Ющенко + Тимошенко + Мороз. Результат невідомий
Середа, 26 листопада 2003, 10:42
Опозиція нарешті сконцентрувалася на тому, до чого її неодноразово підштовхували співчутливі спостерігачі. Антикучмісти відкрили вогонь по владі – не тільки по політичним мішеням, але й по соціальним. Вони звернулися до близьких народові тем, бо всі 37 мільйонів електорату носять гаманці і мають кишені. Маніпуляції уряду з мінімальним рівнем зарплати – ось новий фронт боротьби.
У четвер о 10 годині в Києві – спільний мітинг опозиції. Вперше з березня. Планується 10 тисяч протестуючих. Місця дислокації пікетів – Верховна Рада і Кабінет міністрів.
Організаторами акції виступили "Наша Україна", СПУ і БЮТ. Про участь Компартії точної інформації немає. У понеділок увечері Мороз сказав: на координаційній раді опозиційних партій у Києві комуністи "вже підтвердили свою участь". Водночас у вівторок вдень представник іншої опозиційної сили зазначив, що комуністи дали відбій, "боючись провокацій".
Бо у цей же четвер на тих самих майданах буде відбуватися ще один мітинг – шахтарів... на захист уряду. БЮТ уже заявив, що сусідство двох натовпів буде супроводжуватися провокаціями.
Можливо, ледь не вперше в історії гірники їдуть до Києва не протестувати. За словами опозиціонерів, з Донбасу планують привезти 20 000 осіб. Натомість сам лідер Профспілки робітників вугільної промисловості Юрій Турманов сказав "УП", що "ми вирішили залучити до акції понад 3 000 людей".
Шахтарі будуть, як каже Турманов, "підтримувати бюджет", де вперше в історії України виділено таку велику суму на фінансування вугільної галузі – 4,025 мільярда гривень.
Водночас опозиція протестуватиме проти зменшення мінімальної зарплати, яку закладено в бюджет – з 237 до 205 гривень. Раніше, у травні 2003, самі ж фракції більшості ухвалили закон із цією цифрою. А у вівторок вони домоглися зменшення цього показника.
Уряд красиво підставився під удар опозиції. Бо за 22 статтею Конституції знижувати цей індекс не можна: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Опозиція каже, що мінімальний розмір зарплати і є тим правом, на яке посягнули у вівторок кучмісти.
Водночас уряд закликає бути щасливими, що мінімальний рівень і так підвищується. А те, що це відбувається транзитом через пониження – не страшно. Бо якщо стане 237, то з'являться дірки в бюджеті.
Натомість опозиція апелює: все сходилося б гарно і з 237 гривнями мінімальної зарплати. Але уряд роздає гроші на реалізацію конкретних передвиборчих обіцянок "конкретних" фракцій більшості, яким намагається догодити Янукович.
Уряд каже, що гроші йдуть на підвищення фінансування вугільної галузі. Опозиція вказує, що добряча частина з 4 мільярдів піде не на зарплати, а на купівлю обладнання у кишенькових фірм володарів шахт. При цьому обладнання буде продаватися за завищеною ціною, і, можливо, старе під видом нового. Більшовики кажуть, що це брехня.
От так стисло виглядає конфлікт між владою і опозицією навколо бюджету. Скористатися антикучмістам таким "подарунком" було б гріх. Як гріх було і Януковичу іти проти виборців, яких через рік він агітуватиме підтримати його кандидатом в президенти. А збільшуючи фінансування шахтарям, він не отримує жодних нових голосів, бо ця ніша зайнята ним же самим.
Тимошенко не вірить у рейтинги
Крім антивладної пропаганди, для опозиції акція в четвер має великий внутрішньоопозиційний сенс. Це є спробою через спільний мітинг поновити формат коаліції "Наша Україна", СПУ і БЮТ. Може, свіже повітря та спільний мегафон у Ющенка, Мороза і Тимошенко проб'ють тромби, які не дозволяють їм домовитися про єдину виведену формулу перемоги у 2004.
За рік до виборів єдиний кандидат від опозиції – у форматі "трійки" – все ще декларація. Новий конфліктний момент – лист заступника Мороза Вінського до Ющенка, Тимошенко, Симоненка і самого Мороза із закликом зробити лідера соціалістів єдиним кандидатом.
Проблема не тільки в тому, що обговорюється кандидатура не першого, а четвертого-п'ятого за рейтингом політика в державі. А ще у тому, що ідея єдиного кандидата подається у контексті саме четвірки. Коли такий склад коаліції наперед є нереальним. І це тільки відволікає від справжніх конструктивних переговорів. Якщо вони відбуваються.
Що сумнівно. Схоже, "Наша Україна", СПУ і БЮТ так і не просунулися у головному питанні. Про це свідчить заява Тимошенко в коментарі "УП". Виявляється, для неї Ющенко і Мороз є рівноцінними кандидатами. І на показники соціослужб вона не зважає:
"Я всім цим штучним рейтингам не вірю. Жоден лідер опозиції не може говорити, що у нього нижчий чи вищий рейтинг. Будь-який лідер опозиції, якщо піде як єдиний кандидат, виграє ці вибори".
Тимошенко: "Мороз – компромісна для Сходу і Заходу України фігура. У Ющенка і в першому, і в другому турі може залишитися 21%. Тому що голосує за нього стійкий, відмежований від усієї іншої країни електорат. І всі це знають. А у Мороза загальнонаціональний рейтинг. І я думаю, що Мороз – не гірший кандидат, ніж Ющенко. Це я впевнено кажу".
(Загалом, питання рейтингу відверто дратує Тимошенко. Можливо, винні у тому показники навпроти її прізвища: 4,9-5,3% у останньому дослідженні Центру Разумкова; 4,6% – у опитуванні "Демократичних ініціатив".
Тимошенко заявила "УП": "Я хочу, щоб ви мене дослівно процитували. Сьогодні рейтинги не відповідають дійсності. Рейтингами штучно створюються лідери нації, яких насправді не існує!")
Сам Вінський не розкриває, на чому побудоване його переконання в успішності висунення Мороза єдиним кандидатом. Він тільки пояснив "УП", що дослідження, проведене внутрішньою соціоструктурою СПУ, показало: рейтинг Мороза є 11,5%, а Ющенка – 18,5%. Тобто розрив не є критичним.
Соціалісти готуються і до виборів, і до неучасті в них
Мороз не виключає свого балотування в президенти, але так само не виключає і підтримки єдиного кандидата. За словами Юрія Луценка, представника частини СПУ, яка опонує Вінському, питання виборів президента відкладено принаймні до лютого 2004:
"Людською мовою останнє рішення політвиконкому СПУ звучить так: підтримка "Нашою Україною" політреформи є передумовою для початку переговорів між Ющенком і Морозом щодо єдиного кандидата. А у лютому 2004, після закриття цієї сесії, буде остаточно зрозуміло, чи відбудеться політреформа".
Сам Мороз неодноразово говорив фактично про те ж саме. Водночас соціалісти паралельно ведуть два сценарії своєї участі у виборах президента.
Відомо, що останні півроку поїздок Ющенка по 25 регіонам дезорієнтували місцеві штаби СПУ. На всіх Форумах демократичних сил виступали соціалісти, і майже завжди це були керівники обласних осередків Соцпартії, і постійно вони говорили про одне – необхідність єдиного кандидата.
Як реакцію на це делікатне переманювання соціалістичних сил Мороз розпочав свої власні виїзди в регіони. Він зустрічається з активом СПУ – в одному центрі з представниками трьох областей. І ключовою тезою його промов є необхідність підвищення рейтингу партії. Так, на Сході України завдання стоїть наростити до 10%, у Центрі – до 30%.
Мету, з якою партія включається у боротьбу за рейтинг, соціалісти оголосять навесні 2004: чи для передвиборчої кампанії Мороза, чи для високих стартових умов в переговорах з Ющенком про єдиного кандидата. Чи просто для наступних виборів до Верховної Ради. Які, враховуючи українські реалії, можуть відбутися... невідомо коли.
Для всіх зрозуміло, що Мороз є ключовою фігурою у проекті "Ющенко - єдиний кандидат". Про це свідчать деякі штабні соціорозробки "Нашої України". Мороз також унеможливлює створення з Ющенка ворога Східної України. Крім того, очевидною є істина: зв'язка Тимошенко-Мороз є дуже сильною, і у разі, якщо лідер СПУ не балотуватиметься, підтримуючи Ющенка, на самостійну участь у виборах не наважиться і Тимошенко.
М'яч на полі Ющенка
Водночас сама Тимошенко так само не знає, що вона робитиме у 2004. Програш Ющенка на виборах президента робить її єдиним перспективним лідером опозиції. Крім того, самостійне балотування Тимошенко є необхідним для зміцнення "Батьківщини" перед парламентськими виборами-2006. А передвиборча кампанія до нової Верховної Ради почнеться відразу після виборів президента: адже ці дві події розділяє лише півтора роки.
Але якщо Ющенко переможе при тому, що Тимошенко самостійно піде на вибори, це знищує її шанси на участь у владі. Крім того, балотуючись у 2004, Тимошенко може втратити те, що має, а саме – власну фракцію у парламенті. Бо серед 19 парламентарів-членів БЮТ четверо є членами "Собору" плюс самостійний, але близький до них Головатий.
"Собор" уже неодноразово висловлювався на кшталт того, що останній шанс для України – це єдиний кандидат. "Ті з опозиціонерів, хто не об'єднаються у 2004, будуть зрадниками", - заявив "УП" лідер "Собору" Анатолій Матвієнко. Водночас він упевнений, що "мають бути закріплені гарантії на виконання спільного курсу тими лідерами, які підтримають єдиного кандидата". "І Ющенко тут має працювати найбільше", - додав Матвієнко.
Між тим сам лідер "Нашої України" знову, схоже, віддав ідею єдиного кандидата у руки стихії. Застосувавши до цієї політичної проблеми ліберально-економічний принцип: краще не втручатися, і питання саме врегулюється.
Але поки воно не врегульовується. Постійні консультації між лідерами трійки стосуються поточних питань, але ніяк не дійдуть до головного. І мітинг опозиції у четвер – ще одна спроба запустити цей процес.
У четвер о 10 годині в Києві – спільний мітинг опозиції. Вперше з березня. Планується 10 тисяч протестуючих. Місця дислокації пікетів – Верховна Рада і Кабінет міністрів.
Організаторами акції виступили "Наша Україна", СПУ і БЮТ. Про участь Компартії точної інформації немає. У понеділок увечері Мороз сказав: на координаційній раді опозиційних партій у Києві комуністи "вже підтвердили свою участь". Водночас у вівторок вдень представник іншої опозиційної сили зазначив, що комуністи дали відбій, "боючись провокацій".
Бо у цей же четвер на тих самих майданах буде відбуватися ще один мітинг – шахтарів... на захист уряду. БЮТ уже заявив, що сусідство двох натовпів буде супроводжуватися провокаціями.
Можливо, ледь не вперше в історії гірники їдуть до Києва не протестувати. За словами опозиціонерів, з Донбасу планують привезти 20 000 осіб. Натомість сам лідер Профспілки робітників вугільної промисловості Юрій Турманов сказав "УП", що "ми вирішили залучити до акції понад 3 000 людей".
Шахтарі будуть, як каже Турманов, "підтримувати бюджет", де вперше в історії України виділено таку велику суму на фінансування вугільної галузі – 4,025 мільярда гривень.
Водночас опозиція протестуватиме проти зменшення мінімальної зарплати, яку закладено в бюджет – з 237 до 205 гривень. Раніше, у травні 2003, самі ж фракції більшості ухвалили закон із цією цифрою. А у вівторок вони домоглися зменшення цього показника.
Уряд красиво підставився під удар опозиції. Бо за 22 статтею Конституції знижувати цей індекс не можна: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Опозиція каже, що мінімальний розмір зарплати і є тим правом, на яке посягнули у вівторок кучмісти.
Водночас уряд закликає бути щасливими, що мінімальний рівень і так підвищується. А те, що це відбувається транзитом через пониження – не страшно. Бо якщо стане 237, то з'являться дірки в бюджеті.
Натомість опозиція апелює: все сходилося б гарно і з 237 гривнями мінімальної зарплати. Але уряд роздає гроші на реалізацію конкретних передвиборчих обіцянок "конкретних" фракцій більшості, яким намагається догодити Янукович.
Уряд каже, що гроші йдуть на підвищення фінансування вугільної галузі. Опозиція вказує, що добряча частина з 4 мільярдів піде не на зарплати, а на купівлю обладнання у кишенькових фірм володарів шахт. При цьому обладнання буде продаватися за завищеною ціною, і, можливо, старе під видом нового. Більшовики кажуть, що це брехня.
От так стисло виглядає конфлікт між владою і опозицією навколо бюджету. Скористатися антикучмістам таким "подарунком" було б гріх. Як гріх було і Януковичу іти проти виборців, яких через рік він агітуватиме підтримати його кандидатом в президенти. А збільшуючи фінансування шахтарям, він не отримує жодних нових голосів, бо ця ніша зайнята ним же самим.
Тимошенко не вірить у рейтинги
Крім антивладної пропаганди, для опозиції акція в четвер має великий внутрішньоопозиційний сенс. Це є спробою через спільний мітинг поновити формат коаліції "Наша Україна", СПУ і БЮТ. Може, свіже повітря та спільний мегафон у Ющенка, Мороза і Тимошенко проб'ють тромби, які не дозволяють їм домовитися про єдину виведену формулу перемоги у 2004.
За рік до виборів єдиний кандидат від опозиції – у форматі "трійки" – все ще декларація. Новий конфліктний момент – лист заступника Мороза Вінського до Ющенка, Тимошенко, Симоненка і самого Мороза із закликом зробити лідера соціалістів єдиним кандидатом.
Проблема не тільки в тому, що обговорюється кандидатура не першого, а четвертого-п'ятого за рейтингом політика в державі. А ще у тому, що ідея єдиного кандидата подається у контексті саме четвірки. Коли такий склад коаліції наперед є нереальним. І це тільки відволікає від справжніх конструктивних переговорів. Якщо вони відбуваються.
Що сумнівно. Схоже, "Наша Україна", СПУ і БЮТ так і не просунулися у головному питанні. Про це свідчить заява Тимошенко в коментарі "УП". Виявляється, для неї Ющенко і Мороз є рівноцінними кандидатами. І на показники соціослужб вона не зважає:
"Я всім цим штучним рейтингам не вірю. Жоден лідер опозиції не може говорити, що у нього нижчий чи вищий рейтинг. Будь-який лідер опозиції, якщо піде як єдиний кандидат, виграє ці вибори".
Тимошенко: "Мороз – компромісна для Сходу і Заходу України фігура. У Ющенка і в першому, і в другому турі може залишитися 21%. Тому що голосує за нього стійкий, відмежований від усієї іншої країни електорат. І всі це знають. А у Мороза загальнонаціональний рейтинг. І я думаю, що Мороз – не гірший кандидат, ніж Ющенко. Це я впевнено кажу".
(Загалом, питання рейтингу відверто дратує Тимошенко. Можливо, винні у тому показники навпроти її прізвища: 4,9-5,3% у останньому дослідженні Центру Разумкова; 4,6% – у опитуванні "Демократичних ініціатив".
Тимошенко заявила "УП": "Я хочу, щоб ви мене дослівно процитували. Сьогодні рейтинги не відповідають дійсності. Рейтингами штучно створюються лідери нації, яких насправді не існує!")
Сам Вінський не розкриває, на чому побудоване його переконання в успішності висунення Мороза єдиним кандидатом. Він тільки пояснив "УП", що дослідження, проведене внутрішньою соціоструктурою СПУ, показало: рейтинг Мороза є 11,5%, а Ющенка – 18,5%. Тобто розрив не є критичним.
Соціалісти готуються і до виборів, і до неучасті в них
Мороз не виключає свого балотування в президенти, але так само не виключає і підтримки єдиного кандидата. За словами Юрія Луценка, представника частини СПУ, яка опонує Вінському, питання виборів президента відкладено принаймні до лютого 2004:
"Людською мовою останнє рішення політвиконкому СПУ звучить так: підтримка "Нашою Україною" політреформи є передумовою для початку переговорів між Ющенком і Морозом щодо єдиного кандидата. А у лютому 2004, після закриття цієї сесії, буде остаточно зрозуміло, чи відбудеться політреформа".
Сам Мороз неодноразово говорив фактично про те ж саме. Водночас соціалісти паралельно ведуть два сценарії своєї участі у виборах президента.
Відомо, що останні півроку поїздок Ющенка по 25 регіонам дезорієнтували місцеві штаби СПУ. На всіх Форумах демократичних сил виступали соціалісти, і майже завжди це були керівники обласних осередків Соцпартії, і постійно вони говорили про одне – необхідність єдиного кандидата.
Як реакцію на це делікатне переманювання соціалістичних сил Мороз розпочав свої власні виїзди в регіони. Він зустрічається з активом СПУ – в одному центрі з представниками трьох областей. І ключовою тезою його промов є необхідність підвищення рейтингу партії. Так, на Сході України завдання стоїть наростити до 10%, у Центрі – до 30%.
Мету, з якою партія включається у боротьбу за рейтинг, соціалісти оголосять навесні 2004: чи для передвиборчої кампанії Мороза, чи для високих стартових умов в переговорах з Ющенком про єдиного кандидата. Чи просто для наступних виборів до Верховної Ради. Які, враховуючи українські реалії, можуть відбутися... невідомо коли.
Для всіх зрозуміло, що Мороз є ключовою фігурою у проекті "Ющенко - єдиний кандидат". Про це свідчать деякі штабні соціорозробки "Нашої України". Мороз також унеможливлює створення з Ющенка ворога Східної України. Крім того, очевидною є істина: зв'язка Тимошенко-Мороз є дуже сильною, і у разі, якщо лідер СПУ не балотуватиметься, підтримуючи Ющенка, на самостійну участь у виборах не наважиться і Тимошенко.
М'яч на полі Ющенка
Водночас сама Тимошенко так само не знає, що вона робитиме у 2004. Програш Ющенка на виборах президента робить її єдиним перспективним лідером опозиції. Крім того, самостійне балотування Тимошенко є необхідним для зміцнення "Батьківщини" перед парламентськими виборами-2006. А передвиборча кампанія до нової Верховної Ради почнеться відразу після виборів президента: адже ці дві події розділяє лише півтора роки.
Але якщо Ющенко переможе при тому, що Тимошенко самостійно піде на вибори, це знищує її шанси на участь у владі. Крім того, балотуючись у 2004, Тимошенко може втратити те, що має, а саме – власну фракцію у парламенті. Бо серед 19 парламентарів-членів БЮТ четверо є членами "Собору" плюс самостійний, але близький до них Головатий.
"Собор" уже неодноразово висловлювався на кшталт того, що останній шанс для України – це єдиний кандидат. "Ті з опозиціонерів, хто не об'єднаються у 2004, будуть зрадниками", - заявив "УП" лідер "Собору" Анатолій Матвієнко. Водночас він упевнений, що "мають бути закріплені гарантії на виконання спільного курсу тими лідерами, які підтримають єдиного кандидата". "І Ющенко тут має працювати найбільше", - додав Матвієнко.
Між тим сам лідер "Нашої України" знову, схоже, віддав ідею єдиного кандидата у руки стихії. Застосувавши до цієї політичної проблеми ліберально-економічний принцип: краще не втручатися, і питання саме врегулюється.
Але поки воно не врегульовується. Постійні консультації між лідерами трійки стосуються поточних питань, але ніяк не дійдуть до головного. І мітинг опозиції у четвер – ще одна спроба запустити цей процес.
