Миротворці в Іраку рятують місцевих, але не знають англійської мови
П'ятниця, 31 жовтня 2003, 19:33
Українські миротворці в Іраку врятували життя іракця, що намагався зробити собі гарячий чай за допомогою карбіду.
Житель Іраку, що у базовому таборі українців у місті Аль-Кут навчається за програмою підготовки бійців територіальної оборони, кинув у киплячу від карбіду воду пакетик "Ліптону" і, почекавши, поки той завариться, усе випив.
Першими потерпілого помітили начальник електротехнічної служби 5-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України майор Микола Мисливий і начальник електротехнічного відділення старший прапорщик Леонід Муляр, що після обслуговування дизель-електростанції на блок-посту №1, поверталися у свій підрозділ.
"Це був один з бійців місцевої територіальної оборони, що майже не дихав", - розповів Мисливий. З'ясувати на місці, що відбулося, не було можливості через мовний бар'єр, і діяти потрібно було негайно.
По радіостанції через чергового по бригаді терміново викликали "швидку", що доставила потерпілого в об'єднаний медичний пункт об'єднання "Південь-Центр". Якби не своєчасна допомога, людина обов'язково б померла від важкого отруєння, відзначив начальник медичної служби 5-ї ОМБР Микола Якимов. На щастя, українські лікарі зробили все можливе і врятували невдачливого іракця.
На даний час загрози його життя немає. Дякуючи за порятунок, він запросив українських миротворців до себе на весілля, що незабаром повинне відбутися, повідомляє Інтерфакс-Україна.
В той же час українських пацієнтів, що лікуються в американському військовому шпиталі в Німеччині, побільшало. З Іраку привезли ще трьох поранених під час нападу у вівторок на український патруль у місті Ес-Сувейрі. Самі українські військові кажуть, що задоволені умовами лікування, але скаржаться на проблеми у спілкуванні з англомовним персоналом, передає "Німецька хвиля.
"Не ми можемо розповісти про наші болі, що нам потрібно. Наприклад, я не можу лежати більше, як три-п'ять годин на одному місці. Мені треба якось рухатися. А ноги я сам не можу рухати, тільки з якоюсь допомогою. І треба постійно казати, що я хочу трохи перевернутися на той чи інший бік, а американці не розуміють цього. Тільки у цих мовних непорозуміннях питання, а все інше - нормально", - каже полковник Олександр Медведь, що лежить в американському військовому шпиталі в місті Ландштулі, ФРН, уже тиждень.
"А якщо говорити загалом про рівень підготовки до виконання завдань в Іраку, то я хочу підкреслити, що особовий склад геть не готовий у лінгвістичному плані, не було ніяких курсів. А якщо вони й були, то на дуже низькому рівні. Підкреслюю, що дуже-дуже низький рівень лінгвістичної підготовки", - додає він.
Тому українці миротворці використовують або інтернаціональну мову жестів, або ламану англійську або ж допомогу когось із американців, хто знає російську. Такі в шпиталі є.
Окрім мовних випробувань, українським пораненим, за їхніми словами, немає на що скаржитися.
Житель Іраку, що у базовому таборі українців у місті Аль-Кут навчається за програмою підготовки бійців територіальної оборони, кинув у киплячу від карбіду воду пакетик "Ліптону" і, почекавши, поки той завариться, усе випив.
Першими потерпілого помітили начальник електротехнічної служби 5-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України майор Микола Мисливий і начальник електротехнічного відділення старший прапорщик Леонід Муляр, що після обслуговування дизель-електростанції на блок-посту №1, поверталися у свій підрозділ.
"Це був один з бійців місцевої територіальної оборони, що майже не дихав", - розповів Мисливий. З'ясувати на місці, що відбулося, не було можливості через мовний бар'єр, і діяти потрібно було негайно.
По радіостанції через чергового по бригаді терміново викликали "швидку", що доставила потерпілого в об'єднаний медичний пункт об'єднання "Південь-Центр". Якби не своєчасна допомога, людина обов'язково б померла від важкого отруєння, відзначив начальник медичної служби 5-ї ОМБР Микола Якимов. На щастя, українські лікарі зробили все можливе і врятували невдачливого іракця.
На даний час загрози його життя немає. Дякуючи за порятунок, він запросив українських миротворців до себе на весілля, що незабаром повинне відбутися, повідомляє Інтерфакс-Україна.
В той же час українських пацієнтів, що лікуються в американському військовому шпиталі в Німеччині, побільшало. З Іраку привезли ще трьох поранених під час нападу у вівторок на український патруль у місті Ес-Сувейрі. Самі українські військові кажуть, що задоволені умовами лікування, але скаржаться на проблеми у спілкуванні з англомовним персоналом, передає "Німецька хвиля.
"Не ми можемо розповісти про наші болі, що нам потрібно. Наприклад, я не можу лежати більше, як три-п'ять годин на одному місці. Мені треба якось рухатися. А ноги я сам не можу рухати, тільки з якоюсь допомогою. І треба постійно казати, що я хочу трохи перевернутися на той чи інший бік, а американці не розуміють цього. Тільки у цих мовних непорозуміннях питання, а все інше - нормально", - каже полковник Олександр Медведь, що лежить в американському військовому шпиталі в місті Ландштулі, ФРН, уже тиждень.
"А якщо говорити загалом про рівень підготовки до виконання завдань в Іраку, то я хочу підкреслити, що особовий склад геть не готовий у лінгвістичному плані, не було ніяких курсів. А якщо вони й були, то на дуже низькому рівні. Підкреслюю, що дуже-дуже низький рівень лінгвістичної підготовки", - додає він.
Тому українці миротворці використовують або інтернаціональну мову жестів, або ламану англійську або ж допомогу когось із американців, хто знає російську. Такі в шпиталі є.
Окрім мовних випробувань, українським пораненим, за їхніми словами, немає на що скаржитися.
