Звільнення Гайдука – змова Медведчука, Бойка і Дубини та втрата Януковича
Понеділок, 8 грудня 2003, 10:25
Звільнений вночі
Минулої п'ятниці коаліційний уряд Януковича, трохи більше ніж через рік після призначення, зазнав чергової втрати. Президент своїм указом 5 грудня пізно ввечері звільнив Віталія Гайдука з посади віце-прем’єр-міністра України
Офіційного формулювання причини звільнення в указі немає. В той же час у суботу зранку прес-секретар прем'єра поширив заяву Януковича, де головною причиною звільнення Гайдука називаються проблеми в ПЕК.
"Нагромадилося багато проблем, що вирішуються не так оперативно й послідовно, як того вимагає час", а "перед урядовим блоком, що відповідає за роботу промисловості і паливно-енергетичного комплексу, стоять відповідальні задачі", - говориться в заяві Януковича.
Втім, таке формулювання можна вважати лише не досить вдалим прикриттям. З таким самим успіхом можна було казати, що Гайдук пішов у відставку за власним бажанням.
Так, проблеми в енергетиці є. Але існують вони не перший день. Сам Кучма згадував про них як у липні, так і в листопаді, але звільняти нікого не збирався.
Тому виникає питання, що ж там трапилось такого надзвичайного, щоб президент у капцях і піжамі о 22:10 встав з лікарняного ліжка і підписав такий указ?
Як вважає Анатолій Гриценко, причини звільнення Гайдука слід шукати в його останніх заявах, які могли роздратувати як Росію, так і когось в Україні.
Як відомо, у п'ятницю на прес-конференції в Києві Гайдук заявив, що вважає знятим із порядку денного питання реверсного використання нафтопроводу "Одеса-Броди".
Гайдук нагадав, що Укртранснафта (оператор нафтомагістралей України) у листопаді цього року ввела в експлуатацію нову нафтоперекачувальну станцію, чим забезпечила технічну можливість для транспортування відповідних обсягів нафти.
За його словами, російські компанії можуть транспортувати заявлені 9 млн. тонн нафти Придніпровськими нафтомагістралями. "Це знімає питання реверсу", - відзначив віце-прем'єр-міністр.
Тоді ж він заявив про недоцільність передачі газотранспортної системи України в концесію, пославшись на висновки експертів.
Останнє викликало велике здивування російської сторони, яка зауважила, що заява Віталія Гайдука "про те, що питання створення консорціуму з керування зняте з порядку денного" виглядає досить дивно.
Хто винен і що зробив
Голова підкомітету з питань газової промисловості комітету ВР з питань ПЕК, член УНП Олекса Гудима пов'язує звільнення Гайдука саме з російським впливом.
"Я думаю, що його звільнили не за висловлювання, на які він має право, тим більше, що він своїми висловлюваннями нічого не робив на шкоду національним інтересам України. Причина в іншому. Відбулися переговори з Чубайсом, тож справжня причина звільнення Гайдука – його позиція разом із міністром Єрміловим щодо недопущення Чубайса на ринок електричної енергії України. Саме ця позиція стала причиною звільнення на вимогу російських фінансово-промислових груп - зокрема, Путіна з Чубайсом", - заявив депутат.
В той же час, як вважає соціаліст, член комітету Верховної Ради з питань ПЕК Микола Рудьковський, звільнення з посади віце-прем`єр-міністра України з питань паливно-енергетичного комплексу є результатом протистояння двох команд: з одного боку, радника президента України Олега Дубини і керівника НАК "Нафтогаз України" Юрія Бойка, а з іншого - віце-прем`єр-міністра Гайдука і міністра палива та енергетики Сергія Єрмілова.
"На сьогодні "команда Дубини-Бойка була ближче до вуха президента", - зазначив депутат.
Як відомо, "Нафтогаз України" і підвідомче Гайдуку Мінпаливенерго по-різному дивляться на багато питань.
Зокрема, в останньому числі "Дзеркала тижня" зазначається, що "Нафтогаз України" тривалий час вустами нафтотранспортників намагався довести економічну доцільність використання нафтогону "Одеса—Броди" для експорту російської нафти через термінал "Південний", а не в напрямку Брод.
Не збігалися погляди НАКу і Мінпаливенерго і щодо газотранспортного консорціуму.
Крім того, між двома організаціями існує перманентний конфлікт і щодо власного статус-кво.
Так склалося, що на момент створення "Нафтогазу України" окремого міністерства палива і енергетики не існувало, а тому НАК підпорядковується безпосередньо Кабміну. Наразі "Нафтогазу", колишній керівник якого Ігор Бакай заробив мільйони на продажу російського газу, підпорядкована нафтотранспортна та газотранспортна система України, а також основний обсяг газодобування.
В той же час Мінпаливенерго вимушене відповідати за сегмент паливно-енергетичного комплексу, який воно насправді не контролює. Така собі "держава в державі". Тому в 2002 році Мінпаливенерго просувало ініціативу підпорядкування собі НАКу.
Безумовно, така ініціатива не сподобалася "Нафтогазу України", і він почав затяту боротьбу з міністерством. Приводом "кляуз" у вищі інстанції, як правило, була недостатня підготовка до опалювального сезону. Саме за це лаяв Кучма на останніх конференціях Гайдука і Єрмілова.
Саме протистояння з "Нафтогазом" вважає однією з можливих причин звільнення і політолог Кость Бондаренко. Хоча в нього є кілька думок із цього приводу.
Перший варіант - це те, що позиція Гайдука щодо газотранспортного консорціуму, висловлена в п'ятницю, коли він говорив про недоцільність передачі ГТС України у концесію, могла не сподобатися багатьом, в першу чергу - представникам "Нафтогазу" України, а також багатьом лобістам газотранспортного консорціуму. Як зазначив Бондаренко в коментарі "Українській правді", у цій відставці можна побачити певну перемогу тандему Бойко-Дубини.
Друга гіпотеза - це можлива прив'язка відставки Гайдука до візиту в Україну Чубайса й спроби придбати обленерго. Адже відомо, що мали свої інтереси щодо обленерго і представники соціал-демократичної партії об'єднаної, точніше - бізнес-середовище, сформоване довкола СДПУ(О). Їм могло не сподобатися те, що ці підприємства відійдуть до російських олігархів, вийдуть з-під їх контролю, вважає Бондаренко.
Він відзначив, що Гайдук прийшов в уряд за квотою СДПУ(О), і, відповідно, без їх згоди відставка Гайдука не могла б відбутися. "Тут есдеки можуть зіграти на тому, що їм потрібна в уряді на чолі енергетики людина, яка б могла більш чітко й більш результативно відстоювати їхні інтереси на цій посаді", - каже Бондаренко.
"Тим більше, що зараз, перед спробою уряду перепідписати угоду з більшістю, остання може замінити певних гравців, пропонувати нових за своїми квотами. Я думаю, що Гайдук – лише перша ластівка", - додає він.
Також, як вважає Бондаренко, можна говорити про те, що всі ці версії з'явилися в комплексі. Скажімо, збіглися інтереси соціал-демократів, які хотіли поставити нову людину на це місце, і інтереси тандему Бойко-Дубини. "Вони могли співпасти, і Гайдук просто став жертвою різних впливів різних середовищ".
Про щось більш конкретне ми зможемо говорити або лише тоді, коли побачимо указ президента з формулюванням причин звільнення, або коли побачимо людину, яка прийде на місце Гайдука і очолить паливно-енергетичний блок уряду. Це дозволить визначити подальшу політику в цій галузі, а також те, кому була вигідна відставка Гайдука.
Що ж до офіційного пояснення звільнення Гайдука, яке дав Янукович, прив'язавши це до проблем у ПЕК, то Бондаренко зазначив, що якщо є проблеми в енергетиці, то потрібно звільняти міністра палива й енергетики. Адже віце-прем'єр лише є куратором цієї галузі. А основний інструментарій знаходиться в руках міністра. "Так що це лише спроба пояснення", - вважає він.
Бондаренко також поділився інформацією, що, коли в п'ятницю ввечері з'явився указ, то це стало шоком для багатьох міністрів уряду, які дізналися про це або з нічного випуску ТСН, або лише в суботу зранку.
Він також вважає, що такий пізній час появи указу свідчить про те, що в кабінеті Кучми хтось побував, накрутив його, як це завжди буває, і президент підписав указ зопалу. "Але такі речі не готуються без відома голови адміністрації, так само як і чітко розписані візити до нього. Не думаю, що Медведчук не знав про те, що готується відставка Гайдука. Можливо, вона почала готуватися після 6 вечора, але Медведчук знав про неї, безумовно".
Бондаренко також припускає можливість заміни ще кількох міністрів, проте сподівається, що це відбудеться більш цивілізовано. Доля ж Гайдука, на його думку, може загрожувати майже всім міністрам, в тому числі Хорошковському, Азарову, міністру сільського господарства та навіть охорони здоров'я.
Тривожний дзвінок для Януковича
Віктору Небоженку важко сказати, кому насамперед була вигідна ця відставка. Водночас він наголосив на тому, що Гайдук був одним із противників реверсу, вважаючи, що нафта має йти лише в одному напрямку: через Україну до Польщі, а звідти - в Європу. Як йому здається, через це Гайдук і постраждав, озвучивши останніми днями таку версію.
Він також наголосив, що Гайдук разом з Азаровим становили два стовпи політичної та економічної сили уряду Януковича. Небоженко вважає, що відставка Гайдука сильно відіб'ється на політичному статусі самого Януковича. Йому здається, що рішення про його звільнення тяжко далося прем'єру.
"Якщо слідом за відставкою Гайдука з якихось причин, скажімо, бюджетних, відбудеться ущемлення або звільнення Азарова, то Янукович залишиться сам на сам із групою політичних осіб, що мають мало відношення до тих галузей, якими керують. Звідси почнеться закат Януковича як сильного міністра", - вважає Небоженко.
"Щонайменше, для донецької групи – це важкий удар. Адже Гайдук був одним з інтелектуалів у донецькому середовищі. Це вже не кажучи про його здібність заробляти гроші", - додає він.
Небоженко нагадав, що Гайдук - один із небагатьох економістів в Україні, який закінчив аспірантуру з моделювання економічних процесів. Це рідкісна кваліфікація навіть для найкращих економістів України, наголошує він.
"Тому це величезний удар по стабільності й перспективі Кабінету міністрів Януковича. Якщо навіть не по самому Януковичу. Адже в нього залишається мало механізмів на когось тиснути", - додає він.
З іншого боку, вважає політолог, Гайдук мав розуміти, на що він іде, коли робив такі заяви, і заручитися підтримкою певних політичних сил. Він також відзначив, що у своїх заявах віце-прем'єр ховався за думку експертів, що політично є більш невигідним.
"Треба віддати належне есдекам - вони миттєво знайшли це слабке місце і швидко знайшли мотивування для президента щодо звільнення Гайдука", - відзначив Небоженко.
Він зауважив, що те, що легко зійшло з рук (можливо, через молодість)Хорошковському, який свого часу різко критикував ЄЕП, виявилося зовсім не під силу Гайдуку.
Політолог відзначив, що рішення щодо таких питань як газотранспортний консорціум чи напрямок нафтогону "Одеса-Броди" ухвалюються не на рівні віце-прем'єра чи навіть уряду, а шляхом узгодження позицій від Москви, Вашингтона, Варшави й Берліна. "Це геополітичні узгодження. Вони не вирішуються заявами однієї людини, тим більше одного міністра. Саме цю обставину, ймовірно, й не врахували донецькі", - наголосив він.
СДПУ(О) ж, на його думку, лише скористалося цією помилкою.
Те, що Гайдук пройшов до уряду за квотою СДПУ(О), Небоженко назвав ознаками цинізму перших кроків коаліційного уряду, зауваживши, що це не справжня коаліційність, яка можлива лише після виборів на пропорційній основі й формування справжньої більшості.
Експерт Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко також вважає звільнення Гайдука тривожним дзвінком для Януковича.
Віце-прем’єр Віталій Гайдук став черговою жертвою українсько-російського проекту, який так і не став реальністю бізнесу, однак міцно утвердився як реальність політична, вважає він.
Сушко зазначає, що у вересні минулого року за неповагу до консорціуму поплатився посадою заступник держсекретаря міністерства фінансів Сергій Баулін, який публічно критикував проект через потенційну фінансову збитковість. "Тепер проект-фантом почав поглинати чиновників високого рангу", - додає він.
Експерт вважає, що блискавичність відставки, яка відбулася через кілька годин після "революційної" прес-конференції Гайдука, свідчить про ефект "останньої краплі". Віце-прем’єр з ПЕК з різних мотивів довго й методично опирався амбітним енерго-геополітичним проектам, здійснюваним Росією в Україні: реверсу нафтогону Одеса-Броди, об’єднанню енергосистем, експансійним планам РАТ "ЄЕС" на чолі з Чубайсом.
"Йому (разом з міністром енергетики Єрміловим при позитивному нейтралітеті прем’єра Януковича) багато що вдалося, принаймні, реверс Одеса-Броди нині виглядає малоймовірним як ніколи, укладено угоду з поляками про добудову нафтогону до Плоцька, Чубайс поїхав з Києва майже ні з чим", - наголошує Сушко.
"На тлі цих проектів консорціум виглядає анітрохи не ліпше: проект залишається сумнівним і необґрунтованим економічно, політично і технологічно. Однак, на відміну від інших проектів, консорціум є дітищем президентів і, ймовірно, частиною зобов’язань українського президента перед російським колегою", - додає він.
Сушко зауважує, що на це, можливо, президенту негайно після прес-конференції Гайдука вказали зацікавлені особи на кшталт Бойка та Василенка, що останнього місяця перебувають у стані очевидної розгубленості через неможливість виконати рішення, фактично погоджені російськими лобістами з президентом України (типу того ж реверсу).
"Якщо блокування реверсу президент ще міг подарувати уряду, то спроба "завалити" консорціум викликала бурхливу і емоційну реакцію, яка спричинила появу указу-експромту про відставку Гайдука", - додає експерт.
Цього разу, вважає він, (на відміну від минулої урядової відставки, коли знімали міністра екології Шевчука) президент не став навіть зберігати видимість колегіальності рішення (тоді було засідання РНБО). Дане кадрове рішення є імпульсивним, нервовим, миттєвим, тобто нетиповим для президента.
Сушко наголосив, що станом на неділю не оприлюднено мотиваційної частини указу.
"Коментарі на кшталт пояснення Піховшека в "Епіцентрі" про порушення Гайдуком чиновницької етики та субординації є викривленням реальності. Адже члени уряду, а тим більше коаліційного – політичні фігури, а не чиновники, і колишній керівник Українського незалежного центру політичних досліджень мав би про це знати за фахом. Вони не тільки можуть, але й зобов’язані доносити до громадськості свою особисту позицію, якщо мають таку", - наголошує експерт.
Розглядаючи питання відставки Гайдука в контексті "коаліційності" уряду, Сушко зауважує, що, очевидно, ані фракція, ані політрада СДПУ(О) не розглядали питання про відкликання Гайдука з уряду.
"Політики жартують, що якщо урядова коаліція в Україні має місце, то це, напевне, "коаліція" президентів Кучми і Путіна, а зовсім не фракцій парламентської більшості. Порушення ключових "коаліційних" зобов’язань тягне за собою відставку урядовців незалежно від того, чи діють ці урядовці в національних інтересах, чи ні", - вважає він.
"Механізм взаємодії "коаліції" виглядає так: прес-конференція Гайдука – окрик з Кремля – відставка", - додає він.
Сушко також нагадав, що за всю історію України жоден чиновник не був звільнений за порушення зобов’язань перед Європейським Союзом, Радою Європи, США, НАТО тощо. "Ці суб’єкти, вочевидь, не входять у вітчизняну "урядову коаліцію", - іронізує він.
Експерт вважає, що обережний у висловлюваннях прем’єр у своєму коментарі фактично підтвердив основні тези і без того очевидної версії, ввівши фразу про те, що кадрове рішення щодо віце-прем'єр-міністра Віталія Гайдука обумовлене принциповою позицією у цьому питанні президента України Леоніда Кучми".
Олександр Сушко наголошує, що відставка Гайдука – красномовний "дзвінок" Віктору Януковичу. "Ані підтримка парламентської більшості, ані міцні позиції в рідному регіоні не страхують прем’єра від можливості автографа президента під указом про відставку у будь-який момент без будь-яких публічних мотивацій. Ризики зростають", - вважає він.
Усі опитані політологи сходяться в думці, що стовідсотково говорити про те, хто був зацікавлений у звільненні Гайдука, можна буде лише після оголошення його наступника.
Поки ж можливих спадкоємців назвав лише Микола Рудьковський. Говорячи про можливе призначення на посаду віце-прем`єр-міністра з питань ПЕК, він зазначив, що на цю посаду може бути призначений сьогоднішній голова комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Андрій Клюєв. Водночас депутат-соціаліст не виключає можливості призначення на цю посаду Дубини або Бойка.
Втім, Рудьковський підкреслив, що в будь-якому випадку йтиметься про кандидатуру, яка є близькою "до донецьких".
Минулої п'ятниці коаліційний уряд Януковича, трохи більше ніж через рік після призначення, зазнав чергової втрати. Президент своїм указом 5 грудня пізно ввечері звільнив Віталія Гайдука з посади віце-прем’єр-міністра України
Офіційного формулювання причини звільнення в указі немає. В той же час у суботу зранку прес-секретар прем'єра поширив заяву Януковича, де головною причиною звільнення Гайдука називаються проблеми в ПЕК.
"Нагромадилося багато проблем, що вирішуються не так оперативно й послідовно, як того вимагає час", а "перед урядовим блоком, що відповідає за роботу промисловості і паливно-енергетичного комплексу, стоять відповідальні задачі", - говориться в заяві Януковича.
Втім, таке формулювання можна вважати лише не досить вдалим прикриттям. З таким самим успіхом можна було казати, що Гайдук пішов у відставку за власним бажанням.
Так, проблеми в енергетиці є. Але існують вони не перший день. Сам Кучма згадував про них як у липні, так і в листопаді, але звільняти нікого не збирався.
Тому виникає питання, що ж там трапилось такого надзвичайного, щоб президент у капцях і піжамі о 22:10 встав з лікарняного ліжка і підписав такий указ?
Як вважає Анатолій Гриценко, причини звільнення Гайдука слід шукати в його останніх заявах, які могли роздратувати як Росію, так і когось в Україні.
Як відомо, у п'ятницю на прес-конференції в Києві Гайдук заявив, що вважає знятим із порядку денного питання реверсного використання нафтопроводу "Одеса-Броди".
Гайдук нагадав, що Укртранснафта (оператор нафтомагістралей України) у листопаді цього року ввела в експлуатацію нову нафтоперекачувальну станцію, чим забезпечила технічну можливість для транспортування відповідних обсягів нафти.
За його словами, російські компанії можуть транспортувати заявлені 9 млн. тонн нафти Придніпровськими нафтомагістралями. "Це знімає питання реверсу", - відзначив віце-прем'єр-міністр.
Тоді ж він заявив про недоцільність передачі газотранспортної системи України в концесію, пославшись на висновки експертів.
Останнє викликало велике здивування російської сторони, яка зауважила, що заява Віталія Гайдука "про те, що питання створення консорціуму з керування зняте з порядку денного" виглядає досить дивно.
Хто винен і що зробив
Голова підкомітету з питань газової промисловості комітету ВР з питань ПЕК, член УНП Олекса Гудима пов'язує звільнення Гайдука саме з російським впливом.
"Я думаю, що його звільнили не за висловлювання, на які він має право, тим більше, що він своїми висловлюваннями нічого не робив на шкоду національним інтересам України. Причина в іншому. Відбулися переговори з Чубайсом, тож справжня причина звільнення Гайдука – його позиція разом із міністром Єрміловим щодо недопущення Чубайса на ринок електричної енергії України. Саме ця позиція стала причиною звільнення на вимогу російських фінансово-промислових груп - зокрема, Путіна з Чубайсом", - заявив депутат.
В той же час, як вважає соціаліст, член комітету Верховної Ради з питань ПЕК Микола Рудьковський, звільнення з посади віце-прем`єр-міністра України з питань паливно-енергетичного комплексу є результатом протистояння двох команд: з одного боку, радника президента України Олега Дубини і керівника НАК "Нафтогаз України" Юрія Бойка, а з іншого - віце-прем`єр-міністра Гайдука і міністра палива та енергетики Сергія Єрмілова.
"На сьогодні "команда Дубини-Бойка була ближче до вуха президента", - зазначив депутат.
Як відомо, "Нафтогаз України" і підвідомче Гайдуку Мінпаливенерго по-різному дивляться на багато питань.
Зокрема, в останньому числі "Дзеркала тижня" зазначається, що "Нафтогаз України" тривалий час вустами нафтотранспортників намагався довести економічну доцільність використання нафтогону "Одеса—Броди" для експорту російської нафти через термінал "Південний", а не в напрямку Брод.
Не збігалися погляди НАКу і Мінпаливенерго і щодо газотранспортного консорціуму.
Крім того, між двома організаціями існує перманентний конфлікт і щодо власного статус-кво.
Так склалося, що на момент створення "Нафтогазу України" окремого міністерства палива і енергетики не існувало, а тому НАК підпорядковується безпосередньо Кабміну. Наразі "Нафтогазу", колишній керівник якого Ігор Бакай заробив мільйони на продажу російського газу, підпорядкована нафтотранспортна та газотранспортна система України, а також основний обсяг газодобування.
В той же час Мінпаливенерго вимушене відповідати за сегмент паливно-енергетичного комплексу, який воно насправді не контролює. Така собі "держава в державі". Тому в 2002 році Мінпаливенерго просувало ініціативу підпорядкування собі НАКу.
Безумовно, така ініціатива не сподобалася "Нафтогазу України", і він почав затяту боротьбу з міністерством. Приводом "кляуз" у вищі інстанції, як правило, була недостатня підготовка до опалювального сезону. Саме за це лаяв Кучма на останніх конференціях Гайдука і Єрмілова.
Саме протистояння з "Нафтогазом" вважає однією з можливих причин звільнення і політолог Кость Бондаренко. Хоча в нього є кілька думок із цього приводу.
Перший варіант - це те, що позиція Гайдука щодо газотранспортного консорціуму, висловлена в п'ятницю, коли він говорив про недоцільність передачі ГТС України у концесію, могла не сподобатися багатьом, в першу чергу - представникам "Нафтогазу" України, а також багатьом лобістам газотранспортного консорціуму. Як зазначив Бондаренко в коментарі "Українській правді", у цій відставці можна побачити певну перемогу тандему Бойко-Дубини.
Друга гіпотеза - це можлива прив'язка відставки Гайдука до візиту в Україну Чубайса й спроби придбати обленерго. Адже відомо, що мали свої інтереси щодо обленерго і представники соціал-демократичної партії об'єднаної, точніше - бізнес-середовище, сформоване довкола СДПУ(О). Їм могло не сподобатися те, що ці підприємства відійдуть до російських олігархів, вийдуть з-під їх контролю, вважає Бондаренко.
Він відзначив, що Гайдук прийшов в уряд за квотою СДПУ(О), і, відповідно, без їх згоди відставка Гайдука не могла б відбутися. "Тут есдеки можуть зіграти на тому, що їм потрібна в уряді на чолі енергетики людина, яка б могла більш чітко й більш результативно відстоювати їхні інтереси на цій посаді", - каже Бондаренко.
"Тим більше, що зараз, перед спробою уряду перепідписати угоду з більшістю, остання може замінити певних гравців, пропонувати нових за своїми квотами. Я думаю, що Гайдук – лише перша ластівка", - додає він.
Також, як вважає Бондаренко, можна говорити про те, що всі ці версії з'явилися в комплексі. Скажімо, збіглися інтереси соціал-демократів, які хотіли поставити нову людину на це місце, і інтереси тандему Бойко-Дубини. "Вони могли співпасти, і Гайдук просто став жертвою різних впливів різних середовищ".
Про щось більш конкретне ми зможемо говорити або лише тоді, коли побачимо указ президента з формулюванням причин звільнення, або коли побачимо людину, яка прийде на місце Гайдука і очолить паливно-енергетичний блок уряду. Це дозволить визначити подальшу політику в цій галузі, а також те, кому була вигідна відставка Гайдука.
Що ж до офіційного пояснення звільнення Гайдука, яке дав Янукович, прив'язавши це до проблем у ПЕК, то Бондаренко зазначив, що якщо є проблеми в енергетиці, то потрібно звільняти міністра палива й енергетики. Адже віце-прем'єр лише є куратором цієї галузі. А основний інструментарій знаходиться в руках міністра. "Так що це лише спроба пояснення", - вважає він.
Бондаренко також поділився інформацією, що, коли в п'ятницю ввечері з'явився указ, то це стало шоком для багатьох міністрів уряду, які дізналися про це або з нічного випуску ТСН, або лише в суботу зранку.
Він також вважає, що такий пізній час появи указу свідчить про те, що в кабінеті Кучми хтось побував, накрутив його, як це завжди буває, і президент підписав указ зопалу. "Але такі речі не готуються без відома голови адміністрації, так само як і чітко розписані візити до нього. Не думаю, що Медведчук не знав про те, що готується відставка Гайдука. Можливо, вона почала готуватися після 6 вечора, але Медведчук знав про неї, безумовно".
Бондаренко також припускає можливість заміни ще кількох міністрів, проте сподівається, що це відбудеться більш цивілізовано. Доля ж Гайдука, на його думку, може загрожувати майже всім міністрам, в тому числі Хорошковському, Азарову, міністру сільського господарства та навіть охорони здоров'я.
Тривожний дзвінок для Януковича
Віктору Небоженку важко сказати, кому насамперед була вигідна ця відставка. Водночас він наголосив на тому, що Гайдук був одним із противників реверсу, вважаючи, що нафта має йти лише в одному напрямку: через Україну до Польщі, а звідти - в Європу. Як йому здається, через це Гайдук і постраждав, озвучивши останніми днями таку версію.
Він також наголосив, що Гайдук разом з Азаровим становили два стовпи політичної та економічної сили уряду Януковича. Небоженко вважає, що відставка Гайдука сильно відіб'ється на політичному статусі самого Януковича. Йому здається, що рішення про його звільнення тяжко далося прем'єру.
"Якщо слідом за відставкою Гайдука з якихось причин, скажімо, бюджетних, відбудеться ущемлення або звільнення Азарова, то Янукович залишиться сам на сам із групою політичних осіб, що мають мало відношення до тих галузей, якими керують. Звідси почнеться закат Януковича як сильного міністра", - вважає Небоженко.
"Щонайменше, для донецької групи – це важкий удар. Адже Гайдук був одним з інтелектуалів у донецькому середовищі. Це вже не кажучи про його здібність заробляти гроші", - додає він.
Небоженко нагадав, що Гайдук - один із небагатьох економістів в Україні, який закінчив аспірантуру з моделювання економічних процесів. Це рідкісна кваліфікація навіть для найкращих економістів України, наголошує він.
"Тому це величезний удар по стабільності й перспективі Кабінету міністрів Януковича. Якщо навіть не по самому Януковичу. Адже в нього залишається мало механізмів на когось тиснути", - додає він.
З іншого боку, вважає політолог, Гайдук мав розуміти, на що він іде, коли робив такі заяви, і заручитися підтримкою певних політичних сил. Він також відзначив, що у своїх заявах віце-прем'єр ховався за думку експертів, що політично є більш невигідним.
"Треба віддати належне есдекам - вони миттєво знайшли це слабке місце і швидко знайшли мотивування для президента щодо звільнення Гайдука", - відзначив Небоженко.
Він зауважив, що те, що легко зійшло з рук (можливо, через молодість)Хорошковському, який свого часу різко критикував ЄЕП, виявилося зовсім не під силу Гайдуку.
Політолог відзначив, що рішення щодо таких питань як газотранспортний консорціум чи напрямок нафтогону "Одеса-Броди" ухвалюються не на рівні віце-прем'єра чи навіть уряду, а шляхом узгодження позицій від Москви, Вашингтона, Варшави й Берліна. "Це геополітичні узгодження. Вони не вирішуються заявами однієї людини, тим більше одного міністра. Саме цю обставину, ймовірно, й не врахували донецькі", - наголосив він.
СДПУ(О) ж, на його думку, лише скористалося цією помилкою.
Те, що Гайдук пройшов до уряду за квотою СДПУ(О), Небоженко назвав ознаками цинізму перших кроків коаліційного уряду, зауваживши, що це не справжня коаліційність, яка можлива лише після виборів на пропорційній основі й формування справжньої більшості.
Експерт Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко також вважає звільнення Гайдука тривожним дзвінком для Януковича.
Віце-прем’єр Віталій Гайдук став черговою жертвою українсько-російського проекту, який так і не став реальністю бізнесу, однак міцно утвердився як реальність політична, вважає він.
Сушко зазначає, що у вересні минулого року за неповагу до консорціуму поплатився посадою заступник держсекретаря міністерства фінансів Сергій Баулін, який публічно критикував проект через потенційну фінансову збитковість. "Тепер проект-фантом почав поглинати чиновників високого рангу", - додає він.
Експерт вважає, що блискавичність відставки, яка відбулася через кілька годин після "революційної" прес-конференції Гайдука, свідчить про ефект "останньої краплі". Віце-прем’єр з ПЕК з різних мотивів довго й методично опирався амбітним енерго-геополітичним проектам, здійснюваним Росією в Україні: реверсу нафтогону Одеса-Броди, об’єднанню енергосистем, експансійним планам РАТ "ЄЕС" на чолі з Чубайсом.
"Йому (разом з міністром енергетики Єрміловим при позитивному нейтралітеті прем’єра Януковича) багато що вдалося, принаймні, реверс Одеса-Броди нині виглядає малоймовірним як ніколи, укладено угоду з поляками про добудову нафтогону до Плоцька, Чубайс поїхав з Києва майже ні з чим", - наголошує Сушко.
"На тлі цих проектів консорціум виглядає анітрохи не ліпше: проект залишається сумнівним і необґрунтованим економічно, політично і технологічно. Однак, на відміну від інших проектів, консорціум є дітищем президентів і, ймовірно, частиною зобов’язань українського президента перед російським колегою", - додає він.
Сушко зауважує, що на це, можливо, президенту негайно після прес-конференції Гайдука вказали зацікавлені особи на кшталт Бойка та Василенка, що останнього місяця перебувають у стані очевидної розгубленості через неможливість виконати рішення, фактично погоджені російськими лобістами з президентом України (типу того ж реверсу).
"Якщо блокування реверсу президент ще міг подарувати уряду, то спроба "завалити" консорціум викликала бурхливу і емоційну реакцію, яка спричинила появу указу-експромту про відставку Гайдука", - додає експерт.
Цього разу, вважає він, (на відміну від минулої урядової відставки, коли знімали міністра екології Шевчука) президент не став навіть зберігати видимість колегіальності рішення (тоді було засідання РНБО). Дане кадрове рішення є імпульсивним, нервовим, миттєвим, тобто нетиповим для президента.
Сушко наголосив, що станом на неділю не оприлюднено мотиваційної частини указу.
"Коментарі на кшталт пояснення Піховшека в "Епіцентрі" про порушення Гайдуком чиновницької етики та субординації є викривленням реальності. Адже члени уряду, а тим більше коаліційного – політичні фігури, а не чиновники, і колишній керівник Українського незалежного центру політичних досліджень мав би про це знати за фахом. Вони не тільки можуть, але й зобов’язані доносити до громадськості свою особисту позицію, якщо мають таку", - наголошує експерт.
Розглядаючи питання відставки Гайдука в контексті "коаліційності" уряду, Сушко зауважує, що, очевидно, ані фракція, ані політрада СДПУ(О) не розглядали питання про відкликання Гайдука з уряду.
"Політики жартують, що якщо урядова коаліція в Україні має місце, то це, напевне, "коаліція" президентів Кучми і Путіна, а зовсім не фракцій парламентської більшості. Порушення ключових "коаліційних" зобов’язань тягне за собою відставку урядовців незалежно від того, чи діють ці урядовці в національних інтересах, чи ні", - вважає він.
"Механізм взаємодії "коаліції" виглядає так: прес-конференція Гайдука – окрик з Кремля – відставка", - додає він.
Сушко також нагадав, що за всю історію України жоден чиновник не був звільнений за порушення зобов’язань перед Європейським Союзом, Радою Європи, США, НАТО тощо. "Ці суб’єкти, вочевидь, не входять у вітчизняну "урядову коаліцію", - іронізує він.
Експерт вважає, що обережний у висловлюваннях прем’єр у своєму коментарі фактично підтвердив основні тези і без того очевидної версії, ввівши фразу про те, що кадрове рішення щодо віце-прем'єр-міністра Віталія Гайдука обумовлене принциповою позицією у цьому питанні президента України Леоніда Кучми".
Олександр Сушко наголошує, що відставка Гайдука – красномовний "дзвінок" Віктору Януковичу. "Ані підтримка парламентської більшості, ані міцні позиції в рідному регіоні не страхують прем’єра від можливості автографа президента під указом про відставку у будь-який момент без будь-яких публічних мотивацій. Ризики зростають", - вважає він.
Усі опитані політологи сходяться в думці, що стовідсотково говорити про те, хто був зацікавлений у звільненні Гайдука, можна буде лише після оголошення його наступника.
Поки ж можливих спадкоємців назвав лише Микола Рудьковський. Говорячи про можливе призначення на посаду віце-прем`єр-міністра з питань ПЕК, він зазначив, що на цю посаду може бути призначений сьогоднішній голова комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Андрій Клюєв. Водночас депутат-соціаліст не виключає можливості призначення на цю посаду Дубини або Бойка.
Втім, Рудьковський підкреслив, що в будь-якому випадку йтиметься про кандидатуру, яка є близькою "до донецьких".
