Більшовики поставили книговидання під загрозу
П'ятниця, 28 листопада 2003, 12:30
Ухваленням закону про державний бюджет на 2004 рік Верховна Рада України поставила під загрозу існування вітчизняного книговидання. Стаття 74 схваленого 27 листопада в цілому законопроекту про державний бюджет зупиняє на 2004 рік дію пільг з оподаткування, передбачених законом України "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні".
Отже, підтверджується сумна доля закону про підтримку книговидання, який був ухвалений за шаленої протекції уряду та книговидавців вперше ще 28.11.2002. Проте, закон набув чинності лише в квітні 2003 року після того, як був повторно прийнятий після ветування президентом України.
Тоді закон було повернено до парламенту з вимогою перенести початок дії податкових пільг підприємствам книговидання на 1 січня 2004 року (відповідно до вимог бюджетного законодавства), що й було зроблено.
Але навіть урізаному закону про підтримку книговидавничої справи, який передбачав пільгове оподаткування підприємств книговидання лише з 2004 року, не судилося почати діяти в 2003 році, оскільки вже в законі про державний бюджет на 2003 рік (прийнятому 26.12.2002) було закладено норму щодо зупинення на 2003 рік дії пільг для книговидання.
Тоді це змусило лобістів галузі шукати обхідні шляхи, які врешті-решт були знайдені й успішно втілені в життя. Так, уже 16 січня 2003 року Верховна Рада приймає закон, проект якого був внесений нардепом Турчиновим (фракція БЮТ), що подовжував до 1 січня 2004 року дію пільг, запроваджених ще в травні 2001 року для підприємств видавничої сфери.
Подовжувалася дія пільг щодо: 1) звільнення від сплати ввізного мита на цілу групу товарів, пов’язаних з видавничою справою (друкарські фарба, папір та картон, друкарські та брошурувальні машини тощо); 2) невключення до складу валових прибутків платника податку прибутків, отриманих від продажу видавничої продукції; 3) звільнення від податку на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України вищезазначених товарів тощо.
У свою чергу, закон про державну підтримку книговидавничої справи передбачає ширший набір заходів для податкової підтримки вітчизняного книговидавця:
- звільнення від сплати ввізного мита на визначені товари;
- звільнення від ПДВ при ввезенні цих товарів;
- звільнення від ПДВ операцій з виконання робіт та надання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії книжкової продукції, виробленої в Україні; операцій з продажу книжкової продукції, виробленої в Україні, та паперу й картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції;
- звільнення від оподаткування прибутків видавництв, видавничих організацій та підприємств поліграфії, отриманих від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення і розповсюдження книжкової продукції, виробленої в Україні.
Тут слід відмітити повну непослідовність як парламентарів, так і президента. Адже як перші, так і другий фактично прийняли протилежні рішення з різницею в часі в кілька місяців – спочатку зупинивши дію пільг разом із законом про державну підтримку книговидавничої справи, а потім - підтримавши закон, який продовжував дію подібних преференцій на той самий період.
Нонсенсом видається і той факт, що проект закону про державну підтримку книговидавничої справи, який, нарешті, був ухвалений і став законом, був внесений у вересні 2002 року до парламенту і в подальшому активно захищався саме Кабінетом міністрів, який невдовзі сам же запропонував і відстояв зупинення його дії законом про державний бюджет.
У цьому контексті окремо можна поспівчувати народному депутату Царьову(фракція "Регіони України"), який в травні 2003 вніс проект змін до закону про державну підтримку книговидавничої справи в Україні (№3556), якими, зокрема, пропонувалося подовжити дію закону на 1 рік (до 2009 року), поширити пільги на підприємства книготоргівлі, інших розповсюджувачів книговидавничої продукції, встановити в законі вичерпний перелік товарних позицій, звільнених від обкладання ввізним митом, звільнити від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток суб’єктів підприємницької діяльності - резидентів України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону.
Якщо не враховувати положення щодо особливих пільг підприємствам з повним циклом книговидання, які лобіюють інтереси окремих підприємств (існуючих або, скоріше, тих, що будуть створені під цю норму), то законопроект Царьова в цілому заслуговує на позитивну оцінку.
Це й було відображено в рішенні парламенту, який 20 листопада підтримав цей проект в другому читанні і в цілому. Але усі ці нововведення поки що залишаться на папері, принаймні в 2004 році, оскільки навряд чи можна сподіватися на непідписання президентом закону про державний бюджет на 2004 рік, яким зупиняється дія закону про державну підтримку книговидання взагалі.
Але на цьому історія законодавчих перипетій створення пільгових умов діяльності книговидавців аж ніяк не закінчується. Адже того дня, коли законопроект Царьова був схвалений парламентом (20 листопада), той самий народний депутат Турчинов (фракція БЮТ), не розгубившись, подає разом із соціалістом Цушком проект закону №3177-1, який передбачає стару схему збереження хоча б мінімального набору податкових пільг для видавців.
Так, законопроектом №3177-1 від 20.11.03 передбачається подовження дії пільг, запроваджених ще законом "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування" №2410-III від 17 травня 2001 року, до 1 січня 2005 року.
Отже, прибічники пільг для видавничої сфери, враховуючи попередній досвід законотворення, намагаються перестрахуватися й закріпити пільговий режим кількома різними актами – сподіваючись, що хоч з одним та й пощастить.
Якою буде доля їхніх законодавчих ініціатив, ми невдовзі побачимо, але в будь-якому разі навряд чи така невизначеність щодо умов ведення бізнесу книговидавцями сприятиме покращенню їх діяльності та зростанню обсягів книговидання в Україні.
Окрему увагу варто звернути й на відсутність послідовної політики уряду, президента та Верховної Ради щодо державного субсидування окремих сфер виробництва, а саме – вітчизняного книговидання.
Автор: Дмитро Котляр, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив
Отже, підтверджується сумна доля закону про підтримку книговидання, який був ухвалений за шаленої протекції уряду та книговидавців вперше ще 28.11.2002. Проте, закон набув чинності лише в квітні 2003 року після того, як був повторно прийнятий після ветування президентом України.
Тоді закон було повернено до парламенту з вимогою перенести початок дії податкових пільг підприємствам книговидання на 1 січня 2004 року (відповідно до вимог бюджетного законодавства), що й було зроблено.
Але навіть урізаному закону про підтримку книговидавничої справи, який передбачав пільгове оподаткування підприємств книговидання лише з 2004 року, не судилося почати діяти в 2003 році, оскільки вже в законі про державний бюджет на 2003 рік (прийнятому 26.12.2002) було закладено норму щодо зупинення на 2003 рік дії пільг для книговидання.
Тоді це змусило лобістів галузі шукати обхідні шляхи, які врешті-решт були знайдені й успішно втілені в життя. Так, уже 16 січня 2003 року Верховна Рада приймає закон, проект якого був внесений нардепом Турчиновим (фракція БЮТ), що подовжував до 1 січня 2004 року дію пільг, запроваджених ще в травні 2001 року для підприємств видавничої сфери.
Подовжувалася дія пільг щодо: 1) звільнення від сплати ввізного мита на цілу групу товарів, пов’язаних з видавничою справою (друкарські фарба, папір та картон, друкарські та брошурувальні машини тощо); 2) невключення до складу валових прибутків платника податку прибутків, отриманих від продажу видавничої продукції; 3) звільнення від податку на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України вищезазначених товарів тощо.
У свою чергу, закон про державну підтримку книговидавничої справи передбачає ширший набір заходів для податкової підтримки вітчизняного книговидавця:
- звільнення від сплати ввізного мита на визначені товари;
- звільнення від ПДВ при ввезенні цих товарів;
- звільнення від ПДВ операцій з виконання робіт та надання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії книжкової продукції, виробленої в Україні; операцій з продажу книжкової продукції, виробленої в Україні, та паперу й картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції;
- звільнення від оподаткування прибутків видавництв, видавничих організацій та підприємств поліграфії, отриманих від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення і розповсюдження книжкової продукції, виробленої в Україні.
Тут слід відмітити повну непослідовність як парламентарів, так і президента. Адже як перші, так і другий фактично прийняли протилежні рішення з різницею в часі в кілька місяців – спочатку зупинивши дію пільг разом із законом про державну підтримку книговидавничої справи, а потім - підтримавши закон, який продовжував дію подібних преференцій на той самий період.
Нонсенсом видається і той факт, що проект закону про державну підтримку книговидавничої справи, який, нарешті, був ухвалений і став законом, був внесений у вересні 2002 року до парламенту і в подальшому активно захищався саме Кабінетом міністрів, який невдовзі сам же запропонував і відстояв зупинення його дії законом про державний бюджет.
У цьому контексті окремо можна поспівчувати народному депутату Царьову(фракція "Регіони України"), який в травні 2003 вніс проект змін до закону про державну підтримку книговидавничої справи в Україні (№3556), якими, зокрема, пропонувалося подовжити дію закону на 1 рік (до 2009 року), поширити пільги на підприємства книготоргівлі, інших розповсюджувачів книговидавничої продукції, встановити в законі вичерпний перелік товарних позицій, звільнених від обкладання ввізним митом, звільнити від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток суб’єктів підприємницької діяльності - резидентів України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону.
Якщо не враховувати положення щодо особливих пільг підприємствам з повним циклом книговидання, які лобіюють інтереси окремих підприємств (існуючих або, скоріше, тих, що будуть створені під цю норму), то законопроект Царьова в цілому заслуговує на позитивну оцінку.
Це й було відображено в рішенні парламенту, який 20 листопада підтримав цей проект в другому читанні і в цілому. Але усі ці нововведення поки що залишаться на папері, принаймні в 2004 році, оскільки навряд чи можна сподіватися на непідписання президентом закону про державний бюджет на 2004 рік, яким зупиняється дія закону про державну підтримку книговидання взагалі.
Але на цьому історія законодавчих перипетій створення пільгових умов діяльності книговидавців аж ніяк не закінчується. Адже того дня, коли законопроект Царьова був схвалений парламентом (20 листопада), той самий народний депутат Турчинов (фракція БЮТ), не розгубившись, подає разом із соціалістом Цушком проект закону №3177-1, який передбачає стару схему збереження хоча б мінімального набору податкових пільг для видавців.
Так, законопроектом №3177-1 від 20.11.03 передбачається подовження дії пільг, запроваджених ще законом "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування" №2410-III від 17 травня 2001 року, до 1 січня 2005 року.
Отже, прибічники пільг для видавничої сфери, враховуючи попередній досвід законотворення, намагаються перестрахуватися й закріпити пільговий режим кількома різними актами – сподіваючись, що хоч з одним та й пощастить.
Якою буде доля їхніх законодавчих ініціатив, ми невдовзі побачимо, але в будь-якому разі навряд чи така невизначеність щодо умов ведення бізнесу книговидавцями сприятиме покращенню їх діяльності та зростанню обсягів книговидання в Україні.
Окрему увагу варто звернути й на відсутність послідовної політики уряду, президента та Верховної Ради щодо державного субсидування окремих сфер виробництва, а саме – вітчизняного книговидання.
Автор: Дмитро Котляр, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив
