Олександр Волков: "Я вийшов із фракції СДПУ(о) з простої причини: я не можу бути в "стаді баранів"

Продовження інтерв'ю Олександра Волкова "Українській правді". Першу частину читайте тут: "Кисіль – мій друг. Але це не значить, що я поділяю спосіб життя, який він веде"


- Олександре Михайловичу, ви залишилися членом партії "Демократичний союз"?

- Так, безумовно.

- І ця партія визначила своє ставлення до президентських виборів. І друге питання – чи залишився Горбулін лідером "Демсоюзу"?

- Ми визначилися в 1998 році – ми сказали, що підтримуємо Леоніда Даниловича Кучму. Інших позицій партії не було.

Відносно Горбуліна – він написав заяву і попросив вивести його з ради партії і звільнити його з посади голови партії. Причину він обіцяв пояснити на з'їзді.

- Тобто в партії зараз немає лідера?

- Чому, є. Зараз виконує обов'язки голови партії Левенець, перший заступник.

- Вас називають людиною, що ледь не першою почала вкладати в голову Леоніду Даниловичу й громадськості ідею про третій термін Кучми. Чи вважаєте ви для себе можливим балотування Кучми втретє, коли Конституція чітко обмежує це двома термінами?

- Це питання до Конституційного суду і Леоніда Даниловича. Але для країни це був би найкращий варіант. Тому що саме при ньому залишилася б політична стабільність, кожний би залишився на своєму місці, була б опозиція, була б нормальна команда, що працює з Кучмою. Але найголовніше – стабільність. Не було б тих потрясінь, яких я дуже сильно побоююся.

- Коли ви вперше говорили про третій термін Кучми і як він на це реагував?

- Уперше – у 1999. Як реагував? Дуже погано. Негативно. І зараз реагує негативно й зараз його теперішнє найближче оточення розповідає: "Леоніде Даниловичу, Волков вам підкладає велику свиню, говорячи про те, що ви повинні йти на третій термін".

Я не говорю йому, що він повинен йти на третій термін! Я не маю права це робити! Я говорю сам, як політик, від себе особисто, що я вважаю: найкраще для країни – щоб він ще на один термін залишився президентом. Тому що період економічного і політичного зламу не відбувся.

- Ви не вважаєте Януковича кандидатом від влади і гідним змінником Кучми?

- Це питання інше. Я так далеко не заглядав. Але на сьогодні серед засвічених кандидатів Янукович просто як прем'єр-міністр автоматично потрапляє в цю когорту. У нього сьогодні – найбільші шанси від влади брати участь у цих виборах. Але ще сам Янукович не сказав – чи піде він на вибори. І правильно робить.

- А ви задоволені роботою Януковича як прем'єра?

- Чому ні? Дуже непогано. Його підтримала більшість, його програму підтримав парламент, життєвий рівень не впав. Єдиний промах – на ринку зерна. У якийсь момент він понадіявся на своїх помічників, проморгав момент, коли вивезли зерно з України. І, по-друге, що ціни на хлібопродукти пішли вгору. Це мінус.

Але це може пояснити тим, що в нього не було великого досвіду. Він керував регіоном. А тут він понадіявся на своїх помічників. А їх йому, м'яко кажучи, підставили, нав'язали – адже це коаліційний уряд. І він був упевнений, що все гаразд, на цих людей можна покластися. І от таке відбулося, підставили.

- Не дуже давно Тігіпко сказав, що розробляються варіанти зміни прем'єра. Що Кірпа – ймовірний наступник Януковича. Як вам Кірпа як кандидат у прем'єри?

- Кірпа – дуже сильний керівник. І він це довів не словом, як говорять деякі, а саме справою. Подивіться, як перетворилася залізниця, дороги, яке йде будівництво! Скільки грошей вкладається в реконструкцію автомобільних доріг!

Що говорити – людина на своєму місці, людина дуже сильна. Щодо зміни Януковича – таке рішення може ухвалити тільки президент. Парламент його чіпати не може. Якщо президент запропонує зняти Януковича – це право президента, але я думаю, що це не кращий варіант.

- Чому ви в парламенті, входячи у фракцію СДПУ(о), її залишили? І, ставши позафракційним, віддалилися від політичних процесів на рівні великих гравців у парламенті.

- Візьміть фракцію СДПУ(о)! Крім Шуфрича і Леоніда Макаровича [Кравчука] – хто там наближений до політичних процесів? Їм приходять і розповідають – що треба робити, на яку кнопку натискати.

Насамперед треба віддати належне Віктору Медведчуку. Він є дуже сильним гравцем на політичній арені – це так. Це в нього не віднімеш. І він знає, за що бореться – за своє місце під сонцем і тими людьми, що його оточують. Він молодець.

- Але ви все одно вийшли з фракції?

- Я вийшов із фракції СДПУ(о) з однієї простої причини. Я побував на 2-3 засіданнях фракції і зрозумів, що рішення ухвалюються не колегіально, а рішення нав'язуються керівництвом – будемо говорити так. Вибачте, але я не можу знаходитися в "стаді баранів". Я хотів би, щоб моя думка і мій голос були почуті. А там цього не відбулося.

- Можна питання, що стосується, може, не зовсім приємної теми: чому у вас із президентом відбулося віддалення один від одного?

- Це абсолютно нормальне явище. Розумієте, знаходитися поруч вічно не будеш. Чим ближче наближаєшся до президента, чим ближче відносини – тим більше серед твоїх друзів виникає ворогів. Це звичайна ситуація заздрості.

А в даному випадку фатальну роль зіграла СБУ, яку очолював тоді Леонід Деркач. Він дуже багато бруду, негативу, пліток приніс у кабінет президента, перед якими, на превеликий жаль, президент не встояв.

Зараз, можливо, ситуація змінюється, і він може розібратися, що все те було неправда. Яку до сьогоднішнього дня йому продовжують викладати. Але не СБУ – знаходяться інші, не менш впливові люди.

Дуже шкода, що президент віддаляє не вірних васалів, а вірних друзів. Тому що вірних друзів у нього сьогодні дуже мало. Особливо тих, котрі могли б прийти й сказати правду – якою б гіркою вона не була. Мені дуже прикро. Дуже багато хто хоче говорити президентові те, що він хоче чути. Це неправильно. І мати одне джерело інформації – теж неправильно.

- А повернення Бакая в команду Кучми як ви розцінюєте?

- Це правильно. Бакая у свій час обгадили – я думаю, з того ж самого джерела. Коли розповідали про якісь мільярди, що нібито він десь украв і потім відніс. Коли розібралися, коли Бакай виявився на вулиці – він залишився "нищим человеком".

- Бакай – жебрак?!

- Так, уявіть собі! Він ходив, позичав по три-п'ять тисяч. І в мене конкретно. Абсолютно недавно – йому ні за що було жити. Ви не повірите – але це так.

- Знаєте, проти Бакая Піскун збирався порушити кримінальну справу – але цього не відбулося. На вашу думку, чи не є призначення Бакая на цю посаду біля Кучми спробою захистити Бакая?

- Знов-таки, це те, про що я говорю. Відповідно до пліток з'явилася думка, що Бакай десь накрав. У цьому допомагав дуже сильно і Гриша Омельченко, одержуючи інформацію з певних кіл. Але це плітки – як були, так і є.

Тому коли Піскун конкретно розібрався по факту цієї справи, він зрозумів, що це на рівні пліток. Чи сталося так, що він відмовився від цієї ідеї про Бакая? Я не знаю. У нас немає з Піскуном близьких відносин. А те, що президент повернув Бакая на непогану, господарську посаду – це правильно зробив. Тому що Бакай – професіонал, фахівець цієї справи. Він – господарник.

- Якийсь час на рівні версій ходила інформація, що і проти вас є передумови або наміри порушити кримінальну справу?

- З якого приводу?

- По бельгійських епізодах, наприклад.

- Я не можу зрозуміти одного. Є справа в Бельгії. При чому тут Україна? Хай Бельгія і розбирається. Бельгія зверталася до України, Україна розбиралася й сказала: за тими фактами, які надала Бельгія, жодного порушення з боку Волкова немає і не було. Я не взяв з бюджету ні копійки, я не вивіз з цієї країни жодного цвяха.

А що бельгійці там думають?... Бельгійці, до речі, думають не без допомоги наших спецслужб. Комусь тоді треба було дискредитувати президента, і мене – у тому числі. І ви ж розумієте, що найактивнішу участь у цьому взяв Григорій Омельченко. А він – колишній працівник спецслужб.

- Пов'язаний з Марчуком?...

- Ну, я не знаю. І ви не знаєте. Це тільки здогадки. Його могли використовувати і ті, хто в той час керували спецслужбами. А він виступав як рупор. Йому за це чи платили, чи ні – нехай залишається на його совісті. І це справа Бельгії – розібратися, порушував я чи ні. Україна своє слово сказала.

- А що взагалі у вас було пов'язано з Бельгією: підприємства, нерухомість?

- Нічого. У мене був там до 1994 року певний бізнес, я був засновником. Але в 1994 я вийшов – і нічого в мене там немає.

- А зараз у вас яка комерційна діяльність?

- Жодної, не хочу я жодної комерційної діяльності. Нічого не хочу.

- Канал "Гравіс" у вашій власності?

- "Гравіс" був колись у моїй власності, але в 1994 році я передав 40% трудовому колективові, 30% було продано американській компанії СМЕ, і 30% віддано компанії VGV, до якої я з 1994 не маю жодного відношення.

- Канал "1+1"?

- Ніколи не мав і не маю жодного відношення. Це в інший кабінет треба заходити.

- Ну тоді зовсім нескромне питання – скільки у Волкова в податковій декларації написано?

- Вона публікується, подивіться.

- На жаль, ця інформація не обнародується.

- Ну, я не бідна людина.

- А назвати цифру не хочете?

- Ну, не бідна. Розумієте, цією цифрою можуть скористатися не тільки нормальні люди. У нас же є ще і багато кримінальних авторитетів. Які подумають: ага, чому ми десь шукаємо 20 гривень, якщо тут є стільки.



Першу частину інтерв'ю Волкова читайте: "Кисіль – мій друг. Але це не значить, що я поділяю спосіб життя, який він веде"