску.
Але втручання преси і народного депутата Тараса Чорновола перешкодило планам податкової. Він твердить, що одного разу відмовився брати повістку від ДПА, бо її намагалися вручити на вулиці. В усіх інших випадках він був до послуг податківців.
Заступник начальника ДПА у Львівській області Василь Кундик відмовився давати коментар, відіславши до газети "Поступ", яка надрукувала розмову з ним. Газеті він пояснив, що Іващишина примусово привезли до ДПА, оскільки той або відмовлявся брати повістку, або ховався від оперуповноваженого.
Василь Кундик також заявив газеті, що посадові особи "Троттоли" зумисне ухилилися від сплати податку у розмірі 385 307 тисяч гривень.
Ярослав Рущишин твердить, що ці суми взяті зі стелі. Просто податківці намагаються задушити тих, хто наважується їх критикувати. "Раніше в країні була компартія і її бойовий загін КДБ, - каже Рущишин. - Нині в нас місце КПУ займає СДПУ(О), а роль КДБ виконує ДПА. Вони дуже легко спільно зводять порахунки з неугодними або з політичними опонентами".
Постає питання: яке відношення мають податківці до СДПУ(О)?
ДІЛА НЕ ТАК ДАВНО МИНУЛИХ ДНІВ
Про зв`язок між соціал-демократами об`єднаними і податковою адміністрацією балакали на Львівщині, відколи кілька років тому головою обласної ДПА був призначений рідний брат головного соціал-демократа (об`єднаного) Віктора Медведчука – Сергій Медведчук.
2001 року стався судовий розгляд з цього питання. Обласна організація СДПУ(О) подала до суду на народного депутата, голову крайового Руху Ярослава Кендзьора, котрий заявив по телебаченню: якщо ми сьогодні викличемо на відверту розмову будь-кого із підприємців – малих, середніх, крупних - вони в пориві одкровення скажуть про цей дикий, жахливий рекет, це змушування платити відповідні податки поза державною казною, які йдуть сьогодні на обслуговування цієї великої імперії, якою є СДПУ(О).
А ще пан Кендзьор казав про зрощення податкових органів на Львівщині із партією соціал-демократів об`єднаних.
Львівський підрозділ партії звернувся із позовом до суду з вимогою спростувати вищенаведені висловлювання як такі, що не відповідають дійсності. Суд ухвалив задовольнити позов як бездоказовий щодо того висловлювання, яке стосувалося рекету з боку податківців.
Тим часом позивачі на останньому засіданні звернулися до суду з клопотанням про вилучення з позовної заяви вимог спростувати твердження про зрощення СДПУ(О) з податковими органами.
Керівник обласної організації партії Ігор Шурма пояснив цей крок тим, що партія не бажає затягувати судовий процес. Тим часом Ярослав Кендзьор переконаний, що він представив такі безсумнівні докази злиття двох структур, що заперечити їх було неможливо.
Він надав партійні і податкові телефонні довідники, в яких координати 21 з 23 районних податкових і партійних організацій есдеків були абсолютно ідентичними.
Та й сама обласна організація СДПУ(О) містилася у будинку обласної ДПА на вулиці Стрийській, 35. Себто партійні організації містилися у приміщенні державних податкових органів.
Ігор Шурма закидає Ярославові Кендзьору, що той не виконав рішення суду і не спростував в ефірі свої слова, які суд визнав такими, що не відповідають дійсності. Крім того, Ігор Шурма заявляє, що на сьогоднішній день партійні лави почищено, і вони мають лише одинадцять працівників податкових органів.
Співкоординатор фракції "Наша Україна" у Львівській міськраді Андрій Стецьків (брат нардепа Тараса Стецьківа) вважає, що есдеки мають великий вплив не тільки у виконавчій владі, але й у виборних органах.
Це при тому, що до львівської міськради і облради було обрано одного-двох представників СДПУ(О), але вони утворили повнокровні фракції. За словами пана Стецьківа, фракції формувалися з допомогою тиску.
Народних обранців викликали до податкових і проводили з ними відповідні бесіди. Якби вони відмовилися вступити до фракції, то назавтра або в них була б податкова перевірка, або їх звільнили б з державних посад. За словами пана Стецьківа, до фракції соцдеків, крім податківців, увійшли або підприємці з державних підприємств, або працівники державних органів.
Якщо переглянути список контрольованої Сергієм Медведчуком фракції у облраді на предмет їхніх посад, то слова Стецьківа про присутніх у фракції держслужбовців цілковито відповідають дійсності. Тим часом керівник обласної СДПУ(О) Ігор Шурма каже, що сам факт того, що члени фракції є держслужбовцями, ще ні про що не свідчить. Вони, за його словами, цілком добровільно вступили до фракції.
Андрій Стецьків вважає, що Сергієві Медведчукові з допомогою старшого брата в Києві великою мірою вдалося підпорядкувати собі виконавчу владу в регіоні. На його думку, свій вплив ця партія використовує, аби тримати під контролем весь бізнес регіону.
"ЛЬВІВХОЛОД" ДАВ ЖАРУ
ЗАТ "Львівхолод" виграв суд за своїм позовом до ДПІ у Галицькому районі Львова. Вирішено визнати недійсним накладений на підприємство штраф у розмірі 823190 гривень.
"Львівхолод" спеціалізується на збереженні продуктів харчування і є одним із успішних підприємств області. Акціонерами підприємства є його працівники.
Судовому розглядові передував гучний скандал із взаємними звинуваченнями в пресі. А ще раніше, за словами голови спостережної ради "Львівхолоду" Романа Козака, відбулося два візити на очолювану ним фірму. Він твердить, що спочатку люди з Волині, а потім з Києва приходили до нього і пропонували продати акції успішного підприємства. Їм було відмовлено.
Після цього прийшла так звана тематична податкова перевірка. За висновком Асоціації роботодавців Львівщини, такий вид перевірки не передбачений відповідними законодавчими актами, і тому рішення за актом такої перевірки не є легітимним.
Перевірка тривала п`ять місяців. Податківці вимагали надати повну інформацію про акціонерів - зі всіма прізвищами, адресами, даними про кількість належних акцій. Така докладна інформація є комерційною таємницею, і податківцям було відмовлено. Після того й було виписано штраф у понад 800 тисяч гривень.
Роман Козак каже, що рішення про штраф – не помилка, а свідоме перекручування фактів з метою поставити підприємство на місце. Він вважає, що пропозиції продати акції підприємства і брутальна податкова перевірка пов`язані між собою. На його думку, якісь сили через податківців намагаються вплинути на керівництво фірми, аби домогтися продажу акцій успішного підприємства.
Редактор газети податківців "Діловий діалог" Ярослав Труш заявив у газеті "Експрес", що таке звинувачення в комерційному шпигунстві службовців ДПІ "шокувало навіть тих працівників податкової, які вже бачили, здається, усе".
Роман Козак, тим часом, прагне до об'єктивності і згадує минулі випадки, коли керівництво податкової за його скаргами виправляло помилки своїх підлеглих.
Тим не менше, об'єктивність не врятувала Романа Козака від нових перевірок. Він повідомив телефоном, що уже понад місяць на "Львівхолоді" сидять перевіряльники від податкової.
Останнім часом суди все частіше ухвалюють скасувати рішення податківців. Недавно Верховний суд України поставив останню крапку у справі львівської фірми "Формула", яка займається захистом інтелектуальної власності і розмитненням вантажів.
Керівник фірми Теодор Дяків публічно критикував податківців за свідоме перекручування законів. "Формулу" оштрафували на 785 тисяч гривень за несплату податків, які взагалі не передбачені законодавством. "Формула" довела в суді неправомірність такого рішення.
Теодор Дяків вважає, що податківці разом із СДПУ(О) у Львівській області побудували цілу систему впливу на бізнес. "Навіть коли вони не знаходять порушення на фірмі, що зазнає перевірки, - каже пан Дяків, - то вони перекручено тлумачать законодавство і карають підприємство.
Підприємці мусять або дати хабаря, перерахувавши гроші у спеціальні фонди, або судитися". За словами Дяківа, якщо хтось і наважувався подати позов до суду, то раніше суди слухняно приймали рішення на користь податківців.
За його словами, одного разу за десять хвилин до судового засідання за його позовом до приміщення суду приїхав один із заступників голови обласної ДПА і закрився в кабінеті судді. Учасники процесу мусили чекати три години. Після того суд ухвалив рішення, в якому констатаційна частина була на користь "Формули", а власне рішення – на користь податкової. Пізніше це рішення було скасовано судом вищої інстанції.
На думку Дяківа, зараз податківцям все важче контролювати суди, оскільки сміливців стає все більше. І це вселяє надії на те, що існуюча система врешті розвалиться.
ЗНАЙОМІ ВСЕ ОБЛИЧЧЯ
Нещодавно Львів облетіла звістка про те, що на місце "підвищеного" до Києва Сергія Медведчука був призначений Мирослав Хом`як, який до того працював головою міської ДПІ Львова.
У статті "Податки пахнуть криміналом", яка вийшла в "Україні молодій" 12 липня 2003 року, розповідається, що Хом`як, будучи начальником ДПІ у Шевченківському районі міста Львова, створив дві фірми, на рахунки яких було перераховано 400 тисяч гривень, за твердженням учасників тих операцій, нібито за операції з повернення ПДВ за продаж вугілля.
Нинішнього голову обласної ДПА тоді зловили на гарячому і навіть порушили кримінальну справу, яку спрямували до прокуратури для затвердження і подальшого розгляду в суді. Після того справа кудись зникла.
У відповідь на публікацію надійшла інформація від правоохоронних органів, з якої випливає, що справа розслідуватися не буде.
Після цього можна лише припустити, що під патронатом нового голови ДПА боротьба із неплатниками податків закипить ще сильніше.
Автор: Юрій Луканов, радіослужба "Панорама новин", для "Української правди"
