Антиукраїнська влада проти "Українського півдня"
Четвер, 20 листопада 2003, 15:01
Дзвінок із Миколаєва. Юрій Діденко, голова обласного Руху і редактор всеукраїнської (за статусом) газети "Український південь", просить допомоги. Місцева обласна влада, яка й раніше царювала здебільшого "по понятиям", зовсім розперезалася.
Під ніж пустили вже віддрукований тираж газети. У кращих традиціях "темникотворців" – за телефонним дзвінком. Який, звісно, до майбутньої кримінальної справи про злочини кучмістів не підшити. Причому, рухівці мають картати через те, що сталося, тільки самих себе. Адже, до честі обласної адміністрації, вони спершу попередили "Український південь". Щоправда, у доволі своєрідний спосіб: обласна друкарня відмовилась друкувати чергове число газети. Це стало своєрідним "подарунком" до 10-річчя виходу першого числа газети, яке відзначили тиждень тому (12 листопада, отже, вітаємо!).
Проте, макет терміново відвезли в іншу друкарню, "Приват-поліграфія". Але і це не допомогло. За словами Діденка, наказ надійшов "згори", і не виконати його не могли, тим більше, що представники облдержадміністрації навідалися у Жовтневу друкарню і популярно роз'яснили "політику партії". І вже частково видрукований 5-тисячний наклад був знищений.
Що ж такого мали прочитати читачі "Українського півдня" – газети, безумовно, патріотичної, але ж нещодавно зовсім не ультраопозиційної? Про організацію поїздки миколаївських письменників під "омофором" держадміністрації на позачерговий з"їзд (той, що "проти Яворівського" і "за Околітенко"). Про нехтування місцевою елітою відзначення 70-х роковин Голодомору. Про мракобісся і печерний антиукраїнізм кучмівської вертикалі, яка влаштовує шабаші під час проведення Форумів демократичних сил у кожному обласному центрі, де тільки з'являється Віктор Ющенко з "нашоукраїнським" почтом. Про те, що контрольована родичами губернатора Олексія Гаркуші фірмочка вивезла з України понад мільйон тонн зерна. Причому в останньому випадку ньюсмейкером став не який-небудь місцевий "антимафіозі", а колишній глава облдержадміністрації і обласної податкової, а нині нардеп із "Регіонів України" Микола Круглов. Рухівці вважають, що саме ця інформація й "муляла" найбільше...
У зв'язку з практично повним медійним "одобрямсом" усіх дій губернатора у місцевій квазінезалежній пресі розповісти миколаївцям про те, що ж сталося з газетою, виявилося непросто. Тільки в ефірі телеканалу НІС-ТВ, опозиційного до Гаркуші, бо зорієнтованого на мера обласного центру, головний редактор Юрій Діденко зміг звернутися до Олексія Гаркуші як "гаранта Конституції в області" (так і сказав!) з проханням відновити друк газети в обласній друкарні і цим засвідчити, що в області таки існує свобода слова... Бо ж доведеться у кінці року побачити своє прізвище у "чорних списках" Ради Європи. Слава Богу, моніторинг щодо порушення прав журналістів з України так і не зняли...
Все тече, але нічого не міняється. Принаймні, у Миколаєві. У 90-му році місцеві активісти УГС і НРУ вже возили свої друковані органи "Чорноморію" і "На сторожі" аж у Литву, де друзі з "Саюдісу" множили тодішні опозиційні листки. Вже за часів незалежності ту ж таки УРПівську газету "На сторожі" не брали до друку в жодній типографії – тож її друкували спершу на Тернопільщині, у Чорткові, а відтак ближче додому – в Очакові. І ось тепер, у 2003 році, Юрій Діденко знову їде з макетом. Наразі – у Дніпродзержинськ. Українська газета виходитиме.
Під ніж пустили вже віддрукований тираж газети. У кращих традиціях "темникотворців" – за телефонним дзвінком. Який, звісно, до майбутньої кримінальної справи про злочини кучмістів не підшити. Причому, рухівці мають картати через те, що сталося, тільки самих себе. Адже, до честі обласної адміністрації, вони спершу попередили "Український південь". Щоправда, у доволі своєрідний спосіб: обласна друкарня відмовилась друкувати чергове число газети. Це стало своєрідним "подарунком" до 10-річчя виходу першого числа газети, яке відзначили тиждень тому (12 листопада, отже, вітаємо!).
Проте, макет терміново відвезли в іншу друкарню, "Приват-поліграфія". Але і це не допомогло. За словами Діденка, наказ надійшов "згори", і не виконати його не могли, тим більше, що представники облдержадміністрації навідалися у Жовтневу друкарню і популярно роз'яснили "політику партії". І вже частково видрукований 5-тисячний наклад був знищений.
Що ж такого мали прочитати читачі "Українського півдня" – газети, безумовно, патріотичної, але ж нещодавно зовсім не ультраопозиційної? Про організацію поїздки миколаївських письменників під "омофором" держадміністрації на позачерговий з"їзд (той, що "проти Яворівського" і "за Околітенко"). Про нехтування місцевою елітою відзначення 70-х роковин Голодомору. Про мракобісся і печерний антиукраїнізм кучмівської вертикалі, яка влаштовує шабаші під час проведення Форумів демократичних сил у кожному обласному центрі, де тільки з'являється Віктор Ющенко з "нашоукраїнським" почтом. Про те, що контрольована родичами губернатора Олексія Гаркуші фірмочка вивезла з України понад мільйон тонн зерна. Причому в останньому випадку ньюсмейкером став не який-небудь місцевий "антимафіозі", а колишній глава облдержадміністрації і обласної податкової, а нині нардеп із "Регіонів України" Микола Круглов. Рухівці вважають, що саме ця інформація й "муляла" найбільше...
У зв'язку з практично повним медійним "одобрямсом" усіх дій губернатора у місцевій квазінезалежній пресі розповісти миколаївцям про те, що ж сталося з газетою, виявилося непросто. Тільки в ефірі телеканалу НІС-ТВ, опозиційного до Гаркуші, бо зорієнтованого на мера обласного центру, головний редактор Юрій Діденко зміг звернутися до Олексія Гаркуші як "гаранта Конституції в області" (так і сказав!) з проханням відновити друк газети в обласній друкарні і цим засвідчити, що в області таки існує свобода слова... Бо ж доведеться у кінці року побачити своє прізвище у "чорних списках" Ради Європи. Слава Богу, моніторинг щодо порушення прав журналістів з України так і не зняли...
Все тече, але нічого не міняється. Принаймні, у Миколаєві. У 90-му році місцеві активісти УГС і НРУ вже возили свої друковані органи "Чорноморію" і "На сторожі" аж у Литву, де друзі з "Саюдісу" множили тодішні опозиційні листки. Вже за часів незалежності ту ж таки УРПівську газету "На сторожі" не брали до друку в жодній типографії – тож її друкували спершу на Тернопільщині, у Чорткові, а відтак ближче додому – в Очакові. І ось тепер, у 2003 році, Юрій Діденко знову їде з макетом. Наразі – у Дніпродзержинськ. Українська газета виходитиме.
