"Одеса-Броди" не витримає конкуренцію з іншими маршрутами?
Вівторок, 7 жовтня 2003, 18:18
Україна для залучення казахської нафти в трубопровід "Одеса-Броди" повинна запропонувати її власникам більш привабливі умови, ніж інші покупці, однак такий сценарій малоймовірний.
Таку думку висловив посол України в Казахстані Василь Цибенко в інтерв'ю газеті "Голос України" у вівторок.
Такий песимістичний прогноз для України він пояснює поруч факторів: завершенням будівництва, що очікується вже в 2004 році, нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан потужністю 50 млн. тонн на рік і розширенням у Казахстані діяльності Китайської національної нафтової корпорації, що заявила про намір побудувати нафтопровід у Китай.
Цибенко також нагадав, що сьогодні основними експортними напрямками казахської нафти є російська нафтотранспортна система, Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), морські маршрути Актау-Баку, Актау-Махачкала, Актау-Нека (Іран) і залізничні постачання в Китай.
Посол підкреслив, що велика частина експорту проходить по контрактах із західними покупцями, що самі визначають оптимальний маршрут постачання з Новоросійська в Європу. Зокрема, він назвав СП "Тенгизшевройл", що буде контролювати 22 млн. тонн нафти в КТК до 2006 року, і Agip KCO, що освоює дуже перспективне родовище Кашаган.
"Саме з перерахованими компаніями, а не з урядом Казахстану, потрібно працювати українським відомствам, якщо мова йде про реальне залучення нафти в трубопровід "Одеса-Броди", - сказав Цибенко.
Він додав, що до Казахстану долітає "луна словесних баталій по "Одеса-Броди", але ці дискусії ведуться переважно в політичній, а не в економічній площині.
Посол також заявив про підтримку створення Єдиного економічного простору (ЄЕП) між Україною, Росією, Казахстаном і Білорусією, вважаючи, що це знизить транспортні витрати. "Адже сьогодні через високі транспортні витрати з Херсонського НПЗ фактично іде національна компанія "Казмунайгаз", - відзначив він. За словами дипломата, при нинішній кон'юнктурі зовнішніх ринків і потужностях, що збільшуються, КТК продавати сировину в країни далекого зарубіжжя стало для Казахстану значно вигідніше.
Перша черга нафтотранспортної системи "Одеса-Броди" здана в експлуатацію в травні 2002 року. Її пропускна здатність - 9-14,5 млн. тонн нафти на рік з резервуарним парком 200 тис. кубометрів.
В Україні кілька місяців ведеться полеміка навколо варіантів використання нафтопроводу: у Європу для транспортування каспійської нафти або на узбережжя Чорного моря для транспортування російської нафти сорту Urals.
Уряд України відклав остаточне рішення по питанню визначення варіанта використання нафтопроводу "Одеса-Броди", вирішивши залучити на тендері незалежного експерта для оцінки перспектив його реверсної роботи для прокачування російської нафти в Одесу.
На початку жовтня міністр палива й енергетики України Сергій Єрмілов заявив про наявність у Кабінеті міністрів контракту на щорічне транспортування 9 млн. тонн легкої каспійської нафти протягом семи років нафтопроводом "Одеса-Броди". За його словами, проблема полягає у відсутності покупців усього цього обсягу нафти в Європі.
Російська компанія ТНК-ВР ще раніше висловила готовність поставити 380-420 тис. тонн технологічної російської нафти сорту Urals у вигляді товарного кредиту на три роки для заповнення "Одеса-Броди", а також забезпечувати до 9 млн. тонн нафти на рік для прокачування.
"Інтерфакс-Україна"
Таку думку висловив посол України в Казахстані Василь Цибенко в інтерв'ю газеті "Голос України" у вівторок.
Такий песимістичний прогноз для України він пояснює поруч факторів: завершенням будівництва, що очікується вже в 2004 році, нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан потужністю 50 млн. тонн на рік і розширенням у Казахстані діяльності Китайської національної нафтової корпорації, що заявила про намір побудувати нафтопровід у Китай.
Цибенко також нагадав, що сьогодні основними експортними напрямками казахської нафти є російська нафтотранспортна система, Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), морські маршрути Актау-Баку, Актау-Махачкала, Актау-Нека (Іран) і залізничні постачання в Китай.
Посол підкреслив, що велика частина експорту проходить по контрактах із західними покупцями, що самі визначають оптимальний маршрут постачання з Новоросійська в Європу. Зокрема, він назвав СП "Тенгизшевройл", що буде контролювати 22 млн. тонн нафти в КТК до 2006 року, і Agip KCO, що освоює дуже перспективне родовище Кашаган.
"Саме з перерахованими компаніями, а не з урядом Казахстану, потрібно працювати українським відомствам, якщо мова йде про реальне залучення нафти в трубопровід "Одеса-Броди", - сказав Цибенко.
Він додав, що до Казахстану долітає "луна словесних баталій по "Одеса-Броди", але ці дискусії ведуться переважно в політичній, а не в економічній площині.
Посол також заявив про підтримку створення Єдиного економічного простору (ЄЕП) між Україною, Росією, Казахстаном і Білорусією, вважаючи, що це знизить транспортні витрати. "Адже сьогодні через високі транспортні витрати з Херсонського НПЗ фактично іде національна компанія "Казмунайгаз", - відзначив він. За словами дипломата, при нинішній кон'юнктурі зовнішніх ринків і потужностях, що збільшуються, КТК продавати сировину в країни далекого зарубіжжя стало для Казахстану значно вигідніше.
Перша черга нафтотранспортної системи "Одеса-Броди" здана в експлуатацію в травні 2002 року. Її пропускна здатність - 9-14,5 млн. тонн нафти на рік з резервуарним парком 200 тис. кубометрів.
В Україні кілька місяців ведеться полеміка навколо варіантів використання нафтопроводу: у Європу для транспортування каспійської нафти або на узбережжя Чорного моря для транспортування російської нафти сорту Urals.
Уряд України відклав остаточне рішення по питанню визначення варіанта використання нафтопроводу "Одеса-Броди", вирішивши залучити на тендері незалежного експерта для оцінки перспектив його реверсної роботи для прокачування російської нафти в Одесу.
На початку жовтня міністр палива й енергетики України Сергій Єрмілов заявив про наявність у Кабінеті міністрів контракту на щорічне транспортування 9 млн. тонн легкої каспійської нафти протягом семи років нафтопроводом "Одеса-Броди". За його словами, проблема полягає у відсутності покупців усього цього обсягу нафти в Європі.
Російська компанія ТНК-ВР ще раніше висловила готовність поставити 380-420 тис. тонн технологічної російської нафти сорту Urals у вигляді товарного кредиту на три роки для заповнення "Одеса-Броди", а також забезпечувати до 9 млн. тонн нафти на рік для прокачування.
"Інтерфакс-Україна"
