Купівля Чубайсом акцій обленерго Пінчука й Григоришина – коректне знущання

Чубайс поїхав, а слава про нього залишилася. Купівля РАТ "ЄЕС Росії" у Пінчука й Григоришина не є доконаним фактом. Хоча б тому, що росіяни не пройшли всі необхідні процедури в Україні.

За словами віце-прем'єра - куратора ПЕК Віталія Гайдука, російська компанія повинна погодити цю операцію з Антимонопольним комітетом і Національною комісією регулювання електроенергетики.

Голова НКРЕ Юрій Продан у коментарі "Українській правді" зазначив, що абсолютно не посвячений у суть операції між Чубайсом, Пінчуком і Григоришиним.

"Є антимонопольне законодавство, яке по суті обмежує бажання володіти якимсь визначеним відсотком – по-моєму, 25%, більше не можна мати монополію. Тому, якщо РАТ "ЄЕС" хоче придбати 10 обленерго, то вже виникає питання", - заявив він.

"Наскільки я знаю закон "Про електроенергетику", там теж є обмеження: якщо компанія [яка володіє енергопідприємством] передає якусь частину, більше 25% свого володіння, то треба говорити ще й з Національною комісією регулювання".

За словами Продана, хоч ця операція явно підпадає під необхідність отримання дозволу НКРЄ, у нього як голови комісії немає жодної офіційної інформації. "Ну що, мені заяви з прес-конференції вивчати?", - сказав він.

Продан також нагадав слова міністра ПЕК Сергія Єрмілова: "РАТ "ЄЕС" – державна компанія. І якщо інша держава фактично візьме у власність українські мережі – то виникнуть проблеми".

Якщо купівля РАТ "ЄЕС" акцій у Пінчука й Григоришина поки категорично не відкидається офіційною владою України, то у компанії Чубайса немає жодних шансів, щоб купити обленерго, яке буде розпродавати з держвласності уряд.

Віце-прем'єр Гайдук сказав, що участь державних компаній інших країн у приватизації держмайна України не передбачена. І придбання української держвласності [у даному випадку - обленерго] РАТ "ЄЕС Росії", поки воно залишається у власності Росії, можливо тільки шляхом досягнення міждержавної угоди, відзначив Гайдук.

При цьому Гайдук відзначив, що у випадку, якщо РАТ буде приватизовано, воно може брати участь у приватизації українських обленерго на загальних умовах.

Російська газета "Відомості" наводить слова члена комітету Верховної Ради по ПЕК Олександра Гудими: "Після купівлі групи обленерго Чубайсом у Росії з'являється реальний шанс у будь-який момент створити енергетичну кризу на Україні. Я маю намір звернутися в Антимонопольний комітет з офіційним запитом, щоб АМК не дозволив концентрацію акцій обленерго в руках Чубайса".

Він також пригрозив ініціювати закон, по якому в росіян не може бути більш 30% акцій українських обленерго. "Це ненормально, коли в руках однієї країни, тим більше в держкомпанії, більше третини українських енергоактивів", - вважає Гудима.

Російський експерт Дмитро Орлов із Центру політичних технологій заявив "Ведомостям", що всі закордонні покупки "ЄЕС" мають політичний підтекст: "Мова йде про розширення впливу Росії на суміжних територіях. А Чубайс із його ідеєю "ліберальної імперії" останнім часом виступає як інтегратор нового політичного й економічного простору".

Операцію зі спробою Чубайса купити власність у 10 українських обленерго "Українській правді" прокоментував керівник Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер:

- Я думаю, що є ідея, яка підтримується в російському суспільстві. Хто б там її не озвучував – праві чи ліві, тим або іншим шляхом Росія повинна домінувати на пострадянському просторі. І Чубайс конкретним чином починає реалізувати цю ідею, відкрито.

З економічної точки зору я можу сказати, що російський приватний капітал нічим принципово не відрізняється від іншого приватного капіталу. І в цьому сенсі ми, у принципі, не можемо ставити якісь рогатки частці російського капіталу. Це просто невравильно економічно, не має загальноекономічного обґрунтування. Тому що цілі приватного капіталу – не політичні. Звичайно, є таємні важелі в управлінні приватним капіталом.

- А хіба РАТ "ЄЕС" – це приватний капітал?

- От до цього я вас і підводжу. Але якщо мова йде про компанії, де значна частка держави, держава контролює цю компанію, то в цьому випадку зовсім інша картина, я хочу підкреслити це. Це значить, що мова йде не про економічні інтереси того чи іншого капіталу, а може йти мова про політичні інтереси. Тобто, держава може реалізувати через РАТ "ЄЕС" свої політичні інтереси.

Тому я не говорю, що в принципі неможливий такий продаж. Але я говорю, що якщо державна компанія купує наші активи... Мова йде, звичайно, про специфічні галузі, але це для нас істотно важливо. Але в принципі, навіть не важливо, яка галузь. Просто ми приватизували якесь підприємство. Державна компанія іншої країни збирається його купити.

- У нас такого досвіду приходу державного капіталу ще не було?

- Ні, це перший раз так серйозно. Це значить, по суті, що вона [власність у 10 українських обленерго] буде націоналізована. Тільки іншою державою. Тоді це повинно розглядатися як міждержавна угода. І нехай це йде по процедурі міждержавної угоди.

Тобто, нехай органи компетентні Росії й України домовляються, нехай Верховна Рада дає дозвіл, і тоді ця угода або буде здійснена, або не буде. Але такий шлях, що пропонує Чубайс, він у принципі неприйнятний, і я сподіваюся, я пояснив, чому.

- А те, що вони купили на вторинному ринку – якісь можливі механізми регулювання є?

- Зараз президент сказав...

- Що на первинний він не пустить РАТ "ЄЕС"...

- Наше законодавство дуже легко відтинає РАТ "ЄЕС", тому що в законі "Про приватизацію" сказано, що компанія з державним капіталом понад 25% не має права нічого купувати.

А про вторинний ринок такого закону не існує. Виходить, він повинен бути. Він яким повинен бути? Він має бути, що якщо ви хочете купити на вторинному ринку наше підприємство і ви самі – державне підприємство, будь ласка, проходите через процедуру переговорного процесу між державами.

- Тобто, навіть на вторинному ринку?

- Тільки на вторинному. На первинному ви просто не зможете купити.

- А з ким вони повинні переговори вести?

- З державою, із Кабінетом міністрів. Такий закон, я вважаю, повинен бути ухвалений.

- Тобто, це ваша позиція, і такого закону немає?

- Це моя позиція. Такого закону немає. Але президент і сказав, що законодавство не пристосоване до таких ситуацій, і тому необхідно це законодавство прийняти.

- Але, у принципі, ця угода проведена коректно в рамках нинішнього законодавства?

- У рамках нинішнього законодавства цілком коректно. Але це, як говориться, буква – коректно, а дух – знущально.