Симоненко, Мороз і Тимошенко підставили всі інтернет-ЗМІ України
Четвер, 20 листопада 2003, 08:00
Опозиція і влада спільними зусиллями вдарили по інтернет-виданням. У вівторок парламент проголосував два закони, які дозволяють легко закрити рота мережевій пресі – останньому виду ЗМІ, не контрольованому Банковою.
Парламент у першому читанні ухвалив закон про діяльність у сфері інформатизації, а в цілому – закон про телекомунікації.
"Згідно з першим законопроектом, будь-яке з існуючих інтернет-ЗМІ може бути оголошено таким, що порушує закон – і закрите за формальними ознаками", - б'є на сполох "Майдан".
"Другий законопроект вводить тотальний моніторинг інтернет-трафіку від користувачів за допомогою спеціального обладнання на майданчиках провайдерів інтернету (встановленого, звичайно, за кошт провайдерів)".
Вирішальну роль в ухваленні законів відіграли три фракції опозиції: КПУ, СПУ і БЮТ. "Наша Україна" у той день бойкотувала роботу парламенту, однак не відомо, як би вона поводилася, якби була присутня в залі.
Перший кінжал
Закон про діяльність у сфері інформатизації, внесений урядом Януковича, минулого літа, підпав під критику інтернетників. 5 сторінок абстрактного тексту уможливлюють його використання для знищення інтернет-журналістики руками закону.
Наприклад, лише одна норма. "Суб’єкти діяльності у сфері інформатизації зобов’язані дотримуватись [...] достовірності, повноти та своєчасності інформації, що надається користувачеві".
А цими самими "суб’єктами діяльності у сфері інформатизації" може бути хто завгодно, в тому числі інтернет-ЗМІ: під цю категорію підпадають "власники, розповсюджувачі та користувачі інформаційних технологій, продуктів та ресурсів".
Тож інтернет-ЗМІ порушує закон, якщо воно не надає інформацію "достовірну", "повну" та "своєчасно". Що значать ці три необхідні епітети на адресу інформації – невідомо. А вільне трактування законів – це перша умова використання їх у власних потребах.
Наприклад, "Українська правда" написала про операцію Кучми на кишечнику у вівторок зранку. А сталося це у понеділок ввечері. Така несвоєчасність буде порушенням закону про діяльність у сфері інформатизації?
Ще один приклад. "Суб’єкти діяльності у сфері інформатизації" (в тому числі й інтернет-ЗМІ) за законом "зобов’язані" забезпечувати "захист користувача від матеріальної, моральної чи фізичної шкоди".
Якби цей закон існував на 28 листопада 2000 року, коли з'явилися перші роздруки записів Мельниченка, то досить було застосувати цю статтю – і не було б чи то українського інтернету, чи то касетного скандалу.
Такими статтями, які дозволяють легально знищувати українську інтернет-журналістику, наповнений весь законопроект.
Він був ухвалений у вівторок 269 голосами. Є питання, чи дійсно хочуть запровадження цих норм Литвин і Зінченко, які натиснули "за". При тому, що останні місяці вони самі регулярно стають жертвами інформаційної політики влади.
Серед 269 депутатів, які проголосували за закон, 51 комуніст і 18 соціалістів. І нескладно підрахувати, що без опозиційних голосів він би не пройшов.
Як виявилось, причина такої поведінки опозиції – трохи ризикована як для найвищого законодавчого органу. Соціаліст Юрій Луценко, який входить до телекомунікаційного комітету, розповів, що СПУ просто... не розібралося, що підтримує.
"Стався технічний прокол, фракція не була готова до усвідомленого голосування. Традиційно ми зранку в день голосування збираємося і вирішуємо, які закони підтримуємо. У цей вівторок такого засідання фракції не було. То ж ми зробили помилку".
Натомість Луценко обіцяє виправитися на другому читанні: "Я особисто зроблю всі правки для нейтралізації небезпечних положень для інтернет-ЗМІ".
Другий кінжал
Другий закон – про телекомунікації – поруч з іншими, корисними статтями, передбачає й контроль з боку держави за пересилкою інформації через інтернет-провайдерів.
"Оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів...".
Крім того, оператори повинні "забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів".
"Оператори телекомунікацій зобов'язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу", - ідеться у законі.
У разі запровадження цього закону говорити про недоторканість електронної пошти не доводиться. А те, що закон буде підписаний – немає сумнівів: він ухвалений у другому читанні з урахуванням правок Кучми, який перед цим його ветував.
Луценко є співавтором цього закону, і він не бачить жодних проблем.
"Ця норма є необхідною, вона дає можливість слідкувати за тим, що відбувається в трафіку. При запровадженні цієї норми ми брали європейський досвід, проводили громадські слухання, і мені не відомо про заперечення з боку інтернет-провайдерів."
Як випливає зі слів Луценка, слідкувати "органи" будуть не за листуванням опозиціонерів. А за тим, як українські програмісти продають свої програми західним компаніям. При цьому гроші, які вони отримують, ніким не оподатковуються.
За словами Луценка, розпочати "оперативно-розшукові заходи", тобто, наприклад, перечитувати пошту, можна буде лише за рішенням суду. І ця норма є необхідною у арсеналі правоохоронців. Які за такою ж процедурою можуть почати зовнішнє спостереження чи прослуховування.
Ще один конфлікт в законі – це створення Національної комісії з регулювання зв'язку. У версії, яку ветував Кучма, вона формувалася наполовину президентом і парламентом. Кучма замінив пропорцію, забравши собі право призначати і звільняти всіх 8 членів органу. І у вівторок парламент з цим також погодився.
За словами Луценка, інакше не можна було, бо у Конституції "є вичерпний перелік органів, які формуються наполовину президентом і Верховною Радою".
"У тексті Основного закону після Нацради з телебачення і радіомовлення стоїть крапка. Щоб наполовину формувати склад комісії з регулювання зв'язку, треба змінювати Конституцію. Але закон має вступати в дію вже зараз, бо він забезпечить прозоре функціонування ринку телекомунікацій", - зазначив Луценко.
За цей закон, який передбачає монопольний контроль Кучми за сферою зв'язку та доступ силовиків до будь-якої інформації, яка передається інтернетом, проголосували 296 депутатів.
В тому числі 54 комуністи, 13 соціалістів плюс 14 членів БЮТ. І якби не їх голоси, це закон так само не пройшов би. За словами Луценка, як раз за цей документ СПУ голосувала свідомо.
Водночас Тимошенко, яка, згідно з офіційними результатами голосування, натиснула "за", це спростовує. "Під час голосування за цей ганебний закон я була в Німеччині. Але ж, наскільки мені відомо, наша фракція на знак протесту проти обрання генпрокурора покинула зал. Може так статися, що якісь картки залишились на місті, чим скористалися "більшовики", - заявила вона під час чату на своєму сайті.
"Навіть сама ідея про контроль над приватним життям громадян викликає в мене огиду. А думка про контроль над мережею – сміх. Я обіцяю вжити всіх заходів для скасування цього голосування", - заявила Тимошенко.
Як відомо, рік тому опозиція домоглася анулювання голосування за перерозподіл комітетів. Але тоді більшовики це робили бюлетенями. А зараз було голосування у залі.
Самого відвідувача чату Тимошенко, який поставив їй питання, "найбільше злить навіть не контроль за електронною поштою". "А те, що після того, як вищезгаданий закон вступить в дію – усі інтернет-провайдери змушені будуть купляти в кишеньковій СБУшній фірмі за власний рахунок комплект обладнання для контролю за інтернет-трафіком".
"Як показав досвід Росії, де подібний закон був введений два роки тому, єдиним результатом такої законотворчості була нажива продавця обладнання, а інтернет-трафік контролювати практично неможливо".
Тут варто додати кілька слів від "Української правди". Може скластися враження, що боротьба проти інтернет-преси, яка може початися за першим законом, закінчиться лише одним – черговим ударом по Кучмі у цивілізованому світі. Бо всі провідні сайти, якщо їх почнуть закривати через невідповідність "діяльності у сфері інформатизації", просто перейдуть на закордонні сервери.
Але насправді другий закон дозволяє блокувати пересилку інформації із України за кордон. Тобто ці два закони дають комплексні інструменти для боротьби з інакомисленням. Звичайно, складно уявити, що не буде жодної щілини. Але якщо уявити ситуацію, що влада почне знищувати конкретне видання, то журналіст просто може не переправити статтю на західний сервер. І єдиним виходом стане тільки фізична еміграція.
Парламент у першому читанні ухвалив закон про діяльність у сфері інформатизації, а в цілому – закон про телекомунікації.
"Згідно з першим законопроектом, будь-яке з існуючих інтернет-ЗМІ може бути оголошено таким, що порушує закон – і закрите за формальними ознаками", - б'є на сполох "Майдан".
"Другий законопроект вводить тотальний моніторинг інтернет-трафіку від користувачів за допомогою спеціального обладнання на майданчиках провайдерів інтернету (встановленого, звичайно, за кошт провайдерів)".
Вирішальну роль в ухваленні законів відіграли три фракції опозиції: КПУ, СПУ і БЮТ. "Наша Україна" у той день бойкотувала роботу парламенту, однак не відомо, як би вона поводилася, якби була присутня в залі.
Перший кінжал
Закон про діяльність у сфері інформатизації, внесений урядом Януковича, минулого літа, підпав під критику інтернетників. 5 сторінок абстрактного тексту уможливлюють його використання для знищення інтернет-журналістики руками закону.
Наприклад, лише одна норма. "Суб’єкти діяльності у сфері інформатизації зобов’язані дотримуватись [...] достовірності, повноти та своєчасності інформації, що надається користувачеві".
А цими самими "суб’єктами діяльності у сфері інформатизації" може бути хто завгодно, в тому числі інтернет-ЗМІ: під цю категорію підпадають "власники, розповсюджувачі та користувачі інформаційних технологій, продуктів та ресурсів".
Тож інтернет-ЗМІ порушує закон, якщо воно не надає інформацію "достовірну", "повну" та "своєчасно". Що значать ці три необхідні епітети на адресу інформації – невідомо. А вільне трактування законів – це перша умова використання їх у власних потребах.
Наприклад, "Українська правда" написала про операцію Кучми на кишечнику у вівторок зранку. А сталося це у понеділок ввечері. Така несвоєчасність буде порушенням закону про діяльність у сфері інформатизації?
Ще один приклад. "Суб’єкти діяльності у сфері інформатизації" (в тому числі й інтернет-ЗМІ) за законом "зобов’язані" забезпечувати "захист користувача від матеріальної, моральної чи фізичної шкоди".
Якби цей закон існував на 28 листопада 2000 року, коли з'явилися перші роздруки записів Мельниченка, то досить було застосувати цю статтю – і не було б чи то українського інтернету, чи то касетного скандалу.
Такими статтями, які дозволяють легально знищувати українську інтернет-журналістику, наповнений весь законопроект.
Він був ухвалений у вівторок 269 голосами. Є питання, чи дійсно хочуть запровадження цих норм Литвин і Зінченко, які натиснули "за". При тому, що останні місяці вони самі регулярно стають жертвами інформаційної політики влади.
Серед 269 депутатів, які проголосували за закон, 51 комуніст і 18 соціалістів. І нескладно підрахувати, що без опозиційних голосів він би не пройшов.
Як виявилось, причина такої поведінки опозиції – трохи ризикована як для найвищого законодавчого органу. Соціаліст Юрій Луценко, який входить до телекомунікаційного комітету, розповів, що СПУ просто... не розібралося, що підтримує.
"Стався технічний прокол, фракція не була готова до усвідомленого голосування. Традиційно ми зранку в день голосування збираємося і вирішуємо, які закони підтримуємо. У цей вівторок такого засідання фракції не було. То ж ми зробили помилку".
Натомість Луценко обіцяє виправитися на другому читанні: "Я особисто зроблю всі правки для нейтралізації небезпечних положень для інтернет-ЗМІ".
Другий кінжал
Другий закон – про телекомунікації – поруч з іншими, корисними статтями, передбачає й контроль з боку держави за пересилкою інформації через інтернет-провайдерів.
"Оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів...".
Крім того, оператори повинні "забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів".
"Оператори телекомунікацій зобов'язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу", - ідеться у законі.
У разі запровадження цього закону говорити про недоторканість електронної пошти не доводиться. А те, що закон буде підписаний – немає сумнівів: він ухвалений у другому читанні з урахуванням правок Кучми, який перед цим його ветував.
Луценко є співавтором цього закону, і він не бачить жодних проблем.
"Ця норма є необхідною, вона дає можливість слідкувати за тим, що відбувається в трафіку. При запровадженні цієї норми ми брали європейський досвід, проводили громадські слухання, і мені не відомо про заперечення з боку інтернет-провайдерів."
Як випливає зі слів Луценка, слідкувати "органи" будуть не за листуванням опозиціонерів. А за тим, як українські програмісти продають свої програми західним компаніям. При цьому гроші, які вони отримують, ніким не оподатковуються.
За словами Луценка, розпочати "оперативно-розшукові заходи", тобто, наприклад, перечитувати пошту, можна буде лише за рішенням суду. І ця норма є необхідною у арсеналі правоохоронців. Які за такою ж процедурою можуть почати зовнішнє спостереження чи прослуховування.
Ще один конфлікт в законі – це створення Національної комісії з регулювання зв'язку. У версії, яку ветував Кучма, вона формувалася наполовину президентом і парламентом. Кучма замінив пропорцію, забравши собі право призначати і звільняти всіх 8 членів органу. І у вівторок парламент з цим також погодився.
За словами Луценка, інакше не можна було, бо у Конституції "є вичерпний перелік органів, які формуються наполовину президентом і Верховною Радою".
"У тексті Основного закону після Нацради з телебачення і радіомовлення стоїть крапка. Щоб наполовину формувати склад комісії з регулювання зв'язку, треба змінювати Конституцію. Але закон має вступати в дію вже зараз, бо він забезпечить прозоре функціонування ринку телекомунікацій", - зазначив Луценко.
За цей закон, який передбачає монопольний контроль Кучми за сферою зв'язку та доступ силовиків до будь-якої інформації, яка передається інтернетом, проголосували 296 депутатів.
В тому числі 54 комуністи, 13 соціалістів плюс 14 членів БЮТ. І якби не їх голоси, це закон так само не пройшов би. За словами Луценка, як раз за цей документ СПУ голосувала свідомо.
Водночас Тимошенко, яка, згідно з офіційними результатами голосування, натиснула "за", це спростовує. "Під час голосування за цей ганебний закон я була в Німеччині. Але ж, наскільки мені відомо, наша фракція на знак протесту проти обрання генпрокурора покинула зал. Може так статися, що якісь картки залишились на місті, чим скористалися "більшовики", - заявила вона під час чату на своєму сайті.
"Навіть сама ідея про контроль над приватним життям громадян викликає в мене огиду. А думка про контроль над мережею – сміх. Я обіцяю вжити всіх заходів для скасування цього голосування", - заявила Тимошенко.
Як відомо, рік тому опозиція домоглася анулювання голосування за перерозподіл комітетів. Але тоді більшовики це робили бюлетенями. А зараз було голосування у залі.
Самого відвідувача чату Тимошенко, який поставив їй питання, "найбільше злить навіть не контроль за електронною поштою". "А те, що після того, як вищезгаданий закон вступить в дію – усі інтернет-провайдери змушені будуть купляти в кишеньковій СБУшній фірмі за власний рахунок комплект обладнання для контролю за інтернет-трафіком".
"Як показав досвід Росії, де подібний закон був введений два роки тому, єдиним результатом такої законотворчості була нажива продавця обладнання, а інтернет-трафік контролювати практично неможливо".
Тут варто додати кілька слів від "Української правди". Може скластися враження, що боротьба проти інтернет-преси, яка може початися за першим законом, закінчиться лише одним – черговим ударом по Кучмі у цивілізованому світі. Бо всі провідні сайти, якщо їх почнуть закривати через невідповідність "діяльності у сфері інформатизації", просто перейдуть на закордонні сервери.
Але насправді другий закон дозволяє блокувати пересилку інформації із України за кордон. Тобто ці два закони дають комплексні інструменти для боротьби з інакомисленням. Звичайно, складно уявити, що не буде жодної щілини. Але якщо уявити ситуацію, що влада почне знищувати конкретне видання, то журналіст просто може не переправити статтю на західний сервер. І єдиним виходом стане тільки фізична еміграція.
