Перед голосуванням руками провели невелику фальсифікацію
П'ятниця, 16 січня 2004, 17:17
Представники "Нашої України", БЮТ і СПУ розповіли у подробицях, як фальсифікувалося голосування у першому читанні змін до Конституції Медведчука-Симоненка.
Окрім сумнівності голосування підняттям рук, опозиційна частина регламентного комітету закидає більшовикам підлог документів. Це випливає з висновку трьох підкомітетів регламентного комітету, ухваленого в четвер.
Фальсифікація відслідковується так: відповідно до інформації про проходження законопроекту, отриманої з бази даних комп'ютерної мережі Верховної Ради, проект постанови "Про зміну способу голосування щодо законопроектів про внесення змін до Конституції України (реєстр. №№ 3207-1, 4105, 4108)" зареєстровано у секторі реєстрації законопроектів 23 грудня 2003 року під номером 3207-П8.
Цей проект постанови був розданий народним депутатам 23 грудня, і в ньому передбачалося провести голосування по законопроектах "іменними бюлетенями без їх обговорення".
Для визначення результатів голосування на підтримку цього проекту постанови Лічильною комісією використовувалися списки нардепів, що підтверджені підписами останніх.
Цього ж дня, згідно з інформацією про проходження законопроекту № 3207-П8 бази даних комп'ютерної мережі ВРУ, замість проголосованого проекту постанови зареєстровано інший проект за тим самим номером – із позначкою "на заміну". Сталося це о 22 год. 56 хв.
Саме його було розтиражовано (500 штук) і роздано народним депутатам 24 грудня 2003. На відміну від попереднього з таким же номером, у ньому передбачено можливість голосування шляхом підняття рук.
Відповідно до пункту 3 проекту постанови, розданого на заміну, вона вважається прийнятою за умови, що її особисто підписали на пленарному засідання більшість депутатів від конституційного складу ВР.
Але справа в тому, вказують члени регламентного комітету, що 23 грудня серед депутатів більшості збиралися підписи на підтримку проекту однієї постанови, а 24 грудня депутати руками ухвалювали іншу.
І робилося це з використанням списків з підписами, які підтверджені Управлінням кадрів 23 грудня 2003 року на підтримку першого проекту постанови.
Та й серед тих 227 підписів народних депутатів, що є у списках, десять візуально не відповідають підписам тих же депутатів у їх особових справах, стверджують опозиціонери з регламентного комітету.
Чом ти не прийшов?
Комітет з питань регламенту Верховної Ради України не належить до найбільших – лише 12 членів. Так сталося, що співвідношення у ньому представників опозиції, з одного боку, та комуністів плюс членів більшості, з іншого – "фіфті-фіфті". Здавалося б, зібрати кворум на його засіданні не є надпроблемою.
Але на практиці планове засідання комітету, яке мало відбутися 14 січня, вшанували своєю присутністю рівно половина його членів – 6 осіб. Усі вони виявилися опозиціонерами.
Більшовики та комуністи включно з головою комітету комуністом Валентином Матвєєвим засідання проігнорували. При тому, що порядок денний було підписано самим же головою комітету. Також були підготовлені матеріали до розгляду (зокрема, за зверненням й 12 заявами народних депутатів та на виконання доручення першого віце-спікера Мартинюка щодо спірних моментів внесення змін до Конституції).
Що перешкодило прийти половині комітетників, вони не повідомили. Але закрадається підозра, що головною причиною були саме включені до порядку денного питання. Зокрема, про відповідність вимогам регламенту і Конституції підготовки прийняття рішення про внесення змін до Конституції.
Чи було голосування?
Попри відсутність кворуму, документи, що виносилися на розгляд регламентного комітету, все-таки набули юридичного статусу – шляхом проведення спільного засідання трьох підкомітетів регламентного комітету, які й затвердили спільний висновок.
Багато в чому документ повторює те, про що опозиціонери говорили і в кулуарах, і в ЗМІ ще з 24 грудня.
Разом з тим, це перший документ, який оформлює претензії опозиції офіційно. А вже тепер, спираючись на нього, можна формулювати офіційні ж претензії. Це зробила "Наша Україна" – її подання про порушення Конституції під час внесення змін до Конституції України 24 грудня 2003 року вже лежить у КС.
Таке ж подання готує БЮТ. Паралельно опозиційні фракції готують звернення до судів загальної юрисдикції з питань, що перебувають поза сферою компетенції КС (наприклад, порушення регламенту).
Зокрема, висновок підкомітетів регламентного комітету наголошує:
– відсутня процедура розгляду питань, що стосуються внесення змін до Конституції – лише в липні 2003 року Комітетові ВРУ з питань правової політики було доручено розробити відповідний законопроект;
– 23 грудня проекти законів про внесення змін до Конституції не були роздані депутатам, хоч регламент зобов'язує надавати їх для ознайомлення депутатам за 14 днів до голосування;
– Пленарне засідання ВР 24 грудня не було відкрите;
– Литвин вніс на розгляд питання про законопроект №4105-П, не оголошуючи його відповідно до статті 3.1.8 регламенту і не оголошуючи порядок денний. Законопроекту за таким номером не було ані у проекті порядку денного на 23 грудня, ані на 24 грудня;
– факт голосування списками без розгляду питання є грубим порушенням регламенту ВР.
Ці та інші порушення, на думку авторів рішення, дають підстави стверджувати, що ані постанова Верховної Ради про заміну способу голосування, ані саме рішення "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (№4105)" від 24 грудня 2003 року не мають юридичної сили, а отже, ухвалені не були.
Немає ніяких підстав сподіватися на те, що кучмісти серйозно поставляться до висновку трьох підкомітетів. Як і на те, що спікер Литвин прислухається до рекомендації анулювати свій підпис під документами.
Обидві сторони "уперлися" кожна на своєму і не схильні до пошуку компромісу в принциповому питанні – було голосування 24 грудня легітимним чи ні.
З боку більшості вже лунають заклики звернутися по допомогу до "дипломата-посередника" Кучми. Опозиція розраховує на суд та голос міжнародних інституцій. На зимовій сесії ПАРЄ, що почнеться 26 січня, розглядатиметься питання про конституційну кризу в Україні. Рішення ПАРЄ буде, вочевидь, на користь опозиції – настрої Северінсен відомі.
Шанси – мізерні, але все таки – довести свою правоту на полі юридичної казуїстики опозиція ще має. Але вона помиляється, якщо думає, що підрахунок рук на фотографіях чи відеозаписах та звернення до юридичних тонкощів виглядають переконливо для пересічного виборця.
Читайте також:
Степан Гавриш: Якщо Кучма вирішить балотуватися в президенти, він може перемогти. Бо технології влади досконалі
Олександр Турчинов: Ми готові боротися аж до розпуску парламенту чи грузинського варіанту
Окрім сумнівності голосування підняттям рук, опозиційна частина регламентного комітету закидає більшовикам підлог документів. Це випливає з висновку трьох підкомітетів регламентного комітету, ухваленого в четвер.
Фальсифікація відслідковується так: відповідно до інформації про проходження законопроекту, отриманої з бази даних комп'ютерної мережі Верховної Ради, проект постанови "Про зміну способу голосування щодо законопроектів про внесення змін до Конституції України (реєстр. №№ 3207-1, 4105, 4108)" зареєстровано у секторі реєстрації законопроектів 23 грудня 2003 року під номером 3207-П8.
Цей проект постанови був розданий народним депутатам 23 грудня, і в ньому передбачалося провести голосування по законопроектах "іменними бюлетенями без їх обговорення".
Для визначення результатів голосування на підтримку цього проекту постанови Лічильною комісією використовувалися списки нардепів, що підтверджені підписами останніх.
Цього ж дня, згідно з інформацією про проходження законопроекту № 3207-П8 бази даних комп'ютерної мережі ВРУ, замість проголосованого проекту постанови зареєстровано інший проект за тим самим номером – із позначкою "на заміну". Сталося це о 22 год. 56 хв.
Саме його було розтиражовано (500 штук) і роздано народним депутатам 24 грудня 2003. На відміну від попереднього з таким же номером, у ньому передбачено можливість голосування шляхом підняття рук.
Відповідно до пункту 3 проекту постанови, розданого на заміну, вона вважається прийнятою за умови, що її особисто підписали на пленарному засідання більшість депутатів від конституційного складу ВР.
Але справа в тому, вказують члени регламентного комітету, що 23 грудня серед депутатів більшості збиралися підписи на підтримку проекту однієї постанови, а 24 грудня депутати руками ухвалювали іншу.
І робилося це з використанням списків з підписами, які підтверджені Управлінням кадрів 23 грудня 2003 року на підтримку першого проекту постанови.
Та й серед тих 227 підписів народних депутатів, що є у списках, десять візуально не відповідають підписам тих же депутатів у їх особових справах, стверджують опозиціонери з регламентного комітету.
Чом ти не прийшов?
Комітет з питань регламенту Верховної Ради України не належить до найбільших – лише 12 членів. Так сталося, що співвідношення у ньому представників опозиції, з одного боку, та комуністів плюс членів більшості, з іншого – "фіфті-фіфті". Здавалося б, зібрати кворум на його засіданні не є надпроблемою.
Але на практиці планове засідання комітету, яке мало відбутися 14 січня, вшанували своєю присутністю рівно половина його членів – 6 осіб. Усі вони виявилися опозиціонерами.
Більшовики та комуністи включно з головою комітету комуністом Валентином Матвєєвим засідання проігнорували. При тому, що порядок денний було підписано самим же головою комітету. Також були підготовлені матеріали до розгляду (зокрема, за зверненням й 12 заявами народних депутатів та на виконання доручення першого віце-спікера Мартинюка щодо спірних моментів внесення змін до Конституції).
Що перешкодило прийти половині комітетників, вони не повідомили. Але закрадається підозра, що головною причиною були саме включені до порядку денного питання. Зокрема, про відповідність вимогам регламенту і Конституції підготовки прийняття рішення про внесення змін до Конституції.
Чи було голосування?
Попри відсутність кворуму, документи, що виносилися на розгляд регламентного комітету, все-таки набули юридичного статусу – шляхом проведення спільного засідання трьох підкомітетів регламентного комітету, які й затвердили спільний висновок.
Багато в чому документ повторює те, про що опозиціонери говорили і в кулуарах, і в ЗМІ ще з 24 грудня.
Разом з тим, це перший документ, який оформлює претензії опозиції офіційно. А вже тепер, спираючись на нього, можна формулювати офіційні ж претензії. Це зробила "Наша Україна" – її подання про порушення Конституції під час внесення змін до Конституції України 24 грудня 2003 року вже лежить у КС.
Таке ж подання готує БЮТ. Паралельно опозиційні фракції готують звернення до судів загальної юрисдикції з питань, що перебувають поза сферою компетенції КС (наприклад, порушення регламенту).
Зокрема, висновок підкомітетів регламентного комітету наголошує:
– відсутня процедура розгляду питань, що стосуються внесення змін до Конституції – лише в липні 2003 року Комітетові ВРУ з питань правової політики було доручено розробити відповідний законопроект;
– 23 грудня проекти законів про внесення змін до Конституції не були роздані депутатам, хоч регламент зобов'язує надавати їх для ознайомлення депутатам за 14 днів до голосування;
– Пленарне засідання ВР 24 грудня не було відкрите;
– Литвин вніс на розгляд питання про законопроект №4105-П, не оголошуючи його відповідно до статті 3.1.8 регламенту і не оголошуючи порядок денний. Законопроекту за таким номером не було ані у проекті порядку денного на 23 грудня, ані на 24 грудня;
– факт голосування списками без розгляду питання є грубим порушенням регламенту ВР.
Ці та інші порушення, на думку авторів рішення, дають підстави стверджувати, що ані постанова Верховної Ради про заміну способу голосування, ані саме рішення "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (№4105)" від 24 грудня 2003 року не мають юридичної сили, а отже, ухвалені не були.
Немає ніяких підстав сподіватися на те, що кучмісти серйозно поставляться до висновку трьох підкомітетів. Як і на те, що спікер Литвин прислухається до рекомендації анулювати свій підпис під документами.
Обидві сторони "уперлися" кожна на своєму і не схильні до пошуку компромісу в принциповому питанні – було голосування 24 грудня легітимним чи ні.
З боку більшості вже лунають заклики звернутися по допомогу до "дипломата-посередника" Кучми. Опозиція розраховує на суд та голос міжнародних інституцій. На зимовій сесії ПАРЄ, що почнеться 26 січня, розглядатиметься питання про конституційну кризу в Україні. Рішення ПАРЄ буде, вочевидь, на користь опозиції – настрої Северінсен відомі.
Шанси – мізерні, але все таки – довести свою правоту на полі юридичної казуїстики опозиція ще має. Але вона помиляється, якщо думає, що підрахунок рук на фотографіях чи відеозаписах та звернення до юридичних тонкощів виглядають переконливо для пересічного виборця.
Читайте також:
Степан Гавриш: Якщо Кучма вирішить балотуватися в президенти, він може перемогти. Бо технології влади досконалі
Олександр Турчинов: Ми готові боротися аж до розпуску парламенту чи грузинського варіанту
