Олена Франчук починає публічну кар`єру?
Понеділок, 1 грудня 2003, 15:24
За рік до виборів президента в Україні з'явився новий громадський діяч. Хоча вона сама заперечує початок публічної кар'єри, але от побачите – нікуди їй від цього не дітися. Її звуть Олена Франчук, вона - дочка президента Кучми і дружина Віктора Пінчука.
Дев'ять років верховного керівництва Кучми вона перебувала в тіні. Країна нічого не знала про її політичний вплив і мінімум – про особисте життя.
Спершу в неї був шлюб із сином кримського прем'єра Ігорем Франчуком. У них є син Роман. Потім було розлучення. Пізніше - громадянський шлюб дочки президента з президентом корпорації "Інтерпайп" Віктором Пінчуком,який зараз є найбільшим українським олігархом. Вони одружилися в 2002, а через рік у них народилася дочка. Крім того, Олена Франчук – директор з маркетингу компанії "Київстар". Це все.
Тепер вона створює фонд свого імені, який буде займатися боротьбою з поширенням СНІДу. Перша публічна акція "Фонду Олени Франчук" – збір грошей для дитячого будинку "Берізка", де живуть хворі на СНІД діти-сироти. 12 грудня в Києві відбудеться благодійний концерт американської виконавиці Джессі Норман і скрипаля Володимира Співакова, давнього друга і свідка на весіллі Пінчука-Франчук.
Успіх кампанії гарантований подвійним статусом Франчук – дочки президента і дружини людини, капітал якої оцінюється в 1,3-1,5 мільярда доларів (12 місце серед найбагатших людей Східної Європи за версією журналу "Wprost" і 146 – у рейтингу "EuroBusiness" серед капіталістів усієї Європи).
Сама вона не приховує, що збирається скористатися родинними зв'язками: ім'я Кучми викликає різке бажання допомогти проекту. До того ж, саме Пінчук став першим донором фонду. Водночас Франчук обіцяє не займатися лобіюванням питань у головному кабінеті країни в обмін на внески до фонду.
Крім цього, розкрутка проекту – це рідна сфера діяльності самої Олени Франчук. Вона фахівець з реклами – доказом тому є лідерство "Київстар" серед операторів мобільного зв'язку.
Справжні причини старту Олени Франчук можуть бути різними, але при тому існувати одночасно: шляхетні мотиви, крім того - бажання самореалізуватися і перестати бути просто "дочкою президента". Можливо, є тут і вплив неминучості відходу Кучми з посади президента. Невідомо, якою буде країна через рік і наскільки мирною буде передача влади. Однак публічний статус – це завжди краще для самозахисту.
Припущення, що фонд може стати учасником якихось політичних кампаній, Франчук обіцяє нівелювати прозорою діяльністю організації.
І абсолютною несподіванкою для "Української правди" стала готовність Олени Франчук відповісти на питання про новий проект.
- Чому ви вирішили піти на цей крок – створити фонд, який буде займатися проблемами лікування СНІДу? Наскільки відомо, до цього ваша діяльність була пов'язана з мобільним зв'язком. Тобто, ця нова справа зовсім не пов'язана з попереднім вашим досвідом...
- Я просто побачила статистику. Якось так склалося: якісь матеріали в газетах, якісь зустрічі з людьми, що займаються цією проблемою. Я побачила статистику, яка пов'язана з ростом епідемії в Україні.
Коли я побачила ці цифри, коли я переконалася, що це відбувається насправді, то мені стало страшно. Від того, що ніхто про це не знає, що люди не сприймають це як свою проблему. Ну, власне кажучи, так само, як її не сприймала я, поки не побачила ці цифри. А їх я побачила теж досить випадково.
Тому в мене виникло бажання допомогти. Я злякалася того, що може статися. І до 2010 року, якщо нічого не робити, число хворих в Україні буде півтора мільйона. І зупинити ріст уже буде неможливо, тобто ми перейдемо до тенденцій Африки.
Європейські країни пройшли той період, у якому ми зараз перебуваємо, років 10 тому. У них це все почалося, у них були великі інформаційні масові кампанії, пропаганда. І вони змогли зупинити зростання захворювання. Тобто, у нас є шанс це зробити. Або не зробити.
Я зрозуміла, що я точно можу вкласти свої сили в це. Тому що, ви правильно сказали, я працювала в "Київстарі", але я займалася маркетингом. Тобто реклама, комунікації – це те, що я можу робити. І те, чого в нас катастрофічно не вистачає в ситуації зі СНІДом – це якоїсь масової інформаційної політики.
Я зрозуміла, що можу зробити рекламну кампанію, яка буде зосереджена на темі СНІДу. Тобто, насамперед, привернути увагу суспільства до цієї проблеми, а потім пояснювати докладно, як, що і чому. Тому що, поки не буде інтересу, людей не буде цікавити: "Чому я повинен стерегтися?"
У принципі, люди повинні розуміти ціну ризику, коли вони роблять ті або інші вчинки.
От такі були первісні мотиви. Потім я стала просто далі занурюватися в цю тему, якісь нові речі дізнаватися для себе. Наприклад, що якщо хворі приймають ліки... Я, наприклад, довідалася, що є ліки від СНІДу. І якщо хворі вживають ці ліки, то знижується ризик передачі від них здоровим людям цієї інфекції. І так далі. Я стала занурюватися в цю тему.
Спочатку моїм бажанням було зробити велику потужну інформаційну кампанію. Я розуміла, що в мене є мій ресурс як людини, яка знайома з маркетингом і знає, як зробити добру кампанію. Я розуміла, що в мене є медіа-ресурс, тому що є на кого спертися. Тобто, я зможу розміщати цю рекламу на медіа-носіях.
- Про який медіа-ресурс йдеться, на який, як ви кажете, ви можете спертися?
- У мене добрі особисті стосунки – аж до подружніх – з акціонерами різних медіа-активів.
Перше, що буде зроблено – це рекламна кампанія на телебаченні, яка буде продовжена в пресі, зовнішній рекламі. Поки що не біг-борди, а маленька рекламна кампанія.
Зараз у нас найважливіша цільова група – це молодь. Молоді люди у віці від 14 до 22 років. І от на них буде спрямована в основному ця рекламна кампанія. Будемо розміщувати зовнішню рекламу в студентських гуртожитках і в навчальних закладах.
І в грудні ми проводимо концерт для того, щоб привернути увагу громадськості, еліти до цієї проблеми. І всі гроші, зібрані від концерту, ми передамо в київський дитячий будинок "Берізка". Це єдиний дитячий будинок у Києві, де живуть ВІЛ-інфіковані діти.
Їх небагато, тому що Київ – відносно благополучне місто порівняно з іншими містами України. На першому місці – Донецьк, потім Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Крим.
Тобто, Київ далеко за ними, попри те, що це найбільше місто України. Тут багато міжнародних організацій працює, тому тут усе-таки краще. Вочевидь, рівень життя вище, це теж важливо.
Але ми перераховуємо ці гроші в київський будинок, там одна дитина хвора на СНІД, вісім – ВІЛ-інфіковані, 30 дітей від ВІЛ-інфікованих батьків. Вони ще дуже маленькі, ще не можна точно поставити діагноз, передалася їм ця хвороба чи ні. Але оскільки концерт проводять у Києві, ми подумали, що буде логічніше, якщо гроші будуть передані київському дитячому будинку.
- Наскільки я зрозумів, це буде якийсь фонд, що потім буде перерозподіляти кошти на ці цілі - дитячим будинкам і якимсь кампаніям по боротьбі зі СНІДом?
- Так. Дивіться, фонд мій особистий. Я його засновник. У співзасновниках мій чоловік Віктор. І я особисто буду розподіляти ці гроші. Поки що ми наповнювали цей фонд грошима, які не були залученими. Фонд заснований за підтримки Віктора, і дотепер були тільки приватні кошти.
Кошти, що будуть отримані під час концерту – це будуть перші залучені кошти. До речі, вони уже почали надходити.
Вони будуть переведені в цей дитячий будинок. Але ми не будемо передавати гроші. Щоб уникнути непорозумінь, ми будемо передавати туди те, що вони замовлять – якісь конкретні речі. На сьогоднішній день вони сказали, що ліки їм не потрібні, ліки їм постачає уряд. Їм потрібні інші речі. Відповідно до списку, ми будемо їм ці речі доставляти.
- Чи немає у вас відчуття, що внески в цей фонд багато людей будуть робити, виходячи з того, що ви є дочкою президента?
- Є таке відчуття. Я саме тому цим і займаюся. Я розумію, що це додатковий ресурс. Так, будуть робити, тому що я дочка президента. Але це хіба погано? Я вважаю, що це добре – користуватися своїм соціальним статусом у благородних цілях.
- Є таке побоювання, що багато хто буде розраховувати на якусь віддачу тоді від президента?
- Ви знаєте, я не збираюся... Благодійність – справа добровільна. Якщо ти хочеш допомогти дітям і відчуваєш можливість це зробити, то ти можеш це зробити, я надаю таку можливість. Але я не буду займатися вирішенням чиїхось питань.
- Перша реакція на повідомлення, що ви починаєте цей проект, була така, що ви, можливо, починаєте власну діяльність із прицілом на громадську і, можливо, навіть якусь політичну кар'єру...
- А хто так сказав?
- Ну, люди так подумали.
-І я виступлю єдиним кандидатом від влади на президентських виборах? (Сміється.) Ні, я взагалі, чесно кажучи, не збираюся ставати громадським діячем, і політичним тим більше.
У мене в родині все добре і все благополучно, слава Богу. Я нескінченно вдячна Богу за все, що в мене є – чудові діти, чоловік. Я дуже ціную свою родину. Молодшій доньці 5 місяців. Тому я, звичайно, хочу і буду проводити максимально можливий час з ними. І ставати громадським діячем у мої найближчі плани не входить.
Знаєте, я навіть не дуже комфортно почуваюсь, коли під час презентації до мене підходять люди, вони знайомляться, вони запрошують мене на якісь події, пов'язані зі СНІДом – конференції, круглі столи. Я вибачаюся і відмовляюся. Я пояснюю, що в мене зараз двоє дітей, хворіють обоє. Ну, так збіглося. З одного боку, я не хочу їх ображати, щоб не подумали, що от вона, така-сяка, ігнорує наш захід. Але, з іншого боку, я готова вносити посильний вклад у справу боротьби зі СНІДом, але не на шкоду родині.
- А з вашим батьком, президентом, ви якось цей крок свій погоджували?
- Я самостійно ухвалила рішення, що я це буду робити. Просто я проінформувала тата і маму про це, що я буду зараз займатися цією справою. Звичайно, я розуміла, що це не повинно викликати ніяких негативних реакцій. Я взагалі намагаюся не робити нічого, що було б неправильним або поганим.
- А щось вам сказали у відповідь?
- Ну, що сказали... Мама сказала: "Молодець, будеш займатися доброю справою". Тато теж.
- У прес-релізі, поширеному від вашого імені, зазначено, що допомогу і підтримку цьому проекту здійснює ваш чоловік Віктор Пінчук. А в чому це виявляється?
- У грошах виявляється.
- А не секрет, який перший внесок?
- Ні, не секрет. Ми зараз уже вклали суму понад 200 тисяч гривень на початковому етапі, за півтора місяці. Будемо вкладати ще і до кінця року. У наступному році плануємо бюджет... приблизно мільйон гривень. Але проект тільки починається, тому зараз важко адекватно оцінити його масштаб. Але приблизна цифра така. Під кінець року я, напевно, опублікую звіт – скільки ми внесли, скільки залучили, на що витратили.
- Ну от бачите, вже починаєте публічну діяльність.
- Це не є публічна діяльність, це прозора діяльність. Оскільки я більше всього не хочу, щоб були якісь плітки навколо фонду. Фонд і гроші – це справа дуже тонка. І я дуже ціную свою репутацію, своє ім'я. Тому я просто не хочу, щоб хтось щось міг сказати. Я хочу діяти максимально прозоро і відкрито.
Це не публічна діяльність, а просто, скажімо, у вигляді інформаційної довідки. Виникнуть питання: "А куди вона гроші поділа?". Ось, довідка. "Де був з четверга до п'ятниці? А ось довідка", - як Жванецький говорить.
- А з "Київстару" у зв'язку з цим проектом ви йдете чи залишаєтеся?
- Я в "Київстарі" зараз перебуваю у відпустці по догляду за дитиною. І, в принципі, маю право три роки бути у відпустці. З "Київстаром" я спілкуюся по телефону. Я не сиджу зараз в офісі, а по телефону розмовляю зі своїми топ-менеджерами.
Про вихід з "Київстару" я поки не думала. Тобто, може бути, я не виключаю такої можливості, тому що, дійсно, фонд займає дуже багато часу. Я, коли почала цим займатися, зрозуміла, що він займає багато часу. Подивимося.
- Ви згадували, що цей фонд створили разом з чоловіком. Чи значить це, що ви вкладали свої гроші, і чи правдива інформація, що ви володієте певним пакетом у "Київстарі"?
- Ні, ми вкладали гроші, які Віктор заробляє як мій чоловік, як легальний бізнесмен.
Я не володію пакетом у "Київстарі", і грошей "Київстару" тут ніяких немає. І "Київстар" поки ще ніяким чином не бере участі в цьому проекті. І я навіть не знаю, чи правильно буде так чи інакше залучати цю компанію до цього проекту. Я навіть боюся якихось звинувачень у зловживанні.
- От побачите, після цього інтерв'ю "Київстар" сам прийде і запропонує вам.
- Це не факт. У "Київстарі" великий пакет акцій належить норвезькій компанії, і тому топ-менеджер там норвезький. Тому - не факт.
Дев'ять років верховного керівництва Кучми вона перебувала в тіні. Країна нічого не знала про її політичний вплив і мінімум – про особисте життя.
Спершу в неї був шлюб із сином кримського прем'єра Ігорем Франчуком. У них є син Роман. Потім було розлучення. Пізніше - громадянський шлюб дочки президента з президентом корпорації "Інтерпайп" Віктором Пінчуком,який зараз є найбільшим українським олігархом. Вони одружилися в 2002, а через рік у них народилася дочка. Крім того, Олена Франчук – директор з маркетингу компанії "Київстар". Це все.
Тепер вона створює фонд свого імені, який буде займатися боротьбою з поширенням СНІДу. Перша публічна акція "Фонду Олени Франчук" – збір грошей для дитячого будинку "Берізка", де живуть хворі на СНІД діти-сироти. 12 грудня в Києві відбудеться благодійний концерт американської виконавиці Джессі Норман і скрипаля Володимира Співакова, давнього друга і свідка на весіллі Пінчука-Франчук.
Успіх кампанії гарантований подвійним статусом Франчук – дочки президента і дружини людини, капітал якої оцінюється в 1,3-1,5 мільярда доларів (12 місце серед найбагатших людей Східної Європи за версією журналу "Wprost" і 146 – у рейтингу "EuroBusiness" серед капіталістів усієї Європи).
Сама вона не приховує, що збирається скористатися родинними зв'язками: ім'я Кучми викликає різке бажання допомогти проекту. До того ж, саме Пінчук став першим донором фонду. Водночас Франчук обіцяє не займатися лобіюванням питань у головному кабінеті країни в обмін на внески до фонду.
Крім цього, розкрутка проекту – це рідна сфера діяльності самої Олени Франчук. Вона фахівець з реклами – доказом тому є лідерство "Київстар" серед операторів мобільного зв'язку.
Справжні причини старту Олени Франчук можуть бути різними, але при тому існувати одночасно: шляхетні мотиви, крім того - бажання самореалізуватися і перестати бути просто "дочкою президента". Можливо, є тут і вплив неминучості відходу Кучми з посади президента. Невідомо, якою буде країна через рік і наскільки мирною буде передача влади. Однак публічний статус – це завжди краще для самозахисту.
Припущення, що фонд може стати учасником якихось політичних кампаній, Франчук обіцяє нівелювати прозорою діяльністю організації.
І абсолютною несподіванкою для "Української правди" стала готовність Олени Франчук відповісти на питання про новий проект.
- Чому ви вирішили піти на цей крок – створити фонд, який буде займатися проблемами лікування СНІДу? Наскільки відомо, до цього ваша діяльність була пов'язана з мобільним зв'язком. Тобто, ця нова справа зовсім не пов'язана з попереднім вашим досвідом...
- Я просто побачила статистику. Якось так склалося: якісь матеріали в газетах, якісь зустрічі з людьми, що займаються цією проблемою. Я побачила статистику, яка пов'язана з ростом епідемії в Україні.
Коли я побачила ці цифри, коли я переконалася, що це відбувається насправді, то мені стало страшно. Від того, що ніхто про це не знає, що люди не сприймають це як свою проблему. Ну, власне кажучи, так само, як її не сприймала я, поки не побачила ці цифри. А їх я побачила теж досить випадково.
Тому в мене виникло бажання допомогти. Я злякалася того, що може статися. І до 2010 року, якщо нічого не робити, число хворих в Україні буде півтора мільйона. І зупинити ріст уже буде неможливо, тобто ми перейдемо до тенденцій Африки.
Європейські країни пройшли той період, у якому ми зараз перебуваємо, років 10 тому. У них це все почалося, у них були великі інформаційні масові кампанії, пропаганда. І вони змогли зупинити зростання захворювання. Тобто, у нас є шанс це зробити. Або не зробити.
Я зрозуміла, що я точно можу вкласти свої сили в це. Тому що, ви правильно сказали, я працювала в "Київстарі", але я займалася маркетингом. Тобто реклама, комунікації – це те, що я можу робити. І те, чого в нас катастрофічно не вистачає в ситуації зі СНІДом – це якоїсь масової інформаційної політики.
Я зрозуміла, що можу зробити рекламну кампанію, яка буде зосереджена на темі СНІДу. Тобто, насамперед, привернути увагу суспільства до цієї проблеми, а потім пояснювати докладно, як, що і чому. Тому що, поки не буде інтересу, людей не буде цікавити: "Чому я повинен стерегтися?"
У принципі, люди повинні розуміти ціну ризику, коли вони роблять ті або інші вчинки.
От такі були первісні мотиви. Потім я стала просто далі занурюватися в цю тему, якісь нові речі дізнаватися для себе. Наприклад, що якщо хворі приймають ліки... Я, наприклад, довідалася, що є ліки від СНІДу. І якщо хворі вживають ці ліки, то знижується ризик передачі від них здоровим людям цієї інфекції. І так далі. Я стала занурюватися в цю тему.
Спочатку моїм бажанням було зробити велику потужну інформаційну кампанію. Я розуміла, що в мене є мій ресурс як людини, яка знайома з маркетингом і знає, як зробити добру кампанію. Я розуміла, що в мене є медіа-ресурс, тому що є на кого спертися. Тобто, я зможу розміщати цю рекламу на медіа-носіях.
- Про який медіа-ресурс йдеться, на який, як ви кажете, ви можете спертися?
- У мене добрі особисті стосунки – аж до подружніх – з акціонерами різних медіа-активів.
Перше, що буде зроблено – це рекламна кампанія на телебаченні, яка буде продовжена в пресі, зовнішній рекламі. Поки що не біг-борди, а маленька рекламна кампанія.
Зараз у нас найважливіша цільова група – це молодь. Молоді люди у віці від 14 до 22 років. І от на них буде спрямована в основному ця рекламна кампанія. Будемо розміщувати зовнішню рекламу в студентських гуртожитках і в навчальних закладах.
І в грудні ми проводимо концерт для того, щоб привернути увагу громадськості, еліти до цієї проблеми. І всі гроші, зібрані від концерту, ми передамо в київський дитячий будинок "Берізка". Це єдиний дитячий будинок у Києві, де живуть ВІЛ-інфіковані діти.
Їх небагато, тому що Київ – відносно благополучне місто порівняно з іншими містами України. На першому місці – Донецьк, потім Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Крим.
Тобто, Київ далеко за ними, попри те, що це найбільше місто України. Тут багато міжнародних організацій працює, тому тут усе-таки краще. Вочевидь, рівень життя вище, це теж важливо.
Але ми перераховуємо ці гроші в київський будинок, там одна дитина хвора на СНІД, вісім – ВІЛ-інфіковані, 30 дітей від ВІЛ-інфікованих батьків. Вони ще дуже маленькі, ще не можна точно поставити діагноз, передалася їм ця хвороба чи ні. Але оскільки концерт проводять у Києві, ми подумали, що буде логічніше, якщо гроші будуть передані київському дитячому будинку.
- Наскільки я зрозумів, це буде якийсь фонд, що потім буде перерозподіляти кошти на ці цілі - дитячим будинкам і якимсь кампаніям по боротьбі зі СНІДом?
- Так. Дивіться, фонд мій особистий. Я його засновник. У співзасновниках мій чоловік Віктор. І я особисто буду розподіляти ці гроші. Поки що ми наповнювали цей фонд грошима, які не були залученими. Фонд заснований за підтримки Віктора, і дотепер були тільки приватні кошти.
Кошти, що будуть отримані під час концерту – це будуть перші залучені кошти. До речі, вони уже почали надходити.
Вони будуть переведені в цей дитячий будинок. Але ми не будемо передавати гроші. Щоб уникнути непорозумінь, ми будемо передавати туди те, що вони замовлять – якісь конкретні речі. На сьогоднішній день вони сказали, що ліки їм не потрібні, ліки їм постачає уряд. Їм потрібні інші речі. Відповідно до списку, ми будемо їм ці речі доставляти.
- Чи немає у вас відчуття, що внески в цей фонд багато людей будуть робити, виходячи з того, що ви є дочкою президента?
- Є таке відчуття. Я саме тому цим і займаюся. Я розумію, що це додатковий ресурс. Так, будуть робити, тому що я дочка президента. Але це хіба погано? Я вважаю, що це добре – користуватися своїм соціальним статусом у благородних цілях.
- Є таке побоювання, що багато хто буде розраховувати на якусь віддачу тоді від президента?
- Ви знаєте, я не збираюся... Благодійність – справа добровільна. Якщо ти хочеш допомогти дітям і відчуваєш можливість це зробити, то ти можеш це зробити, я надаю таку можливість. Але я не буду займатися вирішенням чиїхось питань.
- Перша реакція на повідомлення, що ви починаєте цей проект, була така, що ви, можливо, починаєте власну діяльність із прицілом на громадську і, можливо, навіть якусь політичну кар'єру...
- А хто так сказав?
- Ну, люди так подумали.
-І я виступлю єдиним кандидатом від влади на президентських виборах? (Сміється.) Ні, я взагалі, чесно кажучи, не збираюся ставати громадським діячем, і політичним тим більше.
У мене в родині все добре і все благополучно, слава Богу. Я нескінченно вдячна Богу за все, що в мене є – чудові діти, чоловік. Я дуже ціную свою родину. Молодшій доньці 5 місяців. Тому я, звичайно, хочу і буду проводити максимально можливий час з ними. І ставати громадським діячем у мої найближчі плани не входить.
Знаєте, я навіть не дуже комфортно почуваюсь, коли під час презентації до мене підходять люди, вони знайомляться, вони запрошують мене на якісь події, пов'язані зі СНІДом – конференції, круглі столи. Я вибачаюся і відмовляюся. Я пояснюю, що в мене зараз двоє дітей, хворіють обоє. Ну, так збіглося. З одного боку, я не хочу їх ображати, щоб не подумали, що от вона, така-сяка, ігнорує наш захід. Але, з іншого боку, я готова вносити посильний вклад у справу боротьби зі СНІДом, але не на шкоду родині.
- А з вашим батьком, президентом, ви якось цей крок свій погоджували?
- Я самостійно ухвалила рішення, що я це буду робити. Просто я проінформувала тата і маму про це, що я буду зараз займатися цією справою. Звичайно, я розуміла, що це не повинно викликати ніяких негативних реакцій. Я взагалі намагаюся не робити нічого, що було б неправильним або поганим.
- А щось вам сказали у відповідь?
- Ну, що сказали... Мама сказала: "Молодець, будеш займатися доброю справою". Тато теж.
- У прес-релізі, поширеному від вашого імені, зазначено, що допомогу і підтримку цьому проекту здійснює ваш чоловік Віктор Пінчук. А в чому це виявляється?
- У грошах виявляється.
- А не секрет, який перший внесок?
- Ні, не секрет. Ми зараз уже вклали суму понад 200 тисяч гривень на початковому етапі, за півтора місяці. Будемо вкладати ще і до кінця року. У наступному році плануємо бюджет... приблизно мільйон гривень. Але проект тільки починається, тому зараз важко адекватно оцінити його масштаб. Але приблизна цифра така. Під кінець року я, напевно, опублікую звіт – скільки ми внесли, скільки залучили, на що витратили.
- Ну от бачите, вже починаєте публічну діяльність.
- Це не є публічна діяльність, це прозора діяльність. Оскільки я більше всього не хочу, щоб були якісь плітки навколо фонду. Фонд і гроші – це справа дуже тонка. І я дуже ціную свою репутацію, своє ім'я. Тому я просто не хочу, щоб хтось щось міг сказати. Я хочу діяти максимально прозоро і відкрито.
Це не публічна діяльність, а просто, скажімо, у вигляді інформаційної довідки. Виникнуть питання: "А куди вона гроші поділа?". Ось, довідка. "Де був з четверга до п'ятниці? А ось довідка", - як Жванецький говорить.
- А з "Київстару" у зв'язку з цим проектом ви йдете чи залишаєтеся?
- Я в "Київстарі" зараз перебуваю у відпустці по догляду за дитиною. І, в принципі, маю право три роки бути у відпустці. З "Київстаром" я спілкуюся по телефону. Я не сиджу зараз в офісі, а по телефону розмовляю зі своїми топ-менеджерами.
Про вихід з "Київстару" я поки не думала. Тобто, може бути, я не виключаю такої можливості, тому що, дійсно, фонд займає дуже багато часу. Я, коли почала цим займатися, зрозуміла, що він займає багато часу. Подивимося.
- Ви згадували, що цей фонд створили разом з чоловіком. Чи значить це, що ви вкладали свої гроші, і чи правдива інформація, що ви володієте певним пакетом у "Київстарі"?
- Ні, ми вкладали гроші, які Віктор заробляє як мій чоловік, як легальний бізнесмен.
Я не володію пакетом у "Київстарі", і грошей "Київстару" тут ніяких немає. І "Київстар" поки ще ніяким чином не бере участі в цьому проекті. І я навіть не знаю, чи правильно буде так чи інакше залучати цю компанію до цього проекту. Я навіть боюся якихось звинувачень у зловживанні.
- От побачите, після цього інтерв'ю "Київстар" сам прийде і запропонує вам.
- Це не факт. У "Київстарі" великий пакет акцій належить норвезькій компанії, і тому топ-менеджер там норвезький. Тому - не факт.
