Жердицького сватають на міністра фінансів при Ющенкові-президенті
Четвер, 13 листопада 2003, 17:04
В останньому числі найвпливовішого німецького часопису Der Spiegel з'явилася дивна стаття, текст якої "Українська правда" вміщує нижче. Стосується матеріал другого за масштабом українця, якого судять за кордоном.
Перший – це, звісно, Лазаренко. В матеріалі німецького журналу ідеться про екс-банкіра і екс-депутата Віктора Жердицького, проти якого висунуті обвинувачення у маніпуляціях із грошима остарбайтерів.
Головна сенсація у статті – виявляється, адвокати домагаються звільнити Жердицького з-за ґрат, оскільки... він стане міністром фінансів України при президенті Ющенку. І про це кореспонденту Der Spiegel заявив новий захисник Жердицького Гундольф Тесманн. Сам текст статті читайте тут:
Ґрати чи кар'єра
Андреас Ульріх, Der Spiegel
Колишній банкір з України, проти якого у суді Гільдесхайму розглядається кримінальна справа щодо розтрати компенсацій жертвам нацизму, на своїй батьківщині повинен стати міністром.
Чоловік цей зветься Урсом та проживає у Швейцарії. Нещодавно він зв'язався з брауншвейгським адвокатом Гундольфом Тесманном та спитав, чи не міг би той вирішити деякі питання за дорученням впливових людей з України.
Йдеться про одного чоловіка, кримінальна справа якого розглядається в німецькому суді, який, однак, обов’язково повинен бути звільнений – без вироку, якщо це можливо.
Дражливе замовлення. Віктор Жердицький, 45-ти років, колишній керівник "Градобанку" у Києві, вже більше двох років перебуває під слідством у Гільдесхаймі як підозрюваний у справі про розтрату компенсацій українським остарбайтерам, що виплачуються Німеччиною.
Два дні на тиждень відбуваються судові засідання – так і йде з 16 серпня 2001 року. Минулого четверга суд засідав 134-ий раз, проте кінця-краю немає: кожен раз висуваючи клопотання про розгляд нових доказів, Жердицький затягує процес. Кожне речення повинно бути перекладеним із російської на німецьку та з німецької на російську.
Процес уже давно мав би скінчитися, проте підсудний за всяку ціну повинен довести свою невинність. Причина поважна: на батьківщині на нього дивляться як на майбутнього міністра фінансів, тому засудження за фінансові махінації зовсім не до речі.
Якщо темп процесу повільний, то за кулісами дії більш жваві. Коли адвокат Тесманн переказує правоохоронним органам пропозиції свого підзахисного, прокуратура парирує пошуками свідків, деякі з яких дивним чином відмовляються від своїх показань, даних раніше.
Слідчі вбачають у цьому "справжню організовану злочинність", Тесманн натомість – оцінює "висновки юстиції як помилкові".
Як завжди, гра точиться навколо грошей. Колишній банкір Жердицький та інший обвинувачений у справі - Ігор Діденко, 39-ти років, олігарх газової галузі - підозрювалися у нецільовому використанні 60 мільйонів з 400 мільйонів німецьких марок, які в 1995 році були виділені німецьким урядом Гельмута Коля жертвам нацизму з України.
Частково ці кошти зникали на рахунках підставних фірм на островах Кіпр чи Мен, відомих як "податковий рай".
Увагу на це звернули тоді, коли 1996 року у "Градобанку" через питання ліквідності виникли певні труднощі. Проти шефа банку Жердицького була порушена кримінальна справа.
Уже за півроку він висунув свою кандидатуру на вибори народних депутатів України, на яких переміг, здобувши в закарпатському окрузі № 74 перемогу, набравши 15,1 відсотків голосів виборців. А це означало імунітет та свободу.
Справедливість в Україні робить інколи дивні кроки. Оскільки українська юстиція в пошуках зниклих мільйонів просила допомоги всього світу, до розшуку екс-банкіра долучилися й німецькі правоохоронці. Коли 11 жовтня 2000 року українець хотів взяти в "Deutsche Bank" у Ганновері 50 000 доларів, його заарештувала поліція.
З восьми пунктів обвинувачення наразі залишився тільки один, а по інших збігли строки давності: чотири мільйони марок "Градобанку" потрапили обхідними шляхами до цементної фірми Йоганнеса Пайне у Варбурзі, а там уже загубилися під час провадження у справі про банкрутство.
Суд повинен установити, чи "цементні" мільйони цілком легально потрапили до інвестора як кредит, чи – і саме це означатиме нецільове використання – через укладення фіктивних договорів опинились у лондонській фірмі, співробітником якої був Діденко.
Якби життєві обставини в Ганновері не призвели до арешту, то Жердицький поїхав би далі в Лондон – принаймні, про це свідчать записи у його блокноті - де його друг, тодішній прем’єр-міністр України, Віктор Ющенко зустрічався з банкірами.
Але й Ющенко дещо пізніше втратив свого поста. Президент країни Леонід Кучма у квітні 2001 року зняв його з посади, котру Ющенко обіймав лише 15 місяців. На президентських виборах, які відбудуться наступної осені, згідно Конституції України Кучма вже не може висувати власну кандидатуру. А Ющенко, який тим часом очолив патріотичний блок "Наша Україна" та здобув славу реформатора, схожий на фаворита-наступника.
"Про те, що Жердицький тоді стане українським міністром фінансів, можна казати настільки впевнено, як про бідних в церкві", - вважає, зі свого боку, адвокат Тесманн.
Його клієнти запропонували німецьким слідчим за зачиненими дверима, якщо ті підуть назустріч їхнім бажанням у справі Жердицького, інформацію про глобально орієнований український злочинний світ.
Через більше ніж три роки тримання під вартою вже перетнуті межі будь-якої відносності, каже Тесманн. А через те, що безгрошова українська держава вже давно знайшла заміну зниклим мільйонам, розглядуваний випадок уже не підсудний німецькому судові, а є "внутрішньо українською справою". Адвокат прагне рішення, в якому "обидві сторони збережуть свою гідність".
Проте представники прокуратури, які після вербальних випадів Діденка приїздять на судові засідання броньованими машинами, налаштовані продовжувати процес. Вже кілька разів у суді наголошувалося на недостовірності показань свідків. Кілька тижнів тому прокуратура обшукала приміщення підприємства Пейна.
На 134-е судове засідання прибула з Києва колишній керівник відділу кредитів "Градобанку". Вона дуже добре пам’ятає, що 4 мільйони марок були переказані цілком коректно. Про деталі трансакції вона не пам’ятає. В Гільдесхаймі "забуття" вже стало традицією.
Від "Української правди":
Жердицького у міністри фінансів – це як Лазаренка на генпрокурора, а Кучму - в обмудсмени. Сильно! Несподіване розв'язання кадрового питання для Ющенка самого лідера "Нашої України" дещо, м'яко кажучи, здивувало. Офіс Ющенка направив листа до керівника департаменту закордонних репортажів Der Spiegel Крістіана Нефа:
"Ми вважаємо, що слова адвоката Тесманна є некоректними, і сказане ним не відповідає дійсності. До компетенції адвоката не входять такі заяви, і ми розглядаємо таку заяву як його особисту думку, сформовану для створення позитивного іміджу клієнта".
У статті Der Spiegel називає Ющенка другом Жердицького. Що також обурює лідера "Нашої України".
"Ющенко очолював Нацбанк України протягом 7 років, і він був у добрих відносинах з усіма провідними банкірами [Жердицький на той час очолював "Градобанк"]. Ми закликаємо обережно ставитися до таких понять, як дружба, добре знайомство чи просто знайомство, і визначати це не належить до компетенції адвоката", - ідеться у листі, направленому з офісу Ющенка.
Цікаво, що журналіст Der Spiegel Андреас Ульріх не перевіряв у самої "Нашій Україні" інформацію про шанси Жердицького стати міністром фінансів.
"Німецькій хвилі" вдалося зв'язатися з адвокатом Жердицького Тессманном, який, власне, і був джерелом інформації про велике міністерське майбутнє свого клієнта. Однак з'ясувалося, що його висловлювання, подані у Der Spiegel, були лише особистими розмірковуваннями:
"Звичайно, я висловився не в такій формі. Я висловив свою особисту думку про компетентність Жердицького, зауваживши, що він дуже компетентний і, можливо, міг би стати міністром фінансів. Тобто, це була моя особиста оцінка ситуації - не більше й не менше".
Автор статті у Der Spiegel, Андреас Ульріх, зазначив у розмові з "Німецькою хвилею", що використовував у своєму матеріалі виключно інформацію, отриману від німецької прокуратури й адвоката у справі Жердицького.
Стосовно дружніх відносин між Жердицьким і Ющенком, то колишній помічник депутата у Верховній Раді Сергій Сибіряков в інтерв'ю "Німецькій хвилі" сказав лише, що обидва зустрічались на нарадах, і що були "дзвінки" з приймальної екс-прем'єра Ющенка та екс-віце-прем'єра Тимошенко.
Як автор статті про Жердицького в Der Spiegel, так і німецький адвокат заявили, що ніяк не збираються втручатися у внутрішньоукраїнські справи.
Однак, хотіли вони того чи ні, вони це зробили. Цінність цієї статті для ворогів Ющенка в умовах передвиборчої війни є величезною. Як і дурниця, у ній написана. Навіть якщо вважати Ющенка і Жердицького найкращими друзями, лідер "Нашої України" ніколи б не пішов на такий кадровий хід, щоб не підривати власний рейтинг.
Жердицький був до певної міри близьким до партії "Реформи й порядок", а інший звинувачений у цій справі - екс-керівник "Нафтогазу" Ігор Діденко - балотувався до попереднього парламенту за списком ПРП. Однак у лавах лише цієї партії є значно вірогідніші претенденти на посаду міністра фінансів.
Питанням є причини появи цього ланцюжка Ющенко-Жердицький у статті в Der Spiegel.
Може, це спроба журналіста стати автором сенсації, а не просто статті про судовий процес у провінційному місті (який сам по собі навряд чи міг розраховувати на висвітлення у Der Spiegel)? Чи, може, мова іде про спробу потужного удару по Ющенку в Німеччині, коли його ім'я спливає у дражливій для німців темі компенсацій жертвам нацизму? Третя версія – про оголошення лідером "Нашої України" кадрового конкурсу серед колишніх банкірів – критики не витримує.
"Українська правда" спробувала напряму зв'язатися з кореспондентом Der Spiegel Андреасом Ульріхом, однак у редакції повідомили, що він не сидить на місці, і порадили звернутися до нього електронною поштою. Чекаємо на відповідь.
Перший – це, звісно, Лазаренко. В матеріалі німецького журналу ідеться про екс-банкіра і екс-депутата Віктора Жердицького, проти якого висунуті обвинувачення у маніпуляціях із грошима остарбайтерів.
Головна сенсація у статті – виявляється, адвокати домагаються звільнити Жердицького з-за ґрат, оскільки... він стане міністром фінансів України при президенті Ющенку. І про це кореспонденту Der Spiegel заявив новий захисник Жердицького Гундольф Тесманн. Сам текст статті читайте тут:
Ґрати чи кар'єра
Андреас Ульріх, Der Spiegel
Колишній банкір з України, проти якого у суді Гільдесхайму розглядається кримінальна справа щодо розтрати компенсацій жертвам нацизму, на своїй батьківщині повинен стати міністром.
Чоловік цей зветься Урсом та проживає у Швейцарії. Нещодавно він зв'язався з брауншвейгським адвокатом Гундольфом Тесманном та спитав, чи не міг би той вирішити деякі питання за дорученням впливових людей з України.
Йдеться про одного чоловіка, кримінальна справа якого розглядається в німецькому суді, який, однак, обов’язково повинен бути звільнений – без вироку, якщо це можливо.
Дражливе замовлення. Віктор Жердицький, 45-ти років, колишній керівник "Градобанку" у Києві, вже більше двох років перебуває під слідством у Гільдесхаймі як підозрюваний у справі про розтрату компенсацій українським остарбайтерам, що виплачуються Німеччиною.
Два дні на тиждень відбуваються судові засідання – так і йде з 16 серпня 2001 року. Минулого четверга суд засідав 134-ий раз, проте кінця-краю немає: кожен раз висуваючи клопотання про розгляд нових доказів, Жердицький затягує процес. Кожне речення повинно бути перекладеним із російської на німецьку та з німецької на російську.
Процес уже давно мав би скінчитися, проте підсудний за всяку ціну повинен довести свою невинність. Причина поважна: на батьківщині на нього дивляться як на майбутнього міністра фінансів, тому засудження за фінансові махінації зовсім не до речі.
Якщо темп процесу повільний, то за кулісами дії більш жваві. Коли адвокат Тесманн переказує правоохоронним органам пропозиції свого підзахисного, прокуратура парирує пошуками свідків, деякі з яких дивним чином відмовляються від своїх показань, даних раніше.
Слідчі вбачають у цьому "справжню організовану злочинність", Тесманн натомість – оцінює "висновки юстиції як помилкові".
Як завжди, гра точиться навколо грошей. Колишній банкір Жердицький та інший обвинувачений у справі - Ігор Діденко, 39-ти років, олігарх газової галузі - підозрювалися у нецільовому використанні 60 мільйонів з 400 мільйонів німецьких марок, які в 1995 році були виділені німецьким урядом Гельмута Коля жертвам нацизму з України.
Частково ці кошти зникали на рахунках підставних фірм на островах Кіпр чи Мен, відомих як "податковий рай".
Увагу на це звернули тоді, коли 1996 року у "Градобанку" через питання ліквідності виникли певні труднощі. Проти шефа банку Жердицького була порушена кримінальна справа.
Уже за півроку він висунув свою кандидатуру на вибори народних депутатів України, на яких переміг, здобувши в закарпатському окрузі № 74 перемогу, набравши 15,1 відсотків голосів виборців. А це означало імунітет та свободу.
Справедливість в Україні робить інколи дивні кроки. Оскільки українська юстиція в пошуках зниклих мільйонів просила допомоги всього світу, до розшуку екс-банкіра долучилися й німецькі правоохоронці. Коли 11 жовтня 2000 року українець хотів взяти в "Deutsche Bank" у Ганновері 50 000 доларів, його заарештувала поліція.
З восьми пунктів обвинувачення наразі залишився тільки один, а по інших збігли строки давності: чотири мільйони марок "Градобанку" потрапили обхідними шляхами до цементної фірми Йоганнеса Пайне у Варбурзі, а там уже загубилися під час провадження у справі про банкрутство.
Суд повинен установити, чи "цементні" мільйони цілком легально потрапили до інвестора як кредит, чи – і саме це означатиме нецільове використання – через укладення фіктивних договорів опинились у лондонській фірмі, співробітником якої був Діденко.
Якби життєві обставини в Ганновері не призвели до арешту, то Жердицький поїхав би далі в Лондон – принаймні, про це свідчать записи у його блокноті - де його друг, тодішній прем’єр-міністр України, Віктор Ющенко зустрічався з банкірами.
Але й Ющенко дещо пізніше втратив свого поста. Президент країни Леонід Кучма у квітні 2001 року зняв його з посади, котру Ющенко обіймав лише 15 місяців. На президентських виборах, які відбудуться наступної осені, згідно Конституції України Кучма вже не може висувати власну кандидатуру. А Ющенко, який тим часом очолив патріотичний блок "Наша Україна" та здобув славу реформатора, схожий на фаворита-наступника.
"Про те, що Жердицький тоді стане українським міністром фінансів, можна казати настільки впевнено, як про бідних в церкві", - вважає, зі свого боку, адвокат Тесманн.
Його клієнти запропонували німецьким слідчим за зачиненими дверима, якщо ті підуть назустріч їхнім бажанням у справі Жердицького, інформацію про глобально орієнований український злочинний світ.
Через більше ніж три роки тримання під вартою вже перетнуті межі будь-якої відносності, каже Тесманн. А через те, що безгрошова українська держава вже давно знайшла заміну зниклим мільйонам, розглядуваний випадок уже не підсудний німецькому судові, а є "внутрішньо українською справою". Адвокат прагне рішення, в якому "обидві сторони збережуть свою гідність".
Проте представники прокуратури, які після вербальних випадів Діденка приїздять на судові засідання броньованими машинами, налаштовані продовжувати процес. Вже кілька разів у суді наголошувалося на недостовірності показань свідків. Кілька тижнів тому прокуратура обшукала приміщення підприємства Пейна.
На 134-е судове засідання прибула з Києва колишній керівник відділу кредитів "Градобанку". Вона дуже добре пам’ятає, що 4 мільйони марок були переказані цілком коректно. Про деталі трансакції вона не пам’ятає. В Гільдесхаймі "забуття" вже стало традицією.
Від "Української правди":
Жердицького у міністри фінансів – це як Лазаренка на генпрокурора, а Кучму - в обмудсмени. Сильно! Несподіване розв'язання кадрового питання для Ющенка самого лідера "Нашої України" дещо, м'яко кажучи, здивувало. Офіс Ющенка направив листа до керівника департаменту закордонних репортажів Der Spiegel Крістіана Нефа:
"Ми вважаємо, що слова адвоката Тесманна є некоректними, і сказане ним не відповідає дійсності. До компетенції адвоката не входять такі заяви, і ми розглядаємо таку заяву як його особисту думку, сформовану для створення позитивного іміджу клієнта".
У статті Der Spiegel називає Ющенка другом Жердицького. Що також обурює лідера "Нашої України".
"Ющенко очолював Нацбанк України протягом 7 років, і він був у добрих відносинах з усіма провідними банкірами [Жердицький на той час очолював "Градобанк"]. Ми закликаємо обережно ставитися до таких понять, як дружба, добре знайомство чи просто знайомство, і визначати це не належить до компетенції адвоката", - ідеться у листі, направленому з офісу Ющенка.
Цікаво, що журналіст Der Spiegel Андреас Ульріх не перевіряв у самої "Нашій Україні" інформацію про шанси Жердицького стати міністром фінансів.
"Німецькій хвилі" вдалося зв'язатися з адвокатом Жердицького Тессманном, який, власне, і був джерелом інформації про велике міністерське майбутнє свого клієнта. Однак з'ясувалося, що його висловлювання, подані у Der Spiegel, були лише особистими розмірковуваннями:
"Звичайно, я висловився не в такій формі. Я висловив свою особисту думку про компетентність Жердицького, зауваживши, що він дуже компетентний і, можливо, міг би стати міністром фінансів. Тобто, це була моя особиста оцінка ситуації - не більше й не менше".
Автор статті у Der Spiegel, Андреас Ульріх, зазначив у розмові з "Німецькою хвилею", що використовував у своєму матеріалі виключно інформацію, отриману від німецької прокуратури й адвоката у справі Жердицького.
Стосовно дружніх відносин між Жердицьким і Ющенком, то колишній помічник депутата у Верховній Раді Сергій Сибіряков в інтерв'ю "Німецькій хвилі" сказав лише, що обидва зустрічались на нарадах, і що були "дзвінки" з приймальної екс-прем'єра Ющенка та екс-віце-прем'єра Тимошенко.
Як автор статті про Жердицького в Der Spiegel, так і німецький адвокат заявили, що ніяк не збираються втручатися у внутрішньоукраїнські справи.
Однак, хотіли вони того чи ні, вони це зробили. Цінність цієї статті для ворогів Ющенка в умовах передвиборчої війни є величезною. Як і дурниця, у ній написана. Навіть якщо вважати Ющенка і Жердицького найкращими друзями, лідер "Нашої України" ніколи б не пішов на такий кадровий хід, щоб не підривати власний рейтинг.
Жердицький був до певної міри близьким до партії "Реформи й порядок", а інший звинувачений у цій справі - екс-керівник "Нафтогазу" Ігор Діденко - балотувався до попереднього парламенту за списком ПРП. Однак у лавах лише цієї партії є значно вірогідніші претенденти на посаду міністра фінансів.
Питанням є причини появи цього ланцюжка Ющенко-Жердицький у статті в Der Spiegel.
Може, це спроба журналіста стати автором сенсації, а не просто статті про судовий процес у провінційному місті (який сам по собі навряд чи міг розраховувати на висвітлення у Der Spiegel)? Чи, може, мова іде про спробу потужного удару по Ющенку в Німеччині, коли його ім'я спливає у дражливій для німців темі компенсацій жертвам нацизму? Третя версія – про оголошення лідером "Нашої України" кадрового конкурсу серед колишніх банкірів – критики не витримує.
"Українська правда" спробувала напряму зв'язатися з кореспондентом Der Spiegel Андреасом Ульріхом, однак у редакції повідомили, що він не сидить на місці, і порадили звернутися до нього електронною поштою. Чекаємо на відповідь.
